Спеціальні потреби

Актуально

Чи буде ратифікований пакт Януковича-Медведєва: прогнози політологів

Стінка на стінку. Як виглядає, саме у такому форматі Верховна Рада працюватиме у вівторок.

На порядку денному – затвердження харківських угод, і свою готовність до силового протистояння уже висловили депутати обох протиборчих таборів. Опозиційна меншість заявляє, що зробить усе можливе, щоб не допустити ратифікації пакту Януковича-Медведєва. Опозиціонери обіцяють блокування трибуни всередині залу і протести за його стінами. «Якщо слова не розуміють – доведеться вдатись до фізичної сили», -- пригорозив народний депутат від БЮТ Олег Ляшко на прес-конференції у понеділок. Втім, як він пообіцяв, першими бютівці у бійку не полізуть і битимуться тільки, якщо доведеться захищатися.

Своєю чергою, коаліційна більшість готує контрзаходи. Як запевнив лідер фракції Партії регіонів Олександр Єфремов, ці заходи вживатимуться як всередині зали Верховної Ради, так і за її межами і «будуть достатніми для того, щоб забезпечити роботу парламенту».

Масла у вогонь підлив приїзд до Київ Володимира Путіна. Російський прем`єр у понеділок приїздить в Україну коротко, на кілька годин, щоб уточнити підписані в Харкові домовленості. Програма робочого візиту передбачає зустріч з президентом Віктором Януковичем і прем`єром Миколою Азаровим. Чутки про те, нібито у Путіна запланована зустріч з очільницею опозиції Юлією Тимошенко, у самої Тимошенко категорично спростували. Речниця лідерки БЮТ назвала ці повідомлення «нісенітницею та провокацією».

Несприйняття угод про пролонгацію базування Чорноморського флоту в Криму зробило, здавалося б, неможливе. Українська опозиція почала об`єднуватись, щоб спільно виступити проти, як вони вважають, «здачі Януковичем національних інтересів».

Чи стануть харківські угоди тим вододілом, який об`єднає розсварених опозиціонерів? І чи зможе парламентська меншість перешкодити ратифікації угод, чи це залишиться порожньою погрозою? Своїми прогнозами з Голосом Америки поділилися науковий директор школи політичної аналітики Києво-Могилянської академії професор Олексій Гарань, директор Міжнародного інституту демократії Сергій Таран і директор соціологічної служби «Український барометр» Віктор Небоженко.

Олексій Гарань: Коаліції вдасться проштовхнути рішення, але це буде піррова перемога

«Регіонали показали, що вони теж можуть застосувати силу. Вони можуть влаштувати контрблокаду – стати навколо крісла спікера, перешкоджати опозиціонерам, можливо, навіть удатись до фізичної сили. Мені здається, що суть не в тому, чия візьме завтра у силовому протистоянні, а в тому, що процес ратифікації іде з порушеннями. Ось у чому головна заковика. Адже питання не було обговорено в комітетах, а це порушує українське законодавство. Очевидно, що на заваді беззаконню міг би стати Конституційний Суд – якби він не перетворився на інститут, сервільний до влади. Тому я думаю, що коаліції вдасться проштовхнути це рішення. Але це буде піррова перемога. Адже абсолютно зрозуміло, як все це робиться, і морально-політична перевага буде на боці опозиції. Опоненти влади зможуть отримати можливості для контргри в перспективі.

Що ж до того, чи об`єднають опозиціонерів харківські угоди – частково так, повністю ні. Вони сприятимуть об`єднанню. Бо треба об`єднуватися навколо якихось спільних цінностей. А це може бути захист демократії і суверенітет».

Сергій Таран: Харківські угоди можуть об`єднати опозицію, проте розколоти суспільство»

«Треба чітко розуміти, для чого опозиція проводить завтра свої акції протесту в стінах парламенту. Заблокувати ухвалення цієї угоди нереально. Адже зрозуміло: якщо є більшість у Верховній Раді, то перешкоджати їй тривалий час буде складно. Тому протести робляться для того, щоб публічно привернути увагу громадськості до цього питання. Важливо також не допустити одночасної ратифікації двома парламентами, що мало б великий політичний резонанс. І тому опозиція зробить усе можливе, щоб принаймні завтра заблокувати це ухвалення.

Звичайно, ця угода може бути ратифікована Верховною Радою і пізніше. Але те, що це буде відбуватися через шалений політичний опір і не буде зроблено одночасно в двох парламентах, значитиме багато що. Це підкреслить, наскільки ця угода суперечлива.

У коаліції завтра будуть усі можливості, насамперед силові, щоб протистояти зусиллям опозиції. Влада зробить усе можливе – адже Янукович дав зрозуміти, що для нього справа принципу ратифікація цих угод.

Але в результаті дій опозиції – незалежно від того, хто завтра виграє протистояння –буде досягнута важлива мета: міжнародна громадськість зрозуміє, що суспільство розколоте щодо цієї угоди, що в суспільстві не існує однозначного її схвалення. А це і є основною метою опозиції.

Що ж до перспектив об`єднання опозиційних сил – безумовно, харківські угоди стали вододілом, і ми вже бачимо дуже чіткі тенденції до об`єднання між політиками. На превеликий жаль, однак, ці угоди не посприяли об`єднанню суспільства. І паралельно з об`єднанням опозиції, паралельно з широким громадянським спротивом ми зможемо спостерігати достатньо серйозний розкол у суспільстві. Тому що очевидним є те, що в окремих регіонах України цю угоду будуть підтримувати».

Віктор Небоженко: Якщо затримають угоду бодай на день, це піде їм в залік

«Це не спортивний матч, і незалежно від того, з яким рахунком завершиться поєдинок, опозиція чинить правильно. Її завдання – продемонструвати свою волю і довести здатність до боротьби. Якщо навіть вони затримають ратифікацію угоди всього на один день, це піде їм у залік як політичний капітал. Тому що вони чітко покажуть, що виступають проти дій уряду. Я не думаю, що більше доби чи двох опозиція зможе протриматися. Знаючи, як професійно, на рівні спецоперацій, оформлюється голосування нинішньої коаліції, я думаю, що коаліціянти швидко впораються зі спротивом меншості. Ну не сьогодні, так завтра. Але не в цьому суть – головне, щоб опозиція не втратила до цього сюжету інтерес. Оце найважливіше. І щоб опозиція навчилась артикулювати свої вимоги. Не можна просто казати «ні». Потрібно шукати аргументи, які б пояснювали населенню, що, власне, сталося і які наслідки для простого громадянина – починаючи від захисту прав людини і закінчуючи збереженням незалежності.

Об`єднання опозиції – це буде тривати довго. Будуть виникати нові загони опозиції, нові люди, нові ідеї – приблизно як у 90-і роки. Тому що нинішня опозиція завжди працювала у форматі підготовки до виборчої кампанії, а не у форматі захисту національних інтересів. А тут мова йде не про вибори, а грубо кажучи, про захист суверенітету, національних інтересів. І практично вся опозиція до цього не готова».

Всі новини дня

У Радбезі ООН провели спецзасідання, присвячене гуманітарній ситуації в Україні. Відео

У Раді Безпеки ООН провели спеціальне засідання, присвячене гуманітарній ситуації в Україні.

Потужний землетрус у Туреччині і Сирії. Вашингтон надсилає дві групи рятувальників. Відео

Вашингтон надсилає до Туреччини дві групи рятувальників для пошуку вцілілих і ліквідації наслідків. Про це повідомив представник Ради з нацбезпеки США Джон Кірбі.

ПВК "Вагнер" все складніше вербувати в'язнів на війну РФ в Україні - медіа

Кладовище найманців ПВК "Вагнер" у Краснодарському краї, Росія, 22 січня 2023. REUTERS/Stringer

У російських тюрмах усе менше добровольців воювати в Україні у складі ПВК "Вагнер" на тлі повідомлень про великі втрати серед в'язнів, тому видання Євгена Пригожина розпочали піар-кампанію за участі ув'язнених, які вижили на війні та вже повернулися додому. Про це пише незалежне російське видання "Медіазона".

Журналісти зазначають, що якщо раніше Пригожин агітував особисто, тепер "посилає підлеглих". "Цього разу добровольців набагато менше: якщо після першого візиту Пригожина на війну записувалися по кілька сотень ув'язнених, то тепер це швидше кількадесят. В'язні кажуть, що вже не дуже вірять у помилування, а новини та розмови із завербованими переконують їх, що ризик загибелі дуже високий".

Нині координатор стратегічної комунікації Ради з нацбезпеки США Джон Кірбі під час брифінгу заявив, що у тяжких боях за Бахмут найбільше зацікавлений особисто Пригожин - "через егоїстичну особисту вигоду з метою підвищити свій високий статус у кремлівській ієрархії".

Як зазначає Радіо Свобода, про другу хвилю набору до ПВК "Вагнер" раніше писали правозахисник і колишній політвʼязень Іван Асташин, видання "Верстка" та кілька телеграм-каналів.

Скільки загалом людей було завербовано на війну з російських колоній, достеменно не відомо. Федеральна служба виконання покарань повідомляла про скорочення торік кількості увʼязнених майже на 30 тисяч осіб. На початок лютого "Медіазона" змогла підтвердити загибель 823 завербованих увʼязнених, хоча реальні цифри можуть бути значно більшими.

Найманців угруповання підозрюють у скоєнні численних воєнних злочинів. З весни 2022 року у медіа почала зʼявлятися інформація, що ПВК вербує увʼязнених у російських колоніях для участі у війні з Україною в обмін на помилування. Як це оформляється юридично, досі невідомо. Кремль заявив, що ця інформація засекречена.

Місце в кремлівській ієрархії та соляні копальні - Білий дім про "егоїстичний" інтерес Пригожина у боях за Бахмут

Центр ПВК "Вагнер", що пов'язують із російським бізнесменом Євгенієм Пригожиним. Фото: AP Photo, File

У тяжких боях за Бахмут найбільше зацікавлений очільник російської приватної військової компанії "Вагнер" Євгеній Пригожин - "через егоїстичну особисту вигоду з метою підвищити свій високий статус у кремлівській ієрархії". Так ситуацію прокоментував координатор стратегічної комунікації Ради з нацбезпеки США Джон Кірбі.

Кірбі також наголосив на економічній вигоді, яку, за інформацією посадовця, планує отримати Пригожин - через місцеві соляні та гіпсові копальні.

"Через цей егоїстичний інтерес Пригожин не боїться кидати у бій в'язня за в'язнем", - сказав Кірбі під час брифінгу про залучення засуджених до лав "Групи Вагнера". Посадовець додав, що США зосереджуватимуться на тому, щоб продовжувати надавати Україні необхідну безпекову допомогу для її успіху на полі бою і зокрема довкола Бахмута.

Соляне родовище Артемівське у Бахмуті площею 179 квадратних кілометрів одним з найбільших у Європі. Місцеві соляні шахти належать державному підприємству "Артемсіль", лідеру на українському ринку й експортеру до 20 країн, допоки воно не припинило виробництво через кілька місяців після російського вторгнення. З моменту заснування наприкінці XIX століття підприємство видобуло понад 280 мільйонів тонн солі. Шахти досягають глибини 200-300 метрів і мають тунелі загальною довжиною 300 кілометрів.

За інформацією Reuters, соляні шахти можуть стати комерційно прибутковим активом, а також росіяни планують використовувати їх для зберігання боєприпасів і зброї поза зоною дії українських ракет.

Раніше президент Росії Володимир Путін підписав указ, що дозволяє мобілізацією росіян, які мають непогашену судимість за вбивства та інші тяжкі злочини, передбачені Кримінальним кодексом РФ.

Як повідомляв Голос Америки, Сполучені Штати оголосили санкції проти ПВК "Вагнер" та Пригожина. Міністерство фінансів США назвало "Групу Вагнера" міжнародною злочинною організацією.

Також Сполучені Штати звинувачували російських найманців в експлуатації природних ресурсів у Центральноафриканській Республіці, Малі, Судані, аби допомогти фінансувати війну Кремля в Україні.

У статті використано матеріали Reuters

Суд у Грузії відмовився випустити Саакашвілі за станом здоров'я

Екс-президент Грузії Міхеїл Саакашвілі під час відеозв'язку на судовому слуханні у Тбілісі, 1 лютого 2023. REUTERS/Irakli Gedenidze

Тбіліський міський суд 6 лютого відмовився відтермінувати виконання вироку в справі колишнього президента Грузії Міхеїла Саакашвілі, передає грузинська служба Радіо Свобода. Рішення оголосив суддя Георгій Аревадзе, тим самим не задовольнивши клопотання адвокатів Саакашвілі.

Рішення судді викликало невдоволення родичів та прихильників колишнього президента.

На сьогоднішньому засіданні сторони проголосили заключні промови, після чого суддя зачитав рішення.

Представники пенітенціарної служби не погодилися з клопотанням адвокатів Саакашвілі. За словами представника служби, юриста Ніки Абрамішвілі, поданий суду висновок не містив достовірної інформації про тяжкість хвороби засудженого Міхеїла Саакашвілі і не міг служити підставою для відтермінування покарання.

Зі свого боку, адвокати сьогодні закликали суддю задовольнити їхнє клопотання та винести справедливе рішення. Зокрема, Шалва Хачапурідзе сказав судді, що порятунок життя третього президента – у його руках. За поясненням адвокатів, Аревадзе своїм рішенням міг зіграти історичну роль і закласти основу для великого примирення.

Виходячи зі стану здоров’я, Михайло Саакашвілі ані на засіданні, ані на оголошенні рішення не був присутнім, навіть дистанційно.

З клопотанням про відстрочку або звільнення від покарання колишнього президента Грузії до суду звернулися адвокати Саакашвілі. Це клопотання суддя Георгій Аревадзе розглядав близько двох місяців.

Експрезидент Грузії, який має українське громадянство, був заарештований у Тбілісі восени 2021 року після таємного повернення до країни. На той час щодо нього був ухвалений заочний вирок – 6 років позбавлення волі у справі про перевищення повноважень.

Через проблеми зі здоровʼям Саакашвілі перевели до цивільної клініки у Тбілісі. Сам політик та його прихильники наполягають, що погіршення стану могло бути спричинене отруєнням. Влада Грузії стверджує, що для таких висновків немає доказів.

Більше

XS
SM
MD
LG