Актуально
Росія стягує війська на кордоні з Україною, ЗСУ готуються поповнитись при потребі резервістами - пояснює головнокомандувач ЗСУ Руслан Хомчак
Головнокомандувач Збройних сил України генерал-полковник Руслан Хомчак відповів на питання Української служби "Голосу Америки" про дії Росії поблизу кордонів України, схвалення Верховною Радою закону щодо призову резервістів, підтримку ЗСУ з боку США та реформи українського війська. З Русланом Хомчаком спілкувалась Мирослава Гонгадзе.
Мирослава Гонгадзе: Дякую Пане Хомчак, що погодилися з нами сьогодні поспілкуватися. Отже, сьогодні під час виступу в українському парламенті Ви наголосили, що Росія стягує свої війська на кордоні з Україною і посилює свою військову міць. Про що конкретно ідеться, і які війська стягуються?
Збройні сили України відповідним чином реагують на такі дії нашого східного сусіда. Ну і готуємося до всяких можливих провокацій та реагувань на дії противник
Руслан Хомчак: Сьогодні ми спостерігаємо, що Російська Федерація, під виглядом перевірки за зимовий період навчання своїх військ, під виглядом підготовки до стратегічних навчань “Запад 2021” стягує зі всієї території РФ батальйонні тактичні групи на схід нашої держави, до східних кордонів України. Брянська, Воронезької області, тимчасово окупованої Республіки Крим. Вони там проводять навчання. І ми розуміємо, що крім тих 28 батальйонних тактичних груп, які сьогодні вже декілька років розташовані біля наших східних кордонів, ми орієнтовно нараховуємо, що вони збільшиться ще на 25 батальйонних тактичних груп.
Це говорить про те, що Росія про свої плани не забула, плани, які були у неї з 14-го року і до 14-го року. Вона створює таку обстановку навколо України, щоб весь світ бачив, щоб Україна бачила, що вона демонструє нам рішучість своїх намірів. Відповідно, Збройні сили України відповідним чином реагують на такі дії нашого східного сусіда. Ну і готуємося до всяких можливих провокацій та реагувань на дії противника.
Мирослава Гонгадзе: Ви згадали про східний кордон. А що з приводу північного кордону з Білоруссю?
Руслан Хомчак: Поки що немає ніяких активних дій на кордоні з Білоруссю. Але ми бачимо, яка сьогодні обстановка в Білорусі. Ми бачимо, що Росія під різними маскувальними заходами, під різними навчаннями заводить свої війська на територію Білорусі, граючи своїми мускулами на півночі Білорусі щодо країн Балтії, щодо Польщі і щодо України. Ми це все відслідковуємо, відповідне реагування ми плануємо, прораховуємо.
І сьогодні Верховна Рада прийняла важливий для нас Закон щодо укомплектування Збройних сил резервістами за рішеннями Президента України, Верховного Головнокомандувача, не проводячи в країні мобілізацію. Досвід у нас за цих 7 років є. Нам це було дуже необхідно. Сьогодні воно в нас є. Ми зможемо в найкоротший термін, за декілька днів наростити зусилля на декілька сотень тисяч військовослужбовців, які підготовлені, які пройшли війну, які мають досвід, які вміють воювати. Це дуже суттєво.
Мирослава Гонгадзе: Коли ми говоримо про резервістів, про кого конкретно ми говоримо в цьому контексті. Яка категорія населення буде задіяна до війська?
Це ті резервісти, які звільнилися зі Збройних сил протягом цих останніх років війни, які мають дуже серйозний досвід бойових дій
Руслан Хомчак: Я хотів, щоб всі розуміли чітко. Не йде мова, що завтра все населення піде до війська. Йде мова про ті зміни в обстановці навколо нашої держави, у діях нашого противника, коли потрібно буде швидко реагувати, розгортати, доукомплектовувати військові частини, розширяти їх можливості, нарощувати.
Йдеться про категорію резервістів, які проходять службу за контрактом і резервістів оперативної черги №1. Це ті резервісти, які звільнилися зі Збройних сил протягом цих останніх років війни, які мають дуже серйозний досвід бойових дій. Які знають, як воювати, і для них сьогодні не є суттєвим питанням, що їх потрібно перепідготовлювати протягом місяців, навчати чомусь. Тому що це люди, які щойно прийшли з війни. Йдеться про категорію “оперативний резерв першої черги”.
Мирослава Гонгадзе: Сполучені Штати допомагають Україні. Додатково планується у цьому році дати Україні ще 150 мільйонів, якщо реформа армії буде йти ефективно. І ще додатково 300 мільйонів, про що йде дискусія в Конгресі США. Яка сьогодні потрібна допомога Україні, і наскільки важливою є ця допомога, яка сьогодні надається?
Руслан Хомчак: Я користуючись нагодою, хотів би щиро подякувати від себе, від всіх військово службовців ЗСУ і, мабуть, всього українського народу за ту допомогу, яку протягом останніх семи років нам надавали США. Не тільки США, а і європейські країни. Але доля Сполучених Штатів у цій допомозі – вона найбільша. Це все від матеріально технічних засобів до летальної зброї. Ця допомога щира, вона конкретна і вона дуже дієва для нас.
доля Сполучених Штатів у цій допомозі – вона найбільша. Це все від матеріально технічних засобів до летальної зброї. Ця допомога щира, вона конкретна і вона дуже дієва для нас
Противник знає про цю допомогу, тому воно теж відіграє дуже важливу роль, при його оцінці наших спроможностей, розуміючи наскільки нас сьогодні підтримують наші країни-партнери. Для нас ця допомога дуже принципова і важлива. Що нам потрібно, не хотів би це заявляти в ефір, бо ми говоримо про конкретні речі військового призначення. І в нас є спілкування, контакти на рівні відповідних груп, які повинні бути. І ми впевнені, що у цьому є повна підтримка нас з боку Сполучених Штатів Америки. Більше скажу, навіть є ініціатива – ми готові от так, краще от так, є поради. І для нас це дуже суттєво. Ми за це щиро дякуємо.
Мирослава Гонгадзе: Пентагон заявляє, що наступний транш, так би мовити допомоги, ці 150 мільйонів доларів, будуть виділені, якщо Україна продовжує ефективну реформу Збройних сил. Як за вашою оцінкою сьогодні проходить ця реформа?
Руслан Хомчак: Я би хотів уточнити ваше питання. Україна має проводити реформу в Україні. А Збройні сили – в Збройних силах. Так, реформа у Збройних силах триває. Я можу відповісти за той термін, який я очолюю Збройні сили і сказати Вам, що Збройні сили сьогодні стоять на тому шляху і активно вживають усі зусилля, щоб формуватися. Збройні сили сьогодні як ніхто розуміють, що нам конче потрібні реформи.
Тому, що стосується Збройних сил, реформа йде і реформа буде продовжуватися. І той колектив сьогодні в керівництві Збройних сил, це люди, які одержимі цією реформою
Війна семирічна нам показала, що нам потрібні зміни. Не видимість змін, а конкретні зміни, які можуть привести до зовсім інших результатів. Це військові у більшості своїй розуміють, вони цього хочуть. І це саме той момент, коли реформа назріла. Коли її не хтось нав’язує, ми її робимо не для того, щоб для когось зробити. А коли ми розуміємо, що нам потрібні зміни, бо вони вкрай назріли для того, щоб ми їх робили. Тому, що стосується Збройних сил, реформа йде, і реформа буде продовжуватися. І той колектив сьогодні в керівництві Збройних сил, це люди, які одержимі цією реформою для того, щоб змінити все те, що ми бачимо протягом останніх років нам заважає іти до перемоги.
Мирослава Гонгадзе: У США також говорять про важливість цивільного нагляду над військом. Як вибачите цей процес, і чи є це доречним для України?
в державі сьогодні підростає чудова молодь, яка не знає як жити в Радянському Союзі, вона вже того не бачила
Руслан Хомчак: Ну звичайно. Ми взяли курс, і заявили це на законодавчому рівні, це шлях до НАТО. І ми дійсно щиро хочемо дочекатися того моменту, коли в результаті нашої кропіткої праці, в результаті нашого реформування у Збройних силах, в цілому в Україні, ми станемо колись членами Альянсу. І я навіть не знаю, які можуть бути сумніви у тому, що ми це зробимо.
Молодь, яка сьогодні приходить до армії, ті офіцери і солдати, які пройшли війну, вони як ті, хто сьогодні виростають, вони вимагають тих змін. І в державі сьогодні підростає чудова молодь, яка не знає, як жити в Радянському Союзі, вона вже того не бачила. Але вона знає, як живуть в Європі, вона бачила, як живуть в розвинутих передових країнах, і вона так само хоче жити. Тому у нас дуже серйозна перспектива.
Дивіться також: У Міннеаполісі почався судовий процес у справі поліцейського, який коліном затиснув шию Джорджа Флойда
Всі новини дня
План бюджету США на 2024 рік і підтримка України: деталі зі слухань в Конгресі. Відео
“Продовжувати допомогу Україні є в прямих інтересах Вашингтона”, - таку заяву зробив Державний секретар США Ентоні Блінкен, виступаючи у Конгресі. Вже кілька днів в Сенаті та Палаті Представників тривають слухання за участі очільника Держдепартаменту, міністра оборони США та генерала Марка Міллі.
Академія наук України відзначила президентку Національної академії наук США за допомогу українським науковцям у час війни

Посолка України у США Оксана Маркарова вручила диплом «Почесний доктор Національної академії наук України» очільниці Національної академії наук США (NAS) Марши Макнат.
Президентка Національної академії наук США Марша Макнат отримала ступінь почесного доктора Національної академії наук України за «значний внесок у розвиток науки та міжнародне наукове співробітництво». Макнат була нагороджена разом з Єжи Душинським, президентом Польської академії наук у листопаді минулого року, а диплом отримала з рук української посолки Оксани Маркарової у четвер, 23 березня, в посольстві України у Вашингтоні.
Посолка України наголосила на великій допомозі, яку українським вченим у партнерстві з Академією наук Польщі надає Академія наук США. Особливо посолка України відзначила, що завдяки допомозі західних колег українські вчені можуть продовжувати наукову діяльність і під час війни, перебуваючи як в Україні, так і за кордоном.
Президент Національної академії наук України Анатолій Загородній, який долучився до церемонії завдяки віртуальному зв’язку, сказав, що за допомогою колег українська наука може не лише вижити, але і продовжити свій розвиток.
Доктор наук Марша Макнат є геофізиком за фахом, колишня Президентка Американського геофізичного союзу, з 2016 року вона очолює Національну академію наук США.
За словами Марши Макнат, наука і науковці не могли бути пріоритетом для українського уряду в той час, коли Україні потрібно було захищатися від російської агресії, але наука буде мати ключове значення для післявоєнної відбудови України.
«Ми скористалися можливістю допомогти Польській академії наук, яка надавала підтримку колегам з України, тому що ми розуміли, що уряд буде зосереджений на завданнях оборони, і не буде кому подбати про довготерміновий добробут України, подбати про те, що буде збережена її наука», – сказала Марша Макнат.
У березні минулого року після початку широкомасштабної російської агресії Національна академія наук США започаткувала Фонд безпечного проходу (Safe Passage Fund) для підтримки Польської академії наук, яка почала допомагати українським вченим-біженцям та їхнім родинам, які переїжджали до Польщі та сусідніх країн.
На початку березня 2022 року Академія наук України уклала угоду з польською академією, яка запропонувала допомогу для українських науковців, але фінансування, доступне через польську академію, було вичерпано за кілька днів.
Програма, до якої приєдналася Академія наук США, не лише поєднала вчених з України – тих, що залишилися, і тих, що виїхали з країни, з колегами зі США та інших країн світу, але і допомогла зібрати внески від окремих осіб і фондів, щоб фінансово підтримати українських дослідників.
Серед них – Фонд Девіда та Люсіль Паккард, Фонд Альфреда П. Слоуна, Фонд Уолдера, Фонд Саймонса, Фонд Шурла та Кей Керчі, Фонд Премії Прориву. Нещодавно до них долучилося Американське хімічне товариство.
За словами Марши Макнат, на початковому етапі було зібрано 7 мільйонів доларів на програму, яка має охопити декілька сотень науковців, і розрахована на три роки.
Планується розширити програму допомоги і зосередити її переважно у Східній Європі, щоб українські учені мали можливість залишитися недалеко від дому і бажання повернутися назад.
За даними Міністерства освіти і науки України, перед війною в Україні було 60 000 науковців, більшість з яких залишилися в Україні. Багато з них є внутрішньо переміщеними особами через те, що їхні робочі місця пошкоджені, зруйновані або неможливі для роботи через брак електроенергії.
Міністерство вважає, що близько 6 тисяч науковців зараз перебувають за межами країни через війну.
За даними міністерства, станом на січень постраждало понад 90 науково-дослідних та вищих навчальних закладів, а з них 4 повністю знищені. Близько 228 залишилися неушкодженими. Серйозно постраждав відомий Харківський фізико-технічний інститут та найбільший у світі радіотелескоп декаметрової довжини хвилі, який належить Інституту радіоастрономії в Харкові.
«Завжди можна зробити більше» – сенатори відповідають на питання про Держдеп США. Відео
Чи достатньо робить Держдепартамент США, щоб допомогти зупинити російську війну в Україні? На це запитання відповіли сенатори від Демократичної та Республіканської партії.
Посол Ізраїлю в Україні: Що робить Ізраїль для допомоги Україні? Відео
За останній рік у відносинах України та Ізраїлю були як гострі звинувачення, так і слова вдячності. Минулого місяця глава МЗС Ізраїлю Елі Коен став першим ізраїльським високопосадовцем, який відвідав Україну після початку повномасштабної війни.
- Голос Америки
"Ми не хочемо, щоб Росія відпочила, перегрупувалась і знову атакувала - через рік, два чи три роки" - Блінкен

Сполучені Штати прагнуть до тривалого миру в Україні, заснованого на повазі до суверенітету та інших принципів міжнародного права, але зараз від Росії ознак про готовність до змістовної дипломатії немає. Про це державний секретар США Ентоні Блінкен заявив під час свідчень перед Комітетом із закордонних справ Палати представників Конгресу США про "Стан американської дипломатії у 2023 році: зростаючі конфлікти, бюджетні виклики та конкуренція наддержав".
Під час слухання обговорювали, зокрема, пропонований Білим домом бюджет на 2024 фінансовий рік, де закладено 63,1 мільярда доларів для Державного департаменту та USAID, що, на переконання уряду, дозволить "продовжувати просувати національні інтереси США, лідирувати у світі в подоланні глобальних викликів і продовжувати підтримувати народ України".
Важливо, щоб це [війна] не тягнулась,.. це буде дуже вигідно для Путіна та Росії
Напередодні під час слухань у комітеті Сенату з асигнувань Блінкен заявив, що у проекті бюджету збережеться безпекова, економічна, енергетична та гуманітарна підтримка України.
Конгресмен-демократ від штату Нью-Йорк Ендрю Кім відзначив, що цей рік є "критичним для України": "Важливо, щоб це [війна] не тягнулась, бо якщо вона затягнеться, це буде дуже вигідно для Путіна та Росії, бо вони зможуть це певним чином перечекати, тому ми маємо переконатись, що ця коаліція, ця воля [підтримувати Україну] - зберігається".
Джон Джеймс, конгресмен-республіканець від штату Мічиган, подякував адміністрації Джо Байдена за продовження гуманітарного паролю для українців: "Серед виборців мого округу є велика українська громада, і я вітаю це".
Співпраця Китаю та Росії
Натомість його однопартієць від штату Кентуккі Енді Барр розкритикував президентську адміністрацію за недостатньо сувору позицію щодо загроз від Китаю, передусім у питаннях китайського аеростата, що, як припускають, вів шпигунську діяльність, а також у китайській підтримці російської війни в Україні.
існують задокументовані митні записи надання летальної підтримки уже зараз, ми повинні бути суворішими до КНРКонгресмен Енді Барр
Барр процитував звіт американського уряду, який засвідчив, що "компанії з КНР надавали російським компаніям... продукцію подвійного призначення, що можуть бути використані Росією у війні проти України, китайські державні оборонні компанії надають [Росії] навігаційне обладнання, технології для глушіння сигналу, запчастини для винищувачів".
Законодавець також процитував численні повідомлення у медіа щодо наданих Китаєм технологій для російської війни: "Чому ви тоді просто... попереджаєте про наслідки надання Росії матеріальної підтримки, коли Держдеп приходить до висновку... із доказами... китайської матеріальної підтримки Росії?"
"Ми зосереджені на летальній допомозі, - пояснив Блінкен, - і також ми стежимо за наданням приватними корпораціями технологій подвійного призначення, які можуть викликати занепокоєння". Барр у відповідь заявив про необхідність "накласти санкції на Китай за летальну допомогу": "Йдеться не просто про купівлю [Китаєм російських] нафти чи газу, існують задокументовані митні записи надання летальної підтримки уже зараз, ми повинні бути суворішими до КНР".
"Незамінна" світова сила
"Адміністрація діяла недопустимо у затримуванні оборонної допомоги України, до прикладу, [рішення про] ракети далекого радіусі дії, які можна було надати, були відкладено, це могло б стати у пригоді, адже вони могли б знищити іранські дрони, які зараз розміщені незаконно у Криму, - сказав республіканець від Південної Кароліни Джо Вілсон. - Що було зроблено, щоб надати передове озброєння? Зупинімо війну, ми можемо це зробити, надаючи це оборонне озброєння".
Адміністрація діяла недопустимо у затримуванні оборонної допомоги України
Блінкен у відповідь підкреслив, що "поділяє відданість" тому, аби "надавати українцям те, що їм потрібно, щоб долати російську агресію, це те, що ми робили" від самого початку повномасштабної війни Росії та до її початку. "Звинувачення, що ми цього не робили, це просто неправда", - сказав держсекретар Блінкен, підкресливши, що США "на кожному кроці працюють з міжнародною коаліцією" країн й досягли прогресу, зокрема, на зустрічах контактної групи у форматі "Рамштайн".
Конгресвумен-демократка від штату Пенсильванія Меделін Дін підкреслила, що США - це "незамінна" світова сила, яка об'єднала коаліцію з понад 50 країн, щоб закінчити війну Росії в Україні "якомога швидше, що це не буде тривала війна".
Вона запитала, як саме пропозиція бюджету Держдепу може сприяти цьому.
"По-перше, ми не прагнули цієї війни, ми робили все, щоб запобігти їй, я брав участь в активних дипломатичних зусиллях з нашими російськими колегами, - відповів Блінкен. - На жаль, стало очевидно, й президент Путін сказав про це прямо, що йшлось не про безпекові загрози від НАТО чи України, завжди йшлось про переконання Путіна, що Україна - не незалежна держава, що її треба стерти з карти і включити у російську імперію".
Українці хочуть його більше, ніж будь-хто, зрештою, саме вони страждають від цієї агресії щодня.Державний секретар США Ентоні Блінкен
"Незалежність, суверенітет України чітко визнані, вони нікуди не зникнуть, українці нікуди не зникнуть. Але звісно те, як це вирішиться, це важливо. На моє переконання і на переконання адміністрації, ми відчайдушно хочемо миру, хоча українці хочуть його більше, ніж будь-хто. Зрештою, саме вони страждають від цієї агресії щодня, вони хочуть тривалого і стійкого миру, що відображає базові принципи міжнародної системи й Статуту ООН", - сказав держсекретар.
Він додав: "Ми не хочемо, щоб Росія просто перепочила, перегрупувалась і знову атакувала - півроку, рік чи два-три роки потому". Блінкен додав, що не бачить жодних "ознак того, що Росія готова до змістовної дипломатії" для закінчення війни.
Напередодні у Сенаті Блінкен назвав агресію Росії проти України та авторитарне керівництво президента Росії Володимира Путіна "гострою загрозою" для інтересів США, а довгостроковим викликом він назвав політику Китайської Народної Республіки.
Вихід США з Афганістану
Окрім питання російської агресії, законодавці торкались інших викликів для США, передусім з боку Китаю. При цьому чимало законодавців від Республіканської партії поставили під питання окремі аспекти зовнішньої політики Білого дому, зокрема критикували виведення американського контингенту з Афганістану у 2021 році.
При цьому голова Комітету у закордонних справах Палати представників від Республіканської партії Майкл Маккол, який ініціював відповідне розслідування, заявив, що дає Блінкену час до понеділка, аби надати законодавцям відповідні документи щодо виведення США з Афганістану, й попередив держсекретаря, що його може чекати повістка до суду.
У відповідь Блінкен висловив згоду надати комітету необхідну інформацію, а також законодавці-демократи у своїх виступах підкреслювали, що рішення про виведення американських сил з Афганістану, а також відповідні угоди із Талібаном були прийняті ще за попередньої адміністрації президента Дональда Трампа.
Форум