Спеціальні потреби

Актуально

Росія стягує війська на кордоні з Україною, ЗСУ готуються поповнитись при потребі резервістами - пояснює головнокомандувач ЗСУ Руслан Хомчак

Головнокомандувач Збройних сил України генерал-полковник Руслан Хомчак відповів на питання Української служби "Голосу Америки" про дії Росії поблизу кордонів України, схвалення Верховною Радою закону щодо призову резервістів, підтримку ЗСУ з боку США та реформи українського війська. З Русланом Хомчаком спілкувалась Мирослава Гонгадзе.

Мирослава Гонгадзе: Дякую Пане Хомчак, що погодилися з нами сьогодні поспілкуватися. Отже, сьогодні під час виступу в українському парламенті Ви наголосили, що Росія стягує свої війська на кордоні з Україною і посилює свою військову міць. Про що конкретно ідеться, і які війська стягуються?

Збройні сили України відповідним чином реагують на такі дії нашого східного сусіда. Ну і готуємося до всяких можливих провокацій та реагувань на дії противник​

Руслан Хомчак: Сьогодні ми спостерігаємо, що Російська Федерація, під виглядом перевірки за зимовий період навчання своїх військ, під виглядом підготовки до стратегічних навчань “Запад 2021” стягує зі всієї території РФ батальйонні тактичні групи на схід нашої держави, до східних кордонів України. Брянська, Воронезької області, тимчасово окупованої Республіки Крим. Вони там проводять навчання. І ми розуміємо, що крім тих 28 батальйонних тактичних груп, які сьогодні вже декілька років розташовані біля наших східних кордонів, ми орієнтовно нараховуємо, що вони збільшиться ще на 25 батальйонних тактичних груп.

Це говорить про те, що Росія про свої плани не забула, плани, які були у неї з 14-го року і до 14-го року. Вона створює таку обстановку навколо України, щоб весь світ бачив, щоб Україна бачила, що вона демонструє нам рішучість своїх намірів. Відповідно, Збройні сили України відповідним чином реагують на такі дії нашого східного сусіда. Ну і готуємося до всяких можливих провокацій та реагувань на дії противника.

Мирослава Гонгадзе: Ви згадали про східний кордон. А що з приводу північного кордону з Білоруссю?

Руслан Хомчак: Поки що немає ніяких активних дій на кордоні з Білоруссю. Але ми бачимо, яка сьогодні обстановка в Білорусі. Ми бачимо, що Росія під різними маскувальними заходами, під різними навчаннями заводить свої війська на територію Білорусі, граючи своїми мускулами на півночі Білорусі щодо країн Балтії, щодо Польщі і щодо України. Ми це все відслідковуємо, відповідне реагування ми плануємо, прораховуємо.

І сьогодні Верховна Рада прийняла важливий для нас Закон щодо укомплектування Збройних сил резервістами за рішеннями Президента України, Верховного Головнокомандувача, не проводячи в країні мобілізацію. Досвід у нас за цих 7 років є. Нам це було дуже необхідно. Сьогодні воно в нас є. Ми зможемо в найкоротший термін, за декілька днів наростити зусилля на декілька сотень тисяч військовослужбовців, які підготовлені, які пройшли війну, які мають досвід, які вміють воювати. Це дуже суттєво.

Мирослава Гонгадзе: Коли ми говоримо про резервістів, про кого конкретно ми говоримо в цьому контексті. Яка категорія населення буде задіяна до війська?

Це ті резервісти, які звільнилися зі Збройних сил протягом цих останніх років війни, які мають дуже серйозний досвід бойових дій

Руслан Хомчак: Я хотів, щоб всі розуміли чітко. Не йде мова, що завтра все населення піде до війська. Йде мова про ті зміни в обстановці навколо нашої держави, у діях нашого противника, коли потрібно буде швидко реагувати, розгортати, доукомплектовувати військові частини, розширяти їх можливості, нарощувати.

Йдеться про категорію резервістів, які проходять службу за контрактом і резервістів оперативної черги №1. Це ті резервісти, які звільнилися зі Збройних сил протягом цих останніх років війни, які мають дуже серйозний досвід бойових дій. Які знають, як воювати, і для них сьогодні не є суттєвим питанням, що їх потрібно перепідготовлювати протягом місяців, навчати чомусь. Тому що це люди, які щойно прийшли з війни. Йдеться про категорію “оперативний резерв першої черги”.

Мирослава Гонгадзе: Сполучені Штати допомагають Україні. Додатково планується у цьому році дати Україні ще 150 мільйонів, якщо реформа армії буде йти ефективно. І ще додатково 300 мільйонів, про що йде дискусія в Конгресі США. Яка сьогодні потрібна допомога Україні, і наскільки важливою є ця допомога, яка сьогодні надається?

Руслан Хомчак: Я користуючись нагодою, хотів би щиро подякувати від себе, від всіх військово службовців ЗСУ і, мабуть, всього українського народу за ту допомогу, яку протягом останніх семи років нам надавали США. Не тільки США, а і європейські країни. Але доля Сполучених Штатів у цій допомозі – вона найбільша. Це все від матеріально технічних засобів до летальної зброї. Ця допомога щира, вона конкретна і вона дуже дієва для нас.

доля Сполучених Штатів у цій допомозі – вона найбільша. Це все від матеріально технічних засобів до летальної зброї. Ця допомога щира, вона конкретна і вона дуже дієва для нас

Противник знає про цю допомогу, тому воно теж відіграє дуже важливу роль, при його оцінці наших спроможностей, розуміючи наскільки нас сьогодні підтримують наші країни-партнери. Для нас ця допомога дуже принципова і важлива. Що нам потрібно, не хотів би це заявляти в ефір, бо ми говоримо про конкретні речі військового призначення. І в нас є спілкування, контакти на рівні відповідних груп, які повинні бути. І ми впевнені, що у цьому є повна підтримка нас з боку Сполучених Штатів Америки. Більше скажу, навіть є ініціатива – ми готові от так, краще от так, є поради. І для нас це дуже суттєво. Ми за це щиро дякуємо.

Мирослава Гонгадзе: Пентагон заявляє, що наступний транш, так би мовити допомоги, ці 150 мільйонів доларів, будуть виділені, якщо Україна продовжує ефективну реформу Збройних сил. Як за вашою оцінкою сьогодні проходить ця реформа?

Руслан Хомчак: Я би хотів уточнити ваше питання. Україна має проводити реформу в Україні. А Збройні сили – в Збройних силах. Так, реформа у Збройних силах триває. Я можу відповісти за той термін, який я очолюю Збройні сили і сказати Вам, що Збройні сили сьогодні стоять на тому шляху і активно вживають усі зусилля, щоб формуватися. Збройні сили сьогодні як ніхто розуміють, що нам конче потрібні реформи.

Тому, що стосується Збройних сил, реформа йде і реформа буде продовжуватися. І той колектив сьогодні в керівництві Збройних сил, це люди, які одержимі цією реформою

Війна семирічна нам показала, що нам потрібні зміни. Не видимість змін, а конкретні зміни, які можуть привести до зовсім інших результатів. Це військові у більшості своїй розуміють, вони цього хочуть. І це саме той момент, коли реформа назріла. Коли її не хтось нав’язує, ми її робимо не для того, щоб для когось зробити. А коли ми розуміємо, що нам потрібні зміни, бо вони вкрай назріли для того, щоб ми їх робили. Тому, що стосується Збройних сил, реформа йде, і реформа буде продовжуватися. І той колектив сьогодні в керівництві Збройних сил, це люди, які одержимі цією реформою для того, щоб змінити все те, що ми бачимо протягом останніх років нам заважає іти до перемоги.

Мирослава Гонгадзе: У США також говорять про важливість цивільного нагляду над військом. Як вибачите цей процес, і чи є це доречним для України?

в державі сьогодні підростає чудова молодь, яка не знає як жити в Радянському Союзі, вона вже того не бачила​

Руслан Хомчак: Ну звичайно. Ми взяли курс, і заявили це на законодавчому рівні, це шлях до НАТО. І ми дійсно щиро хочемо дочекатися того моменту, коли в результаті нашої кропіткої праці, в результаті нашого реформування у Збройних силах, в цілому в Україні, ми станемо колись членами Альянсу. І я навіть не знаю, які можуть бути сумніви у тому, що ми це зробимо.

Молодь, яка сьогодні приходить до армії, ті офіцери і солдати, які пройшли війну, вони як ті, хто сьогодні виростають, вони вимагають тих змін. І в державі сьогодні підростає чудова молодь, яка не знає, як жити в Радянському Союзі, вона вже того не бачила. Але вона знає, як живуть в Європі, вона бачила, як живуть в розвинутих передових країнах, і вона так само хоче жити. Тому у нас дуже серйозна перспектива.

Дивіться також: У Міннеаполісі почався судовий процес у справі поліцейського, який коліном затиснув шию Джорджа Флойда

Всі новини дня

Блінкен: прагнення Путіна "знищити Україну як незалежну країну і розділити НАТО" не справдилось

Держсекретар США Ентоні Блінкен спілкується з пресою під час неформальної зустрічі міністрів країн НАТо в Берліні, 15 травня 2022 року. REUTERS/Мішель Тантуссі

Держсекретар США Ентоні Блінкен обговорив подальшу впідтримку України з міністрами закордонних справ Німеччини, Великої Британії та Франції. Зустрічі відбулись в неділю на полях засідання міністрів країн-членів НАТО в Берліні.

"Сполучені Штати та наші союзники і партнери зосереджені на наданні Україні якомога більшої підтримки на полі бою та за будь-який столом переговорів, щоб вони могли відбити російську агресію і повністю захистити незалежність та суверенітет", - заявив Блінкен під час прес-конференції в неділю.

Він підкреслив - союзники НАТО прагнуть "якомога швидше зупинити війну, але так само віддані безпековій допомозі України, продовженню санкцій, експортного контролю та дипломатичного тиску на Росію так довго, як це буде потрібно".

Альянс НАТО міцний як ніколи, вказав посадовець у Twitter в неділю, а прагнення Путіна "знищити Україну як незалежну країну і розділити НАТО" не справдились.

Держсекретар цими вихідними взяв участь в засіданні міністрів закордонних справ НАТО в Німеччині. Питання допомоги Україні а також можливе включення Швеції та Фінляндії до НАТО були в центрі обговорень. Блінкен зустрівся з міністром закордонних справ України Дмитром Кулебою, щоб обговорити подальшу військову допомогу Україні а також можливості вирішення світової продовольчої кризи, спричиненої війною.

Після Берліна, Блінкен, разом з міністром торгвілі США Джиною Раймондо, бере участь в засіданні США та Європи з питань торгівлі.

Канада хоче першою ратифікувати рішення НАТО про вступ Фінляндії та Швеції

Мелані Жолі, міністерка закордонних справ Канади, в Палаті громад парламенту в Оттаві

Мелані Жолі, яка очолює Міністерство закордонних справ Канади, заявила, що її країна вітає проголошені наміри Фінляндії та Швеції вступити до НАТО і що парламент в Оттаві може бути серед перших, які ратифікують документи про залучення нових членів.

Перехідний період між заявкою і ратифікацією треба скоротити.
Мелані Жолі

«Ми не лише підтримуємо вступ Фінляндії і Швеції, але ми ще й за швидкий вступ. Канада має з ними багато спільного, коли йдеться про цінності, а також північні реалії… Наша мета - бути серед перших країн, які ратифікують вступ Фінляндії та Швеції. Бо ми знаємо, що перехідний період між заявкою і ратифікацією треба скоротити. Ми також будемо працювати з іншими країнами, щоб забезпечити швидкий процес вступу», - сказала Мелані Жолі в Брюсселі, де вона брала участь в нараді міністрів закордонних справ ЄС.

За її словами, коли дійде до процесу ратифікації, то канадські парламентарі можуть схвалити рішення за лічені дні.

Процес ратифікації рішень про вступ нової країни в НАТО, що нараховує зараз 30 країн, зазвичай забирає від кількох місяців до одного року.

Минулими вихідними урядова партія Швеції заявила, що вирішила підтримати вступ в НАТО і далі очікує рішення шведського парламенту та подальших кроків.

«Сьогодні Шведська соціал-демократична партія схвалила історичне рішення - сказати "так" заяві на членство в оборонному союзі НАТО. Російське вторгнення в Україну погіршило безпекову ситуацію для Швеції і для цілої Європи», - написала з цього приводу в Twitter міністерка закордонних справ Швеції Анн Лінде.

Вступ Швеції в НАТО означатиме відмову Стокгольма від понад 200 років політики військового нейтралітету, якого Швеція дотримувалася навіть впродовж Першої Світової і Другої Світової воєн.

Тепер за словами шведського міністра оборони країна опинилася б під загрозою, якщо залишилася б єдиною країною Балтії не в НАТО.

Туреччину вговорюватимуть

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ та представники інших країн організації вже заявили про готовність швидко прийняти Фінляндію та Швецію, в той час як в тих країнах майже завершився процес внутрішніх політичних узгоджень рішення подавати офіційні заявки на членство.

Єдиною країною НАТО, де з’явилося застереження щодо вступу Фінляндії та Швеції, стала Туреччина, але зараз лунають твердження, що це не повинно стати перешкодою.

Турецький президент Реджеп Таїп Ердоган висловив невдоволення тим, що в скандинавських країнах надали політичний притулок особам, яких він звинувачує у причетності до тероризму проти турецької влади.

Єнс Столтенберґ з цього приводу сказав: «Я переконаний, що ми зможемо залагодити питання, стурбованість яку висловила Туреччина, таким чином, щоб це не затягувало членство».

«Я дуже впевнений, що ми з цього питання досягнемо згоди», - заявив держсекретар США Ентоні Блінкен, додавши, що НАТО «це місце для діалогу».

Правляча партія Швеції висловилася за вступ країни до НАТО

прем'єр-міністерка Швеції Магдалена Андерссон

Правляча соціал-демократична партія Швеції заявила у неділю, що підтримує вступ країни до НАТО.

Внаслідок вторгнення Росії в Україну у Швеції сформувалася значна парламентська більшість на користь членства в альянсі, і Швеція готова відмовитися від вступу до НАТО, яка переважала протягом десятиліть опозиції.

Оскільки Фінляндія вже подала свою заявку, прем'єр-міністерка Швеції Магдалена Андерссон тепер майже впевнена, що офіційна заявка Стокгольма буде подана протягом кількох днів.

«Правління партії на своєму засіданні 15 травня 2022 року вирішило, що партія працюватиме над тим, щоб Швеція подала заявку на членство в НАТО», – йдеться у заяві соціал-демократів.

Уряд Фінляндії оголосив у неділю, що подає заявку про приєднання до НАТО, повідомляє СNN. Це рішення було оголошено під час прес-конференції президента Фінляндії Саулі Нііністо та прем’єр-міністерки Санни Марін. Рішення уряду має бути ухвалене парламентом країни перед тим, як Фінляндії може офіційно подати заявку на членство в Альянсі.

Під час спільної з президентом Нііністо недільної прес-конференції прем’єрка Фінляндії Марін заявила, що вступ до НАТО посилить безпеку країни та збільшить її потужність.

НАТО раніше привітало можливе членство Фінляндії та Швеції в Альянсі. Президент США Джо Байден в п'ятницю поспілкувався телефоном з лідерами двох країн. Під час розмови лідери підкреслили підтримку України у війні, президент США також наголосив на політиці "відкритих дверей" НАТО і праві Фінляндії та Швеції обирати власне майбутнє, міжнародну політику та формати безпеки, заявили в Білому домі.

Лідер меншості в Сенаті Макконел закликав Байдена визначити Росію спонсором тероризму

Лідер республіканської меншості в Сенаті Мітч Макконел

Лідер республіканської меншості в Сенаті Мітч Макконел закликав президента Байдена визначити Росію спонсором тероризму, що позбавило б її суверенного імунітету, який не дозволяє подавати проти країни цивільний позов про відшкодування збитків.

«Я думаю, це хороша ідея, і б це підтримав. Президент може зробити це самостійно, і я б закликав його це зробити», - сказав сенатор, перебуваючи в Стокгольмі.

Напередодні у суботу Макконел та сенатори-республіканці Сьюзен Коллінз, Джон Баррассо та Джон Корнін зустрілись у Києві з президентом Зеленським.

Макконел сказав, що він завірив президента Зеленського, що «підтримка України у війні проти росіян є двопартійною, і що «подавляюча більшість» зосереджених на національній безпеці республіканців підтримують протидію України російському вторгненню попри критику щодо допомогового пакету Україні на суму 40 мільярдів доларів з боку деяких однопартійців. «Ця неприхована агресія не повинна продовжуватись. Я хочу запевнити їх, що Конгресі існує дуже, дуже широка підтримка для продовження боротьби», - сказав Макконел.

Минулого тижня у Сенаті зареєстрували резолюцію, що визнає Росію державою-спонсором тероризму.

Співавтори документу - сенатори від обох партій, демократ Ричард Блументаль та республіканець Ліндсі Грем.

У резолюції йдеться, що Сенат вважає дії уряду Росії за головування Володимира Путіна актами тероризму і закликає держсекретаря США визнати Росію державою, яка спонсорує тероризм.

“Це визнання (країни-спонсора тероризму - ред.) буде важливим в американському законодавстві. Є лише чотири країни, які мають таке визнання: Куба, Сирія, Іран та Північна Корея. Ми намагаємося включити до цього списку Росію, щоб вона була п’ятою. Це компанія, з якою її (Росію) треба асоціювати. Це тоталітарні режими, І вони не несуть добра”, - заявив під час презентації резолюції її співавтор, сенатор від Республіканської партії Ліндсі Грем.

Як раніше повідомляв "Голос Америки", відповідно до пояснень на сайті Держдепартаменту, “держави-спонсори тероризму” - це ті, які неодноразово надавали підтримку актам міжнародного тероризму та визначаються відповідно до трьох законів США: розділу 1754(c) закону про дозвіл на національну оборону, розділу 40 закону про контроль експорту зброї та розділу 620A закону про іноземну допомогу.

“Держави-спонсори тероризму” підпадають під чотири основні категорії санкцій: обмеження на іноземну допомогу від США, заборону на експорт і продаж оборонної продукції; контроль за експортом товарів подвійного використання, а також – під різні фінансові та інші обмеження.

Також передбачаються додаткові санкції, які карають осіб і країни, які співпрацюють із “державами-спонсорами тероризму”.

Сенат США може проголосувати за виділення 40 мільярдів доларів Україні у середу - лідер республіканців після візиту до Києва

Група сенаторів-республіканців на чолі із Мітчем Макконнеллом зустрічається із президентом України Володимиром Зеленським під час візиту до Києва, 14 травня 2022. Ukrainian Presidential Press Service/REUTERS

Лідер республіканців у Сенаті Мітч Макконнелл заявив у неділю, що він очікує прийняття законопроекту про виділення 40 мільярдів доларів Україні у середу після відповідного процедурного голосування у понеділок.

"Ми очікуємо застосувати cloture (парламентську процедуру, що згортає подальші дебати з питання до 30 годин й дозволяє перейти до голосування - ГА) - сподіваюсь, із відчутною перевагою (голосів "за" - ГА), що допоможе нам затвердити допомогу у середу", - повідомив Макконнелл зі Стокгольма, куди він приїхав після суботнього візиту до Києва.

Як Голос Америки повідомляв у четвер 12 травня, сенатор-республіканець із штату Кентуккі, Рендал Пол одноосібно заблокував пришвидшену процедуру розгляду нового пакету допомоги для України. Сенатор вніс проект поправки до законопроекту, пропонуючи створити посаду окремого інспектора, який би перевіряв виділення коштів в рамках цього пакету.

При цьому речник Пентагону Джон Кірбі у п’ятницю заявив, що якщо законопроект не буде прийнято до наступного четверга 19 травня, це може вплинути на можливість США безперебійно надавати військову допомогу Україні, а сенатор-демократ Кріс Кунс заявив, що "затримка на тиждень буде шкодити обороні України".

У статті використано матеріали Reuters

Більше

Відео - найголовніше

XS
SM
MD
LG