Спеціальні потреби

Що почитати на карантині: 5 рекомендацій від журналістів "Голосу Америки"


Втекти від потоку коронавірусних новин у наш час дуже складно. Але можливо. У цьому допоможуть книги, на читання яких в декого лише зараз з’явився час. Українська редакція «Голосу Америки» пропонує 5 книг – на різні смаки та інтереси.

“Скандал сторіччя” Ґабріеля Ґарсія Маркеса

“Скандал сторіччя” Ґабріеля Ґарсія Маркеса
“Скандал сторіччя” Ґабріеля Ґарсія Маркеса

«Скандал сторіччя» - це збірка статей колумбійського письменника Ґабріеля Ґарсія Маркеса для газет і журналів із 1950 по 1984 рік. Тут є і репортажі про таємничі зникнення людей і святих, замальовки про найважливішу людину в країні – перукаря президента (бо він, бриючи політика щоранку, може легко перерізати йому горло), і про те, куди ідуть листи без адресатів або ті, які неможливо доправити (у столиці країни Боготі існувало справжнє «кладовище» загублених листів). Маркес завжди вважав себе, перш за все, журналістом, а вже потім – письменником. Але я б додала – магічним журналістом. Ось лише кілька рядків із однієї його статті «Зрозуміла помилка»:

«Зранку у вівторок, коли він відкрив очі і відчув, як кімната абсолютно заповнилася величезним головним болем, джентльмен був переконаний, що він гуляв лише одну ніч і прокидається в неділю зранку…Коли він відкрив очі повністю, головний біль, який заповнював кімнату, присів біля його ліжка». - Юлія Ярмоленко (ведуча, журналістка, редакторка)

“Світова війна Z” Макса Брукса

“Світова війна Z” Макса Брукса
“Світова війна Z” Макса Брукса

Що спільного в зомбі-апокаліпсису та пандемії коронавірусу? Виявилось, багато чого. “Світова війна Z” Макса Брукса - це незвичайний твір про зомбі. Книга складається зі звітів та інтерв'ю очевидців, які пережили апокаліпсис 10 років тому. Всі ці історії збираються представником ООН для звіту про перебіг катастрофи. Криза постає з різних точок зору, різних країн, різних соціальних та економічних прошарків, людей різного віку та віросповідання. І ця картина дуже схожа на наслідки будь-якого стихійного лиха, зокрема пандемії коронавірусу КОВІД-19. Моделі поведінки, геополітика та класова нерівність – усе подібне. Шляхи подолання та виходу з кризи - теж.

Прочитати цю книжку мене надихнула суперечка акторів Бреда Пітта та Лео Ді Капріо за право на екранізацію цього твору. Ді Капріо ставив за мету знімати, не відступаючи від оригіналу, а Пітт, натомість, лише хотів взяти головну ідею книги за основу. Студія Бреда Пітта Plan B Entertainment перемогла і зняла фільм із однойменною назвою та Піттом у головній ролі, який вийшов на екрани у 2013-му році. Мені стало цікаво уявити, яким би був фільм, якби право на екранізацію отримав би Лео.

“Світова війна Z”, це - своєрідне продовження іншого твору Макса Брукса

“Посібник з виживання серед зомбі”, де зібрані поради щодо поведінки та підготовки до апокаліпсису. А також деталі про вірус, його походження та розвиток. Цю книжку я ще не читав, але напевне вже варто почати. - Сашко Даниленко (графічний дизайнер)

Серія книг про пригоди Ераста Фандоріна Бориса Акуніна

Серія книг про пригоди Ераста Фандоріна Бориса Акуніна
Серія книг про пригоди Ераста Фандоріна Бориса Акуніна

Ці захоплюючі твори чудово підходять для читання на карантині. Борис Акунін майстерно переносить читача у світ блискучого й благородного детектива та передає атмосферу Російської імперії та Європи на зламі 19 і 20 століть. Фандорін подорожує країнами світу, поринає у різні культури й кидає виклик найзухвалішим злочинцям епохи. Тож, не виходячи з дому, можна відчути себе у вирі подій, що перехоплюють подих. - Марія Прус (журналістка, ведуча)

“Дорослі у кімнаті” Яніса Варуфакіса

"Дорослі у кімнаті” Яніса Варуфакіса
"Дорослі у кімнаті” Яніса Варуфакіса

(Від редактора: книга доступна англійською та російською мовами).

Пам’ятаєте байки про “ледачих” греків, які живуть “не відповідно до своїх засобів” і яких щоразу “викупає” Європа? Книжка Яніса Варуфакіса “Дорослі у кімнаті” кидає виклик затертій до стану “історичної правди” картинці

Англійський вислів “adults in the room” (дорослі у кімнаті) здебільшого використовують для позначення присутності тверезомислячих державних мужів серед мрійників, популістів та некомпетентних політиків. Варуфакіс без прикрас та відверто пише про важливі розмови та посиденьки з Обамою, очільниками МВФ, європейських фінансових установ та про те, як загалом приємні манери одних і благі наміри інших жодним чином не завадили європейським фінустановам переламати Грецію через коліно.

Варуфакіс розповідає, за яких умов кредиторам важливіше “нагнути боржника”, ніж повернути гроші, які боржник взяв, а ще про те, як може змінитись і не дати очікуваного результату команда, яка приходить до влади з широкою підтримкою народу. Найбільше запам’яталось, як зраджували одне одного грецькі чиновники; як з міністра “ліпили” “агента Сороса"; як перемога на виборах та загальна підтримка народом певної політики ще не означає, що цю політику можна реалізувати. А ще - коли Варуфакісу прийшли товкти обличчя грецькі анархісти, він втягнув їх у розмову та примусив слухати, але лише після того, як його дружина врятувала міністра від побиття, закривши чоловіка своїм тілом. - Олексій (веб-редактор, журналіст)

“Сліпота” Жозе Сарамаго

“Сліпота” Жозе Сарамаго
“Сліпота” Жозе Сарамаго

Кілька тижнів тому у багатьох з нас життя кардинально змінилось - ми намагаємось знайти баланс між роботою з дому, домашніми справами, доглядом за дітьми. Як ніколи переживаємо про здоров'я, багато з нас дбають також про здоров'я інших людей.

Я глибоко переконана, що вийти з цієї глибокої світової пандемії допоможе лише підтримка, допомога між людьми, країнами, урядами та окремими політиками. Саме тому рекомендувала б у цей час прочитати книгу “Сліпота” португальського письменника Жозе Сарамаго, нобелівського лауреата з літератури.

Якби у нас існувало міністерство морального здоров'я нації, це видання стало б обов'язковим посібником у цій галузі.

У книзі мова йде про загадкову епідемію, де люди починають масово втрачати зір, а лікарі неспроможні цьому зарадити. Хворі (тобто сліпі) опиняються у повному мороці, без жодних орієнтирів, не лише фізичних, а й моральних.

У книзі мова йде про загадкову епідемію, де люди починають масово втрачати зір, а лікарі неспроможні цьому зарадити.

Неінфіковані люди намагаються дистанціюватись від заражених і створюють своєрідне гетто - карантинне містечко для “хворих”. Поступово до заражених починають ставитися як до відходів суспільства, мовляв, вони винні у тому, що захворіли.

Книга прекрасно ілюструє, наскільки небезпечною стає людина, яку огорнув страх. Як далеко вона здатна зайти у своїй жорстокості, аби не допустити поширення загадкового вірусу.

Так, той самий страх, який відчували українці, що не пускали приїжджих із Уханя. Той самий страх, через який донька у Тернопільській області змушена тягти з лікарні тіло батька у мішку, бо всі інші бояться заразитися.

Моя приятелька зауважила, що цей роман є нагадуванням для всіх нас, що навіть за жахливих і непередбачуваних обставин, важливо залишатися людьми, і не перетворитися на диких неконтрольованих тварин.

Книжку читати нелегко, автор уникає розділових знаків, ніби навмисне, щоб залишити читача без орієнтирів. Але це не заважає повністю зануритись в історію і пережити її разом з героями роману.

Рекомендую цю книгу тим, хто не боїться думати і хоче завжди лишатися людиною. - Ірина Матвійчук (журналістка)

Передрук та інше використання матеріалів, розміщених на цьому веб-сайті, дозволяється за умови посилання на джерело.

Думки, висловлені в рубриці «Моя Америка», передають погляди самих авторів і не відображають позицію «Голосу Америки».

Дивіться також: Як українцям у США живеться в умовах карантину. Відео

Як українцям у США живеться в умовах карантину. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:43 0:00

Facebook Forum

XS
SM
MD
LG