Спеціальні потреби

США неправильно підходять до санкцій проти Росії - президент "Фрідом Хаус"

  • Голос Америки

"Адміністрація притримує жорсткіші санкції на випадок прямого вторгнення. Я думаю, що піднімати планку так високо є помилкою", - Девид Креймер.

Санкції, запроваджені в понеділок адміністрацією Обами, не є тими кроками, якими погрожували вищим чинам російської влади, коли російська агресія в Україні почалася три тижні тому. Про це йдеться у редакційній впливової газети «Вашингтон пост».

Автори задаються запитаннями, якщо навіть сам президент Обама визнає, що не вірить в ефективність цих санкцій, то чому США не вдаються до рішучіших дій?

Офіційні особи у Вашингтоні заявляють, що секторальні санкції залишаться в резерві на випадок, якщо російські війська перетнуть кордон з Україною. Але в такому випадку, пише «Вашингтон пост», це означає, що США закривають очі на брутальну анексію Криму, систематичні та все жорсткіші спроби посіяти хаос на сході України. Хіба Росія вже не вторглася в Україну? – обурюється «Вашингтон пост». Подібними думками з «Голосом Америки» поділився і президент «Дому Свободи» та потужний проукраїнський голос у Вашингтоні Дейвид Креймер.

Президент «Дому Свободи» Дейвид Креймер входить до групи «Друзі України», цільової групи з допомоги Україні. Він та ще кілька експертів, включно з колишніми послами США в Україну, розробили список російських компаній та вищих чинів в російській владі, проти яких запропонували запровадити санкції. До більшості рекомендацій в адміністрації дослухалися, але не до всіх.

Президент «Дому Свободи» Дейвид Креймер говорить:

«Список компаній розчарував. Там не було жодних широко відомих компаній. Виглядає, що вони всі пов’язані з Геннадієм Тимченком та братами Ротенбергами, проти кого запровадили санкції ще в березні. Я думаю, що це була помилка та втрачена можливість почати переслідувати Газпромбанк, Внешторгбанк, Внешекономбанк, Сбербанк, так само як «Роснефть» та «Газпром». Помітно, що в Україні розчарувалися, а в Москві зітхнули з полегшенням. Думаю, що люди, пов’язані з «Роснефтью» та «Газпромом», очікували гіршого та зітхнули з полегшенням»
.

Також група наполягала на запровадженні санкцій проти голови правління ВАТ «Газпром» Олексія Міллера вже в цьому раунді:

«Я не розумію, чому голова «Газпрому» Олексій Міллер не був включений. Але включені Ігор Сечин, Дмитро Козак та Сергій Чемезов, які є важливими особами».

Креймер вважає, що хоча ці санкцій з часом нанесуть величезну шкоду російській економіці, сьогодні агресію Росії вони не зупинять. Діяти треба жорсткіше, вважає він:

«Адміністрація притримує жорсткіші санкції на випадок, якщо російські війська перетнуть кордон з Україною. Я думаю, що піднімати планку так високо є помилкою. Росія вже створила суттєву нестабільність в Україні, надсилаючи спецназ, використовуючи місцеве населення та провокаторів. Деякі міста у Східній Україні в хаосі. Київська влада робить усе можливе, аби стабілізувати ситуацію і в тої же час не потрапити в російську пастку – не створити привід для росіян перейти кордон з Україною. Путін створив серйозну нестабільність, за яку він мусить заплатити. Я не розумію цей підхід фазами. Мені здається, що Путін бачить це як слабкість Заходу. Ціна не є достатньо високою, і він не бачить причини не рухатися далі».

Я думаю, що США та ЄС роблять помилку, по-перше, говорячи, що Путіна не буде в списку санкцій, мовляв, це вже "ядерний вибух". Друга помилка полягає в тому, що ми постійно говоримо, що США не будуть вдаватися до військових дій. Ніхто з нас не хоче бачити війну в Україні, але я б не повідомляв Володимиру Путіну обмеження Заходу. Краще б він гадав, якими можуть бути подальші кроки Заходу».

Креймер вітає зусилля США, ЄС, МВФ, ЄБРР та інших фінансово допомогти Україні. Але першочерговим завданням, без вирішення якого всі інші не матимуть сенсу, він вважає зупинення агресії Росії:

«Ситуація в Україні залишається дуже напруженою. Я був там трохи більше двох тижнів тому. Люди говорять про те, як найкраще допомогти Україні – з проведенням виборів, допомогою економіці, навіть певною військовою допомогою, щодо якої ми були, на мою думку, недостатньо щедрими. Я лише за допомогу Україні. Але важко допомагати Україні, коли частина її території окупована та анексована Росією. Коли десятки тисяч військових зосереджені на кордоні з Україною і які можуть почати вторгнення в будь-який момент. Нам потрібно допомагати Україні якомога більше. Але ми мусимо жорсткіше та сильніше відповідати на агресію Путіна та зупинити його від подальших кроків»

Дивіться також : Генпрокурор США розповів про українські мільярди

Ваша думка

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG