Спеціальні потреби

Актуально

Місцеві вибори в Україні будуть весною і за новою системою

Місцеві вибори в Україні будуть весною і за новою системою

Найвищі посадові особи в Україні знову говорили про місцеві вибори. Голова Верховної ради Володимир Литвин заявив, що датою виборів до органів місцевого самоврядування буде визначений березень 2011 року.

«Йдуть дебати щодо дати проведення територіальних виборів. Ми з вами, очевидно, єдині в тому, що це – березень 2011 року», – сказав В.Литвин під час пленарного засідання Консультативної ради з питань місцевого самоврядування, яке відбулося в Криму.

Литвин виступає за зрозумілі та прозорі правила гри на місцевих виборах. Він каже: «треба зробити все, аби ми знову нічого не наламали», і наголошує на розробці одного документа – єдиного і уніфікованого, аби перед початком виборчої кампанії не змінювати правила її проведення «під політичний момент».

Нині спікер визнає, що з цього питання не було вироблено спільних рішень і що їх треба шукати.

Цю заяву Литвина в Луганську коментував президент Янукович. За його словами, нині головне – не дата, а принципи, на яких ці вибори будуть проведені.

«Що стосується дати, то хочу сказати, що вибори, звичайно, повинні відбутися в конституційні терміни. Ми не повинні порушувати Конституцію. Це моя принципова позиція. Однак я сьогодні не стільки б говорив про це, скільки про основи, принципи, на яких мають відбутися ці вибори», – сказав Янукович.

Він каже про необхідність ухвалення нового закону про вибори: «Місцеві вибори, звичайно, повинні відбутися вже на новій законодавчій базі. Ми в обов’язковому порядку маємо ухвалити відповідні закони, котрі дозволили б обирати депутатів на новій основі».

Нова система має вирішити ту проблему, «щоб люди знали, кого вони обирають, а депутати були закріплені за територіями, несли відповідальність за стан місцевих справ, захищали права місцевого населення. Це дуже важливо. Це одне із завдань, яке ми повинні вирішити, будуючи систему ефективної влади», – констатував Янукович.

За інформацією Голосу Америки, в середовищі Партії регіонів сьогодні розробляють законопроект про повернення до мажоритарної виборчої системи в селах та районних радах, і змішаної системи в містах та обласних радах.

Всі новини дня

Столтенберг закликав зміцнювати зв'язки НАТО з Японією через глобальні виклики війни Росії в Україні

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг та прем'єр-міністр Японії Фуміо Кішіда, Токіо, 31 січня 2023. Takashi Aoyama/Pool via REUTERS

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг закликав до зміцнення зв'язків Альянсу з Японією, оскільки війна Росії в Україні підвищує глобальні ризики і свідчить, що демократіям потрібні міцніші партнерства.

Японія, що приєдналася до очолюваних США та ЄС економічних санкцій проти Москви через війну Росії в Україні та надіслала Києву гуманітарну допомогу та оборонне обладнання небойового характеру, значно активізувала зв'язки з Північноатлантичним Альянсом.

"Війна в Україні також продемонструвала, що наша безпека тісно взаємопов'язана, - заявив Столтенберг під час візиту на авіабазу Ірума на півночі від Токіо. - Якщо президент Володимир Путін переможе в Україні, це буде трагедія для українців, але вона також відправить дуже небезпечний сигнал авторитарним лідерам у всьому світі, тому що використовуючи військову силу, вони зможуть досягати своєї мети. Тому війна в Україні має значення для всіх нас".

"Пекін уважно стежить за цим і виносить уроки, які можуть вплинути на його майбутні рішення. Те, що відбувається сьогодні в Європі, завтра може статися у Східній Азії, тому ми повинні залишатися єдиними та непохитними, виступаючи разом за свободу та демократію", - додав генсек НАТО.

Напередодні, перебуваючи в Сеулі, Столтенберг закликав Південну Корею збільшити військову підтримку України, посилаючись на досвід інших країн, які змінили свою політику ненадання зброї країнам у конфлікті після вторгнення Росії. Він також підкреслив, що безпекові виклики НАТО та союзників в Азії є спільними. Він нагадав, що КНДР поставляла озброєння для російських найманців ПВК "Вагнер" для війни в Україні.

У статті використано матеріали Reuters, AP

Британія не вважає доцільним надсилати свої винищувачі Україні

Британські винищувачі нового покоління Tempest на авіабазі Лінконшир, Велика Британія. 9 грудня 2022. Joe Giddens/Pool via REUTERS

Велика Британія не вважає доцільним надсилати свої бойові літаки в Україну, заявив у вівторок речник прем'єр-міністра Ріші Сунака.

"Винищувачі Великої Британії надзвичайно складні, і потрібні місяці, щоб навчитися літати. Враховуючи це, ми вважаємо, що відправляти ці літаки в Україну непрактично", - сказав прес-секретар журналістам і додав: "Ми продовжимо обговорювати з нашими союзниками правильний підхід, на нашу думку".

Напередодні президент США Джо Байден коротко відповів "ні" на запитання про можливість постачання літаків-винищувачів F-16 для України, але жодних інших деталей не додав. Раніше в Білому домі заявляли, що обговорюють питання щодо постачання додаткових озброєнь для України, в тому числі винищувачів F-16.

Перед тим у понеділок президент Франції Емманюель Макрон заявив, що його країна не виключає надсилання військових літаків в Україну, але висунув кілька умов для такого кроку, серед яких те, щоб надання такого обладнання не призвело до ескалації напруженості або не використовувалося "для атаки російської землі", а також щоб це не "послабило потенціал французької армії".

А прем'єр-міністр Матеуш Моравецький також припустив передачу Україні винищувачів F-16. "Як це було кілька місяців тому в контексті МіГів, будь-які інші літаки будуть реалізовуватися і, можливо, передаватися в координації з країнами НАТО. Тут ми будемо діяти в повній координації", – сказав голова польського уряду.

У статті використано матеріали Reuters

Університети Канади приймають українських студентів-біженців за спрощеною процедурою. Відео

В коледжах Ванкувера для українських переселенців діють знижки на оплату за навчання, а з документами студентам допомагає волонтерська організація українських емігрантів. Більше знає Христина Шевченко.

Українські правозахисники про доповідь HRW: «фактично підтримує нашого ворога»

Відділення хірургії в Ізюмі, знищене внаслідок російської атаки, 17 вересня 2022. (AP Photo/Evgeniy Maloletka)

Українська Гельсінська спілка з прав людини і Харківська правозахисна група різко розкритикували правозахисну організацію Human Rights Watch за оприлюднену 31 січня доповідь про використання українськими збройними силами протипіхотних мін ПФМ-1 в районі Ізюма в Харківській області.

«Ми намагалися зупинити цю публікацію, звернувшись 29 січня напряму до керівництва HRW. Ми пропонували спочатку вивчити це питання через консультації разом з нами з військовими з Міністерства оборони. Проте наші зусилля виявилися марними», – кажуть українські правозахисники.

Підписуйтеся на Голос Америки Українською в Telegram.

Вони наголошують, що незалежно від коректності дослідження, оприлюднення такого звіту несе значні репутаційні ризики для України «та, безсумнівно, вплине на зусилля держави щодо забезпечення постачання західної зброї».

«HRW, як і Amnesty International, користуються значною громадською довірою в Європі та США, і такі звіти підживлюють російську пропаганду та підривають суспільну підтримку постійної військової допомоги Україні з боку західних урядів. Один із ключових принципів законодавства про свободу інформації проголошує, що інформація публікується, якщо шкода від публікації менша, ніж шкода від відмови від публікації. Ми переконані, що в ситуації, коли Україна є об’єктом агресії значно більш могутньої у військовому відношенні держави, публікація такої доповіді принесе велику шкоду, значно більшу, ніж користь від отримання результатів дослідження», – йдеться в заяві.

Українська Гельсінська спілка з прав людини і Харківська правозахисна група заявили, що «глибоко обурені тим, що HRW фактично підтримує нашого ворога».

Раніше сьогодні правозахисна організація Human Rights Watch закликала Україну розслідувати випадки ймовірного застосування її збройними силами тисяч протипіхотних мін, розкиданих із застосуванням ракетних установок в Ізюмі та його околицях під час окупації цих територій російськими військами.

Правозахисники заявили, що документально зафіксували «численні випадки», коли ракети, що містили протипіхотні міни ПФМ, так звані «міни-метелики» або «міни-пелюстки», випускали по окупованих Росією територіях поблизу російських військових об’єктів.

Human Rights Watch також нагадала, що раніше оприлюднила три звіти, в яких задокументовано використання російськими військовими протипіхотних мін в Україні у 2022 році. У HRW наголосили, що російські військові постійно застосовують протипіхотні міни і скоїли «жахливі злочини по всій країні», але «це не виправдовує використання Україною забороненої зброї».

Правозахисники нагадали, що Україна є державою-учасницею Конвенції про заборону протипіхотних мін 1997 року, яка повністю забороняє застосування протипіхотних мін.

Українська влада на доповідь наразі не реагувала.

При цьому в HRW заявили, що звернулися в листопаді до Міністерства оборони, Міністерства закордонних справ й Офісу президента України з низкою питань щодо використання протипіхотних мін ПФМ в Ізюмі та поблизу нього і пропонували зустрітися з представниками влади.

23 листопада, за даними правозахисників, Міністерство оборони України надало письмову відповідь, «у якій йдеться про те, що військові дотримуються своїх міжнародних зобов’язань, зокрема щодо заборони застосування будь-яких протипіхотних мін. Але не було надано відповіді на жодне з запитань стосовно використання мін ПФМ в Ізюмі та його околицях, зазначалося, що «інформація про типи зброї, які застосовує Україна... не підлягає коментарям до закінчення війни...».

Міни ПФМ, які називають «пелюстками» або «метеликами», – це невеликі пластикові фугасні міни, якими обстрілюють місцевість. Вони падають на землю і вибухають, коли на корпус міни чиниться тиск, наприклад, коли хтось на неї наступає. Міна ПФМ також може здетонувати, якщо її торкатися або пересувати. Протипіхотні міни вибухають від присутності, близькості або контакту з людиною і можуть вбивати і калічити людей ще тривалий час після закінчення збройних конфліктів, наголошують правозахисники.

Російська армія активно застосовувала ці міни від початку війни на Донбасі – у вересні 2014 року про це повідомляли, зокрема, командири батальйону «Азов». Також про їхнє застосування бойовиками угруповання «ЛНР» повідомляли у 2020 році. У лютому 2022 року російська армія використала їх під час бомбардування Харкова, заявляла тодішня генеральна прокурорка Ірина Венедіктова, а очевидці знаходили такі міни у Бучі Київської області.

Використання протипіхотних мін заборонено Оттавською конвенцією – Україна її підписала та ратифікувала ще у 2006 році, на відміну від Росії. Ще у 2013 році Україна заявила, що знищуватиме три мільйони мін-пелюсток.

Цей процес не переривався навіть під час війни – про успішне знищення кількох мільйонів ПФМ-1 повідомляли у 2020 році.

У серпні цього року різка критика лунала на адресу Amnesty International за її доповідь про порушення гуманітарного права, в якій правозахисна організація звинуватила українські сили в тому, що вони піддають ризику життя цивільних осіб.

Росія хоче відтягнути ЗСУ від Бахмута, але навряд чи досягне оперативного прориву – розвідка Британії

Український військовик на позиціях у Бахмуті, 27 січня 2023. REUTERS/Yan Dobronosov

Росія прагне відтягнути українські сили від Бахмута, розвиваючи новий напрямок на Донеччині, але навряд чи досягне суттєвого оперативного прориву, вважає розвідка Міністерства оборони Великої Британії.

"Російське командування, ймовірно, має на меті розвинути новий напрямок просування у частинах Донецької області, підконтрольних Україні, і відволікти українські сили від Бахмутського сектора, за який точаться тяжкі бої", – йдеться у повідомленні у Twitter.

Там зауважують: "Існує реалістична ймовірність того, що Росія продовжить досягати локальних успіхів у цьому секторі. Однак малоймовірно, що Росія має достатньо незадіяних військ у цьому районі, щоб досягти оперативного значного прориву".

Підписуйтеся на Голос Америки Українською в Telegram.

Тим часом американський Інститут дослідження війни у своєму щоденному огляді ситуації на фронті зазначає, що "західні, українські та російські джерела продовжують вказувати на те, що Росія готується до неминучого наступу" у найближчі місяці.

Також поки війська Кремля продовжували наземні атаки для відвоювання втрачених позицій на захід від Кремінної та удари на лінії фронту у Донецькій області, досягаючи незначних здобутків біля Бахмута, українські війська проводили контрнаступальні операції на північний захід від Сватового і продовжили завдавати ударів по зосередженню російських військ у тилових районах Луганської області.

Раніше Голос Америки повідомляв, що за оцінками оглядачів новий російський наступ може початись до того, як Київ отримає перші британські чи німецькі танки, адже на навчання українських військовиків та на доправлення цієї техніки можуть піти місяці. Але знання про надходження нових танків дасть українським командирам більше свободи у використанні своїх поточних запасів техніки.

При цьому двоє американських генералів у відставці вважають, що Крим може стати вирішальним майданчиком російської війни в Україні та що півострів звільнити можливо, але для цього ЗСУ потребують наступальної зброї, зокрема літаків-винищувачів.

Більше

XS
SM
MD
LG