Спеціальні потреби

Священик 25 років перевиховує вуличних бандитів

  • Голос Америки

Свого часу з легкої руки відомого журналіста Лос-Анджелес охрестили бандитською столицею Сполучених Штатів. У вісімдесятих роках місто буквально захлиналося від кримінальної активності. З того часу ситуація стабілізувалась завдяки чисельним освітнім програмам. Одна з них унікальна тим, що була започаткована простим священиком і допомагає колишнім членам банд пристосуватися до життя у суспільстві. Програма настільки успішна, що її хочуть перейняти в інших країнах світу.

Південний район Лос-Анджелеса має погану репутацію. Тому 19-річний Кевін воліє проводити більшість свого вільного часу на цій кухні, подалі від вулиць міста, на яких орудують майже 500 банд.

«Після того, як побачив загибель найкращого друга, загибель інших родичів, які були у бандах, я прозрів».

Всі працівники цього кафе в минулому належали до кримінальних угруповань. Чимало з них відсиділи у в’язниці. Ті, кому пощастило, потрапили на цей 18-ти місячний тренінг, який повинен підготувати їх до життя на волі. Багатьом, каже Кевін, доводиться працювати з колишніми ворогами:

«З часом починаєш вітатися з ними, запитувати як справи. Так що спочатку ми стріляли, вбивали друзів один одного, були ворогами, а тепер ми розмовляємо один з одним».

Кожен розуміє, треба годувати дітей, платити за житло чесно і вчасно; кожен хоче, аби його мати пишалася ним чи нею, і діти їх не соромилися. Це все у наших спільних інтересах
Кожен розуміє, треба годувати дітей, платити за житло чесно і вчасно; кожен хоче, аби його мати пишалася ним чи нею, і діти їх не соромилися. Це все у наших спільних інтересах
отець Ґреґорі Бойл, засновник програми
Засновник програми, католицький священик Ґреґорі Бойл, не дивується тому, що колишні вороги знаходять у центрі спільну мову:

«Кожен розуміє, треба годувати дітей, платити за житло чесно і вчасно; кожен хоче, аби його мати пишалася ним чи нею, і діти їх не соромилися. Це все у наших спільних інтересах».

Священик заснував цю програму 25 років тому, коли він був пастором у районі з найвищим показником злочинності у світі. Ґреґорі згадує, що багато молодих людей прагнули покинути банди, але почати нове життя не наважувалися:

«Переконати працедавців взяти їх на роботу, дуже важко; переконати людей профінансувати це місце, не можливо. Переконати правоохоронців у тому, щоби вони нікого не переслідували - також не легко».

У 2012 році за допомогою до священика звернулися 8 тисяч колишніх членів кримінальних угруповань. Пояснення дуже просте – 70% учасників програми не повертаються у в’язницю. Дехто хоче повністю забути про своє минуле і позбутися кримінального тату – це також, як розповідає Кевін, можна зробити у центрі:

«Я хочу залишити минуле позаду. Тому позбавляючись татуювань я стираю минуле, бодай частково».

Злочинні банди існують не лише у бідних міських районах США.

Завдяки масмедіа, Америка вже давно експортує культуру «вуличних банд» в інші країни – каже професор Томас Ворд:

«Це може бути гангстерський реп, кінофільми, телепрограми. Дітей приваблює те, що їм здається крутим стилем».

Сьогодні священик працює над тим, щоби відкрити аналогічні центри у країнах Латинської Америки та Європи, куди потрапляють депортовані зі США члени вуличних банд.

А от Кевін вступив у коледж і, коли закінчить його, мріє піти працювати у правоохоронні органи.
XS
SM
MD
LG