Актуально
Юрист Тимошенко та Луценка заявляє про докази відмивання грошей українськими чиновниками у США
Через неможливість добитись правосуддя в Україні як українські чиновники, так і опозиційні лідери перекочували до США. Одні намагаються використати американську судову систему у справах проти колишніх українських урядовців, а тепер ув’язнених політичних лідерів; інші – намагаються захистити свої права чи добитись покарання теперішніх українських посадовців, які, за їх твердженнями, порушують міжнародне законодавство. Інтереси двох ув’язнених лідерів української опозиції представляє нью-йоркський адвокат Кеннет МакКеліон. В інтерв’ю «Голосу Америки» він розповів про захист інтересів своїх клієнтів у США.
Мирослава Ґонґадзе: Минулого місяця Ви подали позов до Федерального суду Округу Колумбія, що у Вашингтоні. На що Ви сподіваєтесь у цій справі?
Кеннет МакКеліон: У справі Луценка, за позовом, який ми подали до Федерального суду Округу Колумбія, ми хочемо добитись звільнення Юрія Луценка з тюрми. Ми хочемо звільнити його з тих жахливих умов, у яких він перебуває з грудня 2010-го року. Він надзвичайно хворий, над ним іде довготривалий судовий процес з травня минулого року. Він сидить у клітці, як звір під час судових засідань. Отже наше завдання змусити український уряд поважати, а не порушувати права Юрія Луценка. Ми прагнемо отримати рішення американського суду, де ми просимо визнати, що український уряд порушив міжнародне право через нелюдське поводження з Юрієм Луценком.
М.Г.: Чому для подання позову у справі Юрія Луценка Ви обрали Федеральний суд Округу Колумбія, а не Нью-йоркський суд, як у справі Юлії Тимошенко?
К.М.: Обидва суди є федеральними, але у цій справі Юрій Луценко та його захист в Україні вважали, і я з ними погодився, що суд Округу Колумбія більш зручний через близькість урядових установ США, офісів громадських організацій із захисту прав людини, вже не кажучи про Конгрес, Білий дім та Державний департамент, які надзвичайно зацікавлені у подібних справах. Ми відчуваємо, що позови в інтересах Юрія Луценка та Юлії Тимошенко у судах США підтримує як уряд США, так і Європейський Союз. З нашими вимогами погоджується Гельсінська комісія та низка інших громадських організацій. Як на мене, існує загальне розуміння того, що уряд України зайшов занадто далеко у порушенні прав людини, піддаючи ризику здоров’я та життя Юлії Тимошенко, Юрія Луценка та інших лідерів політичної опозиції. Якщо уряд хоче вільних та прозорих виборів, він повинен звільнити їх і дати можливість українцям вирішувати шляхом голосування кого вони підтримують. Політичні репресії в Україні повинні припинитись.
М.Ґ.: Проти кого направлений позов, який Ви подали в інтересах Юрія Луценка?
К.М.: У справі, яку ми подали до суду, як відповідач вказується український уряд, через низку офіційних осіб в Україні, які, ми переконані, відповідальні за політичне переслідування Юрія Луценка. Серед них Генеральний прокурор України, головний слідчий та заступник Генерального прокурора. Ці люди справді роблять усе можливе, щоб утримувати пана Луценка у тюрмі у надзвичайно жахливих умовах довгий період часу, сподіваюсь, що він помре через хворобу або піддасться на їх фізичні та моральні тортури.
М.Ґ.: Яким чином український громадянин може позиватись до українського уряду на території США?
К.М.: Він має право подаватись до американського суду, бо з 1789-го року у цій країні діє одним з перших законодавчих актів Alien Tort Statute (“ATA”) згідно з яким іноземні громадяни можуть судитись у Федеральному суді Сполучених Штатів через порушення міжнародного права. У цій справі вищезгадане поводження з Юрієм Луценком є яскравим порушенням міжнародного права, Міжнародної декларації прав людини, міжнародних цивільних і політичних норм, як також багатьох інших актів ООН та міжнародних договорів.
М.Ґ: І все ж існує проблема з юрисдикцією, адже особи, до яких Ви позиваєтесь, мусять бути на території США, або Ви повинні продемонструвати наявність у них майна чи рахунків у США?
К.М.: Ми переконані, що ми підпадаємо під юрисдикцію у США, оскільки велика кількість грошей Дмитра Фірташа та інших була направлена до США. Ми маємо детальну інформацію про те, що відбувалось відмивання грошей. Серйозні суми у мільйони доларів були пізніше відправлені назад на користь корумпованих чиновників в Україні, щоб фінансувати та гарантувати переслідування лідерів політичної опозиції таких, як Юрій Луценко, Юлія Тимошенко та інших.
Недавно, точніше декілька місяців тому, ми відправили до суду у справі Тимошенко проти Фірташа тут у Нью-Йорку додатки до позову, де ми повідомляємо про нову інформацію, яку вдалось виявити у результаті нашого розслідування щодо відмивання грошей низкою офіційних осіб України, як також Фірташем та Могилевичем через низку банківських рахунків у Нью-Йорку. У цих документах ми передали до суду імена та номери рахунків. З нашої інформації пан Могилевич перебуває під розслідуванням за підозрою у відмиванні грошей через американські банки, що абсолютно зацікавить США не лише у контексті надання можливості використання судової системи США, але й у тому, що уряд США та американці зацікавлені у захисті своєї фінансової системи від використання її у відмиванні грошей.
М.Ґ.: Як надовго розрахований цей процес? Коли Ви сподіваєтесь отримати рішення?
К.М.: Ми сподівається на серйозне просування якщо не завершення справи цього року. Ми чекаємо на заперечення протилежної сторони і ми готові до них. Ми переконані, що суд надасть нам можливість продовжувати процес чи то у формі слухань, чи досудового врегулювання. Ми сподіваємось, що український уряд зрозуміє свою помилку та звільнить представників політичної опозиції таких як Юлія Тимошенко і Юрій Луценко та відновить демократичну систему, яка зароджувалась в Україні зовсім недавно, але зараз перебуває під загрозою.
М.Ґ.: Яким чином Ви спілкуєтесь із своїм клієнтом?
К.М.: Звичайно з великими ускладненнями. Він перебуває у тюрмі. Він має навіть складнощі у спілкуванні з його українськими захисниками, вони не мають повного доступу до нього. Я мушу працювати через його українських адвокатів та родичів, які відвідують його. Наше спілкування ускладнене. Я був у Києві, де зустрівся з представниками та захисниками, деякі з них приїжджали до Сполучених Штатів. Я очікую, що приїду до України знову найближчим часом.
Всі новини дня
Застосування Росією касетних боєприпасів в Україні призвело до сотень смертей і поранених – HRW
Міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch закликає до активізації глобальних зусиль для досягнення мети міжнародного договору про заборону касетних боєприпасів, які, за її заявою, Росія «неодноразово» використовувала у війні проти України. Відповідний звіт HRW оприлюднила 29 травня.
Згідно з ним, Конвенція про касетні боєприпаси, ухвалена 30 травня 2008 року в Дубліні, «проходить небачене раніше випробування».
Звіт детально описує, як касетні боєприпаси використовуються в кількох конфліктних зонах світу, в тому числі Росією, яка, за словами HRW, «неодноразово» застосовувала їх після початку повномасштабного вторгнення в Україну, спричинивши «сотні жертв і поранених серед цивільного населення і пошкодження цивільних об’єктів».
«Одна атака російських касетних боєприпасів на залізничну станцію в Краматорську 8 квітня 2022 року призвела до вбивства щонайменше 58 мирних жителів і поранень ще 100. Стигматизація, створена конвенцією, призвела до широкого міжнародного засудження цих атак», – йдеться у документі.
При цьому HRW посилається на звіт Верховного комісара ООН з прав людини, стверджуючи, що українські сили «також застосовували касетні боєприпаси у кількох випадках».
HRW зазначає, що сирійсько-російський військовий альянс використовував касетні ракети під час нападів на табори для внутрішньо переміщених осіб у сирійській провінції Ідліб у листопаді минулого року, убивши та поранивши мирних жителів.
Касетні боєприпаси запускаються артилерією, ракетами, ракетами та авіацією. Зброя відкривається в повітрі та розсіює десятки чи сотні суббоєприпасів на великій території.
Багато суббоєприпасів не вибухають під час першого удару і можуть діяти як міни, спричиняючи поранення та смерті через багато років, якщо їх не знешкодити.
Конвенція про касетні боєприпаси забороняє використання, виробництво, придбання, передачу та накопичення касетних боєприпасів і вимагає знищення запасів такої зброї.
У HRW не виявили даних про нові факти використання, виробництво або передачу касетних боєприпасів 123 країнами, які підписали або ратифікували конвенцію. Проте кілька країн, які до не входять, виробляли або використовували касетні боєприпаси, повідомляє група.
Росія і Україна не є підписантами Конвенції про касетні боєприпаси.
- Голос Америки
РФ видала орден на арешт американського сенатора Ліндсі Грема, після його візиту до України
Міністерство внутрішніх справ Росії в понеділок видало ордер на арешт Ліндсі Грема, американського сенатора від Республіканської партії.
Речник Кремля Пєсков звинуватив Грема, що під час візиту до Києва, американський сенатор привітав військову допомогу США Україні і, буцімто, пов'язав це з тим, що "росіяни вмирають". А екс-президент Росії Мєдвєдєв назвав сенатора "старим дурнем", і звинуватив його у тому, що він підтримує загибель росіян.
Однак у повному відео ремарок, які оприлюднив Офіс президента України, такого зв'язку не видно, пише Reuters.
Грем під час візиту до України в п'ятницю назвав військову допомогу Україні "добре витраченими грошима" і згадав боротьбу американців за свободу: "Були часи в Америці, коли і ми боролись до останньої людини - ми готові були померти за свободу".
Грем у повідомленні для Reuters відповів на звинувачення Росії: "Як і звичайно, російська пропагандистська машина важко працює" і наголосив, що говорив із Зеленським про те, що Україна перебрала американське гасло: "Воля або смерть" і для Сполучених Штатів є гарною інвестицією звільнення України від російських воєнних злочинців".
Грем звернувся до Медведєва: "Якщо ви хочете, щоб росіяни не помирали в Україні, виведіть сили, припиніть воєнні злочини".
Радник українського президента Михайло Подоляк написав у Twitter в неділю, що найкраща інвестиція - це у "повну і безперечну перемогу України".
Після візиту до Києва Грем поділився переконанням в перемозі України: "Я ніколи не був таким оптимістичним про здатність українців перейти в наступ і забрати свою територію у росіян", - твітував американський політик в п'ятницю.
В статті використано матеріали Reuters, AP.
Ердоган далі президент - болісні місця між Туреччиною і Європою залишаються
Західні лідери зокрема керівники ЄС, президент США Джо Байден та президент України Володимир Зеленський, а також російський президент привітали Реджепа Таїпа Ердогана з переобранням на ще один п'ятирічний термін на посаді президента Туреччини.
Багато глав держав та урядів поспішили привітати турецького президента негайно після закінчення другого туру голосування, підтвердивши важливість відносин з Туреччиною.
З 1952 року Туреччина - член НАТО і вже багато років є кандидатом на вступ до Європейського Союзу, але уряд Ердогана має подекуди непрості відносини з союзниками і є кілька місць, де розбіжності особливо помітні.
Російська війна проти України
Український президент Володимир Зеленський, привітавши Ердогана з перемогою, підкреслив, що сподівається «на подальше зміцнення стратегічного партнерства на благо наших країн, а також посилення взаємодії для безпеки й стабільності Європи».
З перших днів лютневого російського вторгнення 2022 року багато українців були особливо вдячні за турецькі безпілотні літаки Байрактар і навіть складали про них пісні.
Туреччина відіграла роль в низці спроб переговорів України з Росією, а також в укладенні міжнародної угоди про гарантії безпеки обмеженого, але життєво важливого для України морського експорту українського збіжжя.
Проте, засудивши російське вторгнення в Україну, уряд Ердогана не приєднався до міжнародних санкцій проти Росії, а натомість турецько-російська торгівля впродовж минулого року значно зросла.
Президент Путін, як сказано у кремлівському повідомленні про привітання, назвав турецького президента «дорогим другом» і підкреслив, що перемога Ердогана на виборах є «чітким свідченням» підтримки його «незалежної міжнародної політики».
У привітанні з Москви нагадали про чинні великі російсько-турецькі проєкти такі як спорудження з участю Росії атомної електростанції Аккую і створення осередку в Туреччині для транспортування російського газу.
Замороження з ЄС
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, а також президент Ради ЄС Шарль Мішель, привітавши Ердогана з новим президентським терміном, не вважали за потрібне згадувати, що Туреччина є кандидатом на членство в Європейському Союзі.
Туреччина ще 1987 року подала заявку на вступ до Європейської економічної спільноти, яка 1993 року перетворилася на ЄС.
1999 року ЄС офіційно надав Туреччині статус кандидата, але затяжний процес переговорів про членство заморожений з 2018 року і зараз нема ознак його можливого поновлення.
Європейський парламент у червні минулого року схвалив постанову, яка проголошує, що Туреччина «постійно віддалена від цінностей і стандартів ЄС».
«Без чіткого поступу реформ щодо ЄС парламент не бачить можливостей відновлення переговорів про вступ Туреччини», - йдеться в постанові з наголосом на дотриманні «демократичних передумов щодо прав людини і засадничих свобод і поваги до міжнародного права та добросусідських відносин».
НАТО - шведське питання
Туреччина затягувала ратифікацію вступу в НАТО Фінляндії, і досі разом з Угорщиною відмовлялася ратифікувати членство Швеції, хоча більшість союзників зробили це майже рік тому.
Деякі європейські коментатори натякали, що після завершення виборів у Туреччині сподіваються на позитивне рішення Анкари стосовно членства Швеції в НАТО.
Але досі позиція уряду Ердогана з вимогами до Швеції видати в Туреччину підорюваних, як каже турецький уряд «терористів» була дуже жорсткою.
«Безвідповідальні вето в НАТО і підвищення напруженості з країнами ЄС викликають стурбованість на майбутнє», - сказав на минулій літній сесії Європейського парламенту доповідач щодо Туреччини іспанський депутат Начо Санчес Амор.
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ, привітавши Ердогана з перемогою на виборах, не згадав про жодні проблеми, наголосивши, що він прагне подальшої співпраці «і приготування до саміту НАТО у липні».
Розділений Кіпр і тертя з Грецією
1974 року Туреччина висадила війська на півночі острова Кіпр, де переважають етнічні турки-кіпріоти, і та частина фактично відокремлена та не підпорядковується уряду Республіки Кіпр.
Анкара каже, що захищає етнічних турків від уряду в Нікосії, в якому переважають етнічні греки, і багаторічні міжнародні спроби спрямовані на возз'єднання острова зайшли у безвихідь.
Республіка Кіпр стала членом Європейського Союзу 2004 року, але закони ЄС не діють на частині острова, які не контролює уряд в Нікосії.
Історично складні відносини Туреччини з сусідньою Грецією і Кіпром періодично супроводжуються спалахами напруженості довкола статусу низки невеликих островів, а також з суперечками щодо контролю над зонами економічної діяльності в морі.
"Я злітав на F-16 з місць на Близькому Сході, де не проїхав би машиною" – екс-пілот F-16 Ден Гемптон. Інтерв'ю
Винищувачі F-16 не лише мають широкий функціонал, а й можуть працювати у досить складних умовах і не потребують занадто складної інфраструктури, хоча мають і слабкі місця. Про це в інтерв’ю Марії Прус розповів "найсмертоносніший пілот F-16" американської авіації підполковник у відставці Ден Гемптон.
- Голос Америки
Ердоган оголосив про перемогу на виборах
Чинний президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган здобув перемогу у другому турі президентських виборів. Про це свідчать дані Центральної виборчої комісії Туреччини, оприлюднені у день голосування, 28 травня.
За результатом підрахунку 99,49 % відсотка голосів Реджеп Таїп Ердоган переміг із 52,1 % голосів проти 47,9 % у його суперника Кемаля Киличдароглу.
Ердоган особисто оголосив про свою перемогу. "З Божою допомогою, будемо гідні вашої довіри", - цитує президента Deutsche Welle з посиланням на інформаційну агенцію AFP.
Деякі представники опозиції у Туреччині вже привітали Ердогана із перемогою, а Киличдароглу заявив, що продовжуватиме боротьбу після того, як перші результати показали, що він програв на, за його словами, "найбільш несправедливих виборах за останні роки".
На противагу прагненням до світської демократії Кемаля Киличдароглу, Ердоган планує завершити свою багаторічну політику: перехід Туреччини від демократії західного типу до "поміркованої ісламської країни з особливими місцем у світовій політиці", кажуть оглядачі.
За даними турецької ЦВК, активність виборців у другому турі становила близько 85,6 %, що на два пункти менше, ніж у першому турі голосування. Як повідомляв Голос Америки, другий тур виборів президента у Туреччині відбувся вперше в історії.
69-річний Ердоган править країною протягом двох десятиліть. У 2003-2014 роках він був прем'єр-міністром, після чого став першим обраним народом, а не парламентом, президентом. Відтепер, у разі визнання перемоги, він продовжить своє правління на третє десятиліття, - нагадує DW.
Опоненти Ердогана закидали йому надмірне зближення з Росією. Із перемогою турецького президента привітали лідери Єгипту, Катару, ОАЕ, а також російський президент Путін.
Форум