Спеціальні потреби

Актуально

Авторитарні тенденції української влади віддаляють Україну від демократичного світу

У боротьбі за свої професійні права українські журналісти апелюють до міжнародних організацій. У п’ятницю група журналістів передала звернення президенту Європейської Ради Герману ван Ромпею. 125 журналістів, що підписались під зверненням, просять ЄС під час саміту Україна-ЄС 22 листопада підняти перед Віктором Януковичем питання щодо ухвалення в Україні закону «Про доступ до публічної інформації». Міжнародні правозахисні інституції та уряди демократичних держав все частіше висловлюють занепокоєння погіршенням ситуації зі свободою слова в Україні.

Розібратись із ситуацією на місці до України у п’ятницю відбула делегація Державного департаменту США на чолі з головою відділу з питань демократії, прав людини та праці Томасом Мелією. Вже наступного тижня у рамках Комісії зі стратегічного партнерства між США та Україною свою діяльність має розпочати робоча група з політичного діалогу та верховенства права. Про її завдання та бачення України урядом США напередодні від’їзду Томас Мелія розповів «Голосу Америки». З ним розмовляла Мирослава Ґонґадзе.

МҐ: Багато спостерігачів констатують погіршення в Україні ситуації зі свободою преси та дотриманням прав людини. Яке Ваше бачення цієї проблеми?

ТМ: Уряд Сполучених Штатів занепокоєний деякими змінами в Україні протягом останніх місяців, особливо зменшенням ролі мас-медіа та необ’єктивним висвітленням деяких подій. Попри те, що в українському медіа-просторі можна знайти різні точки зору, прослідковується тенденція до обмеження свободи преси. Це одна з причин чому наша робоча група вирушає наступного тижня до Києва. Ми плануємо залучити до обговорення український уряд, громадськість та мас-медіа, щоб краще зрозуміти причини утисків свободи преси та переконати український уряд розділити наші інтереси в зростанні, а не обмеженні політичної свободи в Україні.

МҐ: Наскільки небезпечними є ці зміни для демократичного розвитку України та регіону?

ТМ:
Свобода преси це – найголовніше питання будь-якого демократичного суспільства в світі. Люди мають право на свободу слова, а також право чути різні думки, політичні дебати, альтернативні політичні позиції. Робота уряду – поважити людські права та потреби й забезпечувати їх. Прозорий медіа-простір є життєво необхідним для уряду та громадян, адже так відбувається діалог, так висвітлюють вибір, політичний, зокрема. Будь-яка критика щодо обмеження свободи преси це вже знак тривоги для тих, хто дбає про демократію та дотримання прав людини.

МҐ: Як Ви бачите Україну з точки зору її впливу у регіоні?

ТМ:
Україна може бути моделлю для регіону, зокрема для країн Півночі, Сходу, Півдня та Заходу. Україна є дуже важливою країною, за її розвитком спостерігають сусіди, її історія добре знана і якщо демократія в Україні увінчається успіхом, цього слід чекати для колишніх країн Радянського Союзу. Як державна модель Україна є дуже важливою.

МҐ: Чи може Україна бути моделлю також для Росії?

ТМ:
На мою думку, мала би бути, адже це близький сусід та економічний партнер. Якщо демократія пустить глибше коріння в Україні, то її тенденція до економічного та політичного розквіту збільшиться і коли це станеться це зауважить Росія. У цьому плані Україна потенційно може бути прикладом для Росії.

МҐ: Державний департамент США та міжнародні спостерігачі критикують нещодавні вибори в Україні, зауважуючи, що вони були гіршими ніж президентські. Чи насторожує Вас такий розвиток подій?

ТМ:
Ми висловили наше занепокоєння з приводу виборчої кампанії в Україні. Посол Джон Теффт досить чітко сказав, що нещодавні вибори в Україні, а саме концепція їх проведення стали великим кроком назад. Деякі правила були змінені під кінець гри, не всі кандидати мали однакову можливість представити себе виборцям. Ми маємо докази цих порушень і сподіваємось Україна виправить їх до наступних виборів.

Наступного тижня ми будемо обговорювати попередні вибори та методи вдосконалення виборчого процесу, незалежно від того чи це президентські, парламентські чи місцеві вибори. Гадаю, Україні ці методи добре відомі. Ми лише хочемо надати допомогу там, де вона потрібна. Ми дуже зацікавлені в Україні й хочемо будувати хороші відносини з Україною в політичній, бізнесовій та освітній сферах. Ми будемо реагувати на будь-які порушення і даватимемо дружні поради, і якщо у нас будуть ресурси для допомоги, ми їх обов’язково використаємо.

МҐ: Посол США в Україні Джон Теффт заявив, що США готові допомогти з виборчим законодавством. Як конкретно надаватиметься така допомога?

ТМ:
Існує велика кількість експертних установ, які займаються цими питаннями в Сполучених Штатах та Європі. До речі, це питання ми теж обговорюватимемо під час поїздки в Україну. На нашу думку питання про зміни виборчого законодавства має мати набагато ширший резонанс, ніж кулуарні розмови за закритими дверима одного з міністерств. Тут йдеться про досягнення політичного консенсусу, висвітлення різних політичних поглядів, альтернатив та інтересів. Треба також обговорити спільні правила гри. Немає єдиної моделі, яку має прийняти Україна. У кожної країни свої правила, крім того Україна має свої напрацювання у виборчому законодавстві. Спочатку треба підлаштувати це законодавство під відкриті та прозорі політичні змагання. Сполучені Штати готові фінансувати впровадження таких змін.

МҐ: Отож Ви їдете з візитом в Україну для встановлення політичного діалогу? Наскільки ваша робоча група обмежена в часі?

ТМ:
Стратегію наших відносин розробили минулий уряд США та колишній український уряд. Той факт, що наша співпраця продовжується, попри те, що стратегію проклали попередні адміністрації, свідчить про стійкість наших відносин. Не має значення хто президент чи міністр закордонних справ, наші відносини – це відносини між державами. Це дає нам змогу підтримувати ці стосунки та обговорювати питання різного роду – безпеки, торгівлі, охорони довкілля і т.д. Важливим для розвитку цього процесу є двостороння підтримка постійно діючих демократичних робочих груп. Ми мали попередні розмови про це у липні, коли державний секретар Клінтон була в Україні. Наш візит буде другим офіційним діалогом високого рівня, який ми плануємо провести наступного тижня. Це своєрідне нагадування для обох сторін про події, що відбулися та можливість удосконалити нашу співпрацю. Ми також маємо на меті провести загальне зібрання по стратегічних відносинах на початку 2011-го року, коли всі робочі групи зберуться разом. Отож, наступного тижня ми маємо на мені обговорити методи вдосконалення українських демократичних інститутів і через три місяці знову повернемось до цього питання.

Хочу наголосити, що процес комунікації буде постійним, не лише наступного тижня, а потім через три місяці. Наш діалог є відкритим і триває постійно. І якщо ми побачимо прогрес, то будемо його заохочувати та зосереджувати нашу увагу на інші невирішені питання.

МҐ: Тобто, мета нової робочої групи допомогти у вдосконаленні демократичного процесу та підтримці діалогу?

ТМ
: Так, тим паче, що ми робимо це одразу після проведення місцевих виборів. Це дає можливість обговорити всі проблеми по гарячих слідах. Ми можемо також встановити ряд завдань, які треба виконати до наступної зустрічі і таким чином підтримувати діалог.

МҐ: Якщо ж український уряд вирішить все ж піти шляхом побудови авторитарного типу влади, які засоби протидії мають США?

ТМ:
Не тільки наш офіс, а й багато інших установ уряду США співпрацює з Україною на постійній основі щодня. У нас багато спільних інтересів, тому ми матимемо не одну нагоду висловити свою думку з приводу таких змін. Якщо український уряд вирішить піти шляхом авторитарного правління – це також шлях у напрямку від Європи і від Заходу та Сполучених Штатів. Адже найкращі і найефективніші взаємини ми маємо з демократичними державами. Це ж стосується і інтеграції з Європейським Союзом. Якщо теперішня українська влада зробить вибір рухатися в авторитарному напрямку це буде мати негайні наслідки зокрема для розвитку економіки та у збільшенні відстані між Україною й демократичним світом.


Всі новини дня

Голос Америки в Ізюмі. Відео

Голос Америки в Ізюмі. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:01:38 0:00

Українські чиновники оголосили в п'ятницю, що понад 400 тіл було ексгумуванно із місця масового поховання поблизу Ізюма Харківської області, звідки російські війська нещодавно відступили у результаті українського контрнаступу.

Спроба швидко зміцнити фронт, здобути лояльність тих у Росії, хто підтримує війну. Навіщо Путіну мобілізація, розмірковують аналітики

Фото: Російська поліція затримує протестувальників, які виступили проти мобілізації, Санкт-Петербург, Росія, 24 вересня 2022 року. В суботу акція протесту проти мобілізації пройшла і в Москві.

Минулого тижня російський президент Володимир Путін оголосив часткову мобілізацію в країні, а в суботу підписав зміни до Кримінального кодексу, які посилюють покарання за неявку на службу, дезертирство, мародерство, тощо.

В Росії відбулись протести проти мобілізації, на кордонах на виїзд з країни вилаштувались черги, а авіаквитки з Росії швидко розкуповували. Цього тижня протести відбулись в Дагестані, Бурятії, на тлі повідомлень про те, що російська влада найбільш активно мобілізує національні меншини. В суботу протести проти мобілізації відбулись в Санкт-Петербурзі та Москві.

Український президент Володимир Зеленський звернувся до росіян: "Ми бачимо, що люди в Дагестані, в Бурятії, в інших національних республіках і областях Росії розуміють, що їх просто кинули. Кинули на смерть", - заявив він. У вечірньому відеозверненні 23 вересня Зеленський закликав мешканців окупованих територій України ховатись від мобілізації, саботувати її і за першої нагоди - переходити на українські позиції.

Своїм рішенням про мобілізацію Путін показав, що він не збирається відступати у війні проти України, говорить професор британського Kings College Сем Грін в інтерв'ю New Yorker.

Успішний контрнаступ в Україні у минулі тижні викликав невдоволення серед оглядачів в Росії, але це не був протест проти війни, вказує Грін, а, скоріше, оглядачі хотіли б щоб Росія билася більше. "Путін відчув, що він має відповісти на це. Йому потрібна прихильність цих людей", - вказує Грін.

Він, однак, заявляє, що здобувши прихильність тих, хто хотів би бачити більш активні бойові дії Росії, Путін ризикує створити опозиційних рух, особливо серед молоді, яка раніше утримувалась від критики війни.

Путін сподівається, що мобілізація, яка має залучити 300 000 людей до лав російських збройних сил, вплине на ситуацію на фронті, кажуть аналітики.

Російське військо в розпачі намагається кинути більше людей, що пройшли мінімальне тренування, на фронт, вважає Майкл Кофман, аналітик Центру воєнно-морського аналізу США.

Як видається, початково мобілізовані пройдуть два тижні навчань, твітує Майкл Кофман, посилаючись на різні джерела. Він вважає, цей час "надзвичайно коротким, особливо з огляду на те, що процес фактично більше схожий на поступову загальну мобілізацію. Це вказує на відчайдушні спроби російського війська стабілізувати лінію, кидаючи людей на фронт".

В здатності Росії швидко навчити 300 000 мобілізованих сумнівається колишній командувач сил НАТО Марк Гертлінг. Він ділиться своїми враженнями від двох візитів на базові тренування солдатів в Росії.

"Це було жахливо, - твітує Гертлінг. - Ознайомлення, а не кваліфіковане навчання з рушницями, початкова перша допомога, дуже мало симуляціх із збереження ресурсів і ... найбільш важливо... жахливе керівництво "сержантів навчання".

Згідно з оцінками Пентагону, оголошена Кремлем мобілізація може вирішити проблеми Росії з нестачею особового складу, але не усуває проблеми, які стали вагомою причиною поразки російських сил під Києвом а також неспроможності Росії досягнути прогресу на Донбасі, вважають в Пентагоні.

"Невідомо, чи це може значно вплинути на питання командування та контролю, логістики, поставок і, що важливо, бойового духу, з якими, як ми бачили, російські сили зіткнулись в Україні", - заявив речник Пентагону Пет Райдер під час брифінгу в четвер.

Райдер додав: "Якщо є значні виклики, а стратегічні системні питання, які роблять великі збройні сили боєздатними, не вирішено, то ніщо не вказує, що ситуація покращиться, якщо до рівняння додати більше змінних".

Україна просить скликати термінове засідання Ради Безпеки ООН через «референдуми» на окупованих територіях 

У листі президенту Ради Сергій Кислиця попросив, щоб Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш поінформував членів Ради про ситуацію.

Посол України в ООН звернувся до Ради Безпеки ООН з проханням про термінове засідання для обговорення голосувань щодо анексії, які проводяться на контрольованих Росією частинах України.

У листі президенту Ради Сергій Кислиця попросив, щоб Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш поінформував членів Ради про ситуацію, повідомляє кореспондентка Голосу Америки в ООН Маргарет Бешер.

У п’ятницю російська окупаційна влада розпочала проведення так званих "референдумів" у контрольованих Росією регіонах України. Україна, НАТО та союзники висловили обурення діями Кремля і назвали це незаконною спробою анексувати території та ескалацією.

Президент США Джо Байден заявив, що ці "референдуми" є "хибним приводом для спроби силової анексії частин України, шляхом зухвалого порушення міжнародного права, включаючи Статут ООН".

Американський президент запевнив, що США відкинуть будь-який сфабрикований результат, який оголосить Росія, а також заявив, що підтримка України триватиме.

На думку деяких західних аналітиків, якщо Росія дійсно анексує окуповані території, Захід на рівні ООН реагуватиме швидко. Дипломати розраховують «отримати більшість для резолюції в Генеральній Асамблеї», навіть попри вето Росії в Раді Безпеки, мовиться у дослідженні брюссельської міжнародної аналітичної групи Crisis Group.

Американські хасиди вчать українську і збираються до Умані, попри воєнні загрози

Cурмити у шофар, баранячий ріг, є частиною єврейських ритуалів біля могили рабина Нахмана, правнука засновника хасидизму, у місті Умань, за 200 кілометрів на південь від столиці України Києва,  17 вересня 2009 рік.

На свято Рош ха-Шана, єврейський новий рік, помолитися у святі місця хасидів до Умані збираються тисячі прочан з Америки, попри загрози війни та попередження американського уряду утриматися від поїздок в Україну.

Американський щоденник New York Post пише про те, що ніякі загрози не зупинять представників місцевої хасидської громади на шляху до могили праведника їхнього релігійного руху кінця ХVІII – початку XIX століття, рабина Нахмана з Брацлава.

«Володимир Путін, можливо, подвоїв свою останню серію ядерних загроз у війні проти України, але це не перешкодить побожним американським євреям поїхати в Умань на Рош ха-Шана», – пише кореспондент New York Post.

Свято приходу нового, 5783 року за єврейським календарем, починається в неділю, 25 вересня на заході сонця і закінчується з заходом сонця у вівторок, 27 вересня. У минулі роки на гучні святкування до Умані з’їжджалося до 50 тисяч вірян. Нині, за словами кореспондента газети, який посилається на організаторів, очікується близько 25 тисяч прочан.

За словами речника Міністерства закордонних справ Ізраїлю Алона Лаві, тільки з Ізраїлю вже прибуло близько 4000 паломників і очікується, що їхнє число зросте до 5000.

Як повідомляє New York Times, оцінити кількість прочан, які прибувають до Умані, важко цього року, бо прямих літаків немає і прочани добираються через сусідні країни: Польщу, Румунію, Молдову.

Тих, хто планує подорож до центральної України, не відлякують не лише бойові дії в країні, але і складність самої поїздки і її вартість.

Зараз подорож з Нью Йорка до Києва триває щонайменше 35 годин, кажуть відвідувачі, які нещодавно повернулися з України.

До Умані прочанам доведеться добиратися кілька днів. Якщо раніше Йоель Ґлік, художник зі штату Нью-Йорк міг прилетіти до Києва і звідти їхати на орендованому авто прямо близько 200 км до Умані, то тепер йому доводиться летіти через Краків, а далі добиратися на таксі до кордону, який потрібно переходити пішки, і знову на таксі до Умані.

Як каже прочанин в коментарі для New York Post, для нього і двох його синів кілька днів в Умані обійдуться у п’ять тисяч доларів.

Також на перешкоді святкуванням, які тривають цілу ніч, може стати комендантська година, яка у воюючій країні триває з 11 вечора до 5 ранку. Найголовніші молитви напередодні свята промовляються між 2-ю і 3-ю годиною ночі, пояснюють прочани.

Деякі американські євреї, в родинах яких ще говорили російською мовою, кажуть, що вивчають кілька фраз українською, щоб «не завдавати болю» місцевим українцям нечутливою поведінкою.

При цьому сама газета публікує мапу України без території окупованого Криму.

Державний департамент США не рекомендує американцям подорожувати в Україну, пояснюючи, що не може забезпечити там їхню безпеку. Тим, хто попри все, збирається до воюючої країни, Держдепартамент рекомендує «скласти заповіт», «залишити зразки ДНК у лікаря» і «розробити власний особистий план безпеки» перед поїздкою в Україну.

Раніше цього місяця МЗС Ізраїлю попередило своїх громадян не їздити в Україну.

Посольство України в Ізраїлі також просить прочан залишитися цього року вдома. У своєму дописі у Facebook від 11-го вересня посольство попередило, що російська армія продовжує обстрілювати густонаселені райони, а одну з ракет було збито неподалік Умані.

«Росія може все втратити і нічого не виграє». Західні аналітики про російські погрози ядерною зброєю

Україна та її партнери «не поступилися минулим ядерним загрозам Путіна» і, ймовірно, не схиляться перед новими», кажуть аналітики.  Фото: міжконтинентальна балістична ракета в Росії (Russian Defense Ministry Press Service via AP)

Українська армія продовжує контрнаступ на північному сході та півдні, щоб звільнити території, контрольовані росіянами, незважаючи на так звані «референдуми», організовані російською окупаційною владою.

«Україна відкидає погрози Москви анексувати територію та захищати її як російську землю», – пише кореспондент газети New York Times (NYT).

Газета цитує президента України Володимира Зеленського, який заявив, що не має наміру сповільнювати контрнаступ проти російської армії.

NYT повідомляє, що в суботу, коли російська окупаційна влада проводила другий день голосування в чотирьох регіонах України, бої тривали у Луганській, Донецькій, Запорізькій і Херсонській областях.

Українська армія заявила в суботу, що за минулу добу українські військові підірвали російські танки і артилерійські установки, збили літак і гелікоптер, повідомляє NYT. Газета посилається на повідомленняукраїнського штабу, в яких йдеться, що у п'ятницю та вранці суботи українські військові знищили 8 танків, 11 одиниць бронетехніки та 6 артилерійських систем. Газета зазначає, що власні втрати українська армія не розголошує, а її заяви неможливо було незалежно перевірити в умовах бойових дій.

Референдуми, як очікується, завершаться спробою анексії території, більшої за Португалію, пише NYT. Газета нагадує, що західні офіційні особи назвали ці референдуми «фіктивними», але сам факт їхнього проведення, викликав занепокоєння в західних країнах.

Оглядачі пояснюють, що анексувавши цю територію, Москва могла б твердити, що напад на Херсонщину, чи Донеччину є рівносильним нападу на саму Росію, для захисту якої керівництво Росії, за словами президента Росії Володимира Путіна, готово використати усі засоби, включно з ядерною зброєю.

Президент Росії Володимир Путін наполягав, що загроза захистити те, що можна назвати російською землею після анексії, «не є блефом».

NYT посилається на слова аналітиків, які кажуть, що Кремль піднімає ставки перед обличчям програшу в останньому українському контрнаступі.

«Путін зробив багато ставок», – каже в інтерв’ю газеті Кліфф Купчан, голова вашингтонської компанії Eurasia Group, що займається оцінками політичних ризиків. Якщо Росія анексує територію, яку вона лише частково контролює в чотирьох українських провінціях, і Україна продовжить просуватися, «ми опинимося в абсолютно новому світі», –вважає експерт.

Брюссельські аналітики з міжнародної Crisis Group погоджуються, що війна проти України входить у нову фазу. «Після значних перемог українських військ на півдні Херсонської та північному сході Харківської областей Москва дала зрозуміти, що у відповідь піде на ескалацію, а не на компроміс», – мовиться у статті, опублікованій на сайті організації у п’ятницю.

Аналітики наголошують, що мобілізація та погрози застосування ядерної зброї, на думку Путіна, «можуть підкорити Україну його волі та змусити Захід відступити». Але розрахунок явно не виправдовується, кажуть вони.

«Війська, які мобілізуються, навряд чи зможуть змінити хід битви, особливо враховуючи час, потрібний армії, щоб їх належним чином підготувати», – кажуть вони. А Україна та її західні прихильники «не поступилися минулим ядерним загрозам Путіна і не виявляють жодних ознак схилитися перед новими».

Ця позиція, на думку аналітиків, є правильною. Вони вважають, що країни НАТО повинні і надалі балансувати між підтримкою України зброєю та коштами та уникненням ескалації через риторику чи практичні кроки, які живлять наратив Путіна про те, що він воює зі Заходом.

Таким чином, у Росії залишиться простір для пошуку врегулювання, «якщо вона зрозуміє, що зазнала невдачі і в цій останній спробі отримати перевагу».

Аналізуючи можливість використання ядерної зброї, європейські аналітики кажуть, що у «небезпека ядерної ескалації реальна», але у випадку завдання ядерного удару, «Росія може все втратити і нічого не виграє».

«Ядерні удари у відповідь на українські контратаки не мають військового сенсу. Вони також створили б радіаційний ризик для російських військ і самої Росії», – пояснюють аналітики.

Ба більше, ядерний удар, на їхню думку, ймовірно, є єдиною дією, яка могла викликати «пряму відповідь Заходу».

Кремль може піти на такий сценарій, якщо бачитиме загрозу своєму існуванню, вважають аналітики. «За відсутності такої загрози Москва, схоже, усвідомлює, як такі кроки обернуться для неї катастрофічними наслідками».

Європейські експерти з безпекових питань кажуть, що навіть у відсутності гострої ядерної загрози зараз, «наступні тижні та місяці будуть небезпечними».

Рішення Кремля піти на ескалацію, а не шукати угоди, у поєднанні з продовженням риторики Путіна про конфлікт із Заходом і неонацистами в Києві вказують на те, що він готовий йти далі, «намагаючись запобігти військовому провалу, якого він явно боїться». Але, чим довше триватиме війна без пропивів для Росії, тим важче буде Кремлю підтримувати наратив про те, що він досяг своїх цілей, кажуть дослідники.

Якщо Росія дійсно анексує окуповані території, захід, на думку аналітиків, реагуватиме швидко – дипломати готові шукати підтримки територіальній цілісності України в ООН, і розраховують «отримати більшість для резолюції в Генеральній Асамблеї», навіть попри вето Росії в Раді Безпеки.

«Додаткові військові невдачі можуть зрештою змінити розрахунки Москви та зробити її більш відкритою для врегулювання, прийнятного для України», – сподіваються аналітики.

Більше

Відео - найголовніше

Голос Америки в Ізюмі. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:01:38 0:00
XS
SM
MD
LG