Інтерв'ю
Міністр закордонних справ Латвії: Фальшиві референдуми - знак страху Росії перед українським контрнаступом
Фальшиві «референдуми» і заяви Росії про незаконну анексію окупованих територій - свідчення страху Росії перед успіхом українського контрнаступу. Про це заявив міністр закордонних справ Латвії Едгарс Рінкевичс в ексклюзивному інтервʼю журналістці Грузинської служби Голосу Америки Екатеріне Маґалдадзе. Рінкевичс наголошує, що Росія - небезпечна для всього світу країна, погрози якої не відрізняються від вчинків терористів.
Про відповідь Заходу на псевдореферендуми, заяви про анексію і ядерні погрози, визнання Росії державою-спонсором тероризму та європейську єдність - в інтервʼю.
Інтерв'ю відредаговане для ясності та плинності.
Екатеріне Маґалдадзе: Росія через оголошення анексії окупованих в Україні територій до подальшої ескалації із Заходом, погрожуючи ядерною зброєю та продовжуючи бойові дії навколо Запорізької АЕС. Чому, на Вашу думку, Росія провела ці псевдореферендуми самe зараз?
Едгарс Рінкевичс: Ці фальшиві «референдуми», а тепер поспішне рішення про приєднання цих частин України до Росії відбуваються тому, що деякі з посланих Росією бандитів на місцях вимагали цього і це є свідченням того, що Росія боїться українського наступу, українського успіху. Росія тепер розуміє - якщо українські Збройні Сили будуть такими ж успішними як це було декілька днів і тижнів тому, то українці звільнять частини окупованих територій і Росія вже не зможе претендувати на ці території. Що насправді вражає, те що Росія претендує навіть на ті території, які вони не контролюють, вони вибрали таку агресивну позицію для довгострокової війни.
З цієї точки зору, незаконні референдуми в кількох областях України, я думаю, були проведені лише тому, що Росія відчула, що втрачає ті частини України і Україна їх успішно звільняє. По-друге, я думаю, що вони не так сильно бояться подальшої ескалації із Заходом. Я б не виключав, що хтось у Кремлі розраховує також на якесь застосування тактичної ядерної зброї. В такому випадку, думаю, що позиція мусить бути чіткою із боку Заходу. Якщо хтось у XXI столітті використовує тактичну ядерну зброю в Україні, чому хтось у НАТО чи Європейському Союзі настільки впевнений, що він не стане наступною мішенню ядерної війни? Саме тому я виступаю за дуже жорстку відповідь. Ми зараз обговорюємо, якою була б правильна відповідь. Але я не вважаю, що ще один раунд санкцій чи щось схоже – належна відповідь.
Е.М.: Росія незаконно анексує українські землі і сподівається, що це дасть їй формальне обґрунтування для використання для використання принципу самооборони. Чи вважаєте ви, що це - ще один прорахунок Росії?
Росія тепер розуміє - якщо українські збройні сили будуть такими ж успішними як це було декілька днів і тижнів тому, то українці звільнять частини окупованих територій і Росія вже не зможе претендувати на ці території.Едгарс Рінкевичс
Е.Р.: Росіяни знають, що це рішення – сміття, тому що міжнародна спільнота і міжнародне право не визнають, що це їхня територія. Це українська територія. Таким чином, використання ядерної зброї в цьому випадку суперечило б міжнародному праву, навіть певною мірою суперечило б законодавству в Росії, тому що можна дискутувати про те, наскільки юридично правильно вони діють навіть відповідно до власних законів. Заяви Росії – свого роду димова завіса на всі випадки життя. Ми говоримо про тактичну ядерну зброю, але давайте не будемо забувати і про хімічну зброю, наприклад, тому що це теж не виключено. Ми бачили, що її неодноразово використовували в Сирії. Росія – справді небезпечна країна і це чітка та реальна небезпека для всього світу.
Е.М.: Парламент Латвії в серпні оголосив Росію державою-спонсором тероризму за навмисні напади на мирних жителів в Україні, а також закликав інші країни прийняти відповідне рішення. Що ця декларація означає дипломатично та чи мусять інші країни наслідувати приклад Латвії?
Е.Р.: Цю декларацію ініціював парламент. Депутати вважали, що поведінка Росії, яка вторглась в Україну в лютому, всі звірства та геноцид проти українського населення, катування військовополонених, Буча та Ірпінь - усі ті приклади, які ми бачили, російські погрози про застосування ядерної зброї, погрози країнам НАТО і ЄС насправді схожі на те як вчиняють терористи.
По-друге, в Європейському законодавстві, оголошення когось державою-спонсором тероризму не має жодних правових наслідків. Але політично це надсилає чітке повідомлення про те, що люди Латвії думають про Росію. Це прокладає шлях наперед, і ми вважаємо, що нам також потрібно працювати на європейському рівні, щоб розглянути подальші заходи щодо заборони громадянам Росії в’їжджати до Європейського Союзу. Ви знаєте, що ми встановили певні обмеження для власників короткострокових шенгенських віз, а також ми повинні вжити заходів щодо конфіскації активів російського уряду, які ми заморозили з початку війни. Це потрібно, щоб допомогти Україні у її зусиллях з відновлення. Отже, з цієї точки зору, хоча ця політична декларація не має жодних правових наслідків, це шлях вперед також і для країн ЄС. Є велика різниця у подібних заявах від США – бо у Сполучених Штатах така декларація мала б дуже чіткі правові наслідки, а в Європі – це більше політична заява.
Е.М.: Цього вересня виповнюється 83 роки з дня нападу нацистської Німеччини на Польщу. Зараз Росія веде війну проти України. Після 7 місяців війни, як, на вашу думку, змінилася безпекова ситуація та загальні оцінки загроз у країнах Балтії та в Європі загалом?
Е.Р.: Якщо говорити про розуміння того, що відбувається, то Європа, країни-члени Європейського Союзу, такі країни як Грузія і Молдова або країни Західних Балкан розуміють всю серйозність ситуації. Звісно, ми всі розуміємо, що все ще є проблеми, які потрібно вирішити і одна із них – енергетична безпека.
Депутати (Латвії) вважали, що поведінка Росії, яка вторглась в Україну в лютому, всі звірства та геноцид проти українського населення [...], російські погрози про застосування ядерної зброї, погрози країнам НАТО і ЄС насправді схожі на те як вчиняють терористи.Едгарс Рінкевичс
Є країни, які, скажімо, досі не можуть домовитись про повномасштабні санкції проти Росії, коли йдеться про газ і нафту, тому що існує певна залежність. Ми все ще працюємо над підготовкою до зимового сезону. Ми все ще намагаємося знайти довгострокові рішення, коли справа доходить до енергетики – як нафти, так і газу, а також електроенергії. Отже, з цієї точки зору, я вважаю, що ми всі повинні мати те, що я називаю стратегічною витривалістю. Тому що ми повинні розуміти, що війна не закінчиться через тиждень. На жаль, Росія робить наступні кроки, намагаючись приєднати українські землі. Кремль демонструє, що війна затягнеться, конфлікт триватиме довго. Але я також вірю, що незважаючи на деяке занепокоєння, ми зможемо зберегти нашу європейську єдність.
Е.М.: Чи вважаєте ви, що випробування європейської єдності спрацювало проти Росії і вона не отримала того, що очікувала? Що, на вашу думку, потрібно Україні зараз і в чому країни Заходу могли б робити більше?
Е.Р.: Я справді вважаю, що відповіддю номер один є надсилання Україні більше зброї, допомога Україні у військовому, фінансовому, політичному плані, допомога з біженцями. Українська армія воює і їй потрібна зброя. Потрібні всі види зброї. Важкі танки, артилерійські системи, літаки. Ми повинні давати Україні стільки зброї, скільки зможемо.
Е.М.: Труби газопроводів «Північного потоку» пошкоджені після того як Москва загрожувала Європі припиненням газопостачання. Ви назвали це «саботажем» та «найсерйознішим інцидентом у сфері безпеки та навколишнього середовища в Балтійському морі», який вимагає серйозної відповіді. Що сталось, на вашу думку та якою буде реакція НАТО та ЄС?
Е.Р.: Розслідування все ще триває. Втім, з того, що я почув із моїх розмов зі шведськими, данськими та фінськими колегами, дискусій, які ми мали також на рівні НАТО, дискусіями послів - ми можемо сказати зі стовідсотковою впевненістю, що ці три вибухи були навмисними. Це було тим, що називають навмисними нападами чи диверсіями.
Е.М.: Ще до пошкодження газопроводу «Північного потоку», Росія на різних підставах припиняла газопостачання країнам Європи. Як ви вважаєте, чи сподівається Кремль, що використовуючи енергетику як зброю, вони зможуть підірвати допомогу Заходу Україні?
Е.Р.: Тепер, коли ми побачили що для Росії і Білорусі майже все – зброя - енергетика, міграція, інструменти цифрової пропаганди, нам потрібно бути готовими до того, що вони намагатимуться зробити багато неприємних речей, щоб вплинути на думку громадськості, на наш спосіб життя та, звичайно, зима – завжди чудова можливість для цього. Принаймні в цій частині Європи іноді буває холодно, випадає сніг. Безперечно, думаю, що в Росії все ще є надія, що якщо вони використовуватимуть пропаганду в поєднанні з усіма цими енергетичними атаками проти Європи, то вони якимось чином впливатимуть на громадську думку європейських країн на свою користь. Я маю сумніви, що ця стратегія буде успішною. Я думаю, що вони недооцінили європейську рішучість і єдність у лютому та березні. Вони недооцінили готовність України до боротьби. Вони переоцінили власний військовий потенціал, тому я вважаю, що це досить довгий список прорахунків з боку Росії.
Дивіться також: Сенатори – про реакцію США на ядерні погрози РФ. СТУДІЯ ВАШИНГТОН
Всі новини дня
Україна – найзамінованіша країна світу. Заміновано 25-30% території - інтерв'ю з міністром захисту довкілля
Попередня оцінка збитків українському довкіллю, спричинених повномасштабним російським вторгненням, складає щонайменше $51 млрд. Проте це в інтерв’ю Голосу Америки повідомив міністр захисту довкілля та природних ресурсів Руслан Стрілець.
23 березня він виступив у Нью-Йорку на конференції ООН з проблем води. Міністр повідомив, що у жовтні минулого року Росія зруйнувала та відкрила частину шлюзів греблі Каховської ГЕС. У результаті Україна щодня втрачає тисячі кубометрів прісної води, що може мати катастрофічні наслідки. Окрім того, внаслідок спуску води з Каховського водосховища, є загроза виходу з ладу систем охолодження Запорізької АЕС – найбільшої у Європі.
За словами Стрільця, 5 мільйонів людей в Україні не мають доступу до питної води. І ще 70% населення можуть залишитися без води через дії Росії. Каховське водосховище також забезпечує зрошення полів. Наразі 88% зрошуваних територій вже знаходиться під російською окупацією, а 35% території постраждало внаслідок бойових дій, що впливає на світову продовольчу безпеку. «Ми не зможемо зрошувати поля, зібрати наступний урожай та виконувати зобов’язання за «зерновою угодою», - попередив міністр.
Військові дії є причиною забруднення поверхневих і підземних вод, наголосив міністр Стрілець. Щодня працівники Державної екологічної інспекції фіксують перевищення концентрації ртуті, міді, цинку, марганцю у річках Дністер, Дніпро та Сіверський Донець. Вибухи, ракетні удари, аварії та пожежі на нафтобазах забруднюють воду важкими металами, нафтопродуктами, токсичними та небезпечними сполуками.
Як Україна збирається стягувати з Росії репарації за екологічні злочини й відновлювати знищене довкілля, та які території вже ніколи не зможуть бути відновлені, Руслан Стрілець розповів в інтерв’ю Ірині Соломко.
Ірина Соломко, журналістка Голосу Америки: Як Україна наразі оцінює екологічні збитки, спричинені повномасштабним російським вторгненням?
Руслан Стрілець, міністр захисту довкілля та природних ресурсів України: Наша екологічна інспекція сьогодні працює 24/7, навіть ризикуючи власним життям, намагається зафіксувати кожний злочин. До цього процесу сьогодні можуть долучитися і небайдужі громадяни, які знаходяться близько до територій, де ведуться бойові дії.
Від початку повномасштабного вторгнення ми зробили застосунок для телефону «Еко-загроза», який дозволяє зафіксувати екологічні злочини. Спочатку був виклик: як саме оцінювати ці збитки. Бо методики мирного часу не підходять для воєнного. Тому за кілька місяців було розроблено нових вісім методик. Це було зроблено спільного з експертами, зокрема, фахівцями Державного департаменту США.
Ми розуміємо, що повинні збільшити ту вартість, яку ми сьогодні розрахували – це понад 51 млрд доларів. Бо наразі в українському законодавстві, на жаль, немає такого поняття, як екосистемні послуги. Тобто це ті вигоди, які отримує людина від тої чи іншої частини екосистеми. Такий підхід працює у багатьох європейських країнах та США. Тому впевнений, ми зможемо підготувати законодавство до цих змін. Це своєю чергою дозволить розраховувати більше збитків.
І.С.: Скільки злочинів зараз нараховано?
Р.С.: Зафіксовано офіційно 2300 злочинів. Є ще випадки, які вже частково зафіксовані, але вони ще не покладені в загальний кошик. Робота триває у режимі 24/7. Я вірю, що нам вдасться не просто їх зафіксувати та обрахувати, а потім ще й підготувати якісні матеріали для Міжнародного кримінального суду. Важливо довести правильність цих розрахунків. Для цього у нас є дуже якісна співпраця з офісом Генерального прокурора. І я сподіваюся, що офіс прокурора Міжнародного кримінального суду, який незабаром буде відкритий в Україні, допоможе нам зробити кілька пілотних позовів, щоб ми розуміли, з якими викликами ми можемо мати справу.
Бо якщо ми з вами візьмемо приклад Іраку та Кувейту, то побачимо, що 10% репарацій, які були стягнуті, це саме збитки довкіллю. Але щоб стягнути ці репарації, їм знадобилося понад 15 років. Було багато справ, які просто не бралися до уваги, бо вони не були якісно підготовлені. Тому ми віримо, що зможемо врахувати всі ті виклики, з якими стикалися інші країни, і зробити це якомога якісніше. Адже швидке стягнення репарацій гарантує те, що вартість цих збитків не буде втрачатися з часом.
І.С.: Ключовим суб'єктом цього процесу буде Міжнародний кримінальний суд чи, наприклад, механізм універсальної юрисдикції?
Р.С.: Мені важко сказати, що буде та як, тому ми сьогодні спільно працюємо з офісом Генерального прокурора. Вони більш розуміються на цьому питанні. Впевнений: відкриття офісу прокурора МКС в Україні – це ще один крок до правильного оформлення тих всіх файлів, які в результаті стануть позовами.
І.С.: Тобто, на вашу думку, на сьогодні тих норм міжнародного права, які існують, достатньо, щоб Україна отримала ці репарації?
Р.С.: На мою думку, так. Бо є відповідні практики інших воєн або конфліктів, де є доведені суми та стягнути репарації. Але я впевнений, що ми повинні піти далі. І наша основна мета – так побудувати роботу з нашим міжнародними партнерами та судами, щоб стягнути ці репарації значно швидше, ніж це відбувалося раніше.
І.С.: Український ґрунт, напевно, постраждав найбільше. Фермери говорять про величезні забруднені площі земель.
Р.С.: Найбільший виклик – це заміновані території. Щоб взяти аналізи, ми повинні убезпечити фахівців, а для цього території треба розмінувати. Сьогодні Україна – найзамінованіша країна світу. За даними експертів, це від 25% до 30% країни. Тому наразі найголовніше – розмінування. Як далі брати аналізи й визначати кількість забрудників, які залишаться у ґрунті – це інша історія. Такий досвід є у світі. Тому ми зможемо у кооперації зробити певні заходи та потім ці території очистити. Це буде нешвидко, це буде дуже дорого. Але важливо розуміти, що Україна – це країна, від якої залежить продовольча безпека багатьох країн світу. А Росія, знищуючи нашу екосистему, наражає весь цивілізований світ на страшні злидні.
І.С.: Окрім землі, які ще інші види злочинів зафіксовано?
Р.С.: У грошовому еквіваленті сьогодні найбільші збитки – це забруднення повітря. Тільки потім ідуть ґрунти та вода. Але я б не розділяв, що важливіше. Бо навколишнє середовище – це екосистема, в якій не можна виділяти один компонент від іншого. Навіть фактичне переміщення тварин, яка відбулася через бойові дії, теж впливає на екосистему. І це точно надалі призведе до збитків для лісів. Ліси – це легені не тільки України, а і Європи.
Сьогодні третина лісу замінована, знищена, спалена, пошкоджена. І тепер нам треба це відновлювати багато-багато років.
І.С.: Каховське водосховище – ще одна гаряча точка. Воно під контролем окупантів, не зрозуміло, що там відбувається. Якою оперативною інформацією володієте ви?
Р.С.: Ми сьогодні сфокусовані, у першу чергу, на відстежуванні рівня води у Каховському водосховищі. Бо це джерело питного водопостачання. Звідти беруть воду багато водоканалів. Зараз ми слідкуємо за рівнем. Він трохи стабілізувався. Сьогодні це 14,35 метра. Тобто все, що вище 14 метрів – це, в принципі, нормально. Найкращий рівень – це понад 16 метрів. Тобто нам до максимального рівня все ще не вистачає двох метрів. Рівень води збільшується завдяки тим оперативним заходам, які ми проводимо вище за течією.
Але якщо окупанти не залишать цю територію і не дадуть змогу зайти фахівцям, щоб відремонтувати зруйновані частини шлюзів, влітку ми втратимо дуже багато води через випаровування. Скільки така ситуація може зберігатися, спрогнозувати дуже важко. Але нам треба на всіх рівнях, починаючи з дипломатичного і закінчуючи військовим, робити все для деокупації цієї гідроспоруди. Вона є стратегічною не з військової точки зору, а з точки зору забезпечення водою.
Причому, спустивши рівень води нижче 14 метрів, окупанти фактичного перекрили доступ води в Крим. Тобто вони навіть не розуміють, що своїми діями вони залишають Крим без води.
І.С.: Ви розумієте логіку їхніх дій?
Р.С.: Мені важко робити якісь висновки, бо я – не військовий, але впевнений, що те, що вони там роблять, має виключно військовий характер.
Наприклад, у Чорнобилі вони просто вкрали вживану техніку, а залишили платинові дроти для проведення дослідів. Ви розумієте вартість цих платинових шматочків? Натомість вони крали тостери, праски, мікрохвильові печі, комп'ютери, яким там було по вісім років. От вам і показник цивілізованості цих людей. І спрогнозувати або дати оцінку їх логіки неможливо.
Ми з вами повинні чітко розуміти: є частина екосистеми, яку ми зможемо відновити, а є частина, яку ми втратили назавжди. Зараз я кажу про спаплюжені смарагдові території, і ті об'єкти природно-заповідного фонду, які «рашисти» використовували, як паркінг для танківРуслан Стрілець, міністр захисту довкілля та природних ресурсів
І.С.: Ми починали нашу розмову з обговорення збитків. Чи вже є в України розуміння, як це все відновлювати. Можливо, вже є домовленість з партнерами? Чи наразі сподівання лише на репарації?
Р.С.: Ми з вами повинні чітко розуміти: є частина екосистем, яку ми зможемо відновити, а є частина, яку ми втратили назавжди. Зараз я кажу про спаплюжені смарагдові території й ті об'єкти природно-заповідного фонду, які «рашисти» використовували як паркінг для танків. У нас будуть серйозні виклики щодо оцінки, що там відбувалося, що ми маємо після деокупації цих територій земель.
Що ми можемо відновити? Ми можемо посадити новий ліс на місці спаленого. Дуже багато територій нам доведеться просто зарезервувати та забезпечити режим тиші, щоб природа відновилася сама. Бо один із законів екології: природі не треба допомагати, їй треба не заважати.
Ви чули, я впевнений, про велику кількість дельфінів, які загинули внаслідок російської агресії. Це і підриви на мінах, і вплив сонарів. Дельфіни просто були дезорієнтовані, і викидалися на берег. Понад сто випадків тільки на нашому узбережжі, але по усій акваторії Чорного моря – це більше тисячі випадків.
Ми вже ведемо переговори про створення центру реабілітації дельфінів. Цьому виду точно треба допомогти вижити. Але ще раз підкреслюю, є такі території, які жодні кошти у світі не повернуть.
Сьогодні третина лісу замінована, знищена, спалена, пошкоджена – інтерв’ю з міністром захисту довкілля України. Інтервʼю
Попередня оцінка збитків українському довкіллю, спричинених повномасштабним російським вторгненням, складає понад $ 51 млрд. Про це в інтерв’ю «Голосу Америки» повідомив Руслан Стрілець, міністр захисту довкілля та природних ресурсів.
Сенатор Вайтгаус: США співпрацюватимуть з МКС у справі російських воєнних злочинів в Україні
Понад 5 тисяч колишніх злочинців з «Групи Вагнера», які воювали проти України, були помилувані після завершення контракту, заявив у суботу засновник «Вагнера» Євген Пригожин. При цьому за оцінками Білого дому, загальні втрати «Групи Вагнера» в Україні складають понад 30 тисяч, з них 9 тисяч вбитими.
Приватну військову компанію «Вагнера», яка бере участь у боях в Бахмуті, звинувачують у численних воєнних злочинах та у злочинах проти людяності, і як повідомляв Голос Америки, про це говорив на слуханнях у Сенаті генеральний прокурор США Меррік Гарланд.
Під час нещодавніх слухань Гельсінської комісії США американські законодавці розглядали можливість визнання російських найманців із ПВК «Вагнер» міжнародною терористичною організацією.
Одним із сенаторів-демократів, який активно за це виступає, є Шелдон Вайтгаус (Sheldon Whitehouse), який нещодавно побував у Києві. У розмові з Російською службою Голосу Америки він сказав, що повернувся з України з відчуттям, що потрібно більше допомагати українцям на законодавчому рівні.
У розмові з кореспондентом Російської служби Данилом Гальперовичем, сенатор від Род-Айленду заявив, що, незважаючи на те, що США не схвалили «Римський статут», щоб визнати юрисдикцію Міжнародного кримінального суду (МКС), згідно з уже ухваленим законом, Вашингтон буде співпрацювати з МКС для розслідування і покарання винних у воєнних злочинах.
Розмову було вперше опубліковано на сайті Російської служби Голосу Америки, її було перекладено і скорочено для плинності та ясності.
Данило Гальперович, Голос Америки: Ви активно виступали під час нещодавніх слухань Гельсінської комісії США щодо Закону про притягнення до відповідальності російських найманців (HARM Act), який передбачає оголошення ПВК «Вагнер» іноземною терористичною організацією. Виступаючи на слуханнях, ви сказали, що після поїздки в Україну у вас склалося враження, що українцям дуже потрібен цей закон, і якнайшвидше. Як ви думаєте, коли він може бути схвалений Сенатом і чому він важливий?
Визнання «Групи Вагнера» терористичною організацією позбавляє її можливості отримувати фінансування, постачання та матеріальну підтримку
Шелдон Вайтгаус: Думаю, зараз є розуміння, що спочатку законопроект буде розглянутий комітетом Сенату з міжнародних відносин і пройде через відповідну процедуру в комітетах. Потім, у разі позитивного двопартійного голосування, він може бути винесений на розгляд Сенату. Сподіваємося, що це пройде за процедурою прискореного розгляду, і ми зможемо швидко досягти угоди.
Визнання «Групи Вагнера» терористичною організацією позбавляє її можливості отримувати фінансування, постачання та матеріальну підтримку, оскільки ті, хто надають матеріальну підтримку терористичним організаціям, можуть зіткнутися з юридичними наслідками. Це серйозно порушить ланцюжки поставок «Групи Вагнера», тому їм доведеться мати справу лише з країнами-ізгоями, щоб отримувати військову підтримку для своїх бойових дій.
Д.Г.: На вашу думку, як це працюватиме в практичному плані? Адже якщо Держдепартамент оголосить «Групу Вагнера» терористичною організацією, то американським дипломатам, імовірно, доведеться вирушити до інших країн, щоб переконати уряди африканських країн, таких як Малі чи Центральноафриканська Республіка, щоб вони припинили співпрацю з «вагнерівцями», чи не так?
Ш.В.: Наскільки я розумію, дуже багато залишатиметься на розсуд виконавчої влади у питанні про те, як і коли запроваджувати санкції. Якщо «Вагнер» глибоко пов'язаний з політичною елітою країни, наприклад, надає їм послуги з охорони політичних лідерів, то, на практиці, потрібен час, щоб відмовитися від них. Думаю, рішення ухвалюватиметься з кожної нагоди окремо в розумній формі. Головною метою тут є операції «Вагнера» в Україні та потоки зброї, які підтримують ці операції.
Д.Г.: Міжнародний кримінальний суд нещодавно видав ордер на арешт президента Росії Володимира Путіна та російської уповноваженої з прав дитини (Марії Львової-Бєлової). Але США не визнають повноваження МКС. Чи має цей ордер якесь значення для уряду США, і чи може ставлення США до Міжнародного кримінального суду змінитись після цього?
Думаю, тепер Володимир Путін не дуже далеко від'їжджатиме від своїх дач чи від Кремля
Ш.В.: Ми працювали з Міжнародним кримінальним судом та адміністрацією, і розробили закон, який уже схвалено. Цей закон дозволяє МКС вести розслідувальну роботу як у США, так і за підтримки американських структур, коли йдеться про групу російських олігархів та офіційних осіб, які підтримують воєнні злочини в Україні. Тобто йдеться про вузьке коло потенційних відповідачів, але це відкриває для США можливість співпраці з МКС.
Це дуже важливий перший крок. Імовірно, будуть потрібні технічні рішення щодо ролі США у разі необхідності проведення арешту американським персоналом або сприяння арешту. Думаю, тепер Володимир Путін не дуже далеко від'їжджатиме від своїх дач чи від Кремля. Поки що це – гіпотетичний розвиток подій, і я особливо не поспішаю з цим.
Д.Г.: Як ви вважаєте, які ще є способи для притягнення Росії до відповідальності за війну проти України? Чи вважаєте ви, що ідея спеціального трибуналу щодо російської війни в Україні може спрацювати?
Міжнародний трибунал, гадаю, може розглядати справи про воєнні злочини, особливо про злочин самого вторгнення
Ш.В.: Я радий, що МКС розпочав роботу. Сподіваюся, це не останнє їхнє звинувачення. Думаю, це надсилає дуже важливий сигнал. Чиновників середньої ланки звинувачують, коли є достатні докази, що вони вчинили воєнні злочини. Тому МКС має важливу роль, але це дуже вузька роль.
Міжнародний трибунал, гадаю, може розглядати справи про воєнні злочини, особливо про злочин самого вторгнення, у ширшому плані, але, знову ж таки, це буде дуже вузька група осіб, які відповідатимуть за сам факт злочинної агресії.
Таким чином дуже багато роботи передається генеральному прокурору України, і мені здається важливим, щоб ми надавали йому необхідну адміністративну підтримку. Не тільки для порушення кримінальних справ, які він уже почав порушувати стосовно російських солдатів, які вчиняють такі злочини, як вбивства та зґвалтування на території України.
Потрібно також підтримувати його роботу зі збору матеріалів для цивільних справ, що стосуються збитків, завданих людям, які втратили своїх близьких, втратили будинки, були поранені – щоб вони отримали компенсації.
Це не просто. Не думаю, що тут вдасться розглядати кожен випадок окремо. Думаю, доведеться створити фонд за прикладом Фонду допомоги жертвам атак 11 вересня 2001 року, який створили США. Після чого створити адміністративну структуру надання допомоги постраждалим та його сім'ям, розподіляючи кошти з цього фонду впорядкованим чином.
Коли я востаннє розмовляв із генеральним прокурором України, він сказав, що до них уже надійшло, здається, 70 тисяч таких заяв. І це – не враховуючи окупованих територій, де люди не можуть вільно висувати позови. Це буде велика робота, і нам потрібно зробити все, щоб у нього була необхідна підтримка: комп'ютерна підтримка, технічна підтримка, підтримка збору доказів – все необхідне для роботи на користь постраждалих звичайних українців.
Д.Г.: З огляду на ваш досвід політика та людини, що належить до органів влади США, скажіть – чи очікували ви таку жорстокість з боку Росії? Тому що для багатьох останній рік можна зарахувати за декілька – він відкрив людям очі, хоч для мене це не було відкриттям, бо я був у Чечні на початку 2000-х. Особисто ви очікували дізнатись те, що ви знаєте зараз?
Ш.В.: Я не був здивований, особливо після того, як Україна «розбила носа» російської армії, відбила початкове вторгнення та повернула значні території. Думаю, це викликало обурення у російських збройних силах. Підрозділи групи «Вагнер» відомі своєю жорстокістю. Коли збройні сили з низькою внутрішньою дисципліною, як і російської армії, розпускаються зовсім, це з великою ймовірністю призводить до таких злочинів. Тому, на жаль, це був передбачуваний результат.
Д.Г.: Весь цей рік в американській адміністрації та інших західних урядах відбувалися дебати щодо рівня підтримки України. Протягом довгого часу нічого не говорили про постачання комплексів Patriot чи танків, але потім такі рішення було ухвалено. Критики кажуть, що Захід збільшує допомогу Україні лише після появи чітких свідчень про страждання українців. Чи вважаєте ви, що можна надавати допомогу, не чекаючи таких страждань?
Ш.В.: Думаю, є безліч прикладів, коли ми могли почати надавати допомогу та постачати техніку Україні раніше та швидше, і я шкодую про ці затримки. Озираючись назад, військові командири можуть сказати: «Знаєте що? Ми могли б рухатися швидше, і, ймовірно, нам слід рухатися швидше».
Але ситуація така, якою є. Ви бачите, що авіація, танки, боєприпаси, така зброя як комплекси Patriot надходять у досить значних кількостях. Це важливий сигнал, на якому потрібно сфокусуватися.
Слід зазначити, що підтримка України стала не лише дуже солідною, а й надзвичайно широкою. Десятки країн підтримують Україну, і я думаю, що згуртованість цих країн, навіть незалежно від зброї, яку вони відправляють, їхня кількість та єдність, спрямовує дуже важливий сигнал та має стратегічне значення.
Тому, хоч і є затримки, про які можна шкодувати, ми опинилися у дуже сильній позиції. І наступний наступ України покаже, чи виконали ми свою роботу так, як треба.
Чому не слід очікувати вторгнення білоруської армії? Інтервʼю з Павлом Слюнькіним. Відео
Чому не слід очікувати вторгнення білоруської армії? Чи є майбутнє у відносин Білорусі із Заходом? Чи варто розраховувати на білоруську опозицію? Павло Слюнькін, колишній білоруський дипломат, розповів про це в інтервʼю Марії Ульяновській.
Посол Ізраїлю в Україні: Що робить Ізраїль для допомоги Україні? Відео
За останній рік у відносинах України та Ізраїлю були як гострі звинувачення, так і слова вдячності. Минулого місяця глава МЗС Ізраїлю Елі Коен став першим ізраїльським високопосадовцем, який відвідав Україну після початку повномасштабної війни.
Форум