Спеціальні потреби

Актуально

Перший повнометражний фільм про минулорічні протести та затримання в Білорусі буде готовий у серпні

Ексклюзивне інтерв’ю із командою нової стрічки "Мінськ". Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:03:49 0:00

Ексклюзивне інтерв’ю із командою нової стрічки "Мінськ". Відео

У Таллінні завершилися зйомки повнометражного російсько-естонського фільму «Мінськ», присвяченого подіям 9-11 серпня 2020 року. Тоді у Білорусі сотні тисяч людей вийшли на вулиці, протестуючи проти фальсифікації президентських виборів.

Білоруський політтехнолог Віталій Шкляров – один з тих, хто допоміг режисеру з фінансуванням

Режисер фільму, росіянин Борис Гуц, з яким вдалося поспілкуватися «Голосу Америки», сюжет фільму все ще тримає в таємниці. Лише каже, що події стрічки починаються ввечері 9-го серпня 2020 року. Хлопець та дівчина виходять на вулицю, що кардинально змінює їхнє життя.

«Минулого року я спостерігав за усіма цими подіями через телеграм-канали. І був настільки з одного боку зворушений, а іншого – нажаханий, що одразу зрозумів: цей матеріал – ідеально підходить для фільму, який би розповів історію простих мирних людей, життя яких катастрофічно змінюється», - пояснює він.

Вже за півтора місяця Гуц закінчив сценарій та був готовий розпочинати зйомки. Проте, через фінансові та організаційні труднощі їх довелося відкласти. Режисер хотів знімати фільм на околиці російської Тули, проте, місцева влада не дала дозволу.

Білоруський політтехнолог Віталій Шкляров – один з тих, хто допоміг режисеру з фінансуванням. Зізнається не зміг прочитати сценарій з першого разу. Надто реалістичним та близьким він є для Шклярова, який влітку минулого року три місяці провів у білоруському СІЗО.

Як один з соратників опозиційного блогера Сергія Тихановського він був заарештований за кілька тижнів до виборів. США визнали Шклярова заручником. До його звільнення долучилися американськи та європейські дипломати найвищого рангу. Віталію, на відміну від інших політичних бранців пощастило, його звільнили. Саме тому, цей фільм для нього особливе значення.

Коли це сталося в Мінську та інших містах, у мене не було питання: знімати чи не знімати. Перепрошую за пафос, але не можу мовчати та не можу не зняти

«Цей фільм та моє залучення в цю тематику – це моя подяка усім тим людям, які допомогли мені, проте, і, я прошу про це, мають далі допомагати іншим, так само я буду це робити», - каже він.

Розповідає, консультував режисера щодо того, що відбувається в білоруських СІЗО та як там ставляться до політив`язнів. Сам режисер, який мешкає та працює у Москві, на запитання «Голосу Америки», чи не боїться він знімати кіно про Білорусь, відповідає категорично. «Коли це сталося в Мінську та інших містах, у мене не було питання: знімати чи не знімати. Перепрошую за пафос, але не можу мовчати та не можу не зняти», - пояснює він свою позицію.

Півторагодинний фільм знятий одним кадром. Зйомки відбувалися в Таллінні. Частину фінансування Гуц отримав від естонського кіноінституту. «Ми отримали гроші, локації та підтримку влади. Тому що у нас є складні сцени з поліцією, військовими, перекриття доріг. На околицях Таллінна ми знайшли і школу, і перехрестя, і вулиці, і квартири – все це дуже органічно вписалося», - додає він.

Більшість акторів – росіяни, проте, є і естонці та білоруси. Гуц каже, що кілька білоруських акторів знімалися безкоштовно. Їм було важливо взяти участь у проекті, проте, вони просили не вказувати їхні прізвища та імена у титрах. Актори – досить не медійні. Проте, є і кілька зірок. Одна з них – Юлія Ауг, яка відома своїми ліберальними поглядами. Це вже не перша спільна робота режисера та акторки. Гуц прописав спеціальну роль під Ауг.

«Коли прочитала свій епізод, мені стало дуже боляче. Це дуже, дуже така непроста роль. І вона з акторського виміру складна та цікава, а з людського – дуже страшна. Тому я одразу погодилася», - розповідає акторка.

Каже, оскільки фільм знятий одним кадром, працювати усім було непросто, адже актор та команда не має право на помилку. Додає: розуміє ризики роботи над проектом.

Оскільки знімався він одним кадром, кіно потребує мінімального монтажу. Зараз йде робота зі звуком

«Ніхто не може нічого гарантувати. Будуть складнощі через це фільм чи ні, покаже час. Але не взяти участь у цьому фільмі я не могла, бо моя мама з Білорусі. Тому це все для мене дуже рідне та близьке – я просто не могла лишатися осторонь», - пояснює вона.

Зйомки фільму закінчені. Оскільки знімався він одним кадром, кіно потребує мінімального монтажу. Зараз йде робота зі звуком. Режисер каже, що стрічка буде готова у серпні, як раз до річниці тих трагічних подій. Вже зараз команда працює над тим, щоб фільм був показаний на провідних фестивалях, після чого він піде у прокат.

Шкляров, у свою чергу, переконаний, що такі проекти надзвичайно важливі. «Кіно, так само, як і література та мистецтво або у свій час дисидентство – формує культуру, особливо сильно західну культуру. Тому нам потрібно у різних формах розповідати про те, що сталося та досі відбувається в Білорусі. Бо тисячі людей все ще страждають за гратами, і я не з чуток знаю, як це важко», - пояснює він свою мотивацію.

Шкляров додає: світ не має право забути про Білорусь. Особливо важливо знати та відчувати, що про них пам’ятають політв`язням та їхнім родинам.

Дивіться також: Студія Вашингтон.Українці про розвиток нового тек-хабу в штаті Техас

Студія Вашингтон.Українці про розвиток нового тек-хабу в штаті Техас
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:00 0:00

Всі новини дня

«Президент Путін намагається використати зиму як зброю», – генсекретар НАТО. Відео

«Президент Путін намагається використати зиму як зброю», – генсекретар НАТО. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:00:50 0:00

«Сьогодні країни додали нові обіцянки всеохопного набору підтримки України. Цим фінансуватиметься негайна незбройна допомога, включно з пальним, генераторами, допомогою Україні долати наслідки російських ударів по її електромережі», – генсекретар НАТО Єнс Столтенберґ.

"Частина спадщини, за яку українці зараз борються". У Мадриді представили картини репресованих в СРСР українських модерністів

Робота «Експериментальне життя» Олександра Богомазова - серед понад 50 картин на виставці українського авангарду з українських колекцій, які представлено в музеї Тіссен-Борнесміса в Мадриді. Іспанія, 29 листопада 2022 року. REUTERS/Juan Medina

В одному з найвідоміших музеїв світу у Мадриді відкрилась виставка евакуйованих під обстрілами з Києва картин українських авангардистів початку ХХ століття.

"Представлено український авангард, який став предтечою модернізму у західній Європі", – сказала в інтерв'ю іспанському виданню El Pais патронка Національного музею Тіссен-Борнеміса баронеса Франческа Тіссен-Борнеміса.

"Подорож під обстрілами півсотні картин українських художників до музею Тіссена в Мадриді", так у статті описує пригоду музейників під час війни культурна оглядачка El Pais.

Іспанське видання розповідає, що в середині листопада, коли картини українських модерністів готували для мадридської виставки, Київ уже зазнавав сильних атак Росії, тому мистецькі роботи супроводжував військовий конвой.

У заяві ініціативи Museums for Ukraine "Музеї для України", групи музеїв, які співпрацюють, щоб допомогти охороняти культурну спадщину України, мовиться, що роботи, позичені Національним художнім музеєм України та іншими музеями країни, "були таємно упаковані" у вантажівки та вивезені з Києва 15 листопада.

Дорогою на захід, що складала 3,5 тисячі кілометрів, шлях по українській землі до польського кордону, був особливо напружений, що "вантажівки мусили проходити через зони неочікуваного потужного ракетного обстрілу" в районі Львова, а потім ще кілька днів простояли на польському кордоні, додається у заяві.

"Ця виставка є найповнішим на сьогодні оглядом українського авангардного мистецтва у великому європейському музеї", – зауважують у "Музеях для України".

«Портрет» Костянтина Єлєва та «В тирі» Семена Йоффе серед картин, привезених із Національного художнього музею та Київського музею театру, музики та кіно. Виставка у музеї Тіссен-Борнесміса в Мадриді, Іспанія, 29 листопада 2022 року. REUTERS/Juan Medina
«Портрет» Костянтина Єлєва та «В тирі» Семена Йоффе серед картин, привезених із Національного художнього музею та Київського музею театру, музики та кіно. Виставка у музеї Тіссен-Борнесміса в Мадриді, Іспанія, 29 листопада 2022 року. REUTERS/Juan Medina

Як повідомляє американський телеканал CNN, Тіссен-Борнеміса заснувала ініціативу Museums for Ukraine невдовзі після вторгнення Росії в Україну.

Ми хотіли виступити як захисники цих надзвичайно унікальних і рідкісних творів, а також зробити це, відзначаючи цінність величезної спадщини України
Франческа Тіссен-Борнеміса

Агентство Associated Press пише, що центральна концепція виставки полягала в тому, щоб протистояти наративу Росії про те, що України не існує, а її мистецтво насправді є російським, як його часто представляли на Заході раніше.

"Ми хотіли виступити як захисники цих надзвичайно унікальних і рідкісних творів, а також зробити це, відзначаючи цінність величезної спадщини України, яка була повністю забута та привласнена Росією протягом останніх десятиліть", – сказала Тіссен-Борнеміса.

"У центрі бурі” відроджує маловідомий на Заході розділ європейського модернізму і представляє орієнтовно 70 робіт таких художників як Олександр Богомазов, Василь Єрмілов, Борис Косарев, Вадим Меллер, Віктор Пальмов та Анатоль Петрицький. Виставка включає неовізантійський живопис послідовників Михайла Бойчука та експериментальні роботи учасників Культур-Ліги, які пропагували своє бачення сучасного українського та єврейського мистецтва відповідно. На виставці представлено творчість Казимира Малевича та Еля Лисицького – авангардистів світового рівня, які творили в Україні, а ткож відомих художників, які народилися та розпочали свою творчість в Україні, але стали відомими за її межами, зокрема Олександри Екстер, Володимира Баранова-Россіне та Соні Делоне, мовиться у повідомленні музею. REUTERS/Juan Medina
"У центрі бурі” відроджує маловідомий на Заході розділ європейського модернізму і представляє орієнтовно 70 робіт таких художників як Олександр Богомазов, Василь Єрмілов, Борис Косарев, Вадим Меллер, Віктор Пальмов та Анатоль Петрицький. Виставка включає неовізантійський живопис послідовників Михайла Бойчука та експериментальні роботи учасників Культур-Ліги, які пропагували своє бачення сучасного українського та єврейського мистецтва відповідно. На виставці представлено творчість Казимира Малевича та Еля Лисицького – авангардистів світового рівня, які творили в Україні, а ткож відомих художників, які народилися та розпочали свою творчість в Україні, але стали відомими за її межами, зокрема Олександри Екстер, Володимира Баранова-Россіне та Соні Делоне, мовиться у повідомленні музею. REUTERS/Juan Medina

За словами організаторів виставки "У центрі бурі. Модернізм в Україні 1900–1930-х років", українські музеї та приватні колекціонери віддали на виставку найцінніші картини – відомих на Заході Михайла Бойчука, Казимира Малевича та Еля Лисицького, а також менш знаних в Європі українських художників – Олександра Богомазова, Василя Єрмілова, Бориса Косарева та інших, чия творчість розвивалася "на складному соціально-політичному тлі розпаду імперій, Першої світової війни, революцій 1917 року з подальшим короткочасним здобуттям незалежності Українською Народною Республікою (1917–20) і створенням Радянської України".

Українські куратори виставки на сторінці мадридського музею пояснюють, що багато з представлених художників були репресовані у часи сталінських репресіїй проти української інтелігенції. Одна з українських кураторок виставки Катя Денисова каже, що сподівається, що українське авангардне мистецтво розкаже світу історію творення та опору українців.

"Це невід’ємна частина нашої спадщини, нашої культури в Україні. Це те, за що українці зараз борються", – розповіла Денисова Reuters.

Паралелі тим часом на початку ХХ-го століття, коли українці мусили виборювати своє право на існування, на думку Франчески Тіссен-Борнеміси, очевидні.

"Ця виставка має на меті відновити історію модернізму в Україні. Оскільки ми спостерігаємо, як історія повторюється, ця виставка є потужним нагадуванням про те, наскільки ми близькі до чергової катастрофи, – сказала вона Аssociated Press. - "З кожним днем стає все ясніше, що війна [президента Росії Володимира] Путіна проти України полягає не лише в крадіжці території, але й у контролі наративу нації та її культурної спадщини".

Виставка пробуде в Мадриді до 30 квітня, де вхід для громадян України буде безкоштовним, а потім відправиться до німецького Музею Людвіга в Кельні, де вона пробуде до вересня наступного року.

У статті використано матеріали Аssociated Press, Reuters, CNN, El Pais

Українські посадовці розповіли у Вашингтоні, як не допустити гуманітарної катастрофи в Україні через атаки РФ

Кияни набирають воду після ударів Росії по цивільній інфраструктурі України, 24 листопада 2022. REUTERS/Valentyn Ogirenko

В Україні не залишилося жодного великого об’єкта енергетичної інфраструктури, який би не постраждав від ударів Росії. В таких умовах пріоритет у відновленні надають атомним та гідроелектростанціям. Про це українські посадовці розповіли під час події в аналітичному центрі "Атлантична рада".

За попередніми підрахунками експертів НЕК "Укренерго", щоб відновити пошкоджену інфраструктуру, знадобиться кілька сотень мільйонів доларів США, але якщо цього не робити, то ціна може бути ще вищою. У цьому переконує радниця міністра енергетики України Олена Зеркаль: "Знеструмлення – проблема всієї України, а не лише окремих регіонів. У нас близько 20 мільйонів населення у великих містах, якщо усім цим людям доведеться шукати житло, ціна нової хвилі міграції буде значно вищою, ніж у лютому".

Як заявив гендиректор "Укренерго" Володимир Кудрицький, Росія спрямувала на знищення електростанцій близько 1000 ракет та дронів, тож не залишилося жодного великого об’єкта, який би не постраждав. Він розповів, що росіяни навмисне влучають саме у трансформаторні підстанції, які передають потоки електроенергії від виробника до користувачів, тож передавати енергію з одного регіону в інший стає дедалі складніше.

"Якщо вони обстрілюють мережу електропередач навколо великого міста, ми маємо обмежені можливості для покриття споживання необхідної кількості енергії і блекаути тривають довше", - пояснив Кудрицький.

На тлі очікувань нових ударів по інфраструктурі найближчим часом, головне завдання зараз - запобігти остаточному колапсу енергетичної системи, каже Зеркаль. За її словами, для цього українським енергетикам потрібно відновлювати пошкоджені об’єкти швидше, ніж росіяни встигають перезарядити ракетні установки. Пріоритет надають АЕС та ГЕС, адже якщо системи опалення та водопостачання будуть тривалий час знеструмлені, через низьку температуру вони можуть замерзнути, і відновити їх вже не вдасться.

Для того, щоб зменшити масштаб руйнувань електромереж, Україна працює одразу на чотирьох напрямках, кажуть українські посадовці.

Вони розповіли, що передусім Київ звернувся до країн Європи та Азії, аби замінити пошкоджене обладнання. Щоб скоротити дефіцит електрики, Україна веде переговори про імпорт електроенергії із Румунією, Словаччиною та Угорщиною.

Крім того, для підтримки самої електромережі потрібні стаціонарні технічні рішення – мобільні електростанції, які можна відносно швидко завезти в Україну і які мають необхідну потужність. Адже генератори, які зараз постачають партнери, можуть допомогти лише обмеженій кількості людей чи об'єктів інфраструктури.

При цьому життєво необхідно, переконують в уряді України, надати Києву системи протиповітряної оборони, аби захистити інфраструктуру від майбутніх атак.

Нині Держдеп повідомив, що Сполучені Штати нададуть додатково 53 мільйонів доларів на підтримку електроенергетичної системи України. Фінансування піде на "придбання критично необхідного електромережевого обладнання" й буде "оперативно доставлено в Україну в екстреному порядку".

«Ми підтримуватимемо Україну стільки, скільки буде потрібно», – Ріші Сунак. Відео

«Ми підтримуватимемо Україну стільки, скільки буде потрібно», – Ріші Сунак. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:00:59 0:00

«І поки світ збирається разом, щоб подивитися на Чемпіонат світу з футболу, я бачив, як у дитячому футбольному м’ячі заховали вибуховий пристрій, намагаючись зробити його знаряддям війни», – премʼєр-міністр Великої Британії Ріші Сунак.

НАТО обговорює можливість надання Україні систем Patriot - Столтенберґ

Американські системи ПВО MIM-104 Patriot, Польща, 16 березня 2022. REUTERS/Fabrizio Bensch

Серед країн НАТО триває обговорення про можливість надання Україні систем ПВО Patriot. Про це, 29 листопада, під час саміту міністрів закордонних справ НАТО в Бухаресті заявив генеральний секретар Альянсу Єнс Столтенберґ.

"У питанні надання нових систем, що стосується Patriot - зараз триває дискусія про це, - сказав Столтенберґ. - Але також ідеться про те, щоб уже надані системи функціонували та були ефективними, і для цього ми повинні надавати запчастини для ремонту систем, та боєприпаси".

Інформацію, що дискусія щодо надання Києву систем Patriot триває, нині підтвердив також американський воєнний високопосадовець: "Розглядаються всі варіанти [...] Patriot - це один із засобів протиповітряної оборони, який розглядається, серед інших".

Столтенберґ також зауважив: "Одна з головних причин, чому на саміті присутній міністр [закордонних справ України] Кулеба, мати змогу сісти разом, як ми зробимо цього вечора, і як мали двосторонню зустріч нині, це обговорити нагальні потреби та конкретні запити, які Україна озвучує союзникам по НАТО. І цей діалог дозволив нам підвищити рівень допомоги з боку НАТО до безпрецедентного рівня. Тому важливо, щоб ми продовжували зустрічатись і переглядати конкретні пункти у списку [засобів допомоги]. Ми робимо це у межах зустрічей НАТО, а також зустрічей формату "Рамштайн"".

Раніше Голос Америки повідомляв, що попри неодноразові прохання українських лідерів, західні держави досі не надали Україні певних видів зброї західного виробництва, зокрема, важкі танки, бойову авіацію та далекобійні ракети. Напередодні в інтерв’ю виданню Politivo.eu Кулеба назвав "фактом" те, що "є країни світу, які мають те, що потрібно Україні, але з політичних міркувань не продадуть це в достатній кількості".

Більше

XS
SM
MD
LG