Актуально
Перший повнометражний фільм про минулорічні протести та затримання в Білорусі буде готовий у серпні
У Таллінні завершилися зйомки повнометражного російсько-естонського фільму «Мінськ», присвяченого подіям 9-11 серпня 2020 року. Тоді у Білорусі сотні тисяч людей вийшли на вулиці, протестуючи проти фальсифікації президентських виборів.
Білоруський політтехнолог Віталій Шкляров – один з тих, хто допоміг режисеру з фінансуванням
Режисер фільму, росіянин Борис Гуц, з яким вдалося поспілкуватися «Голосу Америки», сюжет фільму все ще тримає в таємниці. Лише каже, що події стрічки починаються ввечері 9-го серпня 2020 року. Хлопець та дівчина виходять на вулицю, що кардинально змінює їхнє життя.
«Минулого року я спостерігав за усіма цими подіями через телеграм-канали. І був настільки з одного боку зворушений, а іншого – нажаханий, що одразу зрозумів: цей матеріал – ідеально підходить для фільму, який би розповів історію простих мирних людей, життя яких катастрофічно змінюється», - пояснює він.
Вже за півтора місяця Гуц закінчив сценарій та був готовий розпочинати зйомки. Проте, через фінансові та організаційні труднощі їх довелося відкласти. Режисер хотів знімати фільм на околиці російської Тули, проте, місцева влада не дала дозволу.
Білоруський політтехнолог Віталій Шкляров – один з тих, хто допоміг режисеру з фінансуванням. Зізнається не зміг прочитати сценарій з першого разу. Надто реалістичним та близьким він є для Шклярова, який влітку минулого року три місяці провів у білоруському СІЗО.
Як один з соратників опозиційного блогера Сергія Тихановського він був заарештований за кілька тижнів до виборів. США визнали Шклярова заручником. До його звільнення долучилися американськи та європейські дипломати найвищого рангу. Віталію, на відміну від інших політичних бранців пощастило, його звільнили. Саме тому, цей фільм для нього особливе значення.
Коли це сталося в Мінську та інших містах, у мене не було питання: знімати чи не знімати. Перепрошую за пафос, але не можу мовчати та не можу не зняти
«Цей фільм та моє залучення в цю тематику – це моя подяка усім тим людям, які допомогли мені, проте, і, я прошу про це, мають далі допомагати іншим, так само я буду це робити», - каже він.
Розповідає, консультував режисера щодо того, що відбувається в білоруських СІЗО та як там ставляться до політив`язнів. Сам режисер, який мешкає та працює у Москві, на запитання «Голосу Америки», чи не боїться він знімати кіно про Білорусь, відповідає категорично. «Коли це сталося в Мінську та інших містах, у мене не було питання: знімати чи не знімати. Перепрошую за пафос, але не можу мовчати та не можу не зняти», - пояснює він свою позицію.
Півторагодинний фільм знятий одним кадром. Зйомки відбувалися в Таллінні. Частину фінансування Гуц отримав від естонського кіноінституту. «Ми отримали гроші, локації та підтримку влади. Тому що у нас є складні сцени з поліцією, військовими, перекриття доріг. На околицях Таллінна ми знайшли і школу, і перехрестя, і вулиці, і квартири – все це дуже органічно вписалося», - додає він.
Більшість акторів – росіяни, проте, є і естонці та білоруси. Гуц каже, що кілька білоруських акторів знімалися безкоштовно. Їм було важливо взяти участь у проекті, проте, вони просили не вказувати їхні прізвища та імена у титрах. Актори – досить не медійні. Проте, є і кілька зірок. Одна з них – Юлія Ауг, яка відома своїми ліберальними поглядами. Це вже не перша спільна робота режисера та акторки. Гуц прописав спеціальну роль під Ауг.
«Коли прочитала свій епізод, мені стало дуже боляче. Це дуже, дуже така непроста роль. І вона з акторського виміру складна та цікава, а з людського – дуже страшна. Тому я одразу погодилася», - розповідає акторка.
Каже, оскільки фільм знятий одним кадром, працювати усім було непросто, адже актор та команда не має право на помилку. Додає: розуміє ризики роботи над проектом.
Оскільки знімався він одним кадром, кіно потребує мінімального монтажу. Зараз йде робота зі звуком
«Ніхто не може нічого гарантувати. Будуть складнощі через це фільм чи ні, покаже час. Але не взяти участь у цьому фільмі я не могла, бо моя мама з Білорусі. Тому це все для мене дуже рідне та близьке – я просто не могла лишатися осторонь», - пояснює вона.
Зйомки фільму закінчені. Оскільки знімався він одним кадром, кіно потребує мінімального монтажу. Зараз йде робота зі звуком. Режисер каже, що стрічка буде готова у серпні, як раз до річниці тих трагічних подій. Вже зараз команда працює над тим, щоб фільм був показаний на провідних фестивалях, після чого він піде у прокат.
Шкляров, у свою чергу, переконаний, що такі проекти надзвичайно важливі. «Кіно, так само, як і література та мистецтво або у свій час дисидентство – формує культуру, особливо сильно західну культуру. Тому нам потрібно у різних формах розповідати про те, що сталося та досі відбувається в Білорусі. Бо тисячі людей все ще страждають за гратами, і я не з чуток знаю, як це важко», - пояснює він свою мотивацію.
Шкляров додає: світ не має право забути про Білорусь. Особливо важливо знати та відчувати, що про них пам’ятають політв`язням та їхнім родинам.
Дивіться також: Студія Вашингтон.Українці про розвиток нового тек-хабу в штаті Техас
Всі новини дня
«Митці у війні». Відео
Власний досвід проживання війни змушує до пошуку нової мистецької мови. «Митці у війні» - програма, започаткована у Львові, існує завдяки донатам, підтримує митців, які працюють в Україні та заохочує їх повертатися до творчості.
"Готові відповісти подальшими санкціями" - ЄС про ядерні заяви Путіна
Розміщення російської тактичної ядерної зброї у Білорусі означатиме "безвідповідальну ескалацію та загрозу європейській безпеці", і Євросоюз "готовий відповісти подальшими санкціями". Про це заявив верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель. Він додав, що "Білорусь ще може це зупинити, це їхній вибір".
Намір Кремля засудила й Франція. Там закликали Москву проявити "відповідальність" і скасувати "дестабілізуюче" рішення. "Після порушення Росією... договору New START, ця угода є додатковим елементом підривання міжнародної архітектури контролю над озброєннями та стратегічної стабільності в Європі", - йдеться у заяві МЗС країни.
Міністерство закордонних справ Німеччини заявило, що заява президента Путіна є "спробою залякування". "Порівняння, проведене президентом Путіним щодо розподілу ядерних сил НАТО, вводить в оману і не може бути використане для виправдання кроку, оголошеного Росією", – заявили у Берліні і нагадали про зобов'язання Білорусі за Договором про нерозповсюдження ядерної зброї.
Зовнішньополітичне відомство Литви заявило, що "в якості одного із заходів у відповідь [заяві Кремля] Литва закликатиме до введення нових санкцій". "Разом зі своїми євроатлантичними партнерами Литва вирішить, як реагувати на ці мілітаристські плани російського та білоруського режимів", - йдеться в заяві міністерства.
Раніше у відповідь на заяву Кремля МЗС України звернулось до держав Групи Семи та ЄС "попередити білоруську владу про далекосяжні наслідки для Білорусі у разі її згоди прийняти на своїй території тактичну ядерну зброю від Росії".
"Україна очікує на ефективні дії щодо протидії ядерному шантажу Кремля з боку Великої Британії, Китаю, США та Франції, зокрема і як постійних членів Ради Безпеки ООН, які несуть особливу відповідальність за недопущення погроз агресії з використанням ядерної зброї", - йдеться у заяві Києва поряд із вимогою негайно скликати позачергове засідання Ради Безпеки ООН.
Як повідомляв Голос Америки, НАТО назвало ядерну риторику Москви "небезпечною та безвідповідальною", але там додали, що "не помітили жодних змін у ядерній позиції Росії, які б змусили їх скоригувати нашу власну". В Білому домі заявили, що не бачать ознак переміщення російської ядерної зброї в Білорусь. Також міністерство оборони США заявило, що немає ознак того, що Росія готується застосувати ядерну зброю, а також пообіцяли далі "стежити за цією ситуацією".
У статті використано матеріали AFP, Reuters
Jam Factory – центр сучасного мистецтва. Відео
Jam Factory – це центр сучасного мистецтва у будівлях фабрики, зведених у ХІХ столітті. Попри війну, його будівництво відновили у Львові. «Цей неоготичний стиль старої фабрики несе у собі дивовижний шарм», - каже історик та засновник арт-центру Гаральд Біндер.
- Голос Америки
У Білому домі не бачать ознак переміщення російської ядерної зброї в Білорусь
Відповідаючи на запитання журналістки каналу CBS про обіцянку президента Росії Володимира Путіна розмістити тактичну ядерну зброю в Білорусі, координатор зі стратегічних комунікацій Ради національної безпеки Джон Кірбі сказав: «Ми повинні за цим стежити та побачити, куди це піде».
«Ми не бачили жодних ознак того, що він виконав цю обіцянку або перемістив ядерну зброю. Насправді ми не бачили жодних ознак того, що він має будь-який намір застосувати ядерну зброю всередині України. Очевидно, ми погоджуємося, що ядерну війну не слід вести, жодну ядерну війну неможливо виграти. Очевидно, що це перетне важливий поріг. Я також хотів би вам сказати, що оскільки ми стежимо за цим, і ми стежимо за цим щодня, адже ми повинні, зважаючи на риторику, що лунає з Москви, і риторику, яка лунає з початку війни, - ми не бачили нічого, що змусило б нас змінити нашу стратегічну позицію стримування», - заявив Кірбі в програмі «Обличчям до нації» в неділю.
Як раніше повідомляв Голос Америки, Пентагон заявив, що немає ознак того, що Росія готується застосувати ядерну зброю.
«Ми бачили повідомлення про оголошення Росії і продовжуватимемо стежити за цією ситуацією, - йдеться у суботній письмовій заяві прес-служби Міністерства оборони, яку цитує агентство Reuters. - Ми не бачили жодних підстав коригувати нашу стратегічну ядерну позицію, а також жодних ознак того, що Росія готується застосувати ядерну зброю. Ми залишаємося відданими колективній обороні альянсу НАТО».
Про свій намір розмістити тактичну ядерну зброю у Білорусі Путін заявив в інтерв'ю, показаному на телеканалі «Россия-24» 25 березня.
За словами Путіна, білоруський керівник Олександр Лукашенко уже довгий час просив його розмістити таку зброю в країні. Як заявив російський президент, до 1 липня має завершитися будівництво в Білорусі сховища для тактичної ядерної зброї. Крім того, Білорусі передано ракетний комплекс «Іскандер», який може використовувати цю зброю, та літаки, які можуть нести ядерні ракети.
Вивчив українську через соцмережі: поради від американця. Відео
Американець Зак Нельсон вивчив українську мову через соцмережі. Він каже: "Я дуже-дуже люблю українську мову і дуже цікавлюся діалектами".
Форум