Спеціальні потреби

НАСА вшановує День пам’яті загиблих астронавтів


Загиблі члени екіпажу «Апполо-1»
Загиблі члени екіпажу «Апполо-1»

Кожного січня НАСА відзначає День пам’яті, вшановуючи тих, хто віддав своє життя заради дослідженні космосу… Шатл «Челленджер» стартував у чисте небо 28 січня 1986-го року. Через 73 сталася трагедія.

Кореспондент «Голосу Америки» Грек Флакус був очевидцем запуску. Він каже, що спочатку все виглядало бездоганно:

«Аж раптом я побачив, як дві ракети ніби розлетілися у різні боки. З’явилася хмара диму і почали падати уламки. Я спостерігав за кількома запусками шатлів, але цей виглядав якось по-іншому. Спочатку я подумав: “Може це через ясну погоду, і я бачу якісь додаткові речі, ніж зазвичай”. Втім, коли ми почули, як представник НАСА сказав, що сталась якась серйозна неполадка, то ці слова влучили нібито у саме серце».

Американці разом з президентом Рональдом Рейґаном горювали через втрату сімох членів екіпажу:

«Ми ніколи їх не забудемо, не забудемо того останнього ранку, коли вони перед самими запуском, помахали нам на прощання та залишили стійку земну поверхню, щоб доторкнутися до обличчя Господа».

Серед членів екіпажу була і звичайна громадянка Криста Маколіф, яка була обрана стати першою шкільною вчителькою, яка полетіла у космос. Школярі по всій країні спостерігали за цієї трагедією.

Валері Ніл – куратор одного з відділів Національного Музею Космосу у Вашингтоні. За її словами, до середини 80-их запуски шаттлів сприймались громадськістю вже як звичайне явище:

«До того часу вже було здійснено 24 бездоганних запуски без будь-яких несподіванок. Вже все виглядало як звична процедура. Ніхто особливої уваги на це не звертав. Втім, космічні дослідження – це завжди експеримент, завжди високий ризик».

Валері Ніл каже, що відразу після аварії «Челленджера» НАСА запровадило новий відділ з безпеки та внесло конструктивні зміни у дизайн шатлів:

«Першим і, на мій погляд, найбільш важливим кроком стала зміна дизайну стиків на ракеті-носії, щоб трагедія саме через цю технічну неполадку ніколи більше не трапилась».

«Челленджер» був не першою і не останньою трагедією НАСА. 27 січня 1967-го року три астронавти місії «Аполло-1» загинули у пожежі, що спалахнула на стартовому майданчику.

1 лютого 2003-го космічний шаттл «Колумбія» розпався заходячи на посадку, усі сім членів екіпажу загинули. Ніл вражена, що, попри трагічні втрати, ця програма космічних досліджень НАСА проіснувала так довго:

«Гірко визнавати, що трагедії є ціною, яку доводиться платити за дослідження. Той факт, що програму запуску шатлів не закрили, що ми не припинили роботу, заявивши, що це занадто небезпечно, і ми не будемо більше ризикувати – за це треба віддати належне американському народові та американському духу».

Лише зараз НАСА закриває програму шатлів. Останній запуск шатла «Дискавері» запланований на кінець лютого. Але його вже неодноразово відкладали через необхідність додаткових перевірок та ремонту.

XS
SM
MD
LG