Спеціальні потреби

Актуально

США і ЄС одночасно оголосили нові санкції проти Росії за отруєння і ув’язнення Навального

Олексій Навальний в московському аеропорту в день повернення з Німеччини і арешту 17 січня 2021 р.

Адміністрація президента США Джо Байдена та Європейський Союз 2-го березня одночасно оголосили про запровадження нових санкцій стосовно Росії у зв’язку з отруєнням та ув’язненням російського опозиційного діяча Олексія Навального.

Навального заарештували у Москві і засудили до понад двох років в’язниці, коли він у січні повернувся з Німеччини, де його кілька місяців лікували після отруєння в Росії нервово-паралітичною речовиною.

Його арешт викликав протести в Росії, під час яких було затримано приблизно 11 000 людей.

Європейський Союз ще у жовтні 2020 року запровадив санкції проти Росії, заявивши про відповідальність Москви за застосування забороненої міжнародними угодами хімічної зброї.

Оголошені 2 березня нові європейські санкції є першим застосуванням європейського закону, так званого «закону Магнітського», що передбачає замороження активів у ЄС і заборону на в’їзд особам звинуваченим у порушеннях прав людини.

ЄС назвав під санкціями чотирьох посадовців: Олександра Бастрикіна, голову Слідчого комітету Російсії, Ігоря Краснова, генерального прокурора, Віктора Зотова, керівника Національної гвардії, та Олександра Калашникова, голову російської в’язничної служби.

Санкції щодо них Брюссель пояснив «їхньою роллю у свавільному арешті, переслідуванні та ув’язненні Олексія Навального, а також в утисках мирних протестів проти незаконного поводження з ним».

Вашингтон оголосив, що нові американські санкції проти російських посадовців та установ запроваджені у зв’язку з отруєнням та ув’язненням Навального.

Адміністрація Байдена одразу не назвала російських посадовців під санкціями, але повідомила, що йдеться також про 14 установ, які причетні до виробництва біологічних та хімічних речовин.

Це перші санкції оголошені проти Росії новою адміністрацією США.

Адміністрація Дональда Трампа не вдавалася до дій проти Росії у зв’язку з отруєнням Навального, хоча європейські союзники та Організація заборони хімічної зброї назвали речовину, сліди якої виявили у російського опозиціонера, різновидом нервово-паралітичної отрути військового зразка “Новічок”.

Інцидент з 44-річним Олексієм Навальним стався у серпні 2020 року, коли він летів з сибірського міста Томська до Москви.

Літак здійснив термінову посадку і пасажира забрали до лікарні в Омську, де лікарі не могли пояснити причину стану Навального.

Через кілька днів його непритомного евакуювали до Німеччини, де в його організмі виявили сліди отрути.

Канцлер Німеччини Анґела Меркель заявляла, що в її уряду немає сумнівів у тому, що Навальний був отруєний нервово-паралітичною речовиною збройного зразка класу "Новічок".

Російська влада та особисто президент Путін відкинули звинувачення в отруєнні, але Путін фактично визнав, що агенти спецслужб таємно стежити за опозиціонером.

Дивіться також: Чи можлива зміна влади в Росії, і коли це може трапитись? - експерти у США

Чи можлива зміна влади в Росії, і коли це може трапитись? - експерти у США. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:03:16 0:00

Всі новини дня

У Радбезі ООН провели спецзасідання, присвячене гуманітарній ситуації в Україні. Відео

У Раді Безпеки ООН провели спеціальне засідання, присвячене гуманітарній ситуації в Україні.

Потужний землетрус у Туреччині і Сирії. Вашингтон надсилає дві групи рятувальників. Відео

Вашингтон надсилає до Туреччини дві групи рятувальників для пошуку вцілілих і ліквідації наслідків. Про це повідомив представник Ради з нацбезпеки США Джон Кірбі.

ПВК "Вагнер" все складніше вербувати в'язнів на війну РФ в Україні - медіа

Кладовище найманців ПВК "Вагнер" у Краснодарському краї, Росія, 22 січня 2023. REUTERS/Stringer

У російських тюрмах усе менше добровольців воювати в Україні у складі ПВК "Вагнер" на тлі повідомлень про великі втрати серед в'язнів, тому видання Євгена Пригожина розпочали піар-кампанію за участі ув'язнених, які вижили на війні та вже повернулися додому. Про це пише незалежне російське видання "Медіазона".

Журналісти зазначають, що якщо раніше Пригожин агітував особисто, тепер "посилає підлеглих". "Цього разу добровольців набагато менше: якщо після першого візиту Пригожина на війну записувалися по кілька сотень ув'язнених, то тепер це швидше кількадесят. В'язні кажуть, що вже не дуже вірять у помилування, а новини та розмови із завербованими переконують їх, що ризик загибелі дуже високий".

Нині координатор стратегічної комунікації Ради з нацбезпеки США Джон Кірбі під час брифінгу заявив, що у тяжких боях за Бахмут найбільше зацікавлений особисто Пригожин - "через егоїстичну особисту вигоду з метою підвищити свій високий статус у кремлівській ієрархії".

Як зазначає Радіо Свобода, про другу хвилю набору до ПВК "Вагнер" раніше писали правозахисник і колишній політвʼязень Іван Асташин, видання "Верстка" та кілька телеграм-каналів.

Скільки загалом людей було завербовано на війну з російських колоній, достеменно не відомо. Федеральна служба виконання покарань повідомляла про скорочення торік кількості увʼязнених майже на 30 тисяч осіб. На початок лютого "Медіазона" змогла підтвердити загибель 823 завербованих увʼязнених, хоча реальні цифри можуть бути значно більшими.

Найманців угруповання підозрюють у скоєнні численних воєнних злочинів. З весни 2022 року у медіа почала зʼявлятися інформація, що ПВК вербує увʼязнених у російських колоніях для участі у війні з Україною в обмін на помилування. Як це оформляється юридично, досі невідомо. Кремль заявив, що ця інформація засекречена.

Місце в кремлівській ієрархії та соляні копальні - Білий дім про "егоїстичний" інтерес Пригожина у боях за Бахмут

Центр ПВК "Вагнер", що пов'язують із російським бізнесменом Євгенієм Пригожиним. Фото: AP Photo, File

У тяжких боях за Бахмут найбільше зацікавлений очільник російської приватної військової компанії "Вагнер" Євгеній Пригожин - "через егоїстичну особисту вигоду з метою підвищити свій високий статус у кремлівській ієрархії". Так ситуацію прокоментував координатор стратегічної комунікації Ради з нацбезпеки США Джон Кірбі.

Кірбі також наголосив на економічній вигоді, яку, за інформацією посадовця, планує отримати Пригожин - через місцеві соляні та гіпсові копальні.

"Через цей егоїстичний інтерес Пригожин не боїться кидати у бій в'язня за в'язнем", - сказав Кірбі під час брифінгу про залучення засуджених до лав "Групи Вагнера". Посадовець додав, що США зосереджуватимуться на тому, щоб продовжувати надавати Україні необхідну безпекову допомогу для її успіху на полі бою і зокрема довкола Бахмута.

Соляне родовище Артемівське у Бахмуті площею 179 квадратних кілометрів одним з найбільших у Європі. Місцеві соляні шахти належать державному підприємству "Артемсіль", лідеру на українському ринку й експортеру до 20 країн, допоки воно не припинило виробництво через кілька місяців після російського вторгнення. З моменту заснування наприкінці XIX століття підприємство видобуло понад 280 мільйонів тонн солі. Шахти досягають глибини 200-300 метрів і мають тунелі загальною довжиною 300 кілометрів.

За інформацією Reuters, соляні шахти можуть стати комерційно прибутковим активом, а також росіяни планують використовувати їх для зберігання боєприпасів і зброї поза зоною дії українських ракет.

Раніше президент Росії Володимир Путін підписав указ, що дозволяє мобілізацією росіян, які мають непогашену судимість за вбивства та інші тяжкі злочини, передбачені Кримінальним кодексом РФ.

Як повідомляв Голос Америки, Сполучені Штати оголосили санкції проти ПВК "Вагнер" та Пригожина. Міністерство фінансів США назвало "Групу Вагнера" міжнародною злочинною організацією.

Також Сполучені Штати звинувачували російських найманців в експлуатації природних ресурсів у Центральноафриканській Республіці, Малі, Судані, аби допомогти фінансувати війну Кремля в Україні.

У статті використано матеріали Reuters

Суд у Грузії відмовився випустити Саакашвілі за станом здоров'я

Екс-президент Грузії Міхеїл Саакашвілі під час відеозв'язку на судовому слуханні у Тбілісі, 1 лютого 2023. REUTERS/Irakli Gedenidze

Тбіліський міський суд 6 лютого відмовився відтермінувати виконання вироку в справі колишнього президента Грузії Міхеїла Саакашвілі, передає грузинська служба Радіо Свобода. Рішення оголосив суддя Георгій Аревадзе, тим самим не задовольнивши клопотання адвокатів Саакашвілі.

Рішення судді викликало невдоволення родичів та прихильників колишнього президента.

На сьогоднішньому засіданні сторони проголосили заключні промови, після чого суддя зачитав рішення.

Представники пенітенціарної служби не погодилися з клопотанням адвокатів Саакашвілі. За словами представника служби, юриста Ніки Абрамішвілі, поданий суду висновок не містив достовірної інформації про тяжкість хвороби засудженого Міхеїла Саакашвілі і не міг служити підставою для відтермінування покарання.

Зі свого боку, адвокати сьогодні закликали суддю задовольнити їхнє клопотання та винести справедливе рішення. Зокрема, Шалва Хачапурідзе сказав судді, що порятунок життя третього президента – у його руках. За поясненням адвокатів, Аревадзе своїм рішенням міг зіграти історичну роль і закласти основу для великого примирення.

Виходячи зі стану здоров’я, Михайло Саакашвілі ані на засіданні, ані на оголошенні рішення не був присутнім, навіть дистанційно.

З клопотанням про відстрочку або звільнення від покарання колишнього президента Грузії до суду звернулися адвокати Саакашвілі. Це клопотання суддя Георгій Аревадзе розглядав близько двох місяців.

Експрезидент Грузії, який має українське громадянство, був заарештований у Тбілісі восени 2021 року після таємного повернення до країни. На той час щодо нього був ухвалений заочний вирок – 6 років позбавлення волі у справі про перевищення повноважень.

Через проблеми зі здоровʼям Саакашвілі перевели до цивільної клініки у Тбілісі. Сам політик та його прихильники наполягають, що погіршення стану могло бути спричинене отруєнням. Влада Грузії стверджує, що для таких висновків немає доказів.

Більше

XS
SM
MD
LG