Спеціальні потреби

Експерти рекомендують не купатися в Мексиканській затоці


Пройшло вже 50 днів із часу вибуху на нафтовій платформі в Мексиканській затоці, а нафта, хоча і в значно менших обсягах, продовжує витікати із пошкодженої свердловини. Передбачити остаточний ефект найбільшої в історії США екологічної катастрофи не візьметься ніхто. Втім, лікарі попереджають, що навіть незначний контакт з водою, забрудненою нафтою та хімічними дисперсантами, може нанести шкоди здоров’ю людини.

Люди, які купаються у Мексиканській затоці, роблять велику помилку. Нафта викликає подразнення очей, легенів та шкіри. Особливо нафтові випари є небезпечними для дітей, які мають тоншу шкіру, а також тих, хто страждає на захворювання серця та респіраторної системи.

Але найбільшу небезпеку забруднення нафтою становить для очисних бригад, які працюють на пляжах штатів Мексиканської затоки.
Говорить доктор Джина Соломон з Ради із захисту природних ресурсів:

«Випарування сирої нафти становить значну загрозу здоров’ю: це головний біль, нудота, дихальні проблеми, кашель та навіть астма».

Також сира нафта є канцерогенною. Додаткову загрозу здоров’ю людини становлять хімікати, які Бритиш Петроліум розпиляє над плямами нафти в океані, аби вона розщеплювалася. Як саме діє на здоров’я людини суміш нафти та цих хімікатів – ніколи не вивчалося, – підкреслює доктор Соломон:

«Ми навіть не знаємо наслідків у короткотерміновій перспективі, не говорячи вже про довготерміновий ефект».

Забруднення Мексиканської затоки нафтою наносить величезну шкоду екології регіону. Деякі бригади намагаються врятувати птахів. На одній дільниці вже виловлено та відмито близько 300 пеліканів. Спочатку працівники, затискаючи пеліканам дзьоби, миють їх рослинною олією.

Пояснює Джей Голком з Міжнародного дослідницького центру порятунку птахів:

«Ми використовуємо рідку олію, яку ми підігріваємо, змащуючи їм пір’я. Нафта починає відставати».

Потім пеліканів миють розчином води та засобу для миття посуду. Їхні дзьоби та голову натирають зубною щіткою. Після цього – сушка.

«Ми використовуємо такі самі фени, як для собак», – каже Голком.

Потім протягом десяти днів пелікани залишаються у басейнах, де від них мають відстати залишки нафти, а самі вони – набратися сил. Згодом їх перевозять у безпечні води Флориди. Втім, залишається ризик, що чимало з цих птахів повернеться у забруднену Мексиканську затоку:

«Молоді птахи напевно там і залишаться. А от більш дорослі захочуть повернутися до рідних місць, шукаючи своїх дітей та гнізда»,– каже Голком.

  • 16x9 Image

    Тетяна Ворожко

    Головна виконавча редакторка Української служби Голосу Америки, журналістка. Висвітлюю політику, відносини України-США, соціальні питання, але найбільш люблю розповісти гарну людську історію. Роблю включення із місця подій, записую інтерв’ю, пишу аналітичні статті, запускаю нові проєкти. Авторка двох книг та двох документальних фільмів. 

Інше за темою

XS
SM
MD
LG