Спеціальні потреби

Актуально

Європа і США розкритикували вирок, винесений Іващенку

Кетрін Ештон

Європейський Союз висловив своє занепокоєння вироками, винесеними колишнім посадовцям в уряді Тимошенко – в.о. міністра оборони Валерію Іващенку та екс-міністрові екології Георгію Філіпчуку. У заяві від 13 квітня верховний представник ЄС Кетрін Ештон закликала до справедливого вирішення цих справ в апеляційному суді. Як вона наголосила, від результату залежатиме підписання Договору про Асоціацію.

«Повага до верховенства права матиме визначальну роль при прийнятті рішень стосовно політичної асоціації та економічної інтеграції України з ЄС», – заявила Ештон.

Звільнити засудженого Іващенка закликало також посольство США в Україні. Як сказано в заяві, оприлюдненій 13 квітня, «ми глибоко розчаровані цим останнім прикладом вибіркового правосуддя в Україні і закликаємо до його звільнення, особливо з огляду на стан його здоров’я після 18 місяців досудового ув'язнення».

Вирок Іващенку, винесений Печерським райсудом 12 квітня, критикують і європейські правозахисники. Як заявив Данський Гельсінський комітет з прав людини, цей вирок, «не є результатом справедливого судового розгляду в системі судочинства, яка шанує верховенство права та основоположні принципи в галузі прав людини».

У своїй заяві, оприлюдненій у Копенгагені, комітет наголошує, зокрема, що дії та рішення, за які засуджено Іващенка, в інших країнах розглядалися б як звичайна політична діяльність, яка може мати політичні, але аж ніяк не кримінальні наслідки.

«Беручи до уваги політичну та правову ситуацію в Україні, виникають серйозні підозри, що переслідування було політично вмотивованим і вибірковим», – заявляє Гельсінський комітет.

Організація також констатує, що вирок грунтувався на статтях 364 і 365 Кримінального кодексу, обидві з яких «походять зі старого радянського Карного кодексу; вони розпливчасті за змістом і надаються для будь-яких інтерпретацій». Ці статті, нагадує документ, скритиковані в резолюції ПАРЄ від 26 січня цього року.

Окрім цього, комітет зазначає, що до трьох суддів, які судили Іващенка, є багато запитань стосовно їх досвідченості, неупередженості та відсутності на них тиску згори.

Данський комітет називає також порушенням Європейської конвенції з прав людини те, що Іващенко 19 місяців до суду перебував в ув’язненні, і що у судовій залі його було поміщено в клітку.

Комітет окремо заявив також: за понад 2 місяці, які минули після ухвалення резолюції ПАРЄ, українська влада не виконала її рекомендацій. «Вимоги припинити кримінальне переслідування колишніх урядовців не виконані. Навпаки, було порушено нові кримінальні справи, а можливостями внести поправки до Кримінального кодексу знехтувано».

Данський Гельсінський комітет з прав людини, який очолює колишній депутат і доповідач ПАРЄ по Україні Ханне Северинсен, є однією з найавторитетніших міжнародних правозахисних організацій, що довгий час веде спостереження за політичними процесами в Україні.

З проханням прокоментувати заяву данських правозахисників Голос Америки звернувся до голови правління Української Гельсінської спілки з прав людини Євгена Захарова. За його словами, «Звіти Гельсінського комітету, висновки інших міжнародних і національних правозахисних організацій – усе це відіграло свою роль у тому, що в Європі сьогодні добре розуміють сенс і значення судових процесів, які зараз ідуть в Україні, і адекватно їх оцінюють. Це є дуже суттєвим, і це головне».

Український правозахисник висловлює також певний оптимізм щодо дієвості міжнародного тиску. На його думку, саме завдяки цьому маховик політичних репресій в Україні не розкручується далі:

«Оця активність європейських інституцій сприяла тому, що нових справ у 2012 році – зауважте – майже не з’явилося. У судах завершують старі процеси, виносять вироки за старими справами, як справа Іващенка, – але нових гучних політично мотивованих справ нема. Єдина нова справа – це справа Авакова, яка виникла на самому початку 2012-го. Тобто я хочу сказати, що результати тиску з боку міжнародної демократичної спільноти все-таки є. Більше того: зо два десятки «політичних», які перебували за ґратами, зрештою відпустили, звільнили на підписку про невиїзд. Лишилися тільки VIP-персони, основні суперники на виборах, яких влада вперто не хоче відпускати. Бо, очевидно, вважають, що відпустити Тимошенко, Луценка означає створити собі ще більші проблеми, ніж тримаючи їх у тюрмі. Але це велика помилка влади. Бо така внутрішня політика матиме далекосяжні наслідки у майбутньому; вона веде до ізоляції держави на міжнародному рівні», – сказав Євген Захаров.

Всі новини дня

«Я просто писала день – і що жива»: розповідь Валерії з Маріуполя про 3 місяці в окупації. Відео

Маріупольчанка Валерія пробула в зоні бойових дій, а потім в російській окупації понад сто днів, найгірші з яких виживала сама.

Як повернути тепло та світло в оселі українців: що робить ЄБРР та міжнародні донори, щоб допомогти Україні. Інтерв’ю

Про допомогу Україні в енергетичній сфері Оксана Бедратенко поговорила з директором ЄБРР у країнах Східної Європи Маттео Патроне.

Чого очікувати від саміту НАТО в Бухаресті. Відео

Чого очікувати від саміту НАТО в Бухаресті. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:42 0:00

Треба готуватись до нових атак Росії по українській енергетиці, президент Путін намагається використати зиму як зброю у війні проти України. Про це заявив Єнс Столтенберг, перебуваючи в Бухаресті, де у вівторок почнеться дводенна зустріч міністрів закордонних справ країн-членів НАТО.

Посол США в НАТО роз'яснила позицію США щодо визнання Росії державою-терористом

Посолка США в НАТО Джуліанн Сміт

США наразі не вважають корисним визнання Росії в якості держави-спонсора тероризму, але виступають за подальші обмеження для Росії у вигляді санкцій та експортних обмежень. Про це посолка США в НАТО Джуліанн Сміт заявила під час брифінгу для преси в понеділок.

"Гадаю, ви чули коментарі президента Байдена та інших в адміністрації, - зауважила Сміт відповідаючи на питання преси в понеділок. - Відчуття у Вашингтоні в тому, що це насправді наразі непотрібно, і, насправді, може бути контрпродуктивно в тому плані, що це може зашкодити нашій можливості, наприклад, привозити гуманітарну допомогу Україні, або вивозити певну кількість зерна з України".

Сміт зауважила, що з цієї причини, "Сполучені Штати зосереджені на тому, щоб із багатьма партнерами та союзниками в світі працювати над санкціями і визначати шляхи запровадження додаткових санкцій, щоб збільшувати тиск на Путіна та його уряд, режим в Москві, а також тиснути на економіку та фактично забороняти російському війську просуватись і створювати нові спроможності в цій війні. Тому зовсереджуємося на поєднанні санкцій, експортних обмежень та іншого".

Минулого тижня 494 голосами "за" Європейський парламент визнав Росію державою-спонсором тероризму. 58 депутатів проголосувало "проти", а 44 "утрималось". Парламенти Латвії та Естонії раніше окремо оголосили Росію державою-спонсором тероризму.

Сміт спілкувалась з пресою напередодні початку засідання НАТО в Бухаресті. В понеділок державний секретар Ентоні Блінкен вирушив до Бухареста для участі у дводенному саміті міністрів закордонних справ країн НАТО, що, за повідомленням Держдепу, буде присвячений питанням російської війни в Україні, нової Стратегічної концепції НАТО, енергетичної безпеки та захисту критичної інфраструктури.

"Ми продовжуватимемо зосереджувати увагу і координувати зусилля для підтримки перемоги України та обговорюватимемо енергетичну безпеку й інші критичні питання, які впливають на євроатлантичну безпеку", - написав Блінкен у Twitter.

Напередодні саміту під час прес-конференції з президентом Румунії Клаусом Йоганнісом генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ наголосив на важливості інвестування в оборону, оскільки союзники стикаються "із найбільшою безпековою кризою" нашого часу.

Блінкен: продовжимо співпрацю для підтримки перемоги України

Сили ЗСУ на лінії фронту на Донеччині, 24 листопада 2022. (AP Photo/Roman Chop)

Державний секретар Ентоні Блінкен вирушив до Бухареста для участі у дводенному саміті міністрів закордонних справ країн НАТО, що, за повідомленням Держдепу, буде присвячений питанням російської війни в Україні, нової Стратегічної концепції НАТО, енергетичної безпеки та захисту критичної інфраструктури.

"Ми продовжуватимемо зосереджувати увагу і координувати зусилля для підтримки перемоги України та обговорюватимемо енергетичну безпеку й інші критичні питання, які впливають на євроатлантичну безпеку", - написав Блінкен у Twitter.

Напередодні саміту під час прес-конференції з президентом Румунії Клаусом Йоганнісом генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ наголосив на важливості інвестування в оборону, оскільки союзники стикаються "із найбільшою безпековою кризою" нашого часу.

"Ми не можемо дозволити Путіну перемогти, - сказав Столтенберґ. - Це покаже авторитарним лідерам у всьому світі, що вони можуть досягти своїх цілей, використовуючи військову силу - і зробить світ більш небезпечним місцем для всіх нас. Підтримувати Україну в інтересах нашої безпеки".

У нараді міністрів НАТО візьме участь і міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.

Раніше Голос Америки повідомляв, що ця зустріч в Бухаресті нагадує, що на Бухарестському саміті НАТО у квітні 2008 року була проголошена згода на вступ України та Грузії. Через 4 місяці після того саміту у серпні 2008 Росія здійснила вторгнення до Грузії. Приєднання країн до Альянсу було відкладене і не втілене впродовж 14 років.

30 вересня 2022 року на тлі запеклих боїв української армії з повномасштабним російським вторгненням Україна знову оголосила подання заявки на вступ в НАТО «у пришвидшеному порядку», але і тепер в Альянсі дали зрозуміти, що вважають такий крок не на часі, хоч і підтвердили українське право на членство в майбутньому.

У статті використано матеріали AP, Reuters

Більше

XS
SM
MD
LG