Спеціальні потреби

Європа і США розкритикували вирок, винесений Іващенку


Кетрін Ештон

Європейський Союз висловив своє занепокоєння вироками, винесеними колишнім посадовцям в уряді Тимошенко – в.о. міністра оборони Валерію Іващенку та екс-міністрові екології Георгію Філіпчуку. У заяві від 13 квітня верховний представник ЄС Кетрін Ештон закликала до справедливого вирішення цих справ в апеляційному суді. Як вона наголосила, від результату залежатиме підписання Договору про Асоціацію.

«Повага до верховенства права матиме визначальну роль при прийнятті рішень стосовно політичної асоціації та економічної інтеграції України з ЄС», – заявила Ештон.

Звільнити засудженого Іващенка закликало також посольство США в Україні. Як сказано в заяві, оприлюдненій 13 квітня, «ми глибоко розчаровані цим останнім прикладом вибіркового правосуддя в Україні і закликаємо до його звільнення, особливо з огляду на стан його здоров’я після 18 місяців досудового ув'язнення».

Вирок Іващенку, винесений Печерським райсудом 12 квітня, критикують і європейські правозахисники. Як заявив Данський Гельсінський комітет з прав людини, цей вирок, «не є результатом справедливого судового розгляду в системі судочинства, яка шанує верховенство права та основоположні принципи в галузі прав людини».

У своїй заяві, оприлюдненій у Копенгагені, комітет наголошує, зокрема, що дії та рішення, за які засуджено Іващенка, в інших країнах розглядалися б як звичайна політична діяльність, яка може мати політичні, але аж ніяк не кримінальні наслідки.

«Беручи до уваги політичну та правову ситуацію в Україні, виникають серйозні підозри, що переслідування було політично вмотивованим і вибірковим», – заявляє Гельсінський комітет.

Організація також констатує, що вирок грунтувався на статтях 364 і 365 Кримінального кодексу, обидві з яких «походять зі старого радянського Карного кодексу; вони розпливчасті за змістом і надаються для будь-яких інтерпретацій». Ці статті, нагадує документ, скритиковані в резолюції ПАРЄ від 26 січня цього року.

Окрім цього, комітет зазначає, що до трьох суддів, які судили Іващенка, є багато запитань стосовно їх досвідченості, неупередженості та відсутності на них тиску згори.

Данський комітет називає також порушенням Європейської конвенції з прав людини те, що Іващенко 19 місяців до суду перебував в ув’язненні, і що у судовій залі його було поміщено в клітку.

Комітет окремо заявив також: за понад 2 місяці, які минули після ухвалення резолюції ПАРЄ, українська влада не виконала її рекомендацій. «Вимоги припинити кримінальне переслідування колишніх урядовців не виконані. Навпаки, було порушено нові кримінальні справи, а можливостями внести поправки до Кримінального кодексу знехтувано».

Данський Гельсінський комітет з прав людини, який очолює колишній депутат і доповідач ПАРЄ по Україні Ханне Северинсен, є однією з найавторитетніших міжнародних правозахисних організацій, що довгий час веде спостереження за політичними процесами в Україні.

З проханням прокоментувати заяву данських правозахисників Голос Америки звернувся до голови правління Української Гельсінської спілки з прав людини Євгена Захарова. За його словами, «Звіти Гельсінського комітету, висновки інших міжнародних і національних правозахисних організацій – усе це відіграло свою роль у тому, що в Європі сьогодні добре розуміють сенс і значення судових процесів, які зараз ідуть в Україні, і адекватно їх оцінюють. Це є дуже суттєвим, і це головне».

Український правозахисник висловлює також певний оптимізм щодо дієвості міжнародного тиску. На його думку, саме завдяки цьому маховик політичних репресій в Україні не розкручується далі:

«Оця активність європейських інституцій сприяла тому, що нових справ у 2012 році – зауважте – майже не з’явилося. У судах завершують старі процеси, виносять вироки за старими справами, як справа Іващенка, – але нових гучних політично мотивованих справ нема. Єдина нова справа – це справа Авакова, яка виникла на самому початку 2012-го. Тобто я хочу сказати, що результати тиску з боку міжнародної демократичної спільноти все-таки є. Більше того: зо два десятки «політичних», які перебували за ґратами, зрештою відпустили, звільнили на підписку про невиїзд. Лишилися тільки VIP-персони, основні суперники на виборах, яких влада вперто не хоче відпускати. Бо, очевидно, вважають, що відпустити Тимошенко, Луценка означає створити собі ще більші проблеми, ніж тримаючи їх у тюрмі. Але це велика помилка влади. Бо така внутрішня політика матиме далекосяжні наслідки у майбутньому; вона веде до ізоляції держави на міжнародному рівні», – сказав Євген Захаров.

Ваша думка

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG