Актуально
Чи відбудеться революція у кримінальному законодавстві?
Кримінальний кодекс радянського зразка, що діє в Україні з 1960 року, скоро можна буде здавати в архів. Парламент ухвалив у першому читанні проект нового Кримінально-процесуального кодексу, що базується на цивілізованих моделях розслідування та розгляду кримінальних справ.
За документ, який пройшов кілька експертиз у Раді Європи і був поданий до парламенту президентом, проголосувало 253 народних депутати при 226 необхідних. При цьому опозиція підтримати рішення відмовилась: фракція БЮТ не голосувала у повному складі.
Представляючи президентський законопроект, радник глави держави з питань судоустрою Андрій Портнов назвав кодекс «революційним». Серед кардинальних новацій - обмеження строку розслідування двома місяцями, активне застосування грошової застави, запровадження інституту хатнього арешту. Сторони обвинувачення і захисту надаватимуть докази безпосередньо в суд, і як обіцяють творці проекту, це позбавить слідчих мотивації «вибивати» зізнання з підозрюваних під час досудового слідства. Примусовий привід чи арешт майна зможе дозволити тільки суддя, а запобіжний захід у вигляді тримання під вартою матиме винятковий характер.
Як кажуть у провладній більшості, усе це може стати реальністю за якийсь місяць. Саме стільки часу знадобиться парламентарям, щоб доопрацювати документ, прийняти його в другому читанні та відправити на підпис президенту, - пообіцяв лідер фракції Партії регіонів Олександр Єфремов. Він також скритикував опозицію за небажання голосувати за новий КПК. Як заявив Єфремов, такі дії не піддаються жодному логічному поясненню. «Сьогодні місяць у повні. Можливо, це вплинуло на поведінку опозиційних депутатів», - зіронізував «регіонал».
А тим часом експерти, які брали участь у створенні законопроекту, кажуть, що крім безперечних плюсів, у ньому є й безумовні мінуси. Системні недоліки з’явилися у документі після того, як він був «відредагований» на Банковій, - стверджує один з авторів нового КПК, експерт Центру політико-правових реформ Олександр Банчук.
«Текст нового КПК фахівці писали з 2006 по 2009 рік. А «підводні камені» з’явилися у ньому з приходом нової влади. Впродовж останніх півтора року адміністрація президента намагалася погодити законопроект з правоохоронними органами. Власне, інакше цей проект не виходив би від президента. І якраз отой негатив, що з’явився після узгодження з правоохоронцями, багато в чому нівелює позитив», - сказав Банчук «Голосу Америки».
За словами експерта, у новий Кримінальний-процесуальний кодекс закладено цілком іншу модель розслідування і судочинства, ніж та радянська, яка досі діяла в Україні. Так, проект передбачає рівність сторін обвинувачення і захисту, реальну їх змагальність, велику роль суду в кримінальному процесі, чого досі на практиці в Україні не було. Але в цю ідеальну змагальну систему вклинилися правоохоронні органи, повставлявши речі, які можуть знизити ефективність системи.
«Вийде так, що ми й старе ніби скасуємо, але нове буде неефективне, ось у чому небезпека», - каже Банчук.
А як приклад того, як положення кодексу були знівельовані після узгодження з правоохоронцями, правник наводить норму, за якою продовжити строк досудового слідства може тільки суд.
«У нашому проекті передбачалося, що продовження строків досудового слідства - це виключно повноваження суду. Тобто 2 місяці з моменту, коли особа визнана підозрюваною, має тривати розслідування; потім треба або передавати цю справу до суду, або закривати, або просити суд продовжити слідство, і пояснювати, чому це необхідно. Зараз же всі ці норми зняли і зробили так: хоч строки слідства і скорочуються порівняно з нинішніми (максимум – це 12 місяців, на відміну від нинішньої ситуації), але все одно ці продовження через кожні 2 місяці залишаються за стороною обвинувачення. І навіть якщо обвинувачення недопрацьовує, погано веде слідство, воно ж саме може продовжити строк цього слідства, вирішити це питання по своїй ієрархії – районний прокурор звернеться до обласного, обласний до генерального і отримає дозвіл. Це відхід від змагальної моделі. Тому що строки досудового розслідування – це річ визначальна для прав особи, адже людина в статусі підозрюваної перебуває. І це судові повноваження, а не прокурорські – продовжувати ці строки. І таких «виправлень», внесених у наш проект, набереться щонайменше зо два десятки», – скаржиться Банчук.
І все-таки за його словами, у прийнятті нового Кримінально-процесуального кодексу більше користі, ніж шкоди.
«Все одно новий КПК кращий за стару модель 1960 року. Старий КПК уже нічим неможливо було виправити. Сам його текст настільки радянський, що хоч би що нового написав, воно все одно буде пристосоване до старої ідеології. Тому добре, що ухвалили новий Кодекс. Якщо буде цей текст і буде інша влада, яка захоче все-таки зробити більш змагальною систему, вона зможе це зробити дуже просто: за допомогою точкових поправок. Тому що вся філософія і головна ідея нового Кодексу полягає у тому, щоб забезпечити максимальну рівність сторін – обвинувачення і захисту, а також гарантувати права особи», – сказав «Голосу Америки» Олександр Банчук з Центру політико-правових реформ.
Нагадаємо: 13 січня президент Янукович вніс на розгляд парламенту проект нового Кримінально-процесуального кодексу. Ухвалення КПК у новій редакції належить до зобов’язань України перед Радою Європи, взятих ще 1995 року.
Всі новини дня
План бюджету США на 2024 рік і підтримка України: деталі зі слухань в Конгресі. Відео
“Продовжувати допомогу Україні є в прямих інтересах Вашингтона”, - таку заяву зробив Державний секретар США Ентоні Блінкен, виступаючи у Конгресі. Вже кілька днів в Сенаті та Палаті Представників тривають слухання за участі очільника Держдепартаменту, міністра оборони США та генерала Марка Міллі.
Академія наук України відзначила президентку Національної академії наук США за допомогу українським науковцям у час війни
Посолка України у США Оксана Маркарова вручила диплом «Почесний доктор Національної академії наук України» очільниці Національної академії наук США (NAS) Марши Макнат.
Президентка Національної академії наук США Марша Макнат отримала ступінь почесного доктора Національної академії наук України за «значний внесок у розвиток науки та міжнародне наукове співробітництво». Макнат була нагороджена разом з Єжи Душинським, президентом Польської академії наук у листопаді минулого року, а диплом отримала з рук української посолки Оксани Маркарової у четвер, 23 березня, в посольстві України у Вашингтоні.
Посолка України наголосила на великій допомозі, яку українським вченим у партнерстві з Академією наук Польщі надає Академія наук США. Особливо посолка України відзначила, що завдяки допомозі західних колег українські вчені можуть продовжувати наукову діяльність і під час війни, перебуваючи як в Україні, так і за кордоном.
Президент Національної академії наук України Анатолій Загородній, який долучився до церемонії завдяки віртуальному зв’язку, сказав, що за допомогою колег українська наука може не лише вижити, але і продовжити свій розвиток.
Доктор наук Марша Макнат є геофізиком за фахом, колишня Президентка Американського геофізичного союзу, з 2016 року вона очолює Національну академію наук США.
За словами Марши Макнат, наука і науковці не могли бути пріоритетом для українського уряду в той час, коли Україні потрібно було захищатися від російської агресії, але наука буде мати ключове значення для післявоєнної відбудови України.
«Ми скористалися можливістю допомогти Польській академії наук, яка надавала підтримку колегам з України, тому що ми розуміли, що уряд буде зосереджений на завданнях оборони, і не буде кому подбати про довготерміновий добробут України, подбати про те, що буде збережена її наука», – сказала Марша Макнат.
У березні минулого року після початку широкомасштабної російської агресії Національна академія наук США започаткувала Фонд безпечного проходу (Safe Passage Fund) для підтримки Польської академії наук, яка почала допомагати українським вченим-біженцям та їхнім родинам, які переїжджали до Польщі та сусідніх країн.
На початку березня 2022 року Академія наук України уклала угоду з польською академією, яка запропонувала допомогу для українських науковців, але фінансування, доступне через польську академію, було вичерпано за кілька днів.
Програма, до якої приєдналася Академія наук США, не лише поєднала вчених з України – тих, що залишилися, і тих, що виїхали з країни, з колегами зі США та інших країн світу, але і допомогла зібрати внески від окремих осіб і фондів, щоб фінансово підтримати українських дослідників.
Серед них – Фонд Девіда та Люсіль Паккард, Фонд Альфреда П. Слоуна, Фонд Уолдера, Фонд Саймонса, Фонд Шурла та Кей Керчі, Фонд Премії Прориву. Нещодавно до них долучилося Американське хімічне товариство.
За словами Марши Макнат, на початковому етапі було зібрано 7 мільйонів доларів на програму, яка має охопити декілька сотень науковців, і розрахована на три роки.
Планується розширити програму допомоги і зосередити її переважно у Східній Європі, щоб українські учені мали можливість залишитися недалеко від дому і бажання повернутися назад.
За даними Міністерства освіти і науки України, перед війною в Україні було 60 000 науковців, більшість з яких залишилися в Україні. Багато з них є внутрішньо переміщеними особами через те, що їхні робочі місця пошкоджені, зруйновані або неможливі для роботи через брак електроенергії.
Міністерство вважає, що близько 6 тисяч науковців зараз перебувають за межами країни через війну.
За даними міністерства, станом на січень постраждало понад 90 науково-дослідних та вищих навчальних закладів, а з них 4 повністю знищені. Близько 228 залишилися неушкодженими. Серйозно постраждав відомий Харківський фізико-технічний інститут та найбільший у світі радіотелескоп декаметрової довжини хвилі, який належить Інституту радіоастрономії в Харкові.
«Завжди можна зробити більше» – сенатори відповідають на питання про Держдеп США. Відео
Чи достатньо робить Держдепартамент США, щоб допомогти зупинити російську війну в Україні? На це запитання відповіли сенатори від Демократичної та Республіканської партії.
Посол Ізраїлю в Україні: Що робить Ізраїль для допомоги Україні? Відео
За останній рік у відносинах України та Ізраїлю були як гострі звинувачення, так і слова вдячності. Минулого місяця глава МЗС Ізраїлю Елі Коен став першим ізраїльським високопосадовцем, який відвідав Україну після початку повномасштабної війни.
- Голос Америки
"Ми не хочемо, щоб Росія відпочила, перегрупувалась і знову атакувала - через рік, два чи три роки" - Блінкен
Сполучені Штати прагнуть до тривалого миру в Україні, заснованого на повазі до суверенітету та інших принципів міжнародного права, але зараз від Росії ознак про готовність до змістовної дипломатії немає. Про це державний секретар США Ентоні Блінкен заявив під час свідчень перед Комітетом із закордонних справ Палати представників Конгресу США про "Стан американської дипломатії у 2023 році: зростаючі конфлікти, бюджетні виклики та конкуренція наддержав".
Під час слухання обговорювали, зокрема, пропонований Білим домом бюджет на 2024 фінансовий рік, де закладено 63,1 мільярда доларів для Державного департаменту та USAID, що, на переконання уряду, дозволить "продовжувати просувати національні інтереси США, лідирувати у світі в подоланні глобальних викликів і продовжувати підтримувати народ України".
Важливо, щоб це [війна] не тягнулась,.. це буде дуже вигідно для Путіна та Росії
Напередодні під час слухань у комітеті Сенату з асигнувань Блінкен заявив, що у проекті бюджету збережеться безпекова, економічна, енергетична та гуманітарна підтримка України.
Конгресмен-демократ від штату Нью-Йорк Ендрю Кім відзначив, що цей рік є "критичним для України": "Важливо, щоб це [війна] не тягнулась, бо якщо вона затягнеться, це буде дуже вигідно для Путіна та Росії, бо вони зможуть це певним чином перечекати, тому ми маємо переконатись, що ця коаліція, ця воля [підтримувати Україну] - зберігається".
Джон Джеймс, конгресмен-республіканець від штату Мічиган, подякував адміністрації Джо Байдена за продовження гуманітарного паролю для українців: "Серед виборців мого округу є велика українська громада, і я вітаю це".
Співпраця Китаю та Росії
Натомість його однопартієць від штату Кентуккі Енді Барр розкритикував президентську адміністрацію за недостатньо сувору позицію щодо загроз від Китаю, передусім у питаннях китайського аеростата, що, як припускають, вів шпигунську діяльність, а також у китайській підтримці російської війни в Україні.
існують задокументовані митні записи надання летальної підтримки уже зараз, ми повинні бути суворішими до КНРКонгресмен Енді Барр
Барр процитував звіт американського уряду, який засвідчив, що "компанії з КНР надавали російським компаніям... продукцію подвійного призначення, що можуть бути використані Росією у війні проти України, китайські державні оборонні компанії надають [Росії] навігаційне обладнання, технології для глушіння сигналу, запчастини для винищувачів".
Законодавець також процитував численні повідомлення у медіа щодо наданих Китаєм технологій для російської війни: "Чому ви тоді просто... попереджаєте про наслідки надання Росії матеріальної підтримки, коли Держдеп приходить до висновку... із доказами... китайської матеріальної підтримки Росії?"
"Ми зосереджені на летальній допомозі, - пояснив Блінкен, - і також ми стежимо за наданням приватними корпораціями технологій подвійного призначення, які можуть викликати занепокоєння". Барр у відповідь заявив про необхідність "накласти санкції на Китай за летальну допомогу": "Йдеться не просто про купівлю [Китаєм російських] нафти чи газу, існують задокументовані митні записи надання летальної підтримки уже зараз, ми повинні бути суворішими до КНР".
"Незамінна" світова сила
"Адміністрація діяла недопустимо у затримуванні оборонної допомоги України, до прикладу, [рішення про] ракети далекого радіусі дії, які можна було надати, були відкладено, це могло б стати у пригоді, адже вони могли б знищити іранські дрони, які зараз розміщені незаконно у Криму, - сказав республіканець від Південної Кароліни Джо Вілсон. - Що було зроблено, щоб надати передове озброєння? Зупинімо війну, ми можемо це зробити, надаючи це оборонне озброєння".
Адміністрація діяла недопустимо у затримуванні оборонної допомоги України
Блінкен у відповідь підкреслив, що "поділяє відданість" тому, аби "надавати українцям те, що їм потрібно, щоб долати російську агресію, це те, що ми робили" від самого початку повномасштабної війни Росії та до її початку. "Звинувачення, що ми цього не робили, це просто неправда", - сказав держсекретар Блінкен, підкресливши, що США "на кожному кроці працюють з міжнародною коаліцією" країн й досягли прогресу, зокрема, на зустрічах контактної групи у форматі "Рамштайн".
Конгресвумен-демократка від штату Пенсильванія Меделін Дін підкреслила, що США - це "незамінна" світова сила, яка об'єднала коаліцію з понад 50 країн, щоб закінчити війну Росії в Україні "якомога швидше, що це не буде тривала війна".
Вона запитала, як саме пропозиція бюджету Держдепу може сприяти цьому.
"По-перше, ми не прагнули цієї війни, ми робили все, щоб запобігти їй, я брав участь в активних дипломатичних зусиллях з нашими російськими колегами, - відповів Блінкен. - На жаль, стало очевидно, й президент Путін сказав про це прямо, що йшлось не про безпекові загрози від НАТО чи України, завжди йшлось про переконання Путіна, що Україна - не незалежна держава, що її треба стерти з карти і включити у російську імперію".
Українці хочуть його більше, ніж будь-хто, зрештою, саме вони страждають від цієї агресії щодня.Державний секретар США Ентоні Блінкен
"Незалежність, суверенітет України чітко визнані, вони нікуди не зникнуть, українці нікуди не зникнуть. Але звісно те, як це вирішиться, це важливо. На моє переконання і на переконання адміністрації, ми відчайдушно хочемо миру, хоча українці хочуть його більше, ніж будь-хто. Зрештою, саме вони страждають від цієї агресії щодня, вони хочуть тривалого і стійкого миру, що відображає базові принципи міжнародної системи й Статуту ООН", - сказав держсекретар.
Він додав: "Ми не хочемо, щоб Росія просто перепочила, перегрупувалась і знову атакувала - півроку, рік чи два-три роки потому". Блінкен додав, що не бачить жодних "ознак того, що Росія готова до змістовної дипломатії" для закінчення війни.
Напередодні у Сенаті Блінкен назвав агресію Росії проти України та авторитарне керівництво президента Росії Володимира Путіна "гострою загрозою" для інтересів США, а довгостроковим викликом він назвав політику Китайської Народної Республіки.
Вихід США з Афганістану
Окрім питання російської агресії, законодавці торкались інших викликів для США, передусім з боку Китаю. При цьому чимало законодавців від Республіканської партії поставили під питання окремі аспекти зовнішньої політики Білого дому, зокрема критикували виведення американського контингенту з Афганістану у 2021 році.
При цьому голова Комітету у закордонних справах Палати представників від Республіканської партії Майкл Маккол, який ініціював відповідне розслідування, заявив, що дає Блінкену час до понеділка, аби надати законодавцям відповідні документи щодо виведення США з Афганістану, й попередив держсекретаря, що його може чекати повістка до суду.
У відповідь Блінкен висловив згоду надати комітету необхідну інформацію, а також законодавці-демократи у своїх виступах підкреслювали, що рішення про виведення американських сил з Афганістану, а також відповідні угоди із Талібаном були прийняті ще за попередньої адміністрації президента Дональда Трампа.
Форум