Спеціальні потреби

Прозорість та цивільний контроль. На яких умовах Пентагон надає Україні військову допомогу


Яку військову допомогу і за яких умов Україна може отримати від США цього року. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:08 0:00

Яку військову допомогу і за яких умов Україна може отримати від США цього року. Відео

В оборонному бюджеті США на 2019 рік закладено 250 мільйонів доларів на військову підтримку України, з яких 50 мільйонів – на оборонну летальну зброю. Але лише половина цієї суми надається без додаткових умов. Інша половина – за умови реформування збройних сил України, а саме, як прописано в законі, - «посилення цивільного контролю над збройними силами, посилення прозорості та підзвітності процесу військових закупівель, покращення підзвітності та прозорості військово-промислового комплексу та захисту технологій, які мають відношення до закордонних військових продажів чи трансферів».

Ми подивилися на 250 мільйонів, які Конгрес США виділив, і подумали, як ми можемо довести Конгресу, що відбулася достатня реформа оборонного сектору.
Лора Купер, заступниця помічника Міністра оборони з питань Росії, України та Євразії

Це правило з`явилося в оборонному бюджеті США минулого року. Тоді умовою надання повного обсягу військової допомоги було прийняття Закону про національну безпеку, який набрав чинності у липні 2018-го року.

Над конкретними кроками щодо досягнення цих цілей з українськими лідерами працюють в Пентагоні.

«Цього року ми подивилися на 250 мільйонів, які Конгрес США виділив, і подумали, як ми можемо довести Конгресу, що відбулася достатня реформа оборонного сектору», - сказала в інтерв`ю «Голосу Америки» заступниця помічника міністра оборони з питань Росії, України та Євразії Лора Купер.

За її словами, основні умови – дві. Перша стосується процесу закупівель воєнної продукції, що, на думку Вашингтона, має відбуватися безпосередньо між воєнними відомствами двох країн, минаючи посередника. Саме відсутність цієї процедури, за словами представника МВС України Василя Радчука, стала головною причиною затримки передачі двох катерів берегової охорони США Україні.

І цю умову практично виконано. В останній день січня цього року президент України Петро Порошенко підписав Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо здійснення закупівель продукції, робіт і послуг оборонного призначення за імпортом", прийнятий Верховною Радою України 17 січня 2019 року.

Ми бачимо це як дуже корисний розвиток подій, який дозволить поглибити нашу співпрацю з Україною.
Лора Купер, заступниця помічника міністра оборони США з питань Росії, України та Євразії

Закон дозволяє Міністерству оборони України і Генеральному штабу Збройних Сил України безпосередньо купувати та отримувати продукцію та послуги оборонного призначення з-за кордону, що має пришвидшити процес закупівель і заощадити кошти.

«Вже цього року ми побачили кілька позитивних моментів. Один із них – нещодавній закон, який дозволить Міністерству оборони закуповувати обладнання в інших країнах, включно зі Сполученими Штатами. Ми бачимо це як дуже корисний розвиток подій, який дозволить поглибити нашу співпрацю з Україною», - прокоментувала прийняття цього закону Купер.

Друга вимога стосується цивільного контролю в Міністерстві оборони.

«Також ми бачимо прогрес у тому, що ключові посади у Міністерстві оборони починають займати цивільні особи, що є ще одним положенням Закону про національну безпеку, на яке ми звертаємо увагу. Протягом року ми будемо уважно спостерігати за виконанням Україною Закону про національну безпеку та прогресом, беручи до уваги розвиток подій у Верховній раді».

За словами Купер, метою цих та інших умов, є бажання Конгресу переконатися, що реформа збройних сил України у напрямку моделі, сумісної з НАТО, є незворотньою.

Також в тексті закону про оборонний бюджет США на 2019-ий рік йдеться про необхідність посилення прозорості процесу військових закупівель.

«Це частина ширшого процесу, - пояснила Купер «Голосу Америки». - Це правда, що ми прагнемо, аби Україна розробила дуже відкритий та прозорий процес бюджетування, придбання та закупівель. Частково це відповідальність Міністерства оборони, частково - приватної оборонної індустрії».

Щодо ймовірного занепокоєння з приводу захисту інформації про закупівлю зброї від Росії, високопосадовець Пентагону вказала на досвід країн-членів НАТО, серед яких, за її словами, можна знайти модель, що одночасно дозволить зробити процес придбання продукції військового призначення більш відкритим та «забезпечити захист того, що має бути захищеним».

Загалом за словами Купер, у Пентагоні відзначають «неймовірний прогрес у вміннях українських збройних сил, які воюють щодня на тактичному і на операційному рівнях» і прагнуть зосередитися «на ширшій інституційній реформі, яка потребує правової бази».

Також «Голос Америки» поцікавився змістом цьогорічного пакету військової допомоги. Деталей Лора Купер не надала, але сказала, що ще до атаки біля Керченської протоки США розглядали можливість посилити військо-морські потужності України і сама атака, яку США вважають неспровокованою, лише підштовхнула ці зусилля. Передача двох катерів берегової охорони класу «Айленд», церемонія якої відбулася у Балтиморі у жовтні минулого року за участі президента України, є лише початком, сказала Купер.

У цьому нам дуже допомагає те, що Україна оприлюднила свою стратегію військово-морських збройних сил.
Лора Купер, заступниця помічника міністра оборони США з питань Росії, України та Євразії

«Зараз ми розглядаємо цьогорічний пакет допомоги і вирішуємо, що нам варто додати для посилення військово-морських потужностей. Ми віддані посиленню наземних сил, які воюють щодня. Але ми також маємо розглянути і потреби на морі. У цьому нам дуже допомагає те, що Україна оприлюднила свою стратегію військово-морських збройних сил. У грудні я мала можливість поспілкуватися із керівництвом України відразу після атаки і запитати їхні думки щодо пріоритетів воєнної допомоги. Це буде враховано в пакеті допомоги цього року».

За її словами, під час планування наступного пакету допомоги Пентагон не зважає на президентські та парламентські вибори в Україні та їхні потенційні наслідки.

«Ми стояли пліч-о-пліч з Україною протягом 27 років незалежності, п’яти років революції та війни. Ми бачимо це як ще одну нагоду для народу України заявити про свої бажання та взяти участь, як ми очікуємо, в чесних та справедливих виборах, без зовнішнього втручання. Ми підтримуємо українську демократію та продовжимо підтримувати Україну і після виборів».

З 2014-го року США надали Україні військової допомоги на суму в 1.1 мільярдів доларів. В усій військовій підтримці, яку Україна отримує від своїх іноземних партнерів, частка США сягає 80-90%. Втім, для порівняння, у 2016-му році США підписали із Ізраїлем угоду про надання військової допомоги цій країні на 38 мільярдів доларів протягом 10-ти років.

Я думаю, що важливо розглядати військову допомогу Україні не як щось, що робиться для сьогоденних потреб, а як довготерміновий проект.
Лора Купер, заступниця помічника міністра оборони США з питань Росії, України та Євразії

«Голос Америки» поцікавився, чи вважає Купер обсяг допомоги Україні достатнім, адже Україна знаходиться у стані війни.

«Безперечно, потреби великі. Я думаю, що важливо розглядати військову допомогу Україні не як щось, що робиться для сьогоденних потреб, а як довготерміновий проект. І ми будемо продовжувати працювати над розбудовою воєнного потенціалу України. Також важливо це розглядати у міжнародному контексті. Той факт, що в Яворові були не лише американські військові інструктори, але інструктори з інших країн продемонструвало підтримку з боку європейських партнерів України. Я би розглядала не лише військову підтримку наземних сил, а і дії НАТО з метою продемонструвати солідарність з Україною та підтримку свободі навігації у Чорному морі. Лише минулого року кораблі під командуванням НАТО перебували в Чорному морі 120 днів, порівняно із 80 днями роком раніше. Важливо визнати відданість НАТО цьому регіону».

Дивіться також: Яку військову допомогу і за яких умов Україна може отримати від США цього року. Відео

  • 16x9 Image

    Тетяна Ворожко

    Ведуча програми «Студія Вашингтон», журналіст та редактор. Фокусується на висвітленні українських питань у Конгресі, прямих включеннях із місця подій, американській політиці. Працювала репортером газети «Киевские Ведомости» та програми «Погляд у світ» (УТ-1), сценаристом та журналістом культового шоу «Без Табу з Миколою Вереснем» (1+1). Дописувала до десятка газет і журналів. Співпрацювала з CNN та BBC. Після навчання у США обійняла посаду радника Координатора проектів ОБСЄ в Україні з питань мас-медіа, де протягом двох років запустила десятки проектів, спрямованих на розвиток вільних ЗМІ та зменшення напруги між регіонами країни. Автор двох книг та документального фільму (канал СТБ). Здобула диплом магістра історії КНУ імені Тараса Шевченка та магістра журналістики Університету штату Огайо (Атенс). Мама сина.

Facebook Forum

XS
SM
MD
LG