Актуально
Черговий випадок захворювання на поліомієліт в Афганістані. Чи останній?
Чи стане афганський півторарічний хлопчик на ім’я Хаксар останньою жертвою цієї хвороби, розмірковує видання Los Angeles Times.
Батьки дитини розповідають: зрозуміли, що це не просто застуда, коли в малюка не проходила лихоманка. Він кричав і плакав без зупину. Батько з’їздив до лікаря й привіз ліки, але вони не допомогли. Через тиждень після початку прояву хвороби сім’я Хаксара вирішила показати дитину лікарю й вирушила в місто Асадабад. Аналізи виявили у нього поліо.
Загалом у 2016 році в Афганістані лікарі зафіксували недугу у 12 дітей. Четверо з них, включаючи Хаксара, жили в районі долини Шелтан, що в східній провінції Кунар. Це місце контролюють терористи угруповання Талібан. Через небезпеку потрапити під вогонь повстанців закордонні лікарі із 2012 року до цього літа не могли потрапити туди, щоб вакцинувати дітей. А це єдиний спосіб зупинити розповсюдження вірусу.
Окрім Афганістану, цього року 16 дітей захворіли на поліо в Пакистані, четверо – у Нігерії. На боротьбу з недугою міжнародна спільнота виділяє мільярд доларів на рік. Першу безпечну вакцину ще у 1950-х роках розробив американський вірусолог Джонас Салк. З того часу масова імунізація поступово поборола хворобу в промислово розвинених країнах. А з 1988 року стартувала глобальна кампанія за вакцинацію кожної дитини.
Зрештою, вдалось досягти успіху: ізолювати вірус до все менших зон і зменшити цього року кількість випадків захворювання, у порівнянні з 74 випадками у 2015, майже наполовину.
Тож Хаксар може бути останньою жертвою поліо на планеті, пише журналіст Los Angeles Times. Для світу – це добра новина, але не для батьків хлопчика.
«Ми не знаємо, що з цим робити. Тільки Господь знає, що з ним буде», - каже його дідусь Дуран.
Вірус поліомієліту дуже заразний і легко передається між людьми через забруднену воду або їжу. Ліків – не існує, можна лише проводити превентивні заходи – вакцинувати дітей. Хвороба атакує спинний мозок і може паралізувати кінцівки.
У сільських районах Афганістану, де люди живуть лише з фізичної праці, інвалідність – це як пожиттєве тюремне ув'язнення.
Невдовзі після того, як Хаксар захворів у березні, він почав втрачати рухливість правої ноги. Лікарі в Асадабаді встановили йому незручну металеву скобу, яка кріпиться вище коліна і тягнеться до пальців ніг. Цю конструкцію він повинен надягати щоранку.
Батьки кажуть: дитина ненавидить її. Але терапевт Мохаммад Набі пояснює: скоба не дасть нозі атрофуватись. «Якщо він носитиме її, одного дня він зможе ходити. Без неї – це неможливо».
Поки що лікар не може прогнозувати, чи зможе хлопчик стати на ноги. Але добра новина, що його стан поки не погіршується.
А от у його ровесника й односельця на ім’я Зайнулла справи гірші. Його симптоми хвороби проявились місяцем раніше, ніж у Хаксара, і були набагато серйознішими – в малюка паралізувало обидві ноги. Лікарі кажуть: найімовірніше, він ніколи не зможе ходити.
Зараз Талібан контролює майже третину території Афганістану, тож щоб вакцинувати дітей у цих районах, міжнародній групі лікарів необхідно постійно вести переговори з повстанцями. Зазвичай вони не перешкоджають щепленню. Але в долині Шелтан, що лежить лише у кількох милях від контрольованої племенами території Пакистану, – усе складніше. Офіційно ця земля підконтрольна уряду, але місцеві поля давно служать притулком не лише для афганських бойовиків, а й для пакистанських збройних угруповань.
Представники організацій з охорони здоров'я кажуть, що пакистанські таліби – окреме угруповання, яке здійснює напади через кордон і намагається переконати жителів Шелтану в тому, що заходи з вакцинації – це підступи західних шпигунів і таємна кампанія зі стерилізації мусульман.
У 2012 році племінні старійшини повідомили посадовців в Асадабаді, головному місті провінції, що групи, що проводять щеплення, на їхню територію більше не пустять. Як наслідок, півтисячі дітей до 5 років, які найбільш вразливі до інфекції, вакцинувати не вдалось. В однієї дитини з 200, які підчепили недугу, за кілька тижнів розвиваються серйозні симптоми. Цієї весни у провінції стався спалах поліо – чотирьох малюків паралізувало.
«Це дуже значна кількість для такої невеликої території», - каже Майванд Ахмадзай, керівник афганського урядового центру з боротьби із поліо в Кабулі. «В Афганістані вірус виживає саме завдяки цим невеликим районам, де неможливо провести вакцинацію».
Після спалаху хвороби ВООЗ організувала кампанію з вакцинації дітей, які виїжджають з долини й повертаються туди. Це спрацювало, і від травня там не фіксували нових випадків захворювання. Із серпня у Шелтані вдалось відновити програму зі щеплення, хоча й дещо обмежену. Місцеві жителі просять лікарів не заходити в їхні будинки й не робити помітки на вхідних дверях, що в цьому домі щеплення вже провели, - це стандартна практика по всьому світі. Афганська влада сподівається, що поширення вірусу вдасться зупинити до середини 2017.
Дивіться також: Чому чверть українців остерігається вакцинації
Всі новини дня
«Тактика салямі». Як Україна бачить вирішення питання Росії в Радбезі ООН? Відео
Присутність Росії в Радбезі ООН є наслідком найбільшого дипломатичного шахрайства 20 століття. Про це нині заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, виступаючи на віртуальній дискусії аналітичного центру Четем Хаус у Лондоні.
- Голос Америки
Повернувся «з того світу»: Історія порятунку військового, який сподіваєтьтся продовжити службу в ЗСУ. Відео
Повернувся «з того світу». Історія порятунку військового, якого записали в двохсоті в сюжеті Олени Адаменко і Михайла Заїки. Капітан Євген Овчинников втратив на війні ліву ногу, права нога у нього серйозно травмована, але чоловік не полишає надії продовжити службу в ЗСУ.
- Голос Америки
Візит на ЗАЕС підтвердив оцінку серйозності ситуації з ядерною безпекою - Ґроссі
Візит на Запорізьку атомну електростанцію Генерального директора Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) Рафаеля Ґроссі цього тижня підтвердив його оцінку серйозності ситуації з ядерною безпекою. Про це йдеться в заяві Гроссі щодо ситуації в Україні від 30 березня.
Генеральний директор МАГАТЕ заявив, що рішуче налаштований продовжувати дипломатичні зусилля, аби захистити станцію та запобігти ядерній аварії, яка може мати важкі наслідки для людей і навколишнього середовища в Україні та інших країнах.
Ґроссі зазначив, що незабаром може поїхати до Росії для подальших переговорів, адже протягом останніх місяців працював і з Києвом, і з Москвою над пропозиціями щодо безпеки на ЗАЕС.
Ядерна аварія з радіологічними наслідками не пощадить нікого
"Дуже, дуже важливо, щоб ми погодилися щодо фундаментального принципу, згідно з яким атомна станція не повинна бути атакована ні за яких обставин, і вона також не повинна використовуватися для нападу на інших. Ядерна аварія з радіологічними наслідками не дасть пощади нікому," - заявив Ґроссі.
Він зауважив, що військова активність в регіоні розташування ЗАЕС посилюється: "Відверто говорять про наступ і контрнаступ. Цей регіон переживає, можливо, більш небезпечну фазу, з огляду на триваючий конфлікт».
У повідомленні МАГАТЕ йдеться, що під час поїздки на ЗАЕС 29 березня Ґроссі супроводжувала нова група експертів, які залишалися на території станції. Це вже сьома така команда з моменту прибуття місії МАГАТЕ сім місяців тому. «Ми змогли провести ротацію команд. Зараз там нова команда, яка продовжить свою роботу. Для мене це було дуже важливим», - сказав Гроссі.
Це вже другий візит директора МАГАТЕ на станцію за час її окупації російськими військами в березні 2022 року. Ґроссі заявив, що візит у середу дозволив йому на власні очі побачити шкоду, якої зазнала станція з моменту його останнього перебування там, особливо після обстрілу в листопаді.
Путін "не любить, коли люди виступають проти його ідей" - експерт про арешт журналіста WSJ в Росії, який писав про групу "Вагнера"
Арешт журналіста The Wall Street Journal Евана Гершковича може бути пов'язаний із його дослідженням діяльності ПВК "Вагнер", а президент Путін має довгу історію утисків свободи слова й преси у Росії. Крім того, російська влада намагається отримати більше американських громадян для можливих обмінів заручниками зі США.
Про це у коментарі Українській службі Голосу Америки розповів Роберт Янг Пелтон, канадсько-американський письменник і дослідник приватних військових груп.
"Одна з сумних речей у відносинах Америки з Росією полягає в тому, що ми обмінюємось людьми високого рівня, не завжди шпигунами, іноді звинуваченими у шпигунстві, іноді людьми, заарештованими за підозрою в скоєнні чогось. Ми обмінювали російських шпигунів, і таких людей як Віктор Бут, який абсолютно є частиною інфраструктури російської армії, - сказав Пелтон. - Я припускаю, що... він може бути ще одним пішаком у грі".
В інтерв'ю Пелтон розповів, що висвітлював десятки воєн та збройних конфліктів у світі, зокрема, місяць провів в Україні та був неподалік Бахмута. Також він працював на війні в Чечні, тож порівняв ситуацію зі ставленням до журналістів у Росії тоді.
"Коли я був у Грозному з повстанцями в 1999 році, вони вбивали журналістів і отруювали їх. Вони стріляли в обличчя в ліфтах. У мене немає жодних сумнівів щодо того, як Росія атакує іноземних журналістів, які занадто близькі до того, про що вони не хочуть, щоб чув світ, - сказав Пелтон. - З 1999 року, коли Путін прийшов до влади, він жорстко кидається на журналістів. Він не любить, коли люди виступають проти його ідей, його програм, його слів. Так, журналісти в Росії є. Так, є агресивні слідчі групи, але він робить усе, щоб їх закрити".
Чи арешт Гершковича пов'язаний із його дослідження діяльності "вагнерівців", Пелтон вважає, що : "Компанія Пригожина також втручається у вибори, вони не соромляться і керувати агентством Інтернет-досліджень, і не соромляться вбивати людей. Й ми повинні відкрито подивитись на приватних громадян, таких як Пригожин, які вбивають людей, і назвати це тим, що це є. І не виправдовувати це тим, що це були квазімілітарні чи приватні військові компанії. Є факт, що вони нападали на журналістів. І Захід помиляється, коли вважає, що якщо журналісти напишуть слово «преса» на грудях, їх не вб'ють, або якщо вони мають машину, то їх не заарештують в Росії".
Заарештований Еван Гершкович має батьків, які, як повідомляють американські медіа, виїхали із Радянського Союзу. Він говорить російською, працював у Москві для видань Agence France-Presse, Moscow Times та The New York Times, а пізніше почав висвітлювати теми Росії, України та регіону для The Wall Street Journal. Серед його новіших матеріалів - статті про занепад російської економіки та розкол між кремлівськими елітами та ПВК "Вагнер".
Раніше Голос Америки повідомляв, що США рішуче засудили арешт Гершковича, якого затримали в Єкатеринбурзі й звинуватили у спробі нібито отримати секретну інформацію. "Націлювання на американських громадян з боку російського уряду абсолютно неприпустимі. Ми рішуче засуджуємо затримання пана Гершковича", - заявила речниця Білого дому Карін Жан-П'єр.
США засуджують напади й репресії російського уряду щодо журналістів і свободи преси, йдеться в заяві. У Державному департамені нагадали про заклик до американських громадян не їздити до Росії, а тих, хто зараз там перебуває, негайно виїхати з країни.
Газета The Wall Street Journal також відкинула звинувачення проти журналіста. А Жанна Кавельє, керівниця відділу Східної Європи та Центральної Азії паризької групи свободи преси "Репортери без кордонів", сказала, що Гершкович - перший іноземний журналіст, якого заарештували у Росії з початку війни в Україні.
- Голос Америки
Американські інспектори про допомогу, яку США надають Україні. Відео
«Ми не виявили серйозних кримінальних порушень допомоги наданої Україні нашим агентством», – Ніколь Ангарелла, інспекторка від Агентства США з міжнародного розвитку
Форум