Спеціальні потреби

Актуально

Обама має припинити скорочення ядерних озброєнь США (світова преса)

Президент США Барак Обама та президент Росії Володимир Путін на зустрічі в Мексиці, 18 червня 2012 р.

У відносинах з Путіним президент Обама повинен брати приклад з президента Джиммі Картера, стверджує Стівен Рейдмейкер у Washington Post. Минулого разу, коли Росія поводилася настільки ж ворожо, за часів «холодної війни», саме Картер зупинив цю агресію, пише колишній помічник державного секретаря з питань контролю за зброєю та нерозповсюдженням ядерної зброї. Після вторгнення Радянського Союзу до Афганістану 1979 року Картер застосував до СРСР санкції, озброїв афганців, які чинили опір загарбникам, і попросив Сенат зупинити виконання угоди про контроль над стратегічними озброєннями.

«Обаму багато критикують за відмову надати Україні засоби для захисту, але його небажання коригувати свою програму контролю за озброєннями під впливом дій Росії – особливо його прагнення будувати «світ без ядерної зброї» – може посилати Росії ще потужніший сигнал про його слабкість і розгубленість у питаннях стратегії. Поза сумнівом, ніхто не може переконливо стверджувати, що [...] Путін – потенційний партнер у розбудові світу без ядерної зброї», – пише автор.

Протягом останніх місяців Москва вже не раз погрожувала світу та Україні застосуванням ядерної зброї та оголосила про розміщення в Криму ракетних комплексів і бомбардувальників, здатних нести ядерну зброю.

«Насправді Путіну програма ядерного роззброєння Обами потрібна тільки як засіб для просування стратегічних інтересів Росії», – стверджує Рейдмейкер.

У 2009 – 2010 роках Обама запропонував Путіну дуже вигідну угоду, згідно з якою США зобов’язувалися скоротити свої стратегічні озброєння, а Росія, яка має менші запаси стратегічної зброї, не повинна була їх скорочувати. Однак Москва упродовж року відмовлялася від цих умов, поки Вашингтон не пішов на додаткові поступки. Натомість у тактичних ядерних боєголовках, які Росія може використати для нападу на союзників США в Європі, вона переважає Штати приблизно вдесятеро, пише автор. Тому незаконні випробування цієї зброї, які Росія здійснює з порушенням договору 1987 року, дуже тривожні.

«Незважаючи на більш ніж достатні свідчення, що Путін не зацікавлений у світі без ядерної зброї, адміністрація Обами вперто намагається просувати програму ядерного роззброєння з Москвою […] Такий ідеалізм перед лицем російської агресії, підкріпленої ядерним арсеналом, лише підтверджує переконання Путіна в тому, що в Обами немає хребта, що протистояти йому», – пише аналітик.

На його думку, Обама, як і Картер, повинен бути жорстким реалістом і зупинити роззброєння, поки Росія не зрозуміє, що через її агресію проти України Штати припиняють скорочувати свій ядерний арсенал, і не почне поводитися краще.

Після війни, яку досі не назвали війною, настало припинення вогню, яке не є припиненням вогню, влучно зазначає The Economist. Щонайменше 331 український військовий і мирний житель загинули за час так званого перемир’я; запеклі бої тривають за Донецький аеропорт і в Дебальцевому. Виконання «мінських домовленостей» між Путіним і Порошенком застрягло, а механізм обміну полоненими – ще один пункт мирного плану, недоопрацьований.

«Офіційні домовленості передбачають обмін «всіх на всіх», але бойовики утримують набагато більше українських полонених, і незрозуміло, які саме полонені підпадають під дію угоди», – пише видання.

А найголовніше те, що сторони так і не погодилися, яким повинно бути майбутнє Донбасу. Обидві готуються до подальших воєнних дій. У невизнаних республіках заявляють, що регіон рано чи пізно увійде до складу Росії, а бойовики, багато з яких походять з територій, звільнених українською армією, прагнутимуть повернути своє житло та майно.

І хоча Порошенко оголосив, що «головна та найнебезпечніша частина війни вже позаду», Путін прагне продовження. Видання прогнозує, що вибори 26 жовтня можуть призвести до хаосу: «Ще один наступ за підтримки Росії на Cході вдарить по довірі виборців до Порошенка та може змістити підтримку на користь націоналістичних партій, що призведе до розколу в парламенті, який виявиться неспроможним здійснювати реформи».

Тим часом Тарас Кузьо у Financial Times стверджує, що результати цих виборів стануть «вінцем» поразки Путіна. Присутність проросійських сил у Верховній Раді різко зменшиться: Партія регіонів тепер має мізерну підтримку, а комуністи взагалі вперше не пройдуть до парламенту.

«Те, що новий парламент буде найбільш проєвропейським, є наслідком хибної стратегії Путіна, який виключив два найбільш проросійські регіони, не зміг створити «Новоросію» та зміцнив український патріотизм серед російськомовних українців», – пише політолог.

Путін зазнав поразки в Україні з п’ятьох причин, вважає він.

По-перше, він не чекав, що українська армія та добровольчі формування дадуть таку потужну відсіч сепаратистам, на порятунок яким довелося прислати російських військових.

По-друге, міжнародні санкції та низькі ціни на нафту протягом 1 – 2 роки дедалі погіршуватимуть стан російської економіки.

По-третє, опитування свідчать, що росіяни, які здебільшого підтримували надання допомоги сепаратистам, все-таки проти відкритого вторгнення в Україну.

По-четверте, стан російських військ відповідає українській армії, оскільки інвестиції в осучаснення першої торкнулися, імовірно, не більше 10% її війська.

І по-п’яте, «Путін завжди плутав «російськомовне населення» в Україні з «росіянами», вважаючи, що це одне й те саме. Він ніколи не міг збагнути, що велика частина українських військових і Національної Гвардії – російськомовні. Так само російськомовними є великі мережі добровольців у сусідніх Харківській і Дніпропетровській областях, які збирають і передають допомогу для українських сил безпеки», – пише політолог.

Крім того, багато раніше нейтрально налаштованих громадян через дії Путіна стали українськими патріотами, і «радянська доктрина про братні український і російський народи незворотньо похитнулася». Підтримка НАТО різко зросла з 30% у 1990-х роках до 50%, і приблизно стільки ж українців підтримують повернення країні ядерного статусу.

Всі новини дня

Глава Мінцифри розповів про комунікацію з Ілоном Маском та "нижчі ціни" на Starlink  

Ілон Маск - "один з найбільших приватних донорів нашої майбутньої перемоги" - сказав міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров (AP Photo/Armando Franca)

Віцепрем’єр-міністр України та міністр цифрової трансформації Михайло Федоров назвав американського мільярдера Ілона Маска "одним із найбільших приватних донорів майбутньої перемоги України". Про це він сказав в інтерв'ю Радіо Свобода, яке опублікували 3 лютого.

«Я думаю, що його [Ілона Маска] особистий вклад, його компанії – це більше, ніж 100 мільйонів доларів. І це інвестиції. Він є одним з найбільших приватних донорів нашої майбутньої перемоги. Тому на сьогодні у нас продовжується комунікація. Нещодавно я йому відправляв фото останньої партії Starlink, як їх використовують люди, як живляться оператори, енергетична інфраструктура", – сказав очільник Мінцифри України.

Михайло Федоров повідомив, що підтримує зв'язок з Ілоном Маском і розповідає йому про Україну.

"Я намагаюсь донести нашу позицію, трохи більше розповідати про Україну, поки що є зворотний зв'язок і є допомога. І я дуже обережно ставлюся до наших відносин, намагаюся показувати, що ми максимально ефективні партнери", - розповів міністр журналістці Радіо Свобода Софії Середі. За словами Федорова, він надсилає Ілону Маску фотографії та меми зі "старлінками".

На уточнення про те, чи вплинули якимось чином заяви Маска про неможливість безплатно надати Україні термінали Starlink, Федоров зазначив, що після цього «Україна отримала вже багато партій за ціною, яка трохи нижча, ніж взагалі вони коштують... Вони продовжують нас активно підтримувати».

Федоров наголосив на важливості терміналів Starlink на цій війні: "Моя суб'єктивна думка, що HIMARS у важливості такі ж самі, як Starlink. І можливо "старлінки" навіть трохи важливіші. Тому що це зв'язок для наших військових, це зв'язок для наших цивільних, це елемент критичної інфраструктури нашої армії, нашої країни".

За словами міністра, наразі в Україні є понад 30 тисяч "старлінків", "зараз ми привеземо ще одну партію із 10 тисяч", додав глава Мінцифри.

Starlink Ілона Маска – це супутникова інтернет-мережа компанії SpaceX, до якої входить понад 2000 супутників, що обертаються навколо Землі та зв’язуються з тисячами наземних терміналів.

У лютому з початком повномасштабного російського вторгнення в Україну Ілон Маск безплатно надав Україні термінали Starlink для потреб українських військових.

13 жовтня американський канал CNN із посиланням на лист, який отримав у своє розпорядження, повідомив, що компанія Ілона Маска SpaceX ще у вересні звернулася до Міноборони США із проханням взяти на себе фінансування використання Starlink для українського уряду та армії. Йдеться про понад 120 мільйонів доларів до кінця року і близько 400 мільйонів на наступний рік.

У жовтні цього ж року очільник SpaceX Ілон Маск заявив, що надання Starlink Україні коштувало його компанії 80 мільйонів доларів і може перевищити 100 мільйонів до кінця року. Він також писав у Твіттер, що задля досягнення миру Україна має залишатися нейтральною, а Крим треба віддати Росії.

Заява Маска викликала осуд українського суспільства та реакцію президента Володимира Зеленського. Пізніше Маск заявив, що продовжує підтримувати Україну, але виступає проти «масштабної ескалації» у війні Росії проти України.

Байден: США "подбають" про китайську повітряну кулю

Президент Джо Байден відповідає на запитання журналіста у суботу, 4 лютого 2023 року, на авіабазі Національної гвардії Хенкок Філд у містечку Сіракузи, штат Нью-Йорк. (AP Photo/Patrick Semansky)

Президент Джо Байден заявив у суботу, що Сполучені Штати «збираються подбати» про китайську повітряну кулю, яка, пролітаючи над територією Сполучених Штатів, імовірно, мала шпигунську місію.

Як повідомляє агентство Reuters, по дорозі до Нью-Йорка, Байден відповів на запитання журналіста про те, чи є плани збити повітряну кулю, що летить над континентальною частиною США.

«Ми подбаємо про це», – сказав президент США.

Куля спостереження, яка летіла на великій висоті над територією США, що Вашингтон вважає "явним порушенням" суверенітету США.

У п’ятницю держсекретар США Ентоні Блінкен повідомив, що у зв’язку з інцидентом він відклав свій візит до Китаю, який мав розпочатися протягом цих вихідних.

У телефонній розмові із колишнім міністром закордонних справ Китаю Ван Ї, якого нещодавно підвищили до посади високопоставленого чиновника із закордонних справ в комуністичній партії Китаю, Ентоні Блінкен назвав ситуацію з повітряною кулею "безвідповідальним вчинком і явним порушенням суверенітету США та міжнародного права, яке підірвало мету поїздки".

За даними Держдепу США, під час розмови держсекретар пояснив, що "зважаючи на цю проблему було б недоцільно відвідувати Пекін у цей час".

Як повідомив телеканал ABC News з посиланням на китайське інформаційне агентство "Сіньхуа", Ван Ї заявив, що Китай є відповідальною країною і завжди суворо дотримується міжнародного права, і обидві сторони повинні спілкуватися та уникати помилкових суджень.

У п'ятницю Китай визнав, що повітряна куля є китайською. У заяві Міністерства закордонних справ Китаю сказано, що це цивільний дирижабль, який використовувався для метеорологічних досліджень, що відхилився від свого маршруту через негоду.

Китай у своїй заяві також наголосив, що вони «не мали наміру порушити та ніколи не порушували територію чи повітряний простір будь-якої суверенної країни», і висловили жаль з приводу інциденту. У заяві зовнішньополітичного відомства КНР запевнили, що співпрацюватимуть зі США для розв'язання проблеми.

При цьому в заяві Пекін звинуватив «деяких політиків у США» у тому, що вони «скористалися» цією проблемою для дискредитації Китаю.

Представник Держдепартаменту сказав, що США залишаються при своїй думці, що куля використовувалася для спостереження.

Як повідомляє агентство Reuters, інцидент є ударом для тих, хто вважав, що візит держсекретаря Блінкена, про який в листопаді домовилися Байден і президент Китаю Сі Цзіньпін, міг би стати «запізнілою можливістю стабілізувати відносини, що стають все більш нестабільними». Останній візит держсекретаря США до Китаю відбувався у 2017 році.

У Вашингтоні помолилися за перемогу України у війні на Українському молитовному сніданку. Відео

У Вашинтоні за перемогу України у війні разом помолилися військові, діти, артисти, а також американські та українські політики. Український молитовний сніданок, який відбувся після національного молитовного сніданку у США, відкрила капеланка Конгресу.

Візит Байдена до Польщі обговорили представники канцелярії президента Польщі та Держдепу США

Чоловік із прапором США проходить повз американську бронемашину Stryker в м.Білосток, Польща. 24 березня 2015 року (AP Photo/Alik Keplicz)

Президент США Джо Байден може відвідати Польщу найближчим часом - про це повідомив голова Бюро міжнародної політики у канцелярії президента Польщі Марцин Пшидач після зустрічі у Вашингтоні з заступницею Держсекретаря США Венді Шерман та радником Білого дому з Нацбезпеки Джейком Салліваном.

“Як відомо від самого президента Байдена, президент Байден має намір приїхати до Польщі. Сьогоднішня розмова стосувалася саме цих планів на найближче майбутнє. Звичайно, подробиці такого візиту будуть повідомлені, коли буде визначена конкретна дата, але сьогоднішня розмова стала великим кроком вперед у питанні активізації зустрічей на найвищому політичному рівні між нашими президентами", – заявив Пшидач під час брифінгу з журналістами у Вашингтоні. Відео його брифінгу опублікувало Бюро міжнародної політики у канцелярії президента Польщі.

На запитання, чи є втома в американців від війни в Україні, Пшидач відповів, що «ні в Держдепартаменті, ні в Раді національної безпеки Білого дому не бачив такої втоми, навпаки». Він додав, що побачив "ідеї, активність і чуйність до наших [польських – ред.] ідей. Ми єдині й будемо працювати для збереження євроатлантичної єдності".

Водночас польські ЗМІ повідомляють, що президент Польщі Анджей Дуда у відповідь на питання про візит Байдена сказав, що “американська адміністрація, Білий дім несуть відповідальність за підтвердження такого візиту. … Президент [Байден] сказав, що він приїде в нашу частину Європи, тому ми очікуємо, що він обов’язково приїде, але детальну програму цього візиту оголосить американська сторона”.

У п’ятницю, 3 лютого, заступниця держсекретаря США Венді Шерман провела зустріч з радниками з питань національної безпеки Польщі – Марцином Пшидачем та Яцеком Сєвєрою.

“Продуктивна зустріч із радниками з питань національної безпеки Польщі Марцином Пшидачем та Яцеком Сєвєрою, щоб обговорити наше глибоке партнерство, лідерство Польщі у прийнятті українських біженців, нашу позицію проти агресії Росії та стратегічний діалог США та Польщі”, - написала у Твіттері Венді Шерман, заступниця Державного секретаря США.

Прес-служба Державного департаменту США повідомила, що сторони, серед іншого, “обговорили життєво важливу допомогу Україні та необхідність притягнення Росії до відповідальності за її жорстоку війну”.

Марцин Пшидач додав, що під час розмов з американськими посадовцями обговорювали також потенційні сценарії, як відповісти на потенційний наступ російських військ в Україні.

"Друга тема [обговорень] - це ситуація в самій Україні, можливі сценарії, які Володимир Путін найближчим часом може спробувати реалізувати, його очікуваний наступ. Яким чином відповісти на цей наступ, як мала б відповісти Україна, і як ми - сусідні країни-партнери - можемо їй допомогти", - розповів журналістам голова Бюро міжнародної політики у канцелярії президента Польщі та радник із нацбезпеки Марцин Пшидач.

Як повідомляв Голос Америки, окрему зустріч у Вашингтоні Марцин Пшидач, очільник Бюро міжнародної політики у канцелярії президента Польщі, та Яцек Сєвєра, голова Бюро національної безпеки Польщі, провели із Джейком Салліваном, радником Білого дому із національної безпеки США.

Про можливий візит президента Байдена у Польщу повідомляло раніше американське видання NBC News. Як писав Голос Америки, за даними цього ЗМІ, Білий дім розглядає кілька місць ймовірного візиту Байдена в Європу, включаючи Польщу. Таким чином в адміністрації вивчають способи, як Байден може відзначити річницю початку повномасштабної російської війни в Україні.

30 січня президент США підтвердив, що має намір відвідати Польщу, але ще не знає, коли саме.

"Танкісти ЗСУ швидко освоюють керування могутнім Challenger 2" - Міноборони Великої Британії  

Танки "Челленджер 2" та "Леопард 2" під час тренувань у Польщі. Фото: Міністерство оборони Великої Британії  

Міноборони Великої Британії повідомило, що українські танкісти дуже швидко засвоюють керування важкими танками “Челленджер 2”.

«Танкісти Збройних Сил України швидко освоюють керування могутнім Challenger 2 цього тижня. Велика Британія надає Україні танки Challenger 2, щоб допомогти їй захистити свою Батьківщину та повернути свою територію”, - написало у Твіттері Міністерство оборони Великої Британії й оприлюднило фотографії із тренувань українських екіпажів.

На сайті Кабінету міністрів Великої Британії повідомляють, що в суботу, 4 лютого, британський прем’єр Ріші Сунак провів телефонну розмову із президентом України Володимиром Зеленським.

“Прем’єр-міністр сказав, що минулого тижня зустрічався з українськими військовими, що тренуються у Великій Британії, його надихнула їхня мужність та історії про їхніх близьких вдома”, - мовиться у повідомленні британського уряду.

"Його увага зосереджена на тому, щоб забезпечити якнайшвидше надходження оборонної військової техніки Великої Британії на лінію фронту", - йдеться у повідомленні Офісу глави британського уряду.

Президент України Володимир Зеленський під час розмови подякував прем’єр-міністру Сунаку за танки та за навчання українських військових.

«У розмові з прем’єр-міністром Великої Британії Ріші Сунаком подякував за старт тренувань українських екіпажів на «Челленджерах». Також говорили про подальше розширення спроможностей української армії, різнобічну підтримку України на коротку та довгу перспективу», - написав президент Зеленський у Телеграмі.

Як повідомляв Голос Америки, Україна сподівається, що українські військові зможуть застосувати західні танки на полі бою уже навесні. "Я не думаю, що ми будемо чекати до літа. У нас немає часу чекати", - заявив у коментарі Голосу Америки аташе з питань оборони посольства України у США Борис Кременецький.

Воллес: Британські танки доставлять в Україну до літа. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:00:26 0:00

Більше

XS
SM
MD
LG