Спеціальні потреби

Актуально

Обама має припинити скорочення ядерних озброєнь США (світова преса)

Президент США Барак Обама та президент Росії Володимир Путін на зустрічі в Мексиці, 18 червня 2012 р.

У відносинах з Путіним президент Обама повинен брати приклад з президента Джиммі Картера, стверджує Стівен Рейдмейкер у Washington Post. Минулого разу, коли Росія поводилася настільки ж ворожо, за часів «холодної війни», саме Картер зупинив цю агресію, пише колишній помічник державного секретаря з питань контролю за зброєю та нерозповсюдженням ядерної зброї. Після вторгнення Радянського Союзу до Афганістану 1979 року Картер застосував до СРСР санкції, озброїв афганців, які чинили опір загарбникам, і попросив Сенат зупинити виконання угоди про контроль над стратегічними озброєннями.

«Обаму багато критикують за відмову надати Україні засоби для захисту, але його небажання коригувати свою програму контролю за озброєннями під впливом дій Росії – особливо його прагнення будувати «світ без ядерної зброї» – може посилати Росії ще потужніший сигнал про його слабкість і розгубленість у питаннях стратегії. Поза сумнівом, ніхто не може переконливо стверджувати, що [...] Путін – потенційний партнер у розбудові світу без ядерної зброї», – пише автор.

Протягом останніх місяців Москва вже не раз погрожувала світу та Україні застосуванням ядерної зброї та оголосила про розміщення в Криму ракетних комплексів і бомбардувальників, здатних нести ядерну зброю.

«Насправді Путіну програма ядерного роззброєння Обами потрібна тільки як засіб для просування стратегічних інтересів Росії», – стверджує Рейдмейкер.

У 2009 – 2010 роках Обама запропонував Путіну дуже вигідну угоду, згідно з якою США зобов’язувалися скоротити свої стратегічні озброєння, а Росія, яка має менші запаси стратегічної зброї, не повинна була їх скорочувати. Однак Москва упродовж року відмовлялася від цих умов, поки Вашингтон не пішов на додаткові поступки. Натомість у тактичних ядерних боєголовках, які Росія може використати для нападу на союзників США в Європі, вона переважає Штати приблизно вдесятеро, пише автор. Тому незаконні випробування цієї зброї, які Росія здійснює з порушенням договору 1987 року, дуже тривожні.

«Незважаючи на більш ніж достатні свідчення, що Путін не зацікавлений у світі без ядерної зброї, адміністрація Обами вперто намагається просувати програму ядерного роззброєння з Москвою […] Такий ідеалізм перед лицем російської агресії, підкріпленої ядерним арсеналом, лише підтверджує переконання Путіна в тому, що в Обами немає хребта, що протистояти йому», – пише аналітик.

На його думку, Обама, як і Картер, повинен бути жорстким реалістом і зупинити роззброєння, поки Росія не зрозуміє, що через її агресію проти України Штати припиняють скорочувати свій ядерний арсенал, і не почне поводитися краще.

Після війни, яку досі не назвали війною, настало припинення вогню, яке не є припиненням вогню, влучно зазначає The Economist. Щонайменше 331 український військовий і мирний житель загинули за час так званого перемир’я; запеклі бої тривають за Донецький аеропорт і в Дебальцевому. Виконання «мінських домовленостей» між Путіним і Порошенком застрягло, а механізм обміну полоненими – ще один пункт мирного плану, недоопрацьований.

«Офіційні домовленості передбачають обмін «всіх на всіх», але бойовики утримують набагато більше українських полонених, і незрозуміло, які саме полонені підпадають під дію угоди», – пише видання.

А найголовніше те, що сторони так і не погодилися, яким повинно бути майбутнє Донбасу. Обидві готуються до подальших воєнних дій. У невизнаних республіках заявляють, що регіон рано чи пізно увійде до складу Росії, а бойовики, багато з яких походять з територій, звільнених українською армією, прагнутимуть повернути своє житло та майно.

І хоча Порошенко оголосив, що «головна та найнебезпечніша частина війни вже позаду», Путін прагне продовження. Видання прогнозує, що вибори 26 жовтня можуть призвести до хаосу: «Ще один наступ за підтримки Росії на Cході вдарить по довірі виборців до Порошенка та може змістити підтримку на користь націоналістичних партій, що призведе до розколу в парламенті, який виявиться неспроможним здійснювати реформи».

Тим часом Тарас Кузьо у Financial Times стверджує, що результати цих виборів стануть «вінцем» поразки Путіна. Присутність проросійських сил у Верховній Раді різко зменшиться: Партія регіонів тепер має мізерну підтримку, а комуністи взагалі вперше не пройдуть до парламенту.

«Те, що новий парламент буде найбільш проєвропейським, є наслідком хибної стратегії Путіна, який виключив два найбільш проросійські регіони, не зміг створити «Новоросію» та зміцнив український патріотизм серед російськомовних українців», – пише політолог.

Путін зазнав поразки в Україні з п’ятьох причин, вважає він.

По-перше, він не чекав, що українська армія та добровольчі формування дадуть таку потужну відсіч сепаратистам, на порятунок яким довелося прислати російських військових.

По-друге, міжнародні санкції та низькі ціни на нафту протягом 1 – 2 роки дедалі погіршуватимуть стан російської економіки.

По-третє, опитування свідчать, що росіяни, які здебільшого підтримували надання допомоги сепаратистам, все-таки проти відкритого вторгнення в Україну.

По-четверте, стан російських військ відповідає українській армії, оскільки інвестиції в осучаснення першої торкнулися, імовірно, не більше 10% її війська.

І по-п’яте, «Путін завжди плутав «російськомовне населення» в Україні з «росіянами», вважаючи, що це одне й те саме. Він ніколи не міг збагнути, що велика частина українських військових і Національної Гвардії – російськомовні. Так само російськомовними є великі мережі добровольців у сусідніх Харківській і Дніпропетровській областях, які збирають і передають допомогу для українських сил безпеки», – пише політолог.

Крім того, багато раніше нейтрально налаштованих громадян через дії Путіна стали українськими патріотами, і «радянська доктрина про братні український і російський народи незворотньо похитнулася». Підтримка НАТО різко зросла з 30% у 1990-х роках до 50%, і приблизно стільки ж українців підтримують повернення країні ядерного статусу.

Всі новини дня

Західна розвідка – про невдачі Росії. Відео

Західна розвідка – про невдачі Росії. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:06:09 0:00

Новий пакет допомоги США: Чи отримає Україна далекобійні ракети ATACMS з дальністю ураження до 300 км? Відео

Сполучені Штати готують новий пакет оборонної допомоги Україні на суму 775 мільйонів доларів. Серед іншого військового обладнання, в нього закладуть більше боєприпасів для ракетних установок HIMARS, які, за оцінками Пентагону, значно змінили динаміку на полі бою.

«Це наш моральний обов'язок – донести росіянам, що вони співвідповідальні за війну» – Давід Стулік

Старший аналітик дослідницького центру «Європейські цінності» в Празі Давід Стулік.

Російська англомовна газета Moscow Times повідомляє, що різко зросла кількість росіян, які поспішають отримати європейські візи, побоюючись, що Європейський Союз може заборонити російським туристам в’їзд. Низка країн, переважно сусіди Росії, вже оголосили про такі обмеження, і очікується, що це питання буде обговорюватися на неформальній нараді міністрів закордонних справ ЄС у Празі наприкінці серпня.

Наскільки близький ЄС до консенсусу в цьому питанні, і які є аргументи прихильників та противників цього рішення? Про це кореспондентка Голосу Америки Наталія Чурікова говорила з колишнім речником делегації Європейського Союзу у Києві, а нині старшим аналітиком дослідницького центру «Європейські цінності» в Празі Давідом Стуліком.

Інтерв'ю відредаговане для ясності та плинності.

Наталія Чурікова: Фінляндія, як заявив міністр закордонних справ Пекка Гаaвісто 16 серпня, замість тисячі на день буде видавати громадянам Росії лише 100-200 віз. Чехія запровадила майже повну заборону на видачу віз росіянам від самого початку широкомасштабного конфлікту Росії з Україною. Які є результати цього кроку? Як його оцінюють у Празі?

Чеська дипломатія виходить з того поняття, що громадяни будь-якої країни певною мірою відповідальні за дії власної країни

Давід Стулік: Тут у Чехії з початку була повна заборона на в'їзд для громадян Російської Федерації та Білорусі. Це була така форма, скажімо, покарання громадян за те, що робить їхня держава. Чеська дипломатія виходить з того поняття, що громадяни будь-якої країни певною мірою відповідальні за дії власної країни. Але також була створена програма для допомоги росіянам і білорусам, яких переслідує цей режим.

Тобто ми не маємо повної заборони. Ми допомагаємо тим, хто потерпає від цих режимів. Така політика має велику політичну підтримку, і має підтримку на рівні нашого суспільства.

Ми просто не можемо давати їм такі привілеї, які мають громадяни інших країн, які поводяться цивілізовано, і не нападають на своїх сусідів

Звісно, є багато росіян, які жили в Чехії і раніше, і яким соромно за Росію, і навіть такі люди підтримують такі заборони, санкції, які стосуються конкретних громадян.

Тут є консенсус, що це один з механізмів, як можна спробувати донести до російських громадян, що ми не можемо до них ставитися як раніше, що це їхня країна почала війну, їхня країна напала на іншу європейську країну, це Росія є тією країною, яка порушує міжнародне право. І ми просто не можемо давати їм такі привілеї, які мають громадяни інших країн, які поводяться цивілізовано, і не нападають на своїх сусідів.

Н.Ч.: У травні відбувся форум, на якому росіяни, які живуть за кордоном і перебувають в опозиції до російського режиму, говорили про те, що потрібно створювати якийсь «паспорт доброго росіянина», тобто, щоб вони могли подорожувати світом так, як раніше. Чи це не є просто спосіб полегшити собі життя, але жодним чином не вплинути на той курс, який тримає Кремль до сьогоднішнього дня?

Деякі дійсно скаржаться, що зараз їхні права обмежені, на що я відповідаю, що вони не гинуть під бомбами

Д.С.: Це дуже складна моральна та етична дилема, як ставитися до таких людей. Я на особистому рівні зустрічаюся з різними людьми з Росії, деякі дійсно скаржаться, що зараз їхні права обмежені, на що я відповідаю, що вони не гинуть під бомбами, не втікають з власних домівок.

Але є і інші мої російські колеги, які кажуть, що будуть мовчати і терпіти, бо основне зараз – страждання українців. Ці люди визнають, що вони є за це відповідальні, бо зробили замало у себе в країні, для того, щоб протиставитися тому режиму, який там зараз є . І вони кажуть, що навіть не розраховують на якесь там примирення з українцями. Єдине, що вони хочуть робити, це щоб російський режим якнайшвидше програв цю війну, і щоб Україна перемогла. І звісно, таких людей є абсолютна меншість, але такі люди теж є.

Н.Ч.: У Чехії є цікавий досвід на рівні окремих громадян. Я пригадую на початку війни у 2014-му році один з чеських власників готелів у Остраві заборонив заселяти у свій готель російських громадян. Тоді на нього подали в суд за дискримінацію, але він його зрештою виграв. На якомусь етапі, він просив росіян підписати заяву про те, що вони не підтримують захоплення українського Криму.

Чи це міг би бути такий шлях, який би відкривав «хорошим росіянам» можливість приїхати до Європи, щоб вони підписали при отриманні візи якусь заяву про те, що вони не підтримують російську агресію проти України?

Д.С.: Звісно, така можливість обговорюється. Тут у Чехії діє не діяла заборона для всіх росіян. Тим, хто не погоджувався з нелегальною анексією Криму, власник дозволяв перебувати у своєму готелі.

Це питання національної безпеки

І, наприклад, у Сполучених Штатах є така візова практика, що імміграційні органи можуть не впустити на територію Сполучених Штатів людей, які не підтримують зовнішню політику Сполучених Штатів. І той, хто підтримує російську агресію, підпадає під цей параграф. І, звісно можна вимагати від таких людей підписати декларацію, що «я не погоджуюся з російською агресією проти України».

Люди, які витрачають гроші на західних узбережжях Франції, Італії та Іспанії – не пересічні росіяни, бо 70% росіян ніколи не покинуло межі власного регіону

Це питання національної безпеки. І ще раз наголошую – ніхто не каже, що люди, яких переслідує власний режим, не зможуть в’їхати.

Ми тут говоримо про туристичні візи, про те що люди витрачають гроші на західних узбережжях Франції, Італії та Іспанії. А часто це – не пересічні росіяни, бо 70% росіян ніколи не покидало межі власного регіону.

Це клас російського суспільства, який активно підтримує цю агресію, який навіть заробляє на цій агресії. У мене було б питання, звідки ці люди мають гроші, звідки їх заробили, з державного бюджету, на різних корупційних схемах і тільки тому, що наближені до певних структур? Тобто це моральний обов’язок заборонити таким людям користуватися привілеями, як сказала естонська прем'єр-міністр, бо це не є право людини. Тут мусимо бути чіткі, щоб мати морально чисту власну совість. І таким самим чином показати українцям, на чиєму боці ми є.

Н.Ч.: Ми знаємо про те що зараз в Європейському Союзі відбуваються дискусії про те, чи потрібно заборонити видачу віз для росіян в усьому Європейському Союзі.

Деякі країни вже це зробили, так само як і Чехія, це зробили Балтійські країни, зараз активно про це говорять у Польщі, але разом з тим є активні противники цього кроку, наприклад канцлер Німеччини Олаф Шольц, який говорить, що «це війна Кремля, а не війна росіян», хоча опитування громадської думки в Росії говорять про те, що абсолютна більшість російських громадян підтримують війну. На чий бік буде схилятися дискусія в Європейському Союзі?

Д.С.: ​Я думаю, вона буде схилятися в бік тих, хто буде пропонувати якусь заборону. Бо тут, наприклад, пан Шольц забуває історію власної країни.

У 1930-х роках Гітлер був тим єдиним, хто почав усі ці війни. А чи він також мав підтримку німецького суспільства? І тут ця аналогія до Росії є дуже чітка, і не можна говорити,що це є «війна Путіна». Я думаю, вже мало хто Європі в буде так говорити. Ні, це –війна путінської Росії, так, як колись була війна фашистської, гітлерівської Німеччини, яка мала підтримку власних громадян у суспільстві.

Ми будемо йти до того, що треба перенести це відчуття відповідальності за цю війну на рівень громадян

І аргумент, що тут не йдеться про війну росіян, він хибний, мені здається. Тут краще говорити про те, що я згадав раніше, що це є співвідповідальність громадян за те, який в них уряд, хто в них є президентом.

Так що, я думаю, це буде більше і більше зрозуміло європейським політикам. І ми будемо йти до того, що треба перенести це відчуття відповідальності за цю війну на рівень громадян.

Щодо громадян, які підтримують Путіна, я скептичний, що вони це зрозуміють, бо їм російська пропаганда пояснить, що поганий Захід, НАТО, не хочуть їх до себе пускати. І це буде, скоріше за все, використано на користь путінського режиму. Тобто парадоксально, кількість прихильників путінського режиму і війни в Україні з боку російських громадян може зрости, вони можуть почуватися під загрозою. Але з боку нашого, з боку України, це моральний обов'язок - донести цим людям, що вони співвідповідальні за війну.

«Відмова росіянам у візах ЄС - це питання національної безпеки» - Стулік. Інтерв'ю

За повідомленнями ЗМІ, останнім часом різко зросла кількість росіян, які поспішають отримати європейські візи - хвилюючись, що ЄС може заборонити їм в’їзд.

"Солдати музики": Нью-Йорк зустрів оваціями Український оркестр свободи. Відео

"Солдати музики": Нью-Йорк зустрів оваціями Український оркестр свободи. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:07:01 0:00

У четвер Нью-Йорк зустрічав оваціями Український оркестр свободи - концерт українських музикантів відбувся в межах світового турне.

Більше

Відео - найголовніше

Західна розвідка – про невдачі Росії. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:06:09 0:00
XS
SM
MD
LG