Спеціальні потреби

Аби протидіяти Росії важливо поширювати інформацію щодо її планів та провокацій – заступник постійного представника США при ООН


Інтерв’ю із Джеффрі Прескоттом, заступником голови місії США в ООН, про дипломатичні зусилля США. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:30 0:00

Інтерв’ю із Джеффрі Прескоттом, заступником голови місії США в ООН, про дипломатичні зусилля США. Відео

Цього тижня світ спостерігав за активізацією дипломатичних зусиль в рамках Організації Об`єднаних Націй, щодо врегулювання ситуації довкола потенційної військової агресії Росії проти України.

У понеділок Рада Безпеки ООН провела засідання, присвячене обговоренню ситуації на українському кордоні. Зустріч ініціювало Постійне представництво США при ООН. Вона мала інформаційний та превентивний характер. Жодних рішень чи резолюцій прийнято не було.

Незважаючи на позицію Росії, яка наголошувала на тому, що немає підстав для обговорення, більшість учасників зустрічі виступили з досить критичними заявами щодо дій Російської Федерації.

Чому для Сполучених Штатів було важливо провести це засідання; яка тактика уряду США щодо протидії російським провокаціям та потенційному вторгненню; чи варто боятися головування Росії у Раді Безпеки – відповідь на ці та інші питання надав кореспондентці «Голосу Америки» Ірині Соломко заступник Постійного представника США при ООН Джефрі Прескотт.

Ірина Соломко: Після засідання Ради Безпеки ООН та заяв російського посла склалося враження, що Росія готова до дипломатичного шляху вирішення конфлікту, проте, останні данні Міністерства оборони США щодо підготовки Росією провокації на сході, продемонстрували, що ескалція триває. Як би ви могли прокоментувати цю ситуацію?

Джефрі Прескотт: Думаю найважливіше, що ви почули під час засідання у заявах держав, це те, що шлях миру та дипломатії – кращий, аніж шлях війни. Саме тому Сполучені Штати та наші союзники і скликали засідання. Ми хотіли мати відкриту зустріч, на якій Росія повинна виступити перед світом і пояснити: чому на українському кордоні перебуває понад сто тисяч її військових? Чому вона проводить ці ескалаційні дії, в тому числі планує провокації? Ще раз переконатися, що світ чітко зазначив: дипломатія – це спосіб вирішення питань безпеки в Європі, включаючи Україну. А шлях протистояння – неправильний підхід. Я думаю ви почули цей об’єднаний голос.

І. С.: Тобто і США, і інші члени РБ ООН задоволені результатами зустрічі?

Д. П.: У нас немає сумнівів щодо цього. І ми обрали цей шлях, бо намагаємося використати усі наявні дипломатичні інструменти. Тому ми вже провели більше двохсот зустрічей з лідерами, аби обговорити кризу. Це і ОБСЄ, і НАТО. Ми маємо двосторонні контакти з Росією. Зараз докладається дуже багато дипломатичних зусиль. І Рада Безпеки – найкращий майданчик, аби обговорювати питання миру та безпеки. Вона має не лише реагувати на події, а й використовувати так звану превентивну дипломатію. Це те, що ми робили у понеділок.

І. С.: Низка експертів не виключають, що Росія не буде вдаватися до масштабного вторгнення, а буде проводити локальні військові операції. В такому випадку країнам буде важче застосовувати санкції, а ООН – реагувати.

Д. П.: Саме тому ви бачите, що США постійно озвучують інформацію, яку отримують, як це було з даними щодо потенційних провокацій Росії. Україна також чудово знає, чого чекати від Росії. Українці живуть з цим вже багато років. Про це знають США та решта світу.

І. С.: Ми пам`ятаємо 2014-ий, коли Росія проводила свої операції під прикриттям, наприклад, використовуючи «зелених чоловічків» у Криму. Коли решта світу зрозуміла це, було вже занадто пізно. Ці речі дозволили Росії уникнути покарання. В цьому контексті, чи зможе Рада Безпеки адекватно зреагувати, якщо Росія знову скаже, що це – не вона?

Ми розуміємо: агресія, яку Росія може планувати, може мати різні форми.

Д. П.: Саме тому так важливо, що США та партнери поширюють інформацію щодо планів Росії. Саме тому ми ділимося даними наших розвідувальних служб із союзниками. Бо ми розуміємо: агресія, яку Росія може планувати, може мати різні форми. Вона може бути прихованою, включати в себе «операції під чужим прапором» чи провокації. Тому нам важливо, щоб світ розумів, що може статися. Тому ми скликали Раду Безпеки, бо переконані: важливо говорити про ті загрози, які несе Росія. І ми готові використовувати цей майданчик для подальших дипломатичних зусиль. Але ми також продовжимо поширювати інформацію та працювати з нашими партнерами, аби переконатися, що ми бачимо ситуацію однаково та готуємося до відповіді, коли Росія вирішить продовжити вторгнення.

І. С.: Лютий – місяць, коли Росія головує у Раді Безпеки. Оскільки є інформація, що Росія планує розпочати свої операції найближчим часом, є побоювання, що Москва може скористатися своїм статусом та завадити Раді Безпеки адекватно і швидко відреагувати. Ви поділяєте ці побоювання?

Д. П: Правила Ради Безпеки досить чіткі. Якщо є питання, яке має бути розглянуте РБ ООН, це відбудеться. І у головуючого немає можливості це змінити. Мене більше хвилює, якщо Росія продовжить свою тактику. Ви бачили у понеділок, як Росія намагалася уникнути питання, відволікти увагу, і не давати пояснення чому вона має більше аніж сто тисяч військових на кордоні з Україною? І чому виглядає так, що вона погрожує подальшими військовим вторгненням? Але ми готові мати подальші розмови щодо цього в рамках РБ ООН.

І. С.: Тобто ми можемо очікувати на нові засідання?

Д. П.: Ми готові використовувати РБ ООН, але це буде відбуватися разом з іншими дипломатичними зусиллями, які ми поєднуємо. Тому ви бачите, що ми постійно консультуємося з Європейським Союзом, Постійним представництвом України при ООН. Намагаємося працювати з усіма членами РБ ООН, щоб люди могли слідкувати за цією дуже чіткою загрозою міжнародному миру та безпеці.

І. С.: 17 лютого Росія планує знову провести засідання Ради Безпеки, присвячене виконанню Мінських угод. Багато експертів називають його піар-акцією росіян, яка дозволяє поширювати їхні наративи на такому високому рівні.

Практично усі члени РБ ООН чітко заявили, що шлях дипломатії кращий, аніж шлях війни. І це нас веде до ключових принципів ООН – територіальної цілісності та суверенності держав.

Д. П.: Ми чекаємо на можливість обговорити Мінські угоди. Почути, як відбувається процес. Вочевидь, зараз відбувається досить активний дипломатичний процес довкола цього питання. Але якщо під час засідання буде намагання відволікти чи змінити напрям розмови, ми готові повертати зустріч у конструктивний напрямок. Одна з причин, чому ми беремо участь у цій розмові, полягає в тому, що ми бачимо реальну можливість для обох сторін обговорити ситуацію.

І. С.: Окрім засідання РБ ООН, на 23 лютого заплановані дебати Генеральної Асамблеї ООН щодо ситуації на тимчасово непідконтрольних територіях України. Позиція Росії на них досить деструктивна, з 2014-го вона повторює ті самі повідомлення. В чому ви бачити важливість цієї події в контексті донесення правди?

Д. П.: Відповідаючи на питання, я би хотів повернутися до того, що ми побачили цього тижня. Практично усі члени РБ ООН чітко заявили, що шлях дипломатії кращий, аніж шлях війни. І це нас веде до ключових принципів ООН – територіальної цілісності та суверенності держав. Ідеї, що ти не можеш просто змінити кордони іншої країни силою. І міжнародне співтовариство має спільне зобов’язання відстоювати ці принципи та боротися з них. І це те, що ви побачили у понеділок. Переконаний, ви і далі побачити, як ООН буде їх підтримувати та адвокатувати за них.

XS
SM
MD
LG