Спеціальні потреби

Актуально

"В світі все більше говорять, що король – голий, Путін - голий". Екс-посадовиця Пентагону про спроби Кремля створити кризи у світі

Дебра Кейган

Цієї осені обстріли Росією енергетичної інфраструктури в Україні перед зимою, невизначеність щодо участі Кремля в зерновій угоді, а також ядерна риторика - змусили світ говорити про цілий спектр глобальних загроз перед початком зими.

Росія проводить тактику залякування і створює міжнародні кризи на тлі воєнних провалів в Україні, кажуть в уряді США.

"Поки Росія створює міжнародні кризи, Україна продовжує героїчно звільняти свою територію", - каже представник США в ОБСЄ Майкл Карпентер. Росія погрожує українським цивільним, голодуючим в Африці та Азії, а також європейським споживачам газу, і готова завдати людям шкоди, щоб досягнути геополітичних цілей, заявив Карпентер на засіданні Постійної ради ОБСЄ 3 листопада.

Про три світові загрози - ядерну загроза, загрозу зриву поставок продовольства через Чорне море, а також загрозу гуманітарної кризи, через обстріли Росією енергетичної інфраструктури в Україні, ми поговорили з екс-високопосадовицею Пентагону та експерткою Трансатлантичної мережі лідерства Деброю Кейган.

Кейган переконана: ядерні погрози, ймовірно, є шантажем Росії. Путін, скоріш за все, не застосовуватиме ядерну зброю, бо для його війська війна в Україні стане "самовбивством", а також через єдність міжнародної позиції в опозиції до ядерної війни, включаючи такі країни як Китай та Індія, які не приєднуються до коаліції з оборонної допомоги Україні.

Світові лідери, включаючи президента США Джо Байдена, канцлера Німеччини Олафа Шольца вказали на неприпустимість ядерних погроз з боку Росії. В п’ятницю лідер Китаю Сі Цзіньпін також закликав міжнародну спільноту виступити проти ядерної війни і «відкинути загрозу ядерної зброї». На цьому тлі, посадовці Кремля почали деескалацію риторики стосовно застосування ядерної зброї, йдеться в щоденному звіті Американсього інситуту вивчення війни (ISW) за 6 листопада. Аналітики вказують на заяви російського МЗС 2 листопада про «запобігання ядерній війні» а також заяву Путіна наприкінці жовтня про те, що Росії немає сенсу застосовувати ядерну зброю в Україні.

Минулого місяця Росія також заявила про призупинку участі в зерновій угоді, хоча, на тлі рішення Туреччини, України та ООН продовжувати поставки зерна через Чорне море, Росія відновила свою участь в угоді, вона все ж не вказала, чи продовжить дію угоди і після її завершення в листопаді. Кейган переконана - ситуація із зерновою угодою показала, що Росію на тек серйозно спрймають у світі, як ще півроку тому.

Також наприкінці минулого місяця Росія збільшила напади на енергетичну інфраструктуру. Мільйони залишились без світла та водопостачання в Україні, що загрожує гуманітарній кризі в Україні та Європі. У відповідь на заклики України допомогти з протиповітряним захистом, Норвегія США, Іспанія надали додаткові системи протиповітряної оборони, повідомив в понеділок міністр оборони України Олексій Резніков. Обстріли української інфраструктури підкреслили те, що Україна негайно потребує ефективних систем протиповітряної оборони, йдеться в дослідженні британського королівського інституту RUSІ опублікованому 7 листопада.

Аналітики Джастін Бронк, Джек Вейтлінг та Нік Рейнольдс наголошують на нагальній потребі протиповітряного захисту для України.

"Захід має уникнути самозаспокоєння щодо необхідності негайно зміцнити українську протиповітряну оборону, - йдеться в дослідженні RUSI. - Саме завдяки нездатності зруйнувати українські мобільні системи SAM, Росія все ще не може ефективно застосовувати можливості важкого та ефективного повітряного вогню бомбардувальників з фіксованим крилом та багаторольових винищувачів, щоб бомбардувати українські стратегічні цілі та передові позиції з середньої висоти, як вони це робили в Сирії".

Кейган вважає - складність в наданні Заходом протиповітряної оборони Україні полягає в загальній нестачі такої зброї у світі, а не в недостатній підтримці України, адже минулі двадцять років західні держави розраховували на перевагу в повітрі і не інвестували достатньо у виробництво таких систем.

Інтерв'ю перекладене з англійської мови, відредаговане для ясності та плинності.

Оксана Бедратенко, Голос Америки: Зараз багато говорять про можливість того, що Росія застосує ядерну зброю в Україні. На Вашу думку, це реальна загроза чи частина психологічної війни?

Путін каже війську – треба застосувати ядерну зброю, а потім йти завершувати операцію. Для них це практично негайна смерть 

Дебра Кейган: Скажу вам власну точку зору: це більше шантаж Путіна. Він не сам натискає кнопку. Чому я не так серйозно сприймаю це, як інші, бо його військо не захоче це робити - діяти в забрудненому просторі. Путін каже війську: треба застосувати ядерну зброю, а потім йти завершувати операцію. Для них це практично негайна смерть.

По-друге, думаю його відраджують китайці, індійці та Іран, які використовують ядерну зброю, щоб залякувати інші країни. Індія використовує ядерний фактор, щоб погрожувати Пакистану. Іран погрожує практично всім у світі ядерною зброєю, особливо в Леванті. Китай покладається на ядерний фактор, щоб залякувати країни в Південно-Китайському морі, тощо. Якщо Росія використає ядерну зброю, це зашкодить всім країнам, бо тоді всі скажуть – якщо ви її застосуєте в будь-якому разі, чому ми мусимо до вас дослухатись?

О.Б.: Чи здатна ця ядерна загроза відвернути увагу Заходу, відволікти ресурси, які могли б іти на допомогу Україні?

Це основоположне нерозуміння, що США, або хтось інший може вказати президенту Зеленському, чи народові України, як будувати своє майбутнє.

Д.К.: Гадаю, все навіть гірше. Дехто в США, а також в Європі вважають, що цієї загрози достатньо, щоб притягнути Україну за стіл перемовин. Не знаю, як це можливо. Сміховинно вести перемовини про те, щоб Росія могла залишити собі частину української території. На жаль, Росія знає, що є люди в США, які говорять з Білим домом та на Капітолійському пагорбі кажуть, що потрібно підштовхнути Україну, бо ситуація виходить з-під контролю.

Гадаю, це основоположне нерозуміння, що США або хтось інший можуть вказати президенту Зеленському чи народові України, як будувати своє майбутнє.

Чи уповільнюється підтримка? Ні. Насправді, зустріч в Брюсселі на полях засідання міністрів оборони НАТО була чи не найважливіша, бо країни, які не хотіли втручатись, зараз долучаються, бо вони бачать шкоду та руйнування, які Росія приносить цивільним, що Росія використовує іранські дрони і в майбутньому, можливо, іранські балістичні ракети проти легких цілей – міст, населених пунктів. Це не військові цілі.

О.Б.: На вашу думку, чи залишається єдність Заходу в підтримці України?

Д.К.: Країни, які раніше активно не підтримували Україну, тепер бачать, що це війна проти людей, проти їхнього виживання. Думаю, Росія прорахувалась, коли думала, що спустошення спонукає Захід відступити. Такого не сталось.

Я гадаю прийшло розуміння того, що це війна проти людей, яких Росія катує, ґвалтує, грабує. Важко усвідомити, що Росія краде дітей і відвозить до Росії. Важко країнам, які зазвичай кажуть, що вони за мир, тепер бачити це і виправдовувати свій звичний гуманітарний підхід до світу

Більше країн стали публічно висловлювати свою позицію, такі як Іспанія, Німеччина, Бельгія та Люксембург. Ці країни тепер пропонують ресурси, кошти, гранти на купівлю зброї та інше. Я гадаю, прийшло розуміння того, що це війна проти людей, яких Росія катує, ґвалтує, грабує. Важко усвідомити, що Росія краде дітей і відвозить до Росії. Важко країнам, які зазвичай кажуть, що вони за мир, тепер бачити це і виправдовувати свій звичний гуманітарний підхід до світу.

Вірно, що підтримка Заході Україні залишається. Її не похитнули ці обстріли інфраструктури, ядерні погрози.

Гадаю, завжди будуть ті, про яких мені мій колега казав: "Вони помилялись про розширення НАТО, помилялись, коли казали, що Україна за три дні здасться Росії, і тепер помиляються щодо цього". Такі люди намагаються врятувати свої репутації заявами про те, чого не існує.

О.Б.: Тривають обстріли української інфраструктури. Україна закликає надати більше протиповітряної оборони, щоб закрити небо. Водночас, бої на полі бою більше артилерійські.

Проблеми з поставкою Україні адекватного протиповітряного захисту в тому, що його у великій кількості немає. Необхідно виробити. Наприклад, завжди була нестача систем «Патріот», нестача німецьких Айріс-Т, які отримала Україна

Д.К.: Коли йдеться про протиповітряну оборону, ми так говоримо, немов Захід має необмежені запаси ППО. Насправді, двадцять два роки більшість країн, які воювали в Афганістані, Іраку, проти ІДІЛ, воювали проти заворушень і розраховували на перевагу в повітрі. Тому в більшості країн Заходу, включаючи США, небагато інвестували в багаторівневу протиповітряну оборону. Проблеми з поставкою Україні адекватного протиповітряного захисту в тому, що його у великій кількості немає. Необхідно виробити. Наприклад, завжди була нестача систем Patriot, нестача німецьких IRIS-Т, які отримала Україна, бо їх мало виробляли пару десятків років, бо розраховували на перевагу в повітрі.

За останні пару років через напади Ірану на сили США в Іраку та Сирії, і, звичайно, через те, що відбувається в Україні, прийшло розуміння того, що в багаторівневу систему протиповітряної оборони інвестували недостатньо.

Тому уповільнення я не пояснюю небажанням підтримати Україну. Потрібен час, щоб виробити такі системи, як NASAMS.

Однак тим часом Україні можна надати далекобійні системи, щоб стріляти по об’єктах, з яких запускають іранські дрони, наприклад. Тут можна зробити більше, бо обладнання, яке має зараз Україна не може стріляти глибоко по території Криму без використання літаків, а літаки над Кримом збиватимуть, бо Росія має там багато систем ППО.

О.Б.: Ми говорили про обстріли інфраструктури, ядерну загрозу. Щодо продовольчої загрози. Цього місяця Росія призупинила участь в зерновій угоді, а потім повернулась. Що це за стратегія?

Д.К.: Це цікаво, бо ми побачили, що Росію не сприймають так серйозно, як шість місяців тому. Подивіться на реакцію Ердогана, керівника Туреччини, коли Росія заявила про вихід із зернової угоди – він сказав: "Ні. Є угода, і ви це робитиме". І Росія мала виконувати.

Все частіше Путін погрожує і сподівається отримати реакцію, але країни не зважають на те, що він каже. Думаю, він такого не очікував.

В світі все більше говорять, що король голий, Путін - голий.

Цікаві події в Казахстані, де менше року тому російські війська приборкували внутрішню опозицію. Тепер Казахстан багато заробляє через російські санкції, бо там видобувають рідкоземельні мінерали, газ та нафту. Це також видно з протистояння між Киргизстаном та Таджикістаном, що там Росія не відіграє ролі, Китай має більшу роль, бо підтримує Таджикістан.

На Кавказі Туреччина робить що хоче на боці Азербайджану в протистоянні з Вірменією. Росія не відіграє жодної ролі, що розчаровує Вірменію. Все частіше Путін погрожує і сподівається отримати реакцію, але країни не зважають на те, що він каже. Думаю, він такого не очікував.

Всі новини дня

Посол США в НАТО роз'яснила позицію США щодо визнання Росії державою-терористом

Посолка США в НАТО Джуліанн Сміт

США наразі не вважають корисним визнання Росії в якості держави-спонсора тероризму, але виступають за подальші обмеження для Росії у вигляді санкцій та експортних обмежень. Про це посолка США в НАТО Джуліанн Сміт заявила під час брифінгу для преси в понеділок.

"Гадаю, ви чули коментарі президента Байдена та інших в адміністрації, - зауважила Сміт відповідаючи на питання преси в понеділок. - Відчуття у Вашингтоні в тому, що це насправді наразі непотрібно, і, насправді, може бути контрпордуктивно в тому плані, що це може зашкодити нашій можливості, наприклад, привозити гуманітарну допомогу Україні, або вивозити певну кількість зерна з України".

Сміт зауважила, що з цієї причини, "Сполучені Штати зосереджені на тому, щоб із багатьма партнерами та союзниками в світі працювати над санкціями і визначати шляхи запровадження додаткових санкцій, щоб збільшувати тиск на Путіна та його уряд, режим в Москві, а також тиснути на економіку та фактично забороняти російському війську просуватись і створювати нові спроможності в цій війні. Тому зовсереджуємося на поєднанні санкцій, експортних обмежень та іншого".

Минулого тижня 494 голосами "за" Європейський парламент визнав Росію державою-спонсором тероризму. 58 депутатів проголосувало "проти", а 44 "утрималось". Парламенти Латвії та Естонії раніше окремо оголосили Росію державою-спонсором тероризму.

Сміт спілкувалась з пресою напередодні початку засідання НАТО в Бухаресті. В понеділок державний секретар Ентоні Блінкен вирушив до Бухареста для участі у дводенному саміті міністрів закордонних справ країн НАТО, що, за повідомленням Держдепу, буде присвячений питанням російської війни в Україні, нової Стратегічної концепції НАТО, енергетичної безпеки та захисту критичної інфраструктури.

"Ми продовжуватимемо зосереджувати увагу і координувати зусилля для підтримки перемоги України та обговорюватимемо енергетичну безпеку й інші критичні питання, які впливають на євроатлантичну безпеку", - написав Блінкен у Twitter.

Напередодні саміту під час прес-конференції з президентом Румунії Клаусом Йоганнісом генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ наголосив на важливості інвестування в оборону, оскільки союзники стикаються "із найбільшою безпековою кризою" нашого часу.

Блінкен: продовжимо співпрацю для підтримки перемоги України

Сили ЗСУ на лінії фронту на Донеччині, 24 листопада 2022. (AP Photo/Roman Chop)

Державний секретар Ентоні Блінкен вирушив до Бухареста для участі у дводенному саміті міністрів закордонних справ країн НАТО, що, за повідомленням Держдепу, буде присвячений питанням російської війни в Україні, нової Стратегічної концепції НАТО, енергетичної безпеки та захисту критичної інфраструктури.

"Ми продовжуватимемо зосереджувати увагу і координувати зусилля для підтримки перемоги України та обговорюватимемо енергетичну безпеку й інші критичні питання, які впливають на євроатлантичну безпеку", - написав Блінкен у Twitter.

Напередодні саміту під час прес-конференції з президентом Румунії Клаусом Йоганнісом генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ наголосив на важливості інвестування в оборону, оскільки союзники стикаються "із найбільшою безпековою кризою" нашого часу.

"Ми не можемо дозволити Путіну перемогти, - сказав Столтенберґ. - Це покаже авторитарним лідерам у всьому світі, що вони можуть досягти своїх цілей, використовуючи військову силу - і зробить світ більш небезпечним місцем для всіх нас. Підтримувати Україну в інтересах нашої безпеки".

У нараді міністрів НАТО візьме участь і міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.

Раніше Голос Америки повідомляв, що ця зустріч в Бухаресті нагадує, що на Бухарестському саміті НАТО у квітні 2008 року була проголошена згода на вступ України та Грузії. Через 4 місяці після того саміту у серпні 2008 Росія здійснила вторгнення до Грузії. Приєднання країн до Альянсу було відкладене і не втілене впродовж 14 років.

30 вересня 2022 року на тлі запеклих боїв української армії з повномасштабним російським вторгненням Україна знову оголосила подання заявки на вступ в НАТО «у пришвидшеному порядку», але і тепер в Альянсі дали зрозуміти, що вважають такий крок не на часі, хоч і підтвердили українське право на членство в майбутньому.

У статті використано матеріали AP, Reuters

США та Росія використали "лінію деконфліктної ситуації" лише раз з початку війни РФ в Україні - Reuters

Будівля Пентагону, США

ВАШИНГТОН, 28 листопада (Reuters). Лінія зв’язку, створена між військовими Сполучених Штатів і Росії на початку війни Москви проти України, наразі була використана лише один раз, повідомив Reuters офіційний представник США.

Чиновник, який говорив на умовах анонімності, сказав, що Сполучені Штати ініціювали дзвінок через “лінію деконфліктної ситуації”, щоб повідомити про свою стурбованість щодо російських військових операцій поблизу критичної інфраструктури в Україні.

Reuters першим повідомляє про використання “лінії деконфліктної ситуації” поза тестуванням.

Інформацію обмежено щодо конкретного інциденту, який призвів до дзвінка на лінію, яка з’єднує Європейське командування збройних сил США та Центр управління національною обороною Росії.

Офіційний представник відмовився уточнювати, але сказав, що її не було використано, коли ракета впала в Польщі 15 листопада, убивши двох людей. Ймовірно, вибух спричинила українська ракета протиповітряної оборони, але остаточну відповідальність несе Росія, оскільки вона почала війну наприкінці лютого, заявили в НАТО.

Хоча офіційний представник США відмовився уточнити, яка саме діяльність Росії викликала тривогу в США, були публічно визнані інциденти, пов’язані з бойовими діями Росії навколо критичної української інфраструктури.

Сюди входять російські операції навколо Запорізької АЕС України, найбільшої в Європі, яка перебуває під контролем Росії.

Україна також висловила занепокоєння, що Росія може підірвати Новокаховську дамбу, яка стримує величезне водосховище на півдні України. Прорив дамби призведе до затоплення населених пунктів, включно з обласною столицею Херсоном, яку українські війська відбили 11 листопада.

Зв'язок між США та Росією перебуває в центрі уваги з початку вторгнення Росії до її сусіда, враховуючи серйозний ризик того, що прорахунок будь-якої сторони може спричинити прямий конфлікт між державами, які мають ядерну зброю.

КІЛЬКА МЕТОДІВ ЗВ’ЯЗКУ

“Лінія деконфліктної ситуації”— це лише один із кількох способів спілкування військових США та Росії.

Інші військові канали включають нечисленні переговори на високому рівні між міністром оборони США Ллойдом Остіном і міністром оборони Росії Сергієм Шойгу. Вищі генерали США та Росії, генерал армії США Марк Міллі та російський генерал Валерій Герасимов, також двічі розмовляли з початку війни, повідомили в його офісі.

Радник Білого дому з національної безпеки Джейк Салліван і директор ЦРУ Білл Бернс також контактували з російськими офіційними особами.

Проте відносини між США та Росією знаходяться на найнижчому рівні з часів холодної війни, і Державний департамент США заявив у понеділок, що Москва відклала переговори в Каїрі, спрямовані на відновлення інспекцій щодо ядерної зброї. У російському МЗС підтвердили перенесення переговорів. Жодна сторона не вказала причини.

Відповідаючи на прохання прокоментувати "лінію деконфліктної ситуації", Пентагон лише сказав, що він зберіг кілька каналів для «обговорення критичних питань безпеки з росіянами під час надзвичайної ситуації з метою запобігання прорахункам, військовим інцидентам і ескалації».

«Нас надихають нещодавні розмови високого керівництва Міністерства оборони з російськими колегами, і ми вважаємо, що продовження діалогу має вирішальне значення», — заявив речник Міністерства оборони.

Ні посольство Росії у Вашингтоні, ні міністерство оборони в Москві не відповіли на запити про коментарі.

НЕ ТЕЛЕФОННА ЛІНІЯ ДЛЯ «СКАРГ».

Коли про це було оголошено в березні, Пентагон заявив, що “лінію деконфліктної ситуації” створено, щоб уникнути будь-яких випадкових зіткнень у повітряному просторі НАТО чи на землі.

«Це не створене як універсальна лінія скарг, де ми можемо просто взяти телефонну трубку та висловити занепокоєння щодо того, що Росія робить в Україні», — сказав тоді високопоставлений чиновник оборони США.

Під час холодної війни Сполучені Штати та Радянський Союз підтримували такі гарячі лінії на різних рівнях.

Олександр Вершбоу, колишній посол США в Москві та колишній високопосадовець Пентагону та НАТО, сказав, що ця “лінія деконфліктної ситуації” мала зосередитися на щоденних операціях - на відміну від більш стратегічних розмов між високопосадовцями, такими як Міллі та Герасимов.

Вершбоу провів порівняння з набагато активнішою лінією розв’язання конфлікту в Сирії, де збройні сили США та Росії іноді діють в одному повітряному просторі чи місцевості.

«Ми бачили це в Сирії, де наявність прямого оперативного каналу може принаймні прояснити наміри під час ситуації, що швидко розвивається, коли, можливо, Вашингтон спить», — сказав Вершбоу Reuters.

“Лінія деконфліктної ситуації” перевіряється двічі на день із розмовами російською мовою, повідомив Reuters офіційний представник США. За словами чиновника, російськомовний представник Європейського командування США ініціює ці дзвінки з Вісбадена, Німеччина.

Вісбаден також є місцем розташування нової Групи сприяння безпеці Пентагону в Україні (SAG-U), яка дистанційно підтримує захист київського уряду від російських військ.

Посадовці США на умовах анонімності раніше говорили, що на початку конфлікту вважалось, що лінію можуть застосувати, якщо Сполученим Штатам знадобиться евакуювати американців з окупованої Росією території України.

Один посадовець припустив, що це також могло бути використано, якщо російський винищувач переслідував український літак у польському повітряному просторі або якщо російська ракета перетнула б повітряний простір НАТО.

«Ми повинні допомогти Україні захистити себе», – Єнс Столтенберґ. Відео

«Ми повинні допомогти Україні захистити себе», – Єнс Столтенберґ. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:15 0:00

«Я очікую, що одне із послань зустріч міністрів закордонних справ тут, у Бухаресті, це потреба в подальшому посиленні постання як систем ППО, так і запах частин, навчання та боєприпасів», – генсекретар НАТО Єнс Столтенберґ.

Треба готуватись до нових атак Росії по енергетиці України - Столтенберґ. Генштаб ЗСУ каже, що російська авіація вже напоготові

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг

Президент Росії Володимир Путін намагається використати зиму як зброю у війні проти України, а отже потрібно готуватись до нових атак, тому союзники по НАТО посилили підтримку України. Про це заявив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ у Бухаресті під час прес-конференції із президентом Румунії Клаусом Йоганнісом напередодні дводенного саміту міністрів закордонних справ країн Альянсу.

Столтенберґ заявив: "Країни Альянсу надають передові системи протиповітряної оборони та різні системи, які можуть протистояти загрозам, зокрема різні типи безпілотників, а також крилаті та балістичні ракети". Генсек закликав країни НАТО посилювати поставки Києву систем протиповітряної оборони, боєприпасів і запасних частин для вже наданої військової техніки.

Йоганніс додав, що зараз існує нагальна потреба у додаткових силах оборони й стримування на східному фланзі НАТО.

"На мою думку, є потреба у збільшенні чисельності військ союзників, але цього недостатньо. [На саміті НАТО 2022 року] в Мадриді рішення [підсилити східний фланг] було досить загальним, усі погодилися, що це потрібно зробити, але [...] додатково потрібні дуже конкретні плани, щоб у разі нападу було дуже точно відомо, хто куди посилає війська, - сказав румунський президент. - Ми не можемо залишати такі рішення на останній момент, щоб потім бути заскоченими зненацька".

Внаслідок останньої масованої атаки Росії на цивільну інфраструктуру України було знеструмлено більше половини країни. Напередодні президент України Володимир Зеленський попередив про майбутні нові "намагання Росії використати холод проти людей": "Ми розуміємо, що терористи готують нові удари і поки у них є ракети – вони не заспокояться. [...] Уся держава готується. Усі сценарії опрацьовуємо, у тому числі з партнерами. [...] Робимо і будемо робити усе можливе, щоб зміцнити нашу оборону. Робимо і будемо робити усе, щоб притягти Росію до відповідальності за цю терористичну війну".

Речник Генерального Штабу Збройних Сил України Олександр Штупун нині повідомив, що зберігається загроза завдання Росією "ракетних ударів по об’єктах критичної інфраструктури в глибині території України" і що Кремль "утримує в готовності авіаційне угруповання та кораблі-носії крилатих ракет".

У статті використано матеріали Reuters

Більше

Відео - найголовніше

XS
SM
MD
LG