Актуально
Експерти: Попри "обнулення", Путін може не залишитися при владі до 2036 року

Кремль провів конституційну реформу, яка дозволить Володимиру Путіну ще двічі балотуватися в президенти РФ. Що це означає для Росії, обговорювали експерти під час веб-дискусії «Конституційні зміни в Росії і путінізм 3.0», організованої Інститутом вивчення зовнішньої політики в Філадельфії.
Експерт інституту Кріс Міллер (Chris Miller, FPRI) вважає, що обраний Володимиром Путіним спосіб збереження влади шляхом подальшого управління країною на посаді президента РФ став найбільш прямолінійним з усіх варіантів, однак він може виявитися не дуже надійним, бо асоціюється у населення з політичним застоєм.
«Він (Путін) перетворюється на старого диктатора в радянському стилі», - говорить Кріс Міллер. Крім того Путін може не залишитися на посту президента до 2036 року, відзначає експерт, додаючи, що це досить довгий період, протягом якого можуть відбутися несподівані зміни.
Міллер не виключає, що зміни можуть статися і раніше: «Хоча Путін має великий перелік перемог на виборах завдяки поєднанню популярності і фальсифікацій - обидва історично досить важливі чинники - далеко не гарантовано те, що він зможе повторити те саме у 2024-му році, з огляду на очікувані і несподівані потрясіння, які можуть статися до цього».
Питання в тому, чи призведе економічна стагнація до сильного тиску на російську владу з боку всього населення
Серед проблем, з якими сьогодні стикається Кремль, експерт відзначає триваючу економічну стагнацію і падіння рівня життя, пандемію коронавірусу і зниження популярності президента Росії.
При цьому саме падіння рівня життя експерт вважає ключовим фактором з точки зору потенційних політичних змін. Відповідно до більшості прогнозів, зазначає Міллер, рівень життя в Росії буде залишатися низьким протягом декількох років, і з великою ймовірністю до 2023 року росіяни стануть біднішими, ніж вони були десять років тому. Питання в тому, чи призведе економічна стагнація до сильного тиску на російську владу з боку всього населення, каже експерт, зазначаючи, що досі цього не відбулося.
Однією з причин цього може бути кремлівська «патріотична» хвиля, на якій було мобілізовано суспільство після 2014 року, або використання аргументів, що сьогодні ситуація залишається кращою, ніж вона була в 1990-і роки. Але зростання тиску з боку суспільства може стати питанням часу, додає Міллер.
Однак, навіть якщо цей тиск буде рости, залишається під питанням те, наскільки Кремль в цілому буде сприйнятливий до необхідності поліпшення економічної ситуації, і чи зможе він це реалізувати.
Міллер додає, що протягом останніх двох десятиліть російський уряд не зменшив залежність російської економіки від цін на енергоносії, не дивлячись на всі прийняті стратегії
Путін досі не хоче використовувати кошти з Фонду національного добробуту для поліпшення життя росіян, а також не зацікавлений в серйозних структурних змін в економіці та її диверсифікації, вважає експерт. Міллер додає, що протягом останніх двох десятиліть російський уряд не зменшив залежність російської економіки від цін на енергоносії, не дивлячись на всі затверджені стратегії. Це в першу чергу пов'язано з розподілом влади серед еліт, і тим, що зміна системи несе занадто великі ризики для збереження влади Кремлем.
Доцент кафедри політології в Університеті Колорадо Сара Вілсон Сохей (Sarah Wilson Sokhey, University of Colorado) відзначає, що відразу після проведення конституційних поправок, російська влада вдалася до нової хвилі репресій проти критиків Кремля і свободи преси, зокрема заарештувавши губернатора Хабаровська Сергія Фургала і колишнього журналіста газети «Коммерсант» Івана Сафронова: «Ми бачили ці два гучних арешти відразу після того, як він (Путін) провів конституційну реформу, щоб мати можливість знову брати участь у президентських виборах в 2024 році. Я не думаю, що це випадково».
Незважаючи на те, що після арешту Сергія Фургала, члена ЛДПР і, таким чином, одного з небагатьох губернаторів, які не належали до правлячої партії «Єдина Росія», в Хабаровську пройшли несанкціоновані масові протести, вони були здебільшого спрямовані на захист губернатора, ніж безпосередньо проти Путіна і конституційних поправок, додає Сохей.
У 2000-х роках президент Путін мав високу популярність серед населення, серед іншого і тому, що рівень життя росіян тоді істотно покращивсяДоцент кафедри політології в Університеті Колорадо Сара Вілсон Сохей
Поправка про продовження влади президента Путіна була однією з близько 200 змін, включно з такими, як поліпшення системи охорони здоров'я або гарантування щорічного підвищення пенсій. Абсолютно різні питання були зібрані в єдиний пакет без можливості окремого голосування, підкреслює доцент Університету Колорадо. При цьому Сохей сумнівається в тому, що чимало поправок з соціальних питань дійсно будуть втілені в життя.
У 2000-х роках президент Путін мав високу популярність серед населення, серед іншого і тому, що рівень життя росіян тоді істотно покращився, констатує експерт. Кремль зміг виконати низку своїх обіцянок щодо поліпшення соціальної сфери та рівня зарплат, зокрема завдяки високим цінам на нафту, проте він так і не виконав свої обіцянки повністю. Сьогодні, за низьких цін на енергоносії, в умовах економічної стагнації і пандемії коронавірусу, з якою російська влада не може впоратися, замовчуючи реальну кількість випадків захворювання і смертність, питання про те, чи втілить в життя Кремль нові «пост конституційної» обіцянки, залишається без відповіді, зазначає Сара Вілсон Сохей.
«Ми бачимо можливість того, що Путін може втратити популярність і владу, - додає вона. - Але неможливо точно передбачити, коли може настати переломний момент».
Дивіться також: У Європі через коронавірус більше тиснуть на педалі
Всі новини дня
Інспектори від уряду США не виявили порушень, пов’язаних з використанням допомоги США Україні. Відео
Інспектори від американського уряду не виявили серйозних порушень, пов’язаних з використанням допомоги США Україні. Про це сьогодні вони засвідчили у Конгресі Сполучених Штатів. За слуханнями комітету з міжнародних відносин Палати представників уважно стежила Катерина Лісунова.
Президент України Володимир Зеленський віртуально взяв участь у Саміті демократій у Вашингтоні. Відео
У Вашингтоні офіційно розпочався Саміт демократій, який проводить адміністрація Байдена у партнерстві із кількома країнами з кожного континенту. Основною подією цього дня стало віртуальне засідання, у якому взяв участь й президент України Володимир Зеленський.
- Голос Америки
"Вагнерівці" зазнають величезних втрат у районі Бахмута - генерал Міллі

Найманці приватної військової команії "Вагнер" зазнають величезних втрат у районі Бахмута. Про це заявив голова Об'єднаного комітету начальників штабів США генерал Марк Міллі під час слухань щодо оборонного бюджету на 2024 рік у Комітеті з питань збройних сил Палати представників США у середу, 29 березня.
Про "вагнерівців" під час слухань на Капітолійському пагорбі поцікавився член Палати представників від Демократичної партії Рубен Галлего. Він запитав у Міллі, чи може генерал поділитися своїм баченням відносин між групою "Вагнер" та регулярними російськими військами на оперативному рівні, та чи змінилася присутність "вагнерівців" в Африці внаслідок війни в Україні.
Міллі відповів, що група "Вагнер" зараз веде бойові дії, в першу чергу, в районі Бахмута. "Там, імовірно, 6 тис. або близько того справжніх найманців і, можливо, ще 20 або 30 тис. новобранців, багато з яких вийшли із в'язниць, і вони зазнають величезних втрат у районі Бахмута. Українці завдали цим хлопцям багато смертей і руйнувань", - сказав Міллі.
Він додав, що, крім Бахмута, бойовики групи "Вагнер" присутні в багатьох інших місцях, особливо в Західній Африці, де вони "фактично захопили країну."
Міллі назвав "вагнерівців" дуже агресивною групою і зауважив, що найманці є дуже оснащеними та багатими. "Її очолює дуже безжалісний хлопець Пригожин. Він нібито бізнесмен, але за ним стоїть неймовірне кримінальне минуле. Тому це небезпечна група. Вони досить великі. Вони досить потужні, і їм вдалося досягти принаймні частини Європи та Африки, і, можливо, деяких частин Близького Сходу," - зазначив генерал.
Як раніше писав Голос Америки, російський наступ під Бахмутом в основному вдалося зупинити. Ситуацію для Росії, імовірно, погіршили тертя між російським Міністерством оборони та групою "Вагнер. За даними британської розвідки, Росія, найімовірніше, перекинула свої ударні сили в район Авдіївки, що на південь від Бахмута, і на північ – в напрямку Кремінної та Сватового, але і там, на думку британських дослідників, Росія також переходить до оборони і може щонайбільше сподіватися стабілізувати фронт.
Популяризаторка української кухні «Пані Стефа» приїхала до США досліджувати кухню діаспори. Відео
Відома популяризаторка української кухні «Пані Стефа» вже понад десять років відтворює старовинні галицькі рецепти. Відео з її гастрономічними дослідженнями та кулінарними цікавинками надзвичайно популярні.
Сенаторка Джин Шагін: Нам потрібно зробити все можливе, щоб українці отримали усю необхідну сучасну зброю. Відео
Українська готовність боротися за власну державу та демократію надсилає важливий сигнал не лише Росії, але й Китаю та іншим автократам. Таку думку висловила сенаторка-демократка Джин Шагін в ексклюзивному інтерв’ю для Голосу Америки.
Форум