Спеціальні потреби

Писанка для України: канадійка українського походження популяризує писанкарство по всьому світу


Фото: Волонтери вже восьмий рік поспіль організовують акцію "День писанки для України"

Кеті Верреллі – фанатка писанок. Кеті живе в Канаді. Вона – представниця четвертого покоління канадських українців. Її прабабуся та прадідусь залишили Україну в кінці 19-го століття. Кеті не говорить українською. Каже, мову втратила вже її мама, проте, традиція писати писанки на Великдень передавалася у родини з покоління в покоління.

«Це дає величезну насолоду, коли ти розписуєш писанки. Коли тебе гріє теплом воскова свічка, відчуваєш умиротворення. Є щось дуже заспокійливе та цілюще в цьому моменті», – каже вона.

Фото: Канадійка українського походження популяризує писанки в усьому світі
Фото: Канадійка українського походження популяризує писанки в усьому світі

Розповідає, що вдома починає розписувати писанки напередодні Великодня за Григоріанським стилем, а закінчує після Воскресіння Господнього за Юліанським. Увесь цей час у неї вдома стоїть стіл з усім необхідним приладдям. І вся родина, навіть її чоловік-італієць, вечорами розписує писанки.

Кеті досі пам’ятає як зробила свою першу писанку. Навчила її бабуся, а дідусь зробив перший писачок-кістку. Писанки були просто частиною родинною традиції, допоки вона з мамою не відвідала Україну.

«Ми побачили, що багато українців, принаймні в тому районі, звідки походять мої пращури, вже не пишуть писанки. Вони нам казали, що це щось таке, що робили їхні бабусі. Я відчула, що ця традиція потроху вмирає в Україні, тому, коли я повернулася до Канади, зрозуміла, що це буде моєю новою місією в житті – зберегти цю традицію», – розповідає майстриня.

Саме тому, коли попередні власники канадського магазину з продажу писанкарського приладдя Ukrainian EggCessories вирішили продати бізнес, Кеті разом з родиною його придбала. Магазин існує вже 35 років, за ті п’ять років, які Кеті займається цією справою, кількість клієнтів значно збільшилася. Вся продукція виробляється власноруч. Майстриня має власний рецепт для фабр, сама їх змішує та пакує. Також робить і кістки. «Бізнес росте, адже за рахунок соціальних мереж та інтернету все більше і більше людей дізнаються про те, як писати писанки. Я зараз надсилаю приладдя по усьому світу», – додає вона.

Проте лише на магазині Кеті не зупинилася. Розповідає – на початку 2014-го, коли в Україні почалися трагічні події, вона почувалася безпорадною. «У той момент я зрозуміла, що відчували мої баба та дідо, та багато інших українців Північної Америки, під час Другої світової. Пам’ятаю, як в той момент взяла до рук кістку та згадала, що в Україні писанка завжди була символом того, що добро завжди переможе», – згадує вона.

Фото: Мета акції - продемонструвати підтримку України
Фото: Мета акції - продемонструвати підтримку України


Так з`явилася ідея проекту «День писанки для України». Щороку, починаючи з 2014-го, 1 квітня Кеті проводить всесвітню акцію з малювання писанок. Її мета - продемонструвати підтримку України та підвищити обізнаність світу щодо російської агресії, а також війни на сході.

Амелія Рендіч – одна з учасників кампанії. Професор мікробілогії не уявляє свого життя без писанок. «Мені це дуже подобається. Я постійно думаю про мотиви. Так я розслабляюся. Для мене це можна порівняти з шоколадом, коли ти його не вживаєш довго, почуваєшся виснаженою», - жартує майстриня.

Амелію, яку писати писанки навчила її мама, і для якої це стало серйозним хобі, допомагає Кеті з організацією «Дня писанки для України». Вона каже, що кожного року кількість учасників стабільно зростає.

Починалося все з 350 людей, зараз - більше тисячі. Значно розширилася і географія. Цього квітня серед учасників були митці з Японії, різних частин Європи, Африки, Азії та Австралії. Амелія каже, що багато учасників – не мають українського коріння та цікавляться саме процесом.

«Люди, коли їм зручно, сідають і пишуть писанки. Чудово, що вони знаходяться у різних часових поясах. І кілька днів ти ніби спостерігаєш за хвилею, коли вони починають викладати свої роботи у нашій групі у Фейсбук. Взагалі, це дуже потужна ідея, що люди в усьому світі пишуть писанки. Таке враження, що увесь світ одночасно молиться за Україну», - ділиться враженнями учасниця акції.

Амелія додає, за останні кілька років зі збільшенням кількості учасників, фокус уваги події трохи змістився на техніку писання, тому мета зараз - повернутися до початкової ідеї - підвищення обізнаності світу про ті події, які відбуваються в Україні. У планах Кеті, у свою чергу, перетворити 1 квітня на Всесвітній день писанки для України.

Facebook Forum

Відео - найголовніше

XS
SM
MD
LG