Актуально
Репетиція війни: чи загрожує Україні «Захід-2017»?
Росія готується до навчань «Захід 2017» (вони почнуться у середині вересня цього року) і перекидає військову техніку в Білорусь. Кремль може залишити частину своїх бойових підрозділів біля українських кордонів, припускають експерти. Тим часом українські артилеристи влаштували стрільби у прикордонних районах за два тижні до початку навчань. Чи є реальна військова загроза для України? І чим ситуація на українсько-білоруському кордоні нагадує прикордонний Донбас 2014 року – розбиралися «Донбас.Реалії».
Білорусь, Могилівська область, невелике село Верейці. На тутешній залізничній станції панує ажіотаж. Місцеві жителі вже декілька днів спостерігають за військовою технікою без номерів. Переважно САУ – самохідні артилерійські установки. Колони техніки можна побачити одразу на в’їзді в село, за кордоном білоруської міліції.
Нібито саме сюди скоро сюди має прибути механізований полк і розвідники Кантемирівської танкової дивізії армії Росії. Про це журналісти білоруського телемовця «Белсат.Tv» дізналися у солдата на строковій службі, який прибув до Верейців.
Нас тут багато буде, тисяч десятьросійський військовий
«Нас тут багато буде, тисяч десять», – цитує канал артилериста з Кантемирівської танкової дивізії Антона.
До російських військових жителі Верейців ще не звикли, але до звуків пострілів на місцевому полігоні вже призвичаїлися.
«Іноді скло тремтить, а у кого кволенькі будинки, то взагалі», – розповідає мешканка села Верейці.
Військові стрільби
У той же час, доки російські САУ призвичаюються до білоруського ґрунту, українські – щосили стріляють, зокрема, на полігоні в районі українського села Гончарівське, що за сто кілометрів від білоруського кордону. Днями тут стартували змагання артилеристів оперативного командування «Північ».
«Напевно, хочуть показати, у кого кращі навчання», – припускає один із учасників.
У район села Гончарівське прибуло кілька підрозділів з Донбасу. Вересень, запевняє командування, – пора активних навчань на українських полігонах.
Захід не пов’язаний із відповіддю на російсько-білоруські навчанняЄвген Мельник
«Це запланований захід, він не пов’язаний із відповіддю на російсько-білоруські навчання», – запевняє заступник командира оперативного командування «Північ» ЗСУ Євген Мельник.
«Збирачі ягід» і можливі диверсії
Утім, аналітики припускають, що існує ймовірність дестабілізації ситуації.
«Гомельський напрямок через свою близькість до українського кордону дуже зручний для того, щоб дестабілізувати ситуацію», – каже експерт з питань національної безпеки Тарас Жовтенко.
Він також упевнений у тому, що прямого вторгнення російської армії з Білорусі не буде. Тим не менше, експерт не виключає ризику диверсій від росіян.
Поширена практика, коли мешканці прикордонних регіонів перетинають кордон «збираючи ягоди»Тарас Жовтенко
«Уся лінія кордону між Білоруссю і Україною, умовно кажучи, не найбільш захищена. Є поширена практика, коли мешканці прикордонних регіонів просто перетинають кордон, «збираючи ягоди». Вони можуть заходити на територію України, збирати інформацію і виходити назад», – каже експерт.
Українсько-білоруський кордон та рибалки
Селище Зарічне, українсько-білоруський кордон на півночі Рівненської області. Дві сусідні країни тут розділяє річка Прип’ять. Якщо йти вниз за течією, можна опинитися в Білорусі, потім заїхати в Україну, а потім знову потрапити в Білорусь.
Українські рибалки тут краще за інших знають, де закінчуються межі однієї країни та де починається інша. Вони свідомі того, де краще не рибалити, щоб не потрапляти на очі прикордонникам.
Місцевий рибалка Віктор Максимчук розповідає, як сам нещодавно став «виловом» білоруських прикордонників.
«Нас було троє у човні, і зразу чотири машини приїхало, спецслужби їхні. Нас у «Пінськ» ці прикордонники закрили, в цій каталазі. Переночували ми там ніч, а на ранок, правда, відпустили», – каже Віктор Максимчук.
Такі затримання, за словами рибалок, останнім часом відбуваються ледь не щотижня. До того ж відбувається це на тій же території, де ще вчора вони спокійно ловили рибу.
Казали: одна половина наша, інша половина – їхняВіктор Максимчук
«На практиці ж немає ніякої демаркації. Казали: одна половина наша, інша половина – їхня, і весь час так і було. Під’їхали, поговорили, ми йдемо по своїй стороні, зловили що, не зловили – поговорили і поїхали, ну ставлення якесь було, особливо це десь сталось після 2014 року», – продовжує рибалка.
Росія і Білорусь вважають необґрунтованими побоювання щодо військових навчань
Про північ Рівненської області нещодавно згадав навіть начальник Генштабу білоруської армії. Він заявив, що під час навчань «Захід-2017» кордон з українського боку нібито будуть патрулювати 200 озброєних бійців «Правого сектору».
Такі переконання здаються просто смішнимиОлег Бєлоконєв
«Заявлена мета – не допущення вторгнення збройних сил Росії з боку Білорусі. Щонайменше такі переконання здаються просто смішними», – сказав начальник Генштабу білоруської армії Олег Бєлоконєв.
Необґрунтованими побоювання щодо військових навчань «Захід-2017» назвали і в Росії. Як заявив заступник міністра оборони Росії Олександр Фомін на прес-конференції в Москві, ці навчання «суто оборонні» і не становлять загрози сусідам Росії, Заходові чи союзові НАТО.
Водночас про те, що ці навчання можуть мати наступальний характер, нещодавно наголосив начальник Генштабу Війська польського Лешек Суравський.
Жовтенко: «Захід-2017» – жест Росії в бік країн НАТО
«Захід-2017» – це, вірогідніше за все, жест Росії в бік країн НАТО, каже експерт з нацбезпеки Тарас Жовтенко. А ось загрози Україні стануть більш реальними, коли інформаційний галас навколо навчань вщухне, припускає він.
«Якщо на місцях є певні гострі моменти, які можна використати, якими можна прикрити діяльність російських «ДРГешників», то однозначно всі ці речі будуть використовуватись, якщо ми говоримо про північні області України. Це однозначно бурштинова проблема. Тобто тут цього гібридного сценарію ми можемо не побачити до самого кінця», – каже експерт.
Активність російських спецслужб у цьому регіоні, упевнений Тарас Жовтенко, багато в чому буде залежати і від ситуації на фронті в Донецькій і Луганській областях.
Дивіться також: Як техасці оговтуються і як постраждала місцева економіка після Гарві?
Всі новини дня
- Голос Америки
До Хмельницького прибув перший потяг із Херсона: херсонці розповідають про пережите. Відео
На Хмельниччину прибув евакуаційний потяг з Херсону. У кілька валіз переселенці вмістили все життя. Не забули забрати і домашніх улюбленців.
- Голос Америки
В американському Конгресі не вірять заявам Росії щодо підриву Каховської дамби. Відео
В американському Конгресі не вірять заявам Росії щодо підриву Каховської дамби. Законодавці від обох партій виступили зі словами підтримки України та закликали притягнути до відповідальності винних у руйнуванні Каховської ГЕС.
Переговори Ріші Сунака та Джо Байдена у Вашингтоні – що казали про підтримку України. Відео
Британський прем’єр Ріші Сунак зустрівся із президентом США Джо Байденом у Вашингтоні. Лідери провели закриту зустріч у Білому домі і пізніше відповіли на питання преси.
- Голос Америки
У Конгресі США зареєстрували законопроект, який дозволяє українцям, що мають "гуманітарний пароль", залишитися жити у США
У Конгресі США зареєстрували законопроект, що дозволить українцям з "гуманітарним паролем" залишитися у Сполучених Штатах на постійне проживання. Дата реєстрації вказана 7 червня 2023 року, наразі документ направлений в юридичний комітет Палати представників, в його описі вказано, що він має на меті "забезпечити врегулювання статусу громадян України та для інших цілей".
Двопартійна група американських конгресменів подала на реєстрацію законопроект Ukrainian Adjustment Act, що передбачає дозвіл українцям, які у США мають статус "гуманітарного пароля", залишитися в Америці та отримати так звану "зелену карту" – дозвіл на постійне проживання.
Один з ініціаторів законопроекту - конгресмен-демократ від штату Іллінойс Майк Квіґлі - написав у Twitter, що нове законодавство допоможе українцям, які шукають порятунку від російської агресії, отримати стабільність та "зробити внесок у свої громади тут, у США".
«Цей законопроект забезпечить українських біженців статусом постійного проживання, що надасть їм стабільність і можливість зробити внесок у свої громади тут, у США», – твітить конгресмен.
Квіґлі подав законопроект разом з представниками-демократами Біллом Кітінґом та Марсі Каптур, а також республіканцем Браяном Фіцпатріком.
«Багато українців втікали від терору російських нападів, і США надали їм безпечний притулок, – сказав конгресмен Кітінґ. – І частиною цієї безпеки має бути стабільність і впевненість у тому, що вони зможуть легально проживати в нашій країні, не боячись депортації, доки не будуть готові повернутися додому».
У своїй заяві, копію якої отримав Голос Америки, конгресмен Квіґлі сказав, що новий законопроект дозволить українцям, які шукали безпеки у США, працювати, робити внесок у суспільство та "збудувати нове життя в Америці".
"Законопроект Ukrainian Adjustment Act (Акт про адаптацію українців) базується на нашій роботі з допомоги українським біженцям. Ці люди покинули свої домівки та сім’ї в надії зберегти свою свободу. Їм потрібна наша підтримка та можливість почати будувати нове життя тут, в Америці», – сказав конгресмен Квіглі.
Навесні минулого року після повномасштабного вторгнення Росії в Україну адміністрація президента Джо Байдена впровадила програму «Єдність заради України» (Uniting for Ukraine, U4U), яка надала можливість громадянам України та їхнім найближчим родичам тимчасово проживати та працювати у Сполучених Штатах.
За офіційними даними, з лютого 2022 року до США в’їхало понад 271 тисяча українців. З них понад 117 тисяч були прийняті саме за програмою «Єдність заради України». За даними американських ЗМІ, які посилаються на Департамент внутрішньої безпеки, DHS, що керує програмою, понад 200 тисяч американців виступили спонсорами українців за програмою U4U.
Близько 150 000 українців прибули до США поза програмою, зокрема, отримавши тимчасовий захист, статус TPS або перетнули кордон США та Мексики ще до запуску програми минулого квітня.
Тривалість програми U4U – два роки, її термін спливає у квітні наступного року. Тимчасовий захист TPS спливає у жовтні вже цього року.
Якщо ці програми не продовжать, багатьом українцям може загрожувати депортація.
Президент Джо Байден має повноваження продовжити терміни U4U та TPS шляхом односторонніх виконавчих дій. Але відсутність законодавчого статусу зробить біженців уразливими, коли до влади прийде інший президент.
Запропонований законопроект, якщо його ухвалять і підпише президент, надасть тим українцям, які приїхали з квітня 2022 року та хто має захист у США ще з 2014 року, можливість отримати статус постійного жителя США, кажуть законодавці.
Представниця демократів Марсі Каптур закликала колег у Конгресі підтримати новий законопроект, щоб він пройшов ухвалення у Палаті представників і Сенаті, і швидше опинився на столі президента для його підписання.
Законопроект для українців створений за зразком закону, що надав подібний статус громадянам Афганістану, які підтримували місію США в цій країні.
Комітет Сенату США одноголосно підтримав проект резолюції з осудом викрадення українських дітей
Сприяння незаконному усиновленню суперечить зобов’язанням Росії, які вона взяла на себе відповідно до Конвенції про геноцид і є геноцидомТекст резолюції проголосованої в комітеті Сенату
Комітет Сенату США із Міжнародних відносин підтримав проект резолюції, яка засуджує незаконну депортацію українських дітей до Росії та називає дії Москви геноцидом проти українського народу.
Комітет прийняв рішення одноголосно під час засідання 8 червня. Тепер проект резолюції буде винесено на голосування в Сенаті. Резолюція не вимагає підпису президента США, адже не потребує дій від виконавчої гілки влади, але засвідчує позицію законодавчого органу США.
"Це рішення прийняли одноголосно, тому що це дійсно важлива законодавча ініціатива", - прокоментував результати закритого засідання сенатор-демократ від штату Вірджинія, Тім Кейн Голосу Америки.
Текст документа закликає Сенат визнати Уряд Російської Федерації під керівництвом Володимира Путіна відповідальним за неправомірне та незаконне викрадення українських дітей та офіційно і якнайрішучіше засудити ці дії. Окрім того, текст резолюції називає дії Росії в Україні геноцидом.
"Сприяння незаконному усиновленню суперечить зобов’язанням Росії, які вона взяла на себе відповідно до Конвенції про геноцид і є геноцидом, - йдеться у тексті - РФ намагається знищити покоління українських дітей, тим самим підриваючи здатність України виховувати наступні покоління українських громадян та лідерів, а також відновлювати свою країну після неспровокованої війни, яку розпочала Росія. І робиться це з метою знищення унікальних українських мови, культури, історії та ідентичності".
За словами Бена Кардіна, сенатора-демократа від штату Меріленд, якщо цей документ пройде Конгрес він допоможе у майбутньому притягти росіян до відповідальності за їхні злочини скоєні в Україні.
"Я вважаю, що це геноцид. Тому потрібна повна відповідальність. Ми проводили слухання з цього приводу в Гельсінській комісії, а також в Комітеті Сенату з міжнародних відносин. Я також вніс законопроект про створення міжнародного трибуналу під егідою ООН. Загалом, на мою думку, це частина стратегії Росії під керівництвом Путіна, щодо здійснення геноциду в Україні", - заявив Кардін журналістці української служби Голосу Америки, після голосування.
Сенатор республіканець від штату Небраска Піт Рікеттс, також підтримав резолюцію в Комітеті та наголосив, що США мають зробити усе можливе, щоб Україна перемогла у цій війні.
"Це лише частина того, що робить Путін щодо жорстоких репресій в Україні, - викрадення дітей з українських родин і вивезення їх до Росії. Як батько, я навіть не можу уявити біль, якого завдає батькам усвідомлення того, що вони можуть більше ніколи не побачити своїх дітей. І це одна з причин, чому ми, як Сполучені Штати, маємо продовжувати підтримувати Україну та переконатися, що вони переможуть та зможуть повернути дітей їхнім батькам", - сказав Рікеттс Голосу Америки.
Автором резолюції виступив сенатор демократ від штату Мічиган, Гері Чарльз. Загалом під документом підписалися 8 сенаторів, серед яких як демократи так і республіканці, зокрема Марша Блекберн, сенаторка-республіканка від штату Теннессі, Білл Кессіді, сенатор-республіканець від штату Луїзіана, Чак Грасслі, сенатор-республіканець від штату Айова, Джон Баррассо, сенатор-республіканець від штату Вайомінг, Бен Кардін, сенатор-демократ від штату Меріленд, Джин Шагін, сенаторка-демократка від штату Нью-Гемпшир, Рік Скотт, сенатор-республіканець від штату Флорида.
Дивіться також: Вибух на Каховській дамбі: Думки демократів і республіканців. Ексклюзив.
Форум