Спеціальні потреби

Стабільна економіка – міцна безпека України


Київ – Стабільна економіка – міцна безпека. Міцна безпека – захищений ринок і стабільне суспільство. Ці постулати лягли в основу сучасної системи європейської безпеки, що її розробляють експерти Євросоюзу і НАТО. А у Києві 17-18 вересня українські та європейські фахівці обговорювали питання, чи може Україна бути частиною цієї колективної безпекової системи.

На думку українців, забезпечувати колективну (регіональну) безпеку мають такі міжнародні організації, як НАТО (понад 50 відсотків респондентів) та ОБСЄ (понад 22 відсотки опитаних). Ці дані наведені експертами Центру Разумкова на Київському форумі з питань безпеки.
За даними ж Норвезького центру оборонних досліджень, більшість європейців також довіряє цим інституціям. Водночас, пересічних європейців цікавить насамперед економічна і соціальна складові безпеки. Тобто, здатність держави, НАТО та ЄС захистити їхнє право жити у безпечному довкіллі, високу якість освіти, медичного обслуговування, ефективність економіки тощо.

Зростання економіки і високий рівень життя окремої держави сприяє зміцненню національної і колективної безпеки, оскільки дозволяє раціонально використовувати кошти і ресурси країн-членів Північноатлантичного альянсу. А міцна безпека тієї чи іншої держави, а то і цілого регіону, викликає інтерес до тамтешніх ринків з боку інвесторів, які вкладають кошти і технології в безпечні «точки світу», зазначив директор офісу зв’язку НАТО в Україні Марчін Кожел.

Ідеться про сучасну модель колективної системи оборони і безпеки, яку науковці назвали «розумною обороною». За словами Кожела, ця модель дозволяє кільком країнам спільно захищати зовнішні кордони ЄС, розробляти і впроваджувати курси військової освіти, підтримувати наукові розробки в галузі безпеки і шукати економічні важелі вирішення безпекових проблем.

НАТО допомагає українцям реформувати армію і сектор безпеки у цілому, а це вже «тягне» і модернізацію виробництва в українському ВПК
Марчін Кожел
«Прикладом такої співпраці є економічні аспекти розбудови оборонних інституцій, економічна і фінансові аспекти боротьби з міжнародним тероризмом, нові методики керування оборонними ресурсами у країнах альянсу і партнерах, – каже Кожел. – З огляду на це, велику увагу ми приділяємо співпраці з Україною. НАТО допомагає українцям реформувати армію і сектор безпеки у цілому, а це вже «тягне» і модернізацію виробництва в українському ВПК, і залучення науковців до розробки сучасної техніки тощо».

Неефективність української економіки заважає її безпеці – експерти

Україна самотужки не зможе ефективно реформувати сектор національної безпеки, на заваді – технічна відсталість, енергомісткість її економіки і корупція. Тож зміцнення національної безпеки України напряму залежить від подолання цих негативних явищ і системних реформ в економіці, вважає член ради Національного банку, радник президента України (на громадських засадах) Роман Шпек.

На його думку, надзвичайно важливо для успіху українських реформ підписати угоду про асоціацію і створити зону вільної торгівлі з Євросоюзом. Адже це прискорить внутрішні реформи і дозволить залучити для їхнього здійснення зовнішні інвестиції, як і розробки в галузі колективної безпеки.

«Ми маємо багато механізмів для співпраці з безпековими організаціями, але питання політичної, військової, економічної безпеки України з огляду на її геополітичне і географічне становище значно більше залежить від міцності й конкурентоспроможності її економіки», – зазначає фінансист.

Обережно – залишки ЖЕКу!

Із Романом Шпеком згоден заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень Олександр Литвиненко. За його словами, сектору безпеки варто почати модернізацію економіки з реформи системи державного управління, де збереглися радянські атавізми.

Що було базовою структурою у системі радянської безпеки? Це був ЖЕК
Олександр Литвиненко
«Що було базовою структурою у системі радянської безпеки? Це був ЖЕК, завданням якого був контроль населення на місці. Зараз в Україні ця система нібито змінилась, але вищі її щаблі досі не зазнали відповідних трансформацій», – каже Литвиненко.

На думку експерта, якщо реформа української армії проходить успішно, то реформування системи МВС і СБУ потребує сучасних підходів, серед яких належне фінансування цих установ і раціональне використання ними отриманих коштів.

Нині ж, за даними Національного інституту стратегічних досліджень, цьогорічний бюджет фінансує не більше ніж 20 відсотків від потреб МВС і СБУ, і близько 35 відсотків від потреб Міністерства оборони і прикордонної служби, зазначив Литвиненко.

Передрук з "Радіо Свобода"
XS
SM
MD
LG