Зростання надоїв та конкуренції чекають селяни від асоціації з ЄС

Київ – Молочна галузь економіки є найбільш чутливою до змін, які може принести угода про асоціацію України з ЄС, вважають експерти та частина провладних депутатів. Вони припускають, що в цей сектор прийдуть як інвестиції, так і нові, більш жорсткі стандарти якості, а також конкуренція з європейськими виробниками. Проте і великі українські молочні компанії, й селянські господарства, які тримають по кілька корів, ставляться до перспектив євроінтеграції з оптимізмом. Тим часом в Мінагрополітики в контексті можливої асоціації з ЄС заявляють, що держава вже зараз допомагає молочній галузі виходити на нові закордонні ринки збуту.

Найчастіше корови на селянських подвір’ях є збитковими, вважає жителька села Городське на Житомирщині Валентина Кравченко. Вона тримає двох корів уже півтора десятиліття – заради екологічно чистих молокопродуктів. Це єдина вигода від корів, сказала у коментарі Радіо Свобода пані Валентина.

«І ми, й діти та онуки їмо натуральне молоко, сир та сметану. Але все інше дуже складно. Витрати є вищими за доходи. Чи ми здаємо за закупівельними цінами молоко державі, чи самі реалізуємо на ринку – це є невигідним, і я не знаю, чому так. Вигідніше купувати магазинне молоко, яке роблять з порошків», – каже селянка.

Валентина Кравченко чула про те, що в разі підписання Україною угоди про асоціацію з ЄС, зростуть стандарти якості для молока і для великих, і для селянських господарств. Вона сподівається, що в разі державної підтримки реформування молочної галузі селяни в підсумку виграють.

«Якщо й ціни на селі будуть відповідати європейським нормам, то селяни робитимуть все для того, щоб якість молока теж була європейською. Все залежить від того, яким боком повернеться до селян держава. Зараз ті, що мають три корови, мають змогу купити доїльний апарат і отримати компенсацію його вартості. Однак як це все реально зробити – ми не знаємо», – зізнається жителька села Городське.

Україна взяла тайм-аут для запровадження молочних стандартів ЄС – регіонал

Саме малі господарства з кількома коровами найгостріше відчують зміни в разі підписання Асоціації з ЄС, прогнозує член аграрного комітету Верховної Ради регіонал Григорій Смітюх.

«Традиційно склалося, що дві третини молока в Україні виробляють приватні селянські господарства. І нині якість молока в них є неконтрольованою, а за міжнародними нормами – неприпустимою для продажу та виробництва молокопродуктів. Україна взяла на кілька років тайм-аут для запровадження європейських стандартів у молочному господарстві. Але це може стати великою проблемою майбутнього», – вважає депутат.

За словами Григорія Смітюха, виробництво якісного молока потребує сучасних доїльних апаратів та іншого дорогого обладнання, і селяни можуть отримати доступ до цих технологій лише завдяки кооперації та допомозі компаній, які переробляють молоко. Однак попри ці труднощі депутат очікує, що з приходом європейських інвесторів Україна може відродити молочну галузь: власні пасовища та корми дозволяють державі збільшити поголів’я у сім-десять разів.

Великі виробники молока не бояться можливої угоди з ЄС, і бачать в ній лише позитив. Таку думку Радіо Свобода висловив керівник підприємства «Бучачагрохлібпром» Петро Ґадз, який має і ріллю, і молочне поголів’я.

«Чим скоріше ми вступимо до асоціації – тим більше матимемо. Це і можливість модернізуватися, і нові ринки, й нові технології та нове життя. Ми й самі собі непогані інвестори – пояснює Петро Ґадз. – Буде асоціація з ЄС – може ми й самі якісь виробництва у Польщі купимо, чи в Німеччині прихопимо…».

ЄС простимулює український молочний сектор, але не одразу?

Про те, що асоціація з ЄС допоможе галузі швидше розвиватися, говорить і експерт консалтингової агенції «ААА» Марія Колесник. Але на її думку, це відбудеться не в короткостроковій перспективі. Одним із підводних каменів у цих змінах може стати те, що собівартість українського молока у великих українських господарствах є навіть вищою, ніж у частині країн ЄС, прогнозує Марія Колесник. На її думку, витримають ціновий стрес ті виробники, які готові модернізуватися.

«Якщо зростатиме конкуренція, то ціна молока на українському ринку дещо знизиться. Водночас поліпшення інвестиційного клімату, яке відбудеться в разі підписання угоди з Євросоюзом, допоможе галузі залучити додаткові кошти. Прийдуть великі міжнародні команії. Зросте виробництво молока, але це буде не одразу. Проте в середньостроковій перспективі можна говорити про те, що вже Україна постачатиме своє молоко та продукти з нього до Європи», підсумовує Марина Колесник.

За державною статистикою, Україна виробляє 11 тисяч тонн молока на рік, тоді як 20 років тому цей обсяг перевищував 20 тисяч. Нині українець в середньому споживає трохи більше, ніж півлітра молока на день, і в чистому вигляді, й у молокопродуктах. Марія Колесник очікує, що після угоди з ЄС споживання молочної продукції суттєво зросте, в тому числі й за рахунок закордонної продукції.

Повністю «вільної торгівлі» молоком не буде – експерт

Інший експерт, директор українського клубу аграрного бізнесу Володимир Лапа очікує, що український молочний ринок зміниться незначно, бо мита й дотації на цю продукцію залишаться.

«Щодо молочної галузі – угода є дуже стриманою, і зміни відбуватимуться повільно. Україна не скасовує ввізні мита на молочну продукцію, а лише зменшує їх з 10 до 7 %, а згодом – і до менших ставок. ЄС теж побоюється української конкуренції та зберігає дотації на своє молоко. Тобто угода означатиме не вільну торгівлю, а лише певну її лібералізацію», – прогнозує Володимир Лапа.

Більшість фахівців говорять про те, що споживачі молочної продукції від асоціації з ЄС однозначно виграють. Тоді як молочний бізнес побачить вигоду лише в разі, якщо виявить гнучкість у нових умовах, і якщо держава сприятиме цьому.