Спеціальні потреби

Актуально

Із Путіним не танцюємо. Спецслужби Австрії в ізоляції через Росію

Володимир Путін танцює на весіллі міністра закордонних справ Австрії Карін Кнайсль, 18 серпня 2018 року

Спецслужби Великої Британії і Нідерландів припинили ділитися оперативною інформацією з колегами з австрійської контррозвідки – Федерального управління захисту конституції і боротьби з тероризмом (BVT). Причина – побоювання з приводу того, що секретні дані можуть через австрійців дістатися в Росію.

Про рішення двох королівств припинити контакти з Віднем у сфері обміну «шпигунською» інформацією повідомила днями, пославшись на джерела в спецслужбах, австрійська газета Der Standard. За її даними, директор BVT Петер Ґрідлінґ, виступаючи нещодавно в суді як свідок в одній справі, підтвердив, що його відомство не бере участі в робочих нарадах Бернського клубу. Це неформальна конференція розвідслужб європейських країн, у рамках якої вони обмінюються даними, що становлять взаємний інтерес.

Непрямим доказом того, що австрійські контррозвідники опинилися в певній ізоляції від європейських колег, є, на думку журналістів Der Standard, той факт, що BVT не знала про перебування в декількох країнах ЄС, у тому числі в Австрії, Брендона Тарранта. Цей громадянин Австралії 15 березня нинішнього року застрелив 50 людей у двох мечетях у новозеландському місті Крайстчерчі. Через пару годин після того, як BVT виступила із заявою, що вона «не має даних» про те, що нападник будь-коли бував в Австрії, в місцевих ЗМІ з’явилися фотографії Тарранта з тієї поїздки. Тим часом, наприклад, контррозвідка Німеччини такі дані мала – але чомусь не поспішила поділитися ними з австрійськими колегами.

Щоправда, повністю інформаційні обміни з BVT перервали поки лише Британія і Нідерланди – на думку Der Standard, як країни, найбільш стривожені активністю російських спецслужб у Європі. Причина – присутність в австрійському уряді правопопулістської Партії свободи, яка підтримує «особливі» стосунки з російською владою. У 2016 році, коли ця партія ще не входила до владної коаліції, вона підписала з російською прокремлівською партією «Єдина Росія» угоду про співпрацю. Для цього в Москву їздили лідер Партії свободи Гайнц-Крістіан Штрахе і його соратники. Про рівень довіри у відносинах між Партією свободи і Кремлем говорить присутність президента Росії Володимира Путіна в серпні минулого року в ролі почесного гостя на весіллі міністра закордонних справ Австрії Карін Кнайсль – формально безпартійної, але номінованої в уряд саме Партією свободи. Путін виголосив тост німецькою і навіть станцював із нареченою.

Особливий інтерес становить іще один представник Партії свободи – нинішній міністр внутрішніх справ Австрії Герберт Кікль. Саме він за посадою курирує BVT, і відносини з контррозвідниками в міністра непрості.

Ситуацію коментує фахівець із крайніх правих партій і рухів Європи, автор книжки «Росія і західні крайні праві: танго нуар», запрошений лектор Віденського університету Антон Шеховцов.

– Минулого року стався скандал: міністр Кікль організував поліцейський рейд і обшуки в офісі BVT. Тоді були вилучені документи, що стосуються моніторингу крайніх правих груп, починаючи з 2006 року. Це викликало багато питань, особливо з огляду на те, що всередині Партії свободи є різні групи, і якраз Герберт Кікль належить до досить радикальних правих. При цьому він один із провідних ідеологів і політтехнологів партії.

– Ви поділяєте версію австрійських журналістів про те, що головною причиною часткової ізоляції, в яку потрапила австрійська контррозвідка, стало співробітництво Партії свободи з Москвою?

– Якщо говорити про угоду про співпрацю між Партією свободи і «Єдиною Росією», то це був символічний крок. Взагалі ця партія співпрацювала з різноманітними російськими суб’єктами як мінімум із 2008 року. З російського боку був розрахунок на те, що кандидат Партії свободи Норберт Гофер переможе на президентських виборах у 2016 році, і це буде престижно – підписати договір із партією нового президента Австрії. Проблема, однак, виявилася в тому, що Гофер не перемiг. Але договір усе одно підписали. Проте цей договір став причиною того, що деякі європейські спецслужби стали прохолодно ставитися до своїх австрійських колег. Чутки про це ходили давно. Але мені відомо, що припинення співпраці не стосується однієї важливої галузі – боротьби з ісламським радикалізмом і тероризмом.

Партія свободи співпрацювала з Росією як мінімум із 2008 року

Щоправда, щодо ось цієї російської теми є ще один важливий момент. Герберт Кікль, який настільки грубо втрутився в справи BVT, насправді зовсім не проросійський політик. Навпаки, він дуже скептично ставиться до Росії, і це пов’язано з його радикально правими поглядами.

– Неонацистськими?

– Ну, я б не назвав його прямо неонацистом. Але в нього є скептицизм із приводу співпраці інших представників цієї партії з Росією, і цей скептицизм спирається і на певні історичні сентименти. У Москву, до речі, Кікль не їздив, угоду з «Єдиною Росією» не підписував, там були інші люди. Наприклад, Йоганн Ґуденус, який, навпаки, вважається людиною, відповідальною за проросійський поворот Партії свободи. Але взагалі ці настрої – що треба більш-менш співпрацювати з усіма, в тому числі і з Росією, – характерні не тільки для цієї партії, а для австрійського політичного класу загалом. Це частина тутешніх уявлень про політику нейтралітету, а нейтральний статус закріплений у конституції Австрії. Причому під співпрацею розуміють у першу чергу співпрацю економічну. Тому багато хто з австрійських політиків хотів би відновлення кооперації з Росією – в тому обсязі, в якому вона існувала до запровадження санкцій ЄС проти Кремля.

– Але при цьому кілька місяців тому в Австрії був затриманий якийсь офіцер, якого звинуватили в багаторічному шпигунстві на Росію. І навколо цього був не дуже великий, але все ж помітний скандал. Як це вкладається в контекст загалом доброзичливої щодо Кремля політики Відня?

– По-перше, цього шпигуна не самі австрійці знайшли, він був заарештований як раз за наводом німецьких колег. У певному сенсі це гра, тому що добре відомо, що всі шпигують за всіма. Австрійці пограли в цю гру так, що канцлер Себастіан Курц зіграв роль «злого поліцейського», вимовивши гнівну промову про те, як недобре займатися шпигунством. А президент Александр Ван дер Беллен виступив як поліцейський «добрий», сказавши щось на кшталт того, що, врешті-решт, шпигують не лише росіяни, і взагалі, світова річ. Набагато важливіше, мені здається, було те, що Австрія не приєдналася до солідарної акції західних країн щодо висилки російських дипломатів – у зв’язку зі справою Скрипалів.

Австрія не приєдналася до висилки російських дипломатів у зв’язку зі справою Скрипалів

– Тобто ви змальовуєте образ Австрії як слабкої ланки в ланцюгу європейських країн, які 2014 року вирішили протистояти політиці Кремля, яка їм не сподобалася, і продовжують цю лінію донині?

– Я б так не став говорити. Австрія ніколи не поставить під сумнів консенсус, що склався в Європі щодо політики Росії. І вже точно вона не стане ініціатором скасування санкцій. Значною мірою в галузі зовнішньої політики Австрія йде слідом за Німеччиною. Австрійські політики, можливо, хотіли б повернутися до business as usual (дослівно «бізнес як звичайно», звичний стан справ – ред.) у відносинах із Росією, але не можуть. Якщо буде якась велика коаліція країн за скасування санкцій, Австрія до них може приєднатися. Але першою вона цього робити не буде.

Передрук з "Радіо Свобода"

Дивіться також: Зустріч МВФ та Світового банку - інтерв'ю з членом української делегації у Вашингтоні Олександрою Бетлій

Всі новини дня

"Я злітав на F-16 з місць на Близькому Сході, де не проїхав би машиною" – екс-пілот F-16 Ден Гемптон. Інтерв'ю

Винищувачі F-16 не лише мають широкий функціонал, а й можуть працювати у досить складних умовах і не потребують занадто складної інфраструктури, хоча мають і слабкі місця. Про це в інтерв’ю Марії Прус розповів "найсмертоносніший пілот F-16" американської авіації підполковник у відставці Ден Гемптон.

Ердоган оголосив про перемогу на виборах

Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган під час виступу перед прибічниками, Стамбул, 28 травня. REUTERS/Murad Sezer

Чинний президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган здобув перемогу у другому турі президентських виборів. Про це свідчать дані Центральної виборчої комісії Туреччини, оприлюднені у день голосування, 28 травня.

За результатом підрахунку 99,49 % відсотка голосів Реджеп Таїп Ердоган переміг із 52,1 % голосів проти 47,9 % у його суперника Кемаля Киличдароглу.

Ердоган особисто оголосив про свою перемогу. "З Божою допомогою, будемо гідні вашої довіри", - цитує президента Deutsche Welle з посиланням на інформаційну агенцію AFP.

Деякі представники опозиції у Туреччині вже привітали Ердогана із перемогою, а Киличдароглу заявив, що продовжуватиме боротьбу після того, як перші результати показали, що він програв на, за його словами, "найбільш несправедливих виборах за останні роки".

На противагу прагненням до світської демократії Кемаля Киличдароглу, Ердоган планує завершити свою багаторічну політику: перехід Туреччини від демократії західного типу до "поміркованої ісламської країни з особливими місцем у світовій політиці", кажуть оглядачі.

За даними турецької ЦВК, активність виборців у другому турі становила близько 85,6 %, що на два пункти менше, ніж у першому турі голосування. Як повідомляв Голос Америки, другий тур виборів президента у Туреччині відбувся вперше в історії.

69-річний Ердоган править країною протягом двох десятиліть. У 2003-2014 роках він був прем'єр-міністром, після чого став першим обраним народом, а не парламентом, президентом. Відтепер, у разі визнання перемоги, він продовжить своє правління на третє десятиліття, - нагадує DW.

Опоненти Ердогана закидали йому надмірне зближення з Росією. Із перемогою турецького президента привітали лідери Єгипту, Катару, ОАЕ, а також російський президент Путін.

В атаках України дешевими іранськими дронами Росія обрала стратегію обстрілів Лондона нацистами - медіа

Вибух безпілотника у небі над Києвом під час російської атаки 28 травня 2023 р. REUTERS/Gleb Garanich

Військові аналітики коментують світовим медіа нову стратегію Росії, що атакувала цієї ночі українську столицю та інші міста іранськими дронами - загалом було здійснено 91 авіаційний удар та близько 25 обстрілів з реактивних систем залпового вогню.

Росія закупила сотні порівняно дешевих іранських дронів, тож оглядачі передбачають продовження такої тактики.

CNN порівнює цю тактику із діями нацистської Німеччини, котра свого часу з подібною інтенсивністю використовувала крилаті ракети V2 проти Лондона наприкінці Другої світової війни.

Експерти газети Wall Street Journal припускають, що удари безпілотників спрямовані на виснаження української ППО, котра останнім часом завдяки західному обладнанню та зокрема американській системі Patriot демонструвала успіхи у протистоянні російським атакам.

Оглядачі CNN погоджуються: "Мета росіян у надсиланні хвиль Shahed, швидше за все, виснажуватиме протиповітряну оборону України та змусить її витрачати дефіцитні боєприпаси на купу безпілотників".

У ніч на неділю Київ вже вчотирнадцяте за місяць став об’єктом повітряних російських атак. Переважну більшість безпілотників знищила протиповітряна оборона. 41-річний чоловік загинув – повідомила в ефірі Голосу Америки керівниця східноєвропейського бюро Мирослава Гонгадзе, яка перебуває на місці події.

Росія атакувала українську столицю практично з усіх боків, є влучання на півдні, півночі, сході, заході міста та в центральних районах, пише ВВС. "Кияни описували усю ніч як безперервний феєрверк та вибухи, такої атаки на Київ не було вже кілька тижнів - з того часу, як над столицею збили одразу шість ракет "Кинджал"", - йдеться у публікації.

Лише цієї доби українські захисники знищили 58 із 59 застосованих Росією іранських ударних безпілотників Shahed – інформує Генштаб ЗСУ.

Сотні нових безпілотників-камікадзе?

У CNN наголошують, що дешевими іранськими безпілотниками, доступними Росії у великій кількості, РФ намагається "завдати хоч трохи болю Києву, який протягом більшої частини минулого року був позбавлений впливу російського вторгнення".

Росія закупила багато сотень таких безпілотників, які коштують приблизно в 20 разів дешевше ракети.
CNN

Росія закупила багато сотень таких безпілотників, які коштують приблизно в 20 разів дешевше ракети – інформує видання.

Раніше про це попереджав і Білий дім: координатор стратегічної комунікації Ради з нацбезпеки США Джон Кірбі заявляв, що Росія планує придбати додаткові безпілотники в Тегерана для використання у війні проти України після того, як використала більшість із 400 уже придбаних іранських дронів-камікадзе.

Агенція AP нагадує, що торік адміністрація Джо Байдена оприлюднила супутникові знімки та дані розвідки, які, за її словами, свідчать про те, що Іран продав Росії сотні ударних безпілотників. США також припускали, що Іран розглядає можливість продажу Росії й сотень балістичних ракет.Раніше Голос Америки повідомляв результати британського дослідження, яке свідчить, що іранські дрони, якими Росія бомбардує Україну, базуються на вкраденій німецькій технології.

Наслідки для Ірану

"Сьогоднішній Іран є терористичним режимом, що представляє загрозу для Європи та Близького Сходу, - написав у Twitter радник президента України Михайло Подоляк. – Тегеран став ключовим союзником Москви в цій війні, свідомо постачаючи їй зброю для атак по цивільних містах. Сьогоднішня нічна атака на Київ понад півсотнею "Шахедів" – у День міста – чергове красномовне підтвердження цієї істини".

Подоляк пообіцяв, що "наслідки обов’язково будуть" та нагадав про проект постанови про запровадження санкцій щодо Ірану на 50 років. Крім того, радник президента порадив Ірану пам'ятати "закон бумеранга” та заявив: "Випущений одного разу "Шахед" обов’язково знайде шлях до свого виробника".

Адміністрація Байдена заявляла, "що залежність Кремля від Ірану та Північної Кореї - країн, які значною мірою ізольовані на міжнародній арені через свої ядерні програми та порушення прав людини, - свідчить про відчай" - пише АР.

Чому атаки посилились саме зараз

Журналісти CNN проводять паралелі між російським нападом і Днем Києва, оскільки сьогодні місто відзначає 1541 рік з часу заснування. Як писав Голос Америки, мешканці столиці святкували усупереч атакам. "Київ стоїть міцно", - твітувала голова американської дипмісії в Україні Бріджит Брінк.

"Попри... виснаження, такі напади радше загартували, ніж послабили дух містян", - підкреслили і журналісти CNN.

Вони наголошують, що у багатьох звітах упродовж останніх місяців, включно з оцінками в оприлюднених військових прогнозах США, говорилося про критичні недоліки в українській протиповітряній обороні, особливо через те, що її базова радянська система С-300 — "робоча конячка української ППО" — морально застаріла і стало все важче знаходити боєприпаси для таких систем.

Видання Politico наголошує, що масована російська атака відбулась на тлі припущень про загрозу українського контрнаступу.

Зв'язок атаки із планованим контрнаступом України вбачає також видання New York Times: "Оскільки Україна наближається до початку контрнаступу з метою повернення земель, втрачених у перші місяці війни, Москва посилила наступ на Київ".

Дивіться також:

У Туреччині підраховано понад 97% голосів. Ердоган лідирує

Бюлетень на виборах президента Туреччини, 28 травня 2023. AP Photo/Emrah Gurel

Чинний президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган лідирує у другому турі виборів президента за результатами опрацювання понад 97% бюлетенів. Зараз він набирає понад 52% відсотки голосів, його супротивник Кемаль Киличдароглу - менш ніж 48%.

За даними турецького агентства Anadolu, пише Радіо Свобода, понад 64,1 мільйона виборців зареєструвалися, аби проголосувати, з них більше ніж 1,92 мільйона вже віддали свої голоси на закордонних дільницях. Голосування за кордоном тривало до 24 травня.

Раніше Голос Америки повідомляв, що Анкара від початку повномасштабного російського вторгнення стала важливим партнером для Києва і посередником у спілкуванні з Москвою.

Разом з тим Киличдароглу перед другим туром виборів звинуватив Ердогана у надто тісних відносинах із президентом РФ Путіним, які "можуть спричинити залежність від Росії".

Туреччина відіграла ключову роль у питанні звільнення з полону українських військових та заручників, а також при укладенні угоди про експорт зерна з українських портів.

Сутички на кордоні Афганістану й Ірану вщухли, ідуть перемовини про мир і доступ до води

Охоронці Талібану у залі готелю Imperial Continental, Кабул, Афганістан, 27 травня 2023 року. AP Photo/Rodrigo Abd

Афганський Талібан і влада Ірану заявили, що збройні сутички між їхніми прикордонними силами безпеки вщухли, і обидві сторони ведуть переговори щодо послаблення напруженості.

У суботу внаслідок зіткнень загинули двоє іранських силовиків та прикордонник Талібану, що посилило напруженість мж країнами на тлі суперечки щодо водних ресурсів.

У неділю іранське державне інформаційне агентство IRNA зацитувало заяву високопосадовця, що "ситуація під контролем".

Речник Міністерства внутрішніх справ Афганістану заявив, що його уряд "не хоче воювати зі своїми сусідами", і наполіг на тому, що іранські сили розпочали конфлікт, що змусило афганських прикордонників вжити заходів у відповідь.

Двостороння напруженість нещодавно загострилася через звинувачення Ірану в тому, що Талібан порушує угоду про розподіл води 1973 року між Тегераном і Кабулом, блокуючи потік води з річки Гільменд, яка тече з Афганістану в посушливі східні прикордонні регіони Ірану.

Президент Ірану Ебрагім Раїсі під час візиту до прикордонної провінції закликав талібів поважати договір, який передбачає спільне користування водними ресурсами та окреслює доступ до моніторингу рівня води.

"Виправдання війни та негативних дій не служать інтересам жодної зі сторін", - написав речник Міноборони Афганістану Енаятулла Ховаразмі у Твіттері.

ООН повідомляла, що Афганістан та Іран значно постраждали від тривалої посухи.

Більше

XS
SM
MD
LG