Спеціальні потреби

Актуально

2010-ий став для Росії роком покращення відносин із Заходом

Росія більшість часу у 2010-му році витратила на те, щоби покращити свій імідж у закордонній політиці. Зокрема Кремлю вдалося вирішити суперечку щодо північного кордону з Норвегією, як також покращити стосунки з Україною особливо тепер, коли Віктор Янукович не цурається північного сусіда, а навпаки йде на зближення з останнім. Втім, чи не найскладнішими видалися відносини Росії з двома її найголовнішими суперниками – Польщею та США.

Дружню руку з боку Кремля останніми роками можна було бачити не часто. Втім, минулої весни президент Дмитро Медведєв запропонував нові, більш теплі стосунки. Світ побачив люб’язну Росію, яка прагнула модернізувати економіку. І цьому були свої причини. Зокрема йдеться про неприємний присмак, який залишився після вторгнення росіян у Грузію у 2008-му році. Олії до вогню підлили й дружні відносини офіційної Москви з такими країнами як Білорусь, Північна Корея, Венесуела та Зімбабве. А тут ще й економічне зростання Китаю.

Російські лідери, здається, змирилися з нездатністю відбудувати надмогутню державу і прийшли до практичного рішення – модернізувати стосунки з іншими державами.

Аналітик Московського центру Карнеґі Дмитро Тренін зазначає: «Просто підтримувати маску великої держави було вже недостатньо. Тож Росія вирішила адаптувати свою закордонну політику, почавши співпрацю з країнами, які могли б стати зовнішніми джерелами для модернізації Росії».

І такими могли стати західні країни, особливо США навіть попри досить багато неприємних моментів, які виникали між цими державами. Зокрема йдеться про викриття Сполученими Штатами 11-ох російських шпигунів та екстрадицію з Таїланду росіянина Віктора Бута, якого звинувачують у торгівлі зброєю. Росії для входження у Світову організацію торгівлі потрібні були дружні стосунки зі США. А американці в свою чергу хотіли завадити радикальним ісламістам укріпитися за межами Афганістану. Експерти кажуть, якщо б Талібан укріпився в таких місцях як Киргизстан, Таджикистан чи Узбекистан, це б дуже вдарило по Росії.

Покращення стосунків з Вашингтоном дає можливість для притоку інвестицій. Наприклад, компанія «Pepsi» нещодавно купила найбільшу в Росії молочний завод і компанію з виробництва соків. Це найбільша в історії Росії покупка, зроблена американською компанією, а для «Pepsi» це придбання стане найбільшим джерелом доходу поза межами США. Росія також хоче налагодити стосунки з Польщею, частково з метою отримати доступ до ринків Євросоюзу.

У квітні прем’єр-міністр Росії Володимир Путін разом зі своїм польським колегою Дональдом Туском відвідали поминальну церемонію в лісах Катині, де під час Другої світової війни спецзагонами Радянського Союзу були розстріляні тисячі польських військовополонених.

А коли неподалік Катині розбився польський літак, на борту якого перебував президент Польщі та інші високопосадовці, президент Медведєв особисто прилетів на їх похорони. Згодом провину за різню в Катині російська Дума поклала на Сталіна.

На початку грудня Дмитро Медведєв продовжив налагоджувати стосунки з Польщею, здійснивши державний візит у Варшаву. Це був перший візит такого рівня за останні 10 років.

Там Медведєв навіть віддав данину польському фільму «Катинь», нагородивши його режисера Анджея Вайду російським Народним орденом дружби. Такі вчинки допомагають, але їх не достатньо, аби забути про багато років недовіри, що існувала між державами, вважає військовий аналітик Павло Фенгельгауер:

«Це перевантаження стосунків з Польщею на поверхневому рівні проходить досить добре. Але в своїй основі ці стосунки ще досить напружені».

Втім з огляду на швидкий розвиток Китаю на східних кордонах Росії, Кремль дедалі частіше говорить про налагодження відносин із Заходом.

Всі новини дня

У Радбезі ООН провели спецзасідання, присвячене гуманітарній ситуації в Україні. Відео

У Раді Безпеки ООН провели спеціальне засідання, присвячене гуманітарній ситуації в Україні.

Потужний землетрус у Туреччині і Сирії. Вашингтон надсилає дві групи рятувальників. Відео

Вашингтон надсилає до Туреччини дві групи рятувальників для пошуку вцілілих і ліквідації наслідків. Про це повідомив представник Ради з нацбезпеки США Джон Кірбі.

ПВК "Вагнер" все складніше вербувати в'язнів на війну РФ в Україні - медіа

Кладовище найманців ПВК "Вагнер" у Краснодарському краї, Росія, 22 січня 2023. REUTERS/Stringer

У російських тюрмах усе менше добровольців воювати в Україні у складі ПВК "Вагнер" на тлі повідомлень про великі втрати серед в'язнів, тому видання Євгена Пригожина розпочали піар-кампанію за участі ув'язнених, які вижили на війні та вже повернулися додому. Про це пише незалежне російське видання "Медіазона".

Журналісти зазначають, що якщо раніше Пригожин агітував особисто, тепер "посилає підлеглих". "Цього разу добровольців набагато менше: якщо після першого візиту Пригожина на війну записувалися по кілька сотень ув'язнених, то тепер це швидше кількадесят. В'язні кажуть, що вже не дуже вірять у помилування, а новини та розмови із завербованими переконують їх, що ризик загибелі дуже високий".

Нині координатор стратегічної комунікації Ради з нацбезпеки США Джон Кірбі під час брифінгу заявив, що у тяжких боях за Бахмут найбільше зацікавлений особисто Пригожин - "через егоїстичну особисту вигоду з метою підвищити свій високий статус у кремлівській ієрархії".

Як зазначає Радіо Свобода, про другу хвилю набору до ПВК "Вагнер" раніше писали правозахисник і колишній політвʼязень Іван Асташин, видання "Верстка" та кілька телеграм-каналів.

Скільки загалом людей було завербовано на війну з російських колоній, достеменно не відомо. Федеральна служба виконання покарань повідомляла про скорочення торік кількості увʼязнених майже на 30 тисяч осіб. На початок лютого "Медіазона" змогла підтвердити загибель 823 завербованих увʼязнених, хоча реальні цифри можуть бути значно більшими.

Найманців угруповання підозрюють у скоєнні численних воєнних злочинів. З весни 2022 року у медіа почала зʼявлятися інформація, що ПВК вербує увʼязнених у російських колоніях для участі у війні з Україною в обмін на помилування. Як це оформляється юридично, досі невідомо. Кремль заявив, що ця інформація засекречена.

Місце в кремлівській ієрархії та соляні копальні - Білий дім про "егоїстичний" інтерес Пригожина у боях за Бахмут

Центр ПВК "Вагнер", що пов'язують із російським бізнесменом Євгенієм Пригожиним. Фото: AP Photo, File

У тяжких боях за Бахмут найбільше зацікавлений очільник російської приватної військової компанії "Вагнер" Євгеній Пригожин - "через егоїстичну особисту вигоду з метою підвищити свій високий статус у кремлівській ієрархії". Так ситуацію прокоментував координатор стратегічної комунікації Ради з нацбезпеки США Джон Кірбі.

Кірбі також наголосив на економічній вигоді, яку, за інформацією посадовця, планує отримати Пригожин - через місцеві соляні та гіпсові копальні.

"Через цей егоїстичний інтерес Пригожин не боїться кидати у бій в'язня за в'язнем", - сказав Кірбі під час брифінгу про залучення засуджених до лав "Групи Вагнера". Посадовець додав, що США зосереджуватимуться на тому, щоб продовжувати надавати Україні необхідну безпекову допомогу для її успіху на полі бою і зокрема довкола Бахмута.

Соляне родовище Артемівське у Бахмуті площею 179 квадратних кілометрів одним з найбільших у Європі. Місцеві соляні шахти належать державному підприємству "Артемсіль", лідеру на українському ринку й експортеру до 20 країн, допоки воно не припинило виробництво через кілька місяців після російського вторгнення. З моменту заснування наприкінці XIX століття підприємство видобуло понад 280 мільйонів тонн солі. Шахти досягають глибини 200-300 метрів і мають тунелі загальною довжиною 300 кілометрів.

За інформацією Reuters, соляні шахти можуть стати комерційно прибутковим активом, а також росіяни планують використовувати їх для зберігання боєприпасів і зброї поза зоною дії українських ракет.

Раніше президент Росії Володимир Путін підписав указ, що дозволяє мобілізацією росіян, які мають непогашену судимість за вбивства та інші тяжкі злочини, передбачені Кримінальним кодексом РФ.

Як повідомляв Голос Америки, Сполучені Штати оголосили санкції проти ПВК "Вагнер" та Пригожина. Міністерство фінансів США назвало "Групу Вагнера" міжнародною злочинною організацією.

Також Сполучені Штати звинувачували російських найманців в експлуатації природних ресурсів у Центральноафриканській Республіці, Малі, Судані, аби допомогти фінансувати війну Кремля в Україні.

У статті використано матеріали Reuters

Суд у Грузії відмовився випустити Саакашвілі за станом здоров'я

Екс-президент Грузії Міхеїл Саакашвілі під час відеозв'язку на судовому слуханні у Тбілісі, 1 лютого 2023. REUTERS/Irakli Gedenidze

Тбіліський міський суд 6 лютого відмовився відтермінувати виконання вироку в справі колишнього президента Грузії Міхеїла Саакашвілі, передає грузинська служба Радіо Свобода. Рішення оголосив суддя Георгій Аревадзе, тим самим не задовольнивши клопотання адвокатів Саакашвілі.

Рішення судді викликало невдоволення родичів та прихильників колишнього президента.

На сьогоднішньому засіданні сторони проголосили заключні промови, після чого суддя зачитав рішення.

Представники пенітенціарної служби не погодилися з клопотанням адвокатів Саакашвілі. За словами представника служби, юриста Ніки Абрамішвілі, поданий суду висновок не містив достовірної інформації про тяжкість хвороби засудженого Міхеїла Саакашвілі і не міг служити підставою для відтермінування покарання.

Зі свого боку, адвокати сьогодні закликали суддю задовольнити їхнє клопотання та винести справедливе рішення. Зокрема, Шалва Хачапурідзе сказав судді, що порятунок життя третього президента – у його руках. За поясненням адвокатів, Аревадзе своїм рішенням міг зіграти історичну роль і закласти основу для великого примирення.

Виходячи зі стану здоров’я, Михайло Саакашвілі ані на засіданні, ані на оголошенні рішення не був присутнім, навіть дистанційно.

З клопотанням про відстрочку або звільнення від покарання колишнього президента Грузії до суду звернулися адвокати Саакашвілі. Це клопотання суддя Георгій Аревадзе розглядав близько двох місяців.

Експрезидент Грузії, який має українське громадянство, був заарештований у Тбілісі восени 2021 року після таємного повернення до країни. На той час щодо нього був ухвалений заочний вирок – 6 років позбавлення волі у справі про перевищення повноважень.

Через проблеми зі здоровʼям Саакашвілі перевели до цивільної клініки у Тбілісі. Сам політик та його прихильники наполягають, що погіршення стану могло бути спричинене отруєнням. Влада Грузії стверджує, що для таких висновків немає доказів.

Більше

XS
SM
MD
LG