Спеціальні потреби

Від «російської як регіональної» – до «російської як другої державної». Партія регіонів не збирається зупинятися на зміні «мовного» закону і бере курс на зміну Конституції.

«У новій Конституції повинні бути дві державні мови», – заявив заступник голови фракції Партії регіонів Вадим Колесниченко на брифінгу у Верховній Раді у четвер. Як він нагадав, у середу розпочала свою роботу Конституційна асамблея, що має витворити новий текст Основного Закону України. «І під час роботи Конституційної асамблеї ми будемо добиватися того, щоб до нової Конституції увійшла норма про те, що в Україні буде дві державні мови – українська і російська», – цитує слова Колесниченка прес-служба Партії регіонів.

«Я – голова. Я особисто голосувати за таку двомовність не буду».
А тим часом голова Конституційної асамблеї Леонід Кравчук висловив сумнів у тому, що «регіонали» знайдуть 300 голосів, необхідні для зміни конституційної норми.

«Домагатися вони можуть будь-чого. І це їхнє право. Але для того, щоб внести зміни до Конституції і змінити статтю 10 Конституції, потрібно не багато ні мало 300 голосів. Як ми бачимо, в цьому парламенті 300 голосів у них немає», – сказав перший президент України в інтерв’ю агенції УНІАН.

Як спрогнозував Кравчук, партія влади не матиме 300 голосів і в наступному парламенті. Він нагадав також, що розмови про другу державну мову ведуться вже 20 років, причому заяви про двомовність лунають лише під вибори. «Він (Колесниченко) говорить під вибори», – зауважив Кравчук.

Голова Конституційної асамблеї сказав також, що виступає проти зміни конституційного положення про українську мову як єдину державну.

«Я – голова. Я особисто голосувати за таку двомовність не буду», – наголосив Кравчук.

А тим часом опозиція і влада готуються зійтися у фінальному поєдинку за новий мовний закон. Законопроект Ківалова-Колесниченка (у просторіччі «КаКа») був прийнятий у першому читанні 5-го червня. Ухвалити його остаточно «регіонали» пообіцяли 4-5-го липня і у будь-якому разі – до кінця нинішньої сесії.

Законопроект «регіоналів» де-юре визнає єдину державну українську мову. Однак де-факто руйнує цей статус, надаючи російській мові права регіональної на половині території України (у 13 з 27 адміністративно-територіальних одиниць держави).

Опозиція виступає категорично проти і вже подала до законопроекту рекордну кількість – понад 2000 поправок. Провладна парламентська більшість вбачає у цьому намір навмисно затягти розгляд документа.

«Усі поправки від опозиції до законопроекту про мови – всього лише спосіб затягти розгляд», – заявив у четвер один із авторів Сергій Ківалов.

«Вал поправок – всього лише спосіб напустити туману навколо надзвичайно важливого питання», – додав Ківалов, якого цитує прес-служба Партії регіонів.

Більшість не сумнівається, що зможе здолати опір опозиції, і скандальний «мовний» закон буде ухвалений в цілому. А тим часом у міністерствах уже взялися підраховувати, скільки коштуватиме його виконання бюджету. Від 12 до 17 мільярдів гривень на рік – таку оціночну суму оприлюднили у Міністерстві фінансів. Як заявили представники Мінфіну на комітетських слуханнях у парламенті у четвер, з огляду на таку вартість, міністерство не підтримує ухвалення законопроекту.

Ваша думка

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG