Спеціальні потреби

Актуально

Законодавці США розглядають посилення санкцій проти Росії

Конгресмен Ед Ройс

Росія становить загрозу для національної безпеки США з багатьох причин. На цьому наголосила Маніша Сінгх, високопосадовець Держдепу США в своїх свідченнях перед Комітетом закордонних справ Палати представників США під час слухань 13 вересня.

Адміністрація Трампа запровадила санкції проти 229 осіб та організацій за їх участь в російській зловмисній діяльності. Зокрема, 136 з них було введено в рамках санкцій пов'язаних з ситуацією в Україні, повідомила посадовець.

За оцінками Державного Департаменту, в результаті санкцій уряд Росії втратив десятки мільярдів доларів. Санкції також мали вплив на державні галузі і стали фактором охолодження російської економіки, зауважує посадовець.

"Ми ввели санкції проти низки провідних компаній Росії, включаючи "Рособоронекспорт" – основну російську компанію, що торгує зброєю, "Євросибенерго" – одну з найбільших компаній в сфері енергетики Росії та "Сургутнефтегаз" – найбільшу російську нафтову компанію. Ми також спрямували дії проти деяких найближчих союзників Путіна а також очільників державних банків та енергетичних компаній".

Вашингтон притримується своїх планів запровадити "дуже жорсткі" санкції проти Росії в листопаді, якщо Росія не продемонструє виконання міжнародного права з хімічної зброї, заявила Сінгх

"Компанії по всьому світові дистанціювались від осіб та організацій, проти яких було запроваджено санкції і ще більше посилило фінансовий тиск на ключові галузі російської економіки та тих, хто підтримував деструктивні дії Кремля. Режим Путіна зараз несе справжні витрати і ці витрати зростатимуть доки він не припинить агресію", - наголосила Сінгх.

Сінгх підкреслила, що Вашингтон притримується своїх планів запровадити "дуже жорсткі" санкції проти Росії в листопаді, якщо Росія не продемонструє виконання міжнародного права з хімічної зброї.

Конгресмен Ед Ройс наголосив: "ми не можемо очікувати, що Путін і його корумповані прибічники змінять свою поведінку в Сирії, Україні та деінде, доки ми не доведемо, що можемо притягти його до відповідальності", - сказав конгресмен Ед Ройс, повідомляє Reuters.

Він також закликав до запровадження "вторинних санкцій", проти тих, хто провадить масштабний бізнес з російськими компаніями, або установами, проти яких запроваджені санкції.

Член Комітету Палати представників з закордонних справ, конгресмен-демократ Еліот Енґель закликав Конгрес робити більше.

Законодавці, що представляють обидві партії внесли щонайменше вісім законопроектів протягом останніх місяців в сфері санкційної політики.

Дивіться також: Вашингтон: Уряд України має менше двох тижнів, щоб переконати МВФ продовжити програму співпраці

Всі новини дня

Демократи в Конгресі хочуть вивести військо з Саудівської Аравії та ОАЕ після рішення ОПЕК+, що йде на користь Росії

Будівля Конгресу США у Вашингтоні

Рішення ОПЕК+, об'єднання країн - основних постачальників нафти у світі, куди входить і Росія, – різко скоротити видобуток нафти в листопаді викликало активне обговорення серед політиків у США.

У провладній Демократичній партії США різко критикують позицію ОАЕ та Саудівської Аравії, які є членами ОПЕК+ . Конгресмени-демократи Том Маліновські, Шон Кестен та С'юзан Уайльд ініціювали подання до Конгресу, в якому закликали вивести із Саудівської Аравії та ОАЕ війська США та системи протиповітряної оборони.

Конгресмени назвали рішення ОПЕК+ "ворожою дією проти Сполучених Штатів і чітким сигналом, що [Саудівська Аравія та ОАЕ] обрали сторону Росії у війні проти України".

"Обидві країни давно покладаються на американську військову присутність у Перській затоці. Ми не бачимо причин, чому американські війська та підрядники мають продовжувати надавати ці послуги країнам, які активно працюють проти нас", - йдеться в ініціативі.

"Якщо Саудівська Аравія та ОАЕ прагнуть допомагати Путіну, вони мають просити оборону у нього", - додали політики.

Законодавці від опозиційної Республіканської партії на тлі цього рішення, поновили критику Байдена за буцімто недостатню увагу до стимулювання внутрішнього видобутку.

Президент США Джо Байден назвав рішення ОПЕК+ короткозорим, особливо з огляду на нестабільність на енергоринку, яку викликала війна Росії в Україні.

Для того, щоб стримати зростання цін всередині країни, США вивільнять в листопаді ще 10 мільйонів барелів нафти зі Стратегічного резерву. Байден також закликав американські компанії зменшити розрив між оптовими та роздрібними цінами на нафтопродукти, мовиться в заяві.

В середу ОПЕК+ вирішив скоротити продаж нафти на світовому ринку на 2 мільйони барелів щодня, починаючи з листопада.

Як повідомляв Голос Америки, ЄС та "Група семи" планують встановити цінові обмеження на російську нафту.

Олександра Матвійчук: Нобелівська премія миру – відзнака всьому українському народу. Відео

«В першу чергу (Нобелівська премія миру) - відзнака всьому українському народу, який у цій війні з Росією бореться за свободу і за право мати демократичний вибір, як такий. І ми зараз платимо за це досить високу ціну», - заявила голова «Центру громадянських свобод» Олександра Матвійчук.

Путін поговорив з президентом Туреччини про Україну та «останні події» 

Президент Туреччини Ердоган та президент Росії Путін під час зустрічі у Самарканді

Президент Туреччини Таїп Ердоган провів телефонну розмову з російським колегою Володимиром Путіним про покращення двосторонніх відносин. Ердоган ще раз підкреслив готовність Анкари зробити свій внесок у мирне вирішення війни в Україні, повідомили в офісі Ердогана в п'ятницю, 7 вересня.

За даними Управління комунікацій Туреччини, у розмові також обговорювалися останні події в Україні після вторгення Росії на початку цього року.

Зокрема, на свої сторінці Twitter, Управління комунікацій Туреччини оприлюднило коментар президента Ердогана щодо телефонної розмови з Путіним, з яким він виступив після п’ятничної молитви. "Він зокрема подякував за наше посередництво та сказав: "Я вітаю з успішним посередництвом", - прокоментував Ердоган.

Туреччина, яка є членом НАТО, має тісні стосунки як з Україною, так і з Росією. Наразі Туреччина намагається збалансувати обидва напрямки відносин під час війни, не приєднується до західних санкцій проти Москви, одночасно критикує російське вторгнення та поставляє Києву військові безпілотники.

Як "Голос Америки" повідомляв раніше, у заяві, яку МЗС Туреччини видало у суботу, 1 жовтня, мовиться, що Анкара відкидає російську анексію.

Разом з ООН, Туреччина виступила посередником у липневій угоді щодо розблокування експорту українського зерна з чорноморських портів, що досі залишається єдиним значним дипломатичним проривом у семимісячному конфлікті.

Відносини Туреччини з Росією є складними, оскільки дві країни тісно співпрацюють у постачанні енергоресурсів, водночас перебуваючи у суперечках щодо Сирії, Лівії та Азербайджану.

В статті використано матеріали Reuters.

"Відзнака всьому українському народу" - в "Центрі громадянських свобод" відреагували на Нобелівську премію

Українську правозахисну організацію «Центр громадянських свобод» відзначили Нобелівською премією миру 2022 року.

"Це було доволі неочікувано для мене і для нашої команди отримати Нобелівську премію миру", - каже Олександра Матвійчук, Голова "Центру громадських свобод" в коментарі Мирославі Гонгадзе, Голос Америки.

"Ми розцінюємо це не просто як відзнаку правозахисної роботи «Центру громадянських свобод», яку ми ведемо в Україні і в усьому регіоні. В першу чергу (розцінюємо це) як відзнаку всьому українському народу, який у цій війні з Росією бореться за свободу і за право мати демократичний вибір як такий. За право жити і будувати країну, в якій права кожної людини захищені, влада підзвітна, правосуддя незалежне, а поліція не розганяє мирні студентські демонстрації. І ми зараз платимо за це досить високу ціну", - додала Матвійчук.

Центр здійснює моніторинг та аналіз законопроектів на відповідність стандартам дотримання прав людини, провадить громадський контроль над діями правоохоронних органів, судів та місцевої влади, над розслідуванням злочинів, вчинених під час Євромайдану, займається документуванням політичних переслідувань у тимчасово окупованому Криму, фіксацією порушень прав людини та воєнних злочинів на Донбасі, просвітництвом у сфері прав людини та демократії, програмами міжнародної солідарності тощо, пише "Радіо Свобода".

Нагороду також отримали білоруський правозахисник Алесь Беляцький та російська правозахисна організація «Меморіал». У Нобелівському комітеті вказують: «Лауреати Нобелівської премії миру 2022 року представляють громадянське суспільство у своїх країнах. Вони протягом багатьох років пропагували право критикувати владу та захищати основні права громадян. Вони доклали видатних зусиль, щоб задокументувати військові злочини, порушення прав людини та зловживання владою. Разом вони демонструють важливість громадянського суспільства для миру та демократії».

В статті використано матеріал "Радіо Свобода".

Установа ООН призначила слідчого з порушень прав людини в Росії

Архівне фото: Зала засідань Ради з прав людини ООН

ЖЕНЕВА, 7 жовтня (Reuters) – У п’ятницю правозахисний орган ООН проголосував за призначення нового незалежного доповідача щодо ймовірних порушень прав людини в Росії, звинувативши Москву у створенні «атмосфери страху» через репресії та насильство.

17 членів проголосували «за», шість «проти», 24 утрималися. Цей крок є першим випадком, коли Рада з прав людини, яка існує 16 років, призначила спеціального експерта для перевірки дотримання прав людини одним з членів так званої «п’ятірки», які займають постійні місця в Раді Безпеки. «Ми хочемо, щоб сьогодні було ясно, що ми не забули тих, хто бореться за свободу вдома, у той час як (президент Росії Володимир) Путін чинить репресії проти російського народу та за кордоном», – посол Великої Британії при ООН у Женеві Саймон Менлі, сказав Reuters відразу після голосування.

Майже 50 країн подали позов, включаючи Великобританію, країни ЄС, за винятком Угорщини, а також Сполучені Штати, Україна, Японія та Колумбія. Проти проголосували Китай, Венесуела, Куба, Еритрея, Болівія та Казахстан

Цей крок є наслідком цьогорічного посилення російських законів щодо покарання людей, які, на думку Москви, дискредитують збройні сили або поширюють фейкову інформацію, а також примусового закриття правозахисних груп, зокрема «Меморіалу», який у п’ятницю отримав Нобелівську премію миру.

Посол Росії в ООН у Женеві Геннадій Гатілов заявив, що позов містить «потік неправдивих звинувачень».

"Цей проект резолюції є ще одним прикладом того, як західні країни використовують цю раду для досягнення своїх політичних цілей", - сказав він.

Посланник Китаю Ян Чжилунь звинуватив західні країни, які внесли проект, у подвійних стандартах щодо прав людини, вказавши на проблеми з расизмом і мігрантами вдома.

Рада, що складається з 47 членів, глибоко розділена, де зростає хор країн на чолі з Росією та Китаєм, які виступають проти будь-яких дій проти конкретних країн, що, на їх думку, є політичним втручанням.

П'ятнична перемога стала полегшенням для західних країн після провалу рішення стосовно Китаю в четвер.

Більше

XS
SM
MD
LG