Спеціальні потреби

Актуально

Сенатори та конгресмени США від різних партій діляться пропозиціями - як зупинити Росію і допомогти Україні  

Конгресвумен від Демократичної партії Елісса Слоткін 

Обмежити можливості російських олігархів і поповнити військові запаси української армії рекомендує Білому дому конгресвумен-демократка Елісса Слоткін від штату Мічиган.

“Ми маємо підтримати боротьбу українського народу проти російського війська і дати їм можливість виставити військову ціну, одночасно запевнивши, що ми зможемо поповнити запаси українців у разі конфлікту”, - заявила конгресвумен на своїй Твітер-сторінці.

“Російські олігархи, які підтримують Путіна, не повинні мати можливості їздити за покупками на вихідні в Монако та в Париж, і адміністрація президента США повинна піти далі й дати сигнал нашої готовності виставити ціну, яка вдарить в саме серце, щоб відвернути вторгнення”, - написала у Твітер Елісса Слоткін, яка раніше працювала у Пентагоні та в ЦРУ.

Вона додала: “Я не маю нічого проти російського народу, але якщо їхній лідер збирається вдатись до неспровокованої агресії і вторгнутися на територію сусіда, вони також мають відчути себе у важкому положенні”.

“Я отримала брифінг від Міністерства оборони США щодо ситуації в Україні, і не вдаючись у конфіденційні деталі, я просто скажу: це було тривожко”, - зазначила конгресвумен від Демократичної партії.

Елісса Слоткін наголосила, як важливо для Вашингтона показати силу у стримуванні Росії: “Світ дивиться на реакцію США. Якщо Росія зможе окупувати, без надзвичайних втрат, про що це говорить у довготерміновій перспективі Китаю чи будь-якому іншому агресору, який захоче випробувати темперамент Вашингтона?”

Надати Україні оборонну допомогу

Надати Україні оборонну допомогу закликає сенатор від Республіканської партії Роб Портман, який нещодавно відвідував Київ у складі двопартійної делегації американських законодавців.

“Криза в Україні продовжує наростати. Прийшов час для США та наших союзників об'єднатися в один голос і надати Україні допомогу, якої вона потребує, щоб себе захистити”, - пише у Твітері законодавець від штату Огайо.

Сенатор-республіканець від штату Арканзас Том Коттон також вважає за необхідне надати Україну оборонну допомогу: “Володимир Путін спроможний до вторгнення в Україну у будь-який момент. Ми повинні бути дуже чіткими про наслідки таких дій і продовжувати робити все, щоб Україна мала засоби, необхідні для свого захисту”.

Не зволікати із санкціями

Сенаторка-республіканка Джоні Ернст в неділю в інтерв'ю каналу CNN говорила про необхідність запровадження санкцій вже зараз, коли зростає напруга на українсько-російському кордоні.

“Ми маємо рухатись вперед і запровадити санкції щодо Росії вже зараз. Ми маємо їм показати, що ми серйозно до цього ставимось і в разі вторгнення ми будемо з Україною. Якщо вторгнення відбудеться, життя вже будуть втрачені, цього вже не можна буде повернути. Тому ті санкції мають бути запроваджені зараз”, - зазначила сенаторка від Республіканської партії Джоні Ернст.

Вона також додала про необхідність забезпечити Україну оборонним та летальним озброєнням.

Сенаторка-республіканка Марша Блекборн від штату Теннессі критикує Білий дім за те, що досі не відправили в Україну американського посла.

“Росія і Україна - на порозі війни, і Джо Байден не може навіть вирішити, хто має бути нашим послом у Києві”, - пише сенаторка.

Деякі законодавці - проти втручання у війну в Україні

А от два конгресмени від Республіканської партії Ентоні Сабатіні та Томас Мессі вважають, що США не повинні бути причетними до потенційної війни в Україні.

“Участі США в Україні не повинно бути”, - написав у Твітері конгресмен-республіканець від Флориди Ентоні Сабатіні. Далі він додав: “Зовнішня політика “Америки понад усе” означає “ні” - американському втручанню в Україні”

“США не повинні втручатися в будь-яку майбутню війну в Україні”, - одноголосно з колегою твітує конгресмен-республіканець від Кентукі Томас Мессі. В іншому твіті він пише: "Надто багато в американському уряді турбуються про український кордон, більше, ніж про кордон США".

Заклик до Німеччини надати Україні військову допомогу

До дискусії на цю тему долучився дипломат, колишній посол США в Росії Майкл Макфол. “

“Поясніть, будь ласка, наскільки етично відмовитись надавати Україні військову допомогу прямо зараз? Чесно кажучи, я не розумію моральної позиції деяких наших союзників і незалежних аналітиків”, - пише у Твітері Майкл Макфол.

"З 1945 року до сьогодні американські солдати базуються в Німеччині, щоб стримувати радянську загрозу. Я не пам'ятаю, щоб німецькі лідери називали це базування "надто провокативним" для Москви. Але я не експерт в німецькій історії. Можливо, я помиляюсь", - додав дипломат.

За даними США, наразі на українсько-російському кордоні перебуває 127 тисяч російських військ.

Всі новини дня

Громадянам США радять залишити Росію "поки є можливість"

Аеропорт "Шереметьєво", Москва, Росія, 8 липня 2019 (AP Photo/Pavel Golovkin)

З огляду на оголошену у Росії мобілізацію, через російську війну в Україні, посольство США в РФ закликало своїх громадян не їхати до країни, а тим американцям, які вже там перебувають, порадило залишити країну.

"Росія може відмовити громадянам із подвійним громадянством визнавати громадянство США, відмовити їм у доступі до консульської допомоги США, перешкодити їх виїзду з Росії та призвати громадян із подвійним громадянством на військову службу", - наголошує дипломатичне представництво.

У заяві посольство звертає увагу на обмеженість комерційних рейсів і те, що дипмісія має суттєві обмеження щодо надання допомоги громадянам США, а варіанти транспортування, можуть раптово стати ще більш обмеженими: "Якщо ви бажаєте покинути Росію, вам слід якомога швидше зробити це самостійно".

Крім того, американські дипломати нагадують: "В Росії не гарантується право на мирні зібрання та свободу слова", тож громадянам США радять уникати "будь-яких політичних чи соціальних протестів" та не фотографувати правоохоронців, адже "російська влада заарештувала громадян США, які брали участь у демонстраціях".

"Голос Америки" уже повідомляв про масовий виїзд громадян Росії у прилеглі країни, зокрема, Грузію та Казахстан після оголошення мобілізації.

Тим часом, російська влада повідомила, що фіксує імена громадян, які виїжджають із країни після оголошеної мобілізації.

Західні експерти й політики називають оголошення мобілізації у Росії, ядерні погрози та проведення фіктивних "референдумів" на окупованих російськими військами територіях України ознакою слабкості президента РФ Путіна.

У статті використано матеріали "Радіо Свобода"

Сенат США почав розглядати законопроект, що включає більше 12 млрд дол допомоги Україні

Фото: Будівля Сенату у Вашингтоні

У вівторок Сенат США проголоcував за початок розгляду законопроекту, що забезпечує урядове фінансування до 16 грудня, і, зокрема, містить положення про допомогу Україні обсягом 12,4 млрд дол.

Законопроект, серед іншого, передбачає 35 мільйонів доларів на "підготовку та відповідь на потенційні ядерні та радіологічні інциденти в Україні", цитує текст документів Reuters.

Раніше CNN повідомило, з посиланням на посадовця адміністрації США, що законопроект допоможе зміцнити ядерну безпеку в Україні на тлі загроз для найбільшої атомної електростанції в Європі, ЗАЕС.

Початок процедури голосування отримав 72 голоси сенаторів, більше ніж 60 необхідних, після того, як американські законодавці досягнули домовленості щодо положень дозвільної системи для будівництва енергетичної інфраструктури.

Очікується, що остаточно Сенат проголосує за законопроект до кінця цього тижня. Відповідний законопроект має схвалити і Палата представників. Щоб набути сили закону, схвалений обома палатами Конгресу законопроект має підписати президент.

Директор ЦРУ прокоментував мобілізацію РФ та ядерні погрози Путіна - CBS

Фото: Директор ЦРУ Вільям Бернс

В інтерв'ю американському каналу CBS, директор ЦРУ Вільям Бернс заявив, що наразі складно визначити, чи блефує російський президент Володимир Путін, коли говорить про готовність застосувати "всі заходи", включаючи ядерну зброю.

"Наразі важко сказати", наскільки слова Путіна є блефом, заявив Бернс в інтерв'ю ведучій CBS Норі О'Доннел, повну версію якого буде опубліковано 2 жовтня. Бернс зауважив, що до таких погроз Путіна варто ставитись дуже серйозно і "слідкувати за сигналами справжньої підготовки", а також дуже чітко повідомляти про наслідки, до яких призведе застосування ядерної зброї.

Коментуючи російську мобілізацію, Бернс зауважив, що російське військо має і інші проблеми, крім нестачі особового складу.

"Його військо має багато проблем і особовий склад - лише одна з них", - заявив посадовець. Він відзначив, що мобілізація не вирішить питань тренування, обладнання та логістичної підтримки.

Про те, що США наразі не бачать готовності Росії застосовувати ядерну зброю, але погрози Кремля сприймають дуже серйозно заявляла і речниця Білого дому Карін Жан-П’єр у понеділок 26 вересня.

"Що стосується будь-яких доказів чи шансів – наразі ми цього не бачимо. Але ми сприймаємо ці загрози дуже серйозно. Наразі ми не бачимо жодних причин коригувати нашу власну ядерну позицію", – так речниця Білого дому відповіла на запитання, чи вважають США, що шанси застосування Росією ядерної зброї зараз вищі, ніж це було на початку повномасштабного вторгнення до України.

Держсекретар США Ентоні Блінкен в інтерв'ю одному з американських каналів заявив, що США закликають Кремль припинити розмови про можливе використання ядерної зброї.

Китай закликав РБ ООН виступити посередником для припинення війни в Україні

Ван Вейбін

ПЕКІН. Китай каже, що Рада Безпеки ООН має допомогти припинити війну в Україні.

Речник Міністерства закордонних справ Китаю Ван Венбін каже, що країна готова співпрацювати з рештою міжнародного співтовариства для деескалації бойових дій.

Ван сказав: «Китай завжди стояв на боці миру і був відданий сприянню мирним переговорам».

Китай мовчазно підтримав заяву Росії про те, що її спровокували на конфлікт США та НАТО, але не визнав територіальних претензій Росії в Україні.

Ван сказав: «Ми вважаємо, що Рада Безпеки, як основа механізму міжнародної безпеки, повинна повною мірою використовувати свої посередницькі функції, покладені на неї відповідно до Статуту ООН, слідувати правильному напрямку припинення війни та сприяння миру”.

Європа стурбована безпекою інфраструктури після імовірного саботажу газопроводу Північний потік

Прем’єр-мінітерка Швеції Маґдалена Андерссон (посередині) під час прес-конфренції 27 вересня у Стокгольмі щодо інцидентів на газопроводі Північний потік. Ліворуч від неї - міністерка закордонних справ Швеції Анн Лінде, а праворуч - міністр оборони Петер Гултквіст.

Чільні європейські посадовці вважають пошкодження трубопроводів Північного потоку у Балтійському морі результатом ймовірних навмисних дій, але не називають можливих зловмисників чи причин саботажу.

...Ми доходимо висновків, що це, можливо, навмисна дія. Це, ймовірно, саботаж.
Маґдалена Андерссон

Державний секретар США Ентоні Блінкен сказав, що «повідомлення про напад чи саботаж» ще не підтверджені, «але якщо вони підтвердяться, то очевидно, що в них ніхто не зацікавлений».

«Пошкодження Північного потоку 1 і 2 не є випадковим збігом і впливає на всіх нас. Вся наявна інформація свідчить, що витоки є результатом навмисних дій. Навмисні порушення європейської енергетичної інфраструктури є абсолютно неприйнятними і на них буде рішуча й спільна відповідь», - заявив верховний представник ЄС з питань зовнішньої політики і безпеки Жозеп Боррелль.

Після повідомлень про зареєстровані в районі витоків газу підводні вибухи увага звернена зокрема на Росію, яка використовує енергію як інструмент міжнародної політики, а також має великий флот у регіоні.

Газ є ключовим для енергетики Європи, і зменшення його постачання з Росії на тлі російської війни в Україні спричинило різке зростання цін на енергію та побоювання економічної кризи в багатьох країнах.

Європейський Союз у відповідь на російську війну наклав широкі санкції, але фактично оминув газову галузь.

Російський газ постачається до Європи кількома трубопроводами, зокрема через українську газотранспортну систему, але контрольована російським урядом компанія Газпром значно зменшила обсяги транспортування газу на захід.

Можливі напади на трубопроводи Північного потоку також підвищують стурбованість безпекою інших важливих для європейської інфраструктури об’єктів, транспортних мереж і каналів зв’язку зокрема у Балтійському морі.

Росія має значну військову присутність в регіоні Балтійського моря і ми очікуємо, що вона й далі потрясатиме зброєю.
Мортен Бодсков

Данський міністр оборони Мортен Бодсков у середу після зустрічі з генеральним секретарем НАТО заявив: «Росія має значну військову присутність в регіоні Балтійського моря і ми очікуємо, що вона й далі потрясатиме зброєю».

«У нас є шведські дані, а також інформація від Данії і на тих підставах ми доходимо висновків, що це, можливо, навмисна дія. Це, ймовірно, саботаж», - сказала прем’єр-міністр Швеції Маґдалена Андерссон.

Данські військово-повітряні сили оприлюднили фотографії місця, де вируюче з газом коло на морській поверхні сягає кілометра в діаметрі.

Газопровід Північний потік 1 був зупинений ще раніше з технічних причин, а новозбудований Північний потік 2 так і не починали використовувати через закриття проекту урядом Німеччини у лютому.

Але чотири нитки двох трубопроводів, що пролягають дном моря з Росії до Німеччини, були заповнені газом.

Маґдалена Андерссон підкреслила, що «вибухи відбулися не в територіальних водах Швеції чи Данії, а в економічних зонах наших країн. І Північний потік 1, і Північний потік 2 не є власністю Швеції або Данії. Це не напад на шведську чи данську територію. Але попри це уряд сприймає події дуже серйозно».

Росія хоче дестабілізувати економічну ситуацію в Європі та викликати паніку перед зимою.
Михайло Подоляк

В той час як європейці стримуються у вказуванні на можливих зловмисників, з України пролунали прямі звинувачення у тому, що за інциденти на балтійських газопроводах відповідає Росія.

«Це не що інше, як спланований Росією теракт та акт агресії в напрямку ЄС. Росія хоче дестабілізувати економічну ситуацію в Європі та викликати паніку перед зимою», - написав у Твіттері радник в адміністрації українського президента Михайло Подоляк.

Верховний представник ЄС у закордонних справах і з питань безпеки Жозеп Боррелль сказав в інтерв’ю німецькому телеканалу NTV у вівторок, що думає про можливість саботажу, хоча не вдався до припущень про можливі причини чи ймовірних зловмисників.

Дивіться також:

Більше

XS
SM
MD
LG