Спеціальні потреби

750 000 американців втратять роботу, економіка скоротиться на 1,5% - Обама


У п’ятницю президент Обама та лідери обох партій в Конгресі провели зустріч у Білому домі з питання вступу в дію різких бюджетних скорочень, згідно з умовами секвестрації. Домовитися в останній момент щодо їх скасування, чи хоча би обмеження в обсязі, утім, не вдалося. Про це Барак Обама розповів під час прес-конференції:

«Як ви знаєте, я тільки що зустрівся з лідерами обох партій, щоб обговорити шлях вперед в умовах різких бюджетних скорочень, які вступають в дію сьогодні (1 березня – ГА). Я їм сказав, що ці скорочення нанесуть шкоду нашій економіці, коштуватимуть нам робочих місць і, щоб розв’язати цю проблему, обидві партії мусять бути здатні йти на компроміс.

Всього цього можна було б уникнути. Це відбувається через вибір, який зробили республіканці в Конгресі. Вони дозволили цим скороченням вступити в дію тому, що вони відмовилися поступитися та скасувати хоча б одну, непотрібну та коштовну, податкову пільгу, що б допомогло скоротити дефіцит».

Під час прес-конференції президент навів оцінки економістів, згідно з якими наслідком секвестру стане скорочення економічного зростання більше, ніж на пів відсотка та втрата 750 тисяч робочих місць. І тепер, коли стало зрозуміло, що скорочення вступлять у дію у повному обсязі, у Вашингтоні почався пошук винуватих.

Протягом всього останнього тижня президент США Барак Обама нібито знову перебував у виборчих перегонах. Але цього разу його опонентом, замість Мітта Ромні, були бюджетні скорочення:

«Ці скорочення погані, вони непродумані та несправедливі. Ці рани ми наносимо собі самі і це не мусить відбуватися».

Республіканці з цим не згодні. Скорочення не є такими глибокими, кажуть вони, та і потрібно ж колись починати економити, каже член Палати представників Марша Блекберн:
«Треба колись тиснути на гальма. Ми розуміємо усі наслідки, але настав момент, коли треба робити вибір».

Блекберн, які і більшість консервативних республіканців у Палаті представників, віддана ідеї обмеження розміру та ролі уряду:

«Мені приємно бачити, що так багато моїх колег, а також звичайних американців, зрозуміли, що федеральний уряд занадто великий, занадто громіздкий та має забагато контролю над нашим життям».

Демократи в Палаті представників кажуть, що фіксація республіканців на бюджетних скороченнях стоїть на заваді досягненню компромісу та шкодить економіці.


Ці скорочення погані, вони непродумані та несправедливі. Ці рани ми наносимо собі самі і це не мусить відбуватися.
«Вони просто говорять те, що має сподобатися їхнім виборцям вдома», - каже лідер демократів у Палаті представників Ненсі Пелосі. «Але вони не приїхали до Вашингтону, аби займатися законотворчістю. Вони не намагаються щось реальне зробити, тому що їхні прихильники дотримуються антиурядової ідеології».

Опитування громадської думки показують, що якщо бюджетні скорочення матимуть значні негативні наслідки, вина покладатиметься на республіканців. Але республіканці, каже аналітик Норм Орнстін, більше турбуються щодо реакції з боку консервативних кіл:

«Якщо ти тут, в Конгресі, то ти можеш бути трохи занепокоєним негативною реакцією звичайних американців. Але більшість республіканців більше побоюється реакції консервативного крила власної партії, а не народу загалом».

Інші ж вважають, що обидві партії провину поділяють порівну. Республіканський аналітики Скотт Фолкнер каже:

«Тому що всі загрузли у власних упередженнях. Вони не здатні відкласти їх у бік та почати керувати. Вони постійно перебувають у стані виборчих перегонів, а тому не можуть керувати».

І тепер обидві сторони очікують реакції американського народу в той час, коли бюджетні скорочення повільно вступають у дію.
  • 16x9 Image

    Тетяна Ворожко

    Ведуча програми «Студія Вашингтон», журналіст та редактор. Фокусується на висвітленні українських питань у Конгресі, прямих включеннях із місця подій, американській політиці. Працювала репортером газети «Киевские Ведомости» та програми «Погляд у світ» (УТ-1), сценаристом та журналістом культового шоу «Без Табу з Миколою Вереснем» (1+1). Дописувала до десятка газет і журналів. Співпрацювала з CNN та BBC. Після навчання у США обійняла посаду радника Координатора проектів ОБСЄ в Україні з питань мас-медіа, де протягом двох років запустила десятки проектів, спрямованих на розвиток вільних ЗМІ та зменшення напруги між регіонами країни. Автор двох книг та документального фільму (канал СТБ). Здобула диплом магістра історії КНУ імені Тараса Шевченка та магістра журналістики Університету штату Огайо (Атенс). Мама сина.

XS
SM
MD
LG