Спеціальні потреби

Актуально

«Треба посилати в Україну всю зброю, що є, і створювати нові запаси» – експерти Атлантичної ради

Американська ракетна установка M142 HIMARS припаркована на Дубайському авіашоу, 15 листопада 2021 року. (Фото Джузеппе CACACE / AFP)

За півроку українці зуміли стримати російський наступ, врятувати столицю та навіть почати контрнаступ. Що потрібно для того, щоб він був успішний? Про це на запрошення вашингтонської Атлантичної Ради дискутували військові експерти, політологи та журналісти, які знайомі з ситуацією в політиці та на фронті. Вела онлайн дискусію заступниця директора Євразійського центру Атлантичної ради Мелінда Гарінг.

Україна готова провести успішний контрнаступ, якщо Захід готовий його підтримати, вважає Філіп Брідлав, колишній Командувач Об'єднаних збройних сил НАТО в Європі. Він вважає, що Захід сам себе стримує, коли не допомагає Україні всім, чим може, через побоювання спровокувати президента Росії Володимира Путіна.

На його думку, є певні успіхи, українське військо просувається на півдні. Щодо тактики українців, вони успішно використовують місцевий ландшафт для того, щоб за допомогою вод Дніпра відрізати російські війська та змушують їх почуватися вразливими для українського наступу. Те, що російське керівництво почало натякати на можливість переговорів, на його думку, означає, що росіяни почуваються невпевнено.

Філіп Брідлав, колишній Верховний головнокомандувач Об'єднаних збройних сил НАТО в Європі.
Філіп Брідлав, колишній Верховний головнокомандувач Об'єднаних збройних сил НАТО в Європі.

Військові на фронті набагато тверезіше оцінюють ситуацію – Салама

З іншого боку, якраз місцеві умови – великі відкриті території степу, в яких неможливо заховатися, робили українські війська легкою ціллю для російських дронів, говорить Вівіан Салама, кореспондентка з питань національної безпеки газети The Wall Street Journal. Вона нещодавно повернулася з поїздки півднем України, де спілкувалася з українськими військовими. Вони розповіли їй, що американські артилерійські системи HIMARS стали для них порятунком. Салама підтвердила те, про що говорили перед тим українські офіційні особи: завдяки HIMARS українські втрати зменшилися з 200 солдатів на день до 30, а крім того, українська сторона зуміла перейти у наступ.

«До кінця червня – початку липня українські військові мусили відступати, несучи великі втрати. До того, як наша команда прибула в Херсонську область, та військова частина, з якою ми спілкувалися, зазнала величезних втрат. Ми говорили з ними, вони важко переживали загибель своїх товаришів, але вже могли сказати нам, що завдяки HIMARS, які щойно надійшли, вони могли відбити невелику частину території, мале село, але для них це мало велике значення. І тепер вони дуже оптимістичні, вони вірять, що більша кількість HIMARS допоможе їм просунутися далі. Але вони розуміють, що це не станеться відразу – росіяни відправляють туди величезні ресурси, не рахуючись з тим, скільки російських солдатів гине», – говорить американська журналістка.

Говорячи про терміни, вона каже, що оцінка термінів у Києві та на передовій значно відрізняється. Якщо командування та політичне керівництво говорить про серпень-вересень, то бійці та їхні командири на передовій вважають, що контрнаступ не буде таким швидким – вони кажуть, що ще не готові до масивного наступу, і сама операція, на їхню думку, буде тривати протягом кількох місяців, а не тижнів, як розраховують у Києві.

Антонівський міст у Херсоні сполучає лівий і правий береги Дніпра. Зруйнувавши його, українці змогли перервати російські поставки зброї з окупованого Криму. Україна, 27 липня 2022 року. REUTERS/Олександр Ермоченко
Антонівський міст у Херсоні сполучає лівий і правий береги Дніпра. Зруйнувавши його, українці змогли перервати російські поставки зброї з окупованого Криму. Україна, 27 липня 2022 року. REUTERS/Олександр Ермоченко

Макс Бут, старший науковий співробітник з питань національної безпеки в Раді з міжнародних відносин, каже, що часові рамки українського контрнаступу не є настільки важливими, оскільки, на його думку, ключову битву за незалежність Україна вже виграла.

«Вже зараз зрозуміло, що план Путіна захопити Київ за три дні, розбити Україну і розділити її на частини, щоб значну частину приєднати до Росії – всього цього вже не станеться. Замість того, щоб розділити Україну, російська агресія об’єднала Україну – понад 90% українців вважають, що вони виграють цю війну, вони підтримують президента Зеленського і його спосіб ведення війни», – вважає Бут.

На його думку, Київ отримав і інші важливі перемоги, про які рідко згадують в контексті війни, зокрема вдалося розблокувати експорт українських зернових та інших харчових продуктів, що допомогло не лише Україні отримати надходження до бюджету, але і унеможливило використання Росією продуктів харчування як зброї проти Заходу. Так само, як каже Бут, не виправдалися сподівання Росії, що Європа піддасться на енергетичний шантаж.

«Україна зуміла обернути битву на свою користь. І якщо це їм вдалося зробити з менш, ніж 20-ма системами HIMARS, то уявіть, що вони зможуть зробити, якщо в них їх буде 60! А якщо буде ще більш далекобійна зброя, чи літаки F16, чи танки М1. Все це їм потрібно надати. Але навіть без них українці вже виграли свою війну за незалежність, бо Путіну не вдалося досягти своїх цілей. Питання залишається відкритим, скільки своєї території Україна контролює, але питання про те, чи буде існувати незалежна Україна, вже не стоїть», – каже Бут.

Немає великого ризику в тому, щоб надати українцям системи далекої дії, які могли би сильно допомогти у відвоюванні своєї території
Макс Бут

Як він каже, адміністрація президента Джо Байдена, права в тому, що немає потреби в американському війську на місці, і в цьому сенсі ескалація була би зайвою. Але, рішення не посилати всю зброю, яку Америка може надати Україні, на його думку, є хибним, бо, немає великого значення, чи це ракети стріляють на 50 кілометрів, чи на 150, навряд чи Кремль почне через це Третю світову війну.

«Путін поводиться раціонально. Йому не вдалося взяти Київ, він відступив. Він не нападає на країни-члени НАТО, він не збирається починати Третю світову. Тому немає великого ризику в тому, щоб надати українцям системи далекої дії, які могли би сильно допомогти у відвоюванні своєї території», – каже Бут.

Генерал Брідлав не думає, що Україна зможе отримати найскладнішу західну зброю, таку як літаки F 16 найближчим часом. Але причина не в росіянах, а в тому, що для неї потрібні підготовлені військові. І це те, чим Америка та інші союзники планують займатися найближчим часом – тренувати українських вояків, щоб не окремі роди військ, а вся українська армія піднялася на високотехнологічний рівень. Адже українці вже довели, що вони можуть швидко опановувати високотехнологічну зброю, каже Брідлав.

Ми не збираємося нікого найближчим часом атакувати за допомогою HIMARS, тому треба посилати в Україну все, що є, і будувати нові запаси
Макс Бут

Щодо Америки, то їй потрібно буде створити більший запас зброї з огляду на те, що багато обладнання зараз посилається з американських сховищ, говорить Брідлав. На його думку, настав час збільшити бюджет на виробництво нової зброї. Це мало б заспокоїти Пентагон, який, як сказав Макс Бут, боїться залишитися з порожніми сховищами.

«Ми не збираємося нікого найближчим часом атакувати за допомогою HIMARS, тому треба посилати в Україну все, що є, і створювати нові запаси», – пояснює Бут.

Російське військо виснажене, але його вистачить ще надовго

Андрій Загороднюк, колишній міністр оборони України, почесний співробітник Євразійського центру Атлантичної ради та голова Центру Стратегії оборони, каже, що час не працює на Україну, тому в наступ потрібно було переходити, як тільки українські військові отримали навіть найменші переваги. На його думку, все було зроблено правильно і без поспіху, в жодному випадку не «будь-якою ціною», але використовувати всі можливості, щоб витіснити ворога зі своєї території.

На його думку, російське військо є зараз більш вразливим. Після великих втрат до нього беруть людей «ледь не з вулиці», але цих людей ще багато, тому нинішній рівень інтенсивності війни Росія може підтримувати ще протягом довгого часу, вважає Загороднюк.

"Вони мобілізують людей з тимчасово окупованих територій", - говорить Загороднюк. Він додає, що відомі випадки, коли російське військо при відступі стріляє по завербованих з окупованих територій українцях.

Він каже, що брак своїх кадрових військових та мобілізаційного потенціалу змушує росіян відправляти на фронт українців з окупованих територій. При цьому ставлення до них, як до «гарматного м’яса».

«Вони мобілізують людей з тимчасово окупованих територій, і те, що вони роблять з ними жахливо – вони посилають їх на передову», – розповідає Загороднюк. Він додає, що відомі випадки, коли російське військо при відступі стріляє по завербованих з окупованих територій українцях.

З іншого боку, Росія намагається утримати свій статус глобальної надпотуги, тому змушена утримувати якісь війська в інших частинах Росії та світу, говорить Загороднюк. «Тому питання не в тому, який потенціал має Росія, а що вона може з нього використати в Україні», – вважає Загороднюк.

Аналітик корпорації RAND Дара Массікот додає, що за її даними, дійсно, росіяни намагаються набрати якомога більше людей, щоб відправити на фронт, і не гребують ні в’язнями, ні пацієнтами психіатричних лікарень. Але вони не можуть замінити тих навчених військових, які вже загинули в перші місяці війни – підготовлених танкістів, артилеристів, моряків.

«У них ще зберіглася зброя, багато зброї, яка зберігається десь у Сибіру, але не вся вона готова до використання. Тому вони почали використовувати ракети з кораблів, які не мають такої точності, і це призвело до великих втрат серед цивільного населення. Це ж стосується і російської авіації – російські літаки літають на дуже низькій висоті, стріляють ракетами, які є дуже неточними і намагаються тут же втекти, щоб їх не збила українська ППО. Росія мала б мати велику перевагу в повітрі, на цифрах, але її немає», – каже Массікот.

Однак, вона додає, що росіяни продовжують подавати сигнали, що вони не полишають своїх цілей в Україні, навіть якщо їх не вдається досягнути негайно. Наприклад, росіяни оголосили, що переносять на листопад «референдум» в Херсонській області, що на думку Массікот свідчить про те, що вони зрозуміли, що через безпекову ситуацію не можуть провести цей референдум зараз.

Метою росіян на даному етапі експертка вважає окупацію чотирьох областей: Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької - щоб анексувати їх та включити до складу Росії. Це, на думку росіян, мало б змусити Захід відступитися і не надавати подальшої допомоги Україні.

Слабке місце Європи – питання енергетики і Росія буде максимально експлуатувати цю слабкість, вважає Андрій Загороднюк. Відповідаючи на питання про те, чи можна очікувати напади на енергетичні об’єкти, він сказав, що не сумнівається, що вони будуть. А крім цього, буде велика агітаційна кампанія, що має підірвати віру в Україну, розхитати єдність Заходу, переконати його в тому, що він уже «втомився від України» і треба її примусити до переговорів з Росією. «І цьому потрібно протистояти усіма способами», – вважає Загороднюк.

Генерал Брідлав думає, що енергетика може бути головною темою цієї зими. «Росіяни хочуть роз’єднати європейців та їхні уряди, щоб змусити уряди піти на угоди з росіянами. Для цього вони навіть готові пожертвувати своїми військовими, – каже Брідлав. – Вони мають з усіх сил демонструвати, що виграють».

Чому Америка і світ мають допомогти Україні перемогти?

На думку Макса Бута, відомого журналіста та коментатора, Кремль намагається в Україні зламати весь післявоєнний порядок, і якщо дозволити йому це зробити в Україні, він піде далі, наступними його жертвами стануть країни Центральної Європи, в тому числі і члени НАТО, і не лише вони.

Якщо Путіну зійде з рук все те, що він зараз робить в Україні, то Китай може подумати, що йому зійде з рук все, що він захоче зробити з Тайванем
Макс Бут

«Це також пошле поганий сигнал Китаю, який замислюється над тим, щоб захопити Тайвань. І це вже війна, яка може дуже легко затягнути США у Третю світову війну. Бо якщо Путіну зійде з рук все те, що він зараз робить в Україні, то Китай може подумати, що йому зійде з рук все, що він захоче зробити з Тайванем. І навпаки, якщо світ залишиться об’єднаним, це надішле дуже потужний сигнал Росії, що верховенство права залишається чинним. Тому майбутнє Європи вирішується на полі бою в Україні», – каже Бут.

На його думку, в Америці зараз немає розбіжностей щодо того, чи підтримувати Україну, США надають безпрецедентну підтримку Україні. Але з’являються й інші голоси.

«Є два найвпливовіші праві лідери в Америці: Дональд Трамп і Такер Карлсон, які фактично підтримують Путіна. Вони обидва просувають проросійську, пропутінську пропаганду, особливо Такер. Це означає, що всередині Республіканської партії є значна частина, яка любить Путіна. Також є ізоляціоністи. І третя група – республіканці, які зосереджені на Китаї і Тайвані, і вважають, що не потрібно нічого робити в Європі, а займатися лише Китаєм і Тайванем. Але вони не бачать ширшої картини – найкраще, що ми зараз можемо зробити для Тайваню – це врятувати Україну і змусити Росію заплатити колосальну ціну за її агресію», – переконаний Бут.

Він каже, що зараз все виглядає добре, але побоюється, що ситуація може змінитися, особливо, якщо в результаті виборів у листопаді контроль над Конгресом перейде до республіканців. «Дуже важливо, щоб нову допомогу Україні ухвалили до того часу, коли почнуться засідання в Конгресі у новому складі», – вважає Бут.

У кожному разі, на думку експертів Атлантичної ради, надзвичайно важливо пояснювати виборцям і в Америці, і в Європі, що Україна сама по собі є важливою країною, але набагато більшим і важливішим є питання того, за що борються українці – систему спільних цінностей та правила міжнародного співжиття, а тому інвестиція в боротьбу українців зараз допоможе уникнути набагато більших проблем у майбутньому.

США: Санкції та втрати змушують Росію купувати зброю в Північної Кореї. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:08 0:00

Всі новини дня

Голос Америки в Ізюмі. Відео

Голос Америки в Ізюмі. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:01:38 0:00

Українські чиновники оголосили в п'ятницю, що понад 400 тіл було ексгумуванно із місця масового поховання поблизу Ізюма Харківської області, звідки російські війська нещодавно відступили у результаті українського контрнаступу.

Спроба швидко зміцнити фронт, здобути лояльність тих у Росії, хто підтримує війну. Навіщо Путіну мобілізація, розмірковують аналітики

Фото: Російська поліція затримує протестувальників, які виступили проти мобілізації, Санкт-Петербург, Росія, 24 вересня 2022 року. В суботу акція протесту проти мобілізації пройшла і в Москві.

Минулого тижня російський президент Володимир Путін оголосив часткову мобілізацію в країні, а в суботу підписав зміни до Кримінального кодексу, які посилюють покарання за неявку на службу, дезертирство, мародерство, тощо.

В Росії відбулись протести проти мобілізації, на кордонах на виїзд з країни вилаштувались черги, а авіаквитки з Росії швидко розкуповували. Цього тижня протести відбулись в Дагестані, Бурятії, на тлі повідомлень про те, що російська влада найбільш активно мобілізує національні меншини. В суботу протести проти мобілізації відбулись в Санкт-Петербурзі та Москві.

Український президент Володимир Зеленський звернувся до росіян: "Ми бачимо, що люди в Дагестані, в Бурятії, в інших національних республіках і областях Росії розуміють, що їх просто кинули. Кинули на смерть", - заявив він. У вечірньому відеозверненні 23 вересня Зеленський закликав мешканців окупованих територій України ховатись від мобілізації, саботувати її і за першої нагоди - переходити на українські позиції.

Своїм рішенням про мобілізацію Путін показав, що він не збирається відступати у війні проти України, говорить професор британського Kings College Сем Грін в інтерв'ю New Yorker.

Успішний контрнаступ в Україні у минулі тижні викликав невдоволення серед оглядачів в Росії, але це не був протест проти війни, вказує Грін, а, скоріше, оглядачі хотіли б щоб Росія билася більше. "Путін відчув, що він має відповісти на це. Йому потрібна прихильність цих людей", - вказує Грін.

Він, однак, заявляє, що здобувши прихильність тих, хто хотів би бачити більш активні бойові дії Росії, Путін ризикує створити опозиційних рух, особливо серед молоді, яка раніше утримувалась від критики війни.

Путін сподівається, що мобілізація, яка має залучити 300 000 людей до лав російських збройних сил, вплине на ситуацію на фронті, кажуть аналітики.

Російське військо в розпачі намагається кинути більше людей, що пройшли мінімальне тренування, на фронт, вважає Майкл Кофман, аналітик Центру воєнно-морського аналізу США.

Як видається, початково мобілізовані пройдуть два тижні навчань, твітує Майкл Кофман, посилаючись на різні джерела. Він вважає, цей час "надзвичайно коротким, особливо з огляду на те, що процес фактично більше схожий на поступову загальну мобілізацію. Це вказує на відчайдушні спроби російського війська стабілізувати лінію, кидаючи людей на фронт".

В здатності Росії швидко навчити 300 000 мобілізованих сумнівається колишній командувач сил НАТО Марк Гертлінг. Він ділиться своїми враженнями від двох візитів на базові тренування солдатів в Росії.

"Це було жахливо, - твітує Гертлінг. - Ознайомлення, а не кваліфіковане навчання з рушницями, початкова перша допомога, дуже мало симуляціх із збереження ресурсів і ... найбільш важливо... жахливе керівництво "сержантів навчання".

Згідно з оцінками Пентагону, оголошена Кремлем мобілізація може вирішити проблеми Росії з нестачею особового складу, але не усуває проблеми, які стали вагомою причиною поразки російських сил під Києвом а також неспроможності Росії досягнути прогресу на Донбасі, вважають в Пентагоні.

"Невідомо, чи це може значно вплинути на питання командування та контролю, логістики, поставок і, що важливо, бойового духу, з якими, як ми бачили, російські сили зіткнулись в Україні", - заявив речник Пентагону Пет Райдер під час брифінгу в четвер.

Райдер додав: "Якщо є значні виклики, а стратегічні системні питання, які роблять великі збройні сили боєздатними, не вирішено, то ніщо не вказує, що ситуація покращиться, якщо до рівняння додати більше змінних".

Україна просить скликати термінове засідання Ради Безпеки ООН через «референдуми» на окупованих територіях 

У листі президенту Ради Сергій Кислиця попросив, щоб Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш поінформував членів Ради про ситуацію.

Посол України в ООН звернувся до Ради Безпеки ООН з проханням про термінове засідання для обговорення голосувань щодо анексії, які проводяться на контрольованих Росією частинах України.

У листі президенту Ради Сергій Кислиця попросив, щоб Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш поінформував членів Ради про ситуацію, повідомляє кореспондентка Голосу Америки в ООН Маргарет Бешер.

У п’ятницю російська окупаційна влада розпочала проведення так званих "референдумів" у контрольованих Росією регіонах України. Україна, НАТО та союзники висловили обурення діями Кремля і назвали це незаконною спробою анексувати території та ескалацією.

Президент США Джо Байден заявив, що ці "референдуми" є "хибним приводом для спроби силової анексії частин України, шляхом зухвалого порушення міжнародного права, включаючи Статут ООН".

Американський президент запевнив, що США відкинуть будь-який сфабрикований результат, який оголосить Росія, а також заявив, що підтримка України триватиме.

На думку деяких західних аналітиків, якщо Росія дійсно анексує окуповані території, Захід на рівні ООН реагуватиме швидко. Дипломати розраховують «отримати більшість для резолюції в Генеральній Асамблеї», навіть попри вето Росії в Раді Безпеки, мовиться у дослідженні брюссельської міжнародної аналітичної групи Crisis Group.

Американські хасиди вчать українську і збираються до Умані, попри воєнні загрози

Cурмити у шофар, баранячий ріг, є частиною єврейських ритуалів біля могили рабина Нахмана, правнука засновника хасидизму, у місті Умань, за 200 кілометрів на південь від столиці України Києва,  17 вересня 2009 рік.

На свято Рош ха-Шана, єврейський новий рік, помолитися у святі місця хасидів до Умані збираються тисячі прочан з Америки, попри загрози війни та попередження американського уряду утриматися від поїздок в Україну.

Американський щоденник New York Post пише про те, що ніякі загрози не зупинять представників місцевої хасидської громади на шляху до могили праведника їхнього релігійного руху кінця ХVІII – початку XIX століття, рабина Нахмана з Брацлава.

«Володимир Путін, можливо, подвоїв свою останню серію ядерних загроз у війні проти України, але це не перешкодить побожним американським євреям поїхати в Умань на Рош ха-Шана», – пише кореспондент New York Post.

Свято приходу нового, 5783 року за єврейським календарем, починається в неділю, 25 вересня на заході сонця і закінчується з заходом сонця у вівторок, 27 вересня. У минулі роки на гучні святкування до Умані з’їжджалося до 50 тисяч вірян. Нині, за словами кореспондента газети, який посилається на організаторів, очікується близько 25 тисяч прочан.

За словами речника Міністерства закордонних справ Ізраїлю Алона Лаві, тільки з Ізраїлю вже прибуло близько 4000 паломників і очікується, що їхнє число зросте до 5000.

Як повідомляє New York Times, оцінити кількість прочан, які прибувають до Умані, важко цього року, бо прямих літаків немає і прочани добираються через сусідні країни: Польщу, Румунію, Молдову.

Тих, хто планує подорож до центральної України, не відлякують не лише бойові дії в країні, але і складність самої поїздки і її вартість.

Зараз подорож з Нью Йорка до Києва триває щонайменше 35 годин, кажуть відвідувачі, які нещодавно повернулися з України.

До Умані прочанам доведеться добиратися кілька днів. Якщо раніше Йоель Ґлік, художник зі штату Нью-Йорк міг прилетіти до Києва і звідти їхати на орендованому авто прямо близько 200 км до Умані, то тепер йому доводиться летіти через Краків, а далі добиратися на таксі до кордону, який потрібно переходити пішки, і знову на таксі до Умані.

Як каже прочанин в коментарі для New York Post, для нього і двох його синів кілька днів в Умані обійдуться у п’ять тисяч доларів.

Також на перешкоді святкуванням, які тривають цілу ніч, може стати комендантська година, яка у воюючій країні триває з 11 вечора до 5 ранку. Найголовніші молитви напередодні свята промовляються між 2-ю і 3-ю годиною ночі, пояснюють прочани.

Деякі американські євреї, в родинах яких ще говорили російською мовою, кажуть, що вивчають кілька фраз українською, щоб «не завдавати болю» місцевим українцям нечутливою поведінкою.

При цьому сама газета публікує мапу України без території окупованого Криму.

Державний департамент США не рекомендує американцям подорожувати в Україну, пояснюючи, що не може забезпечити там їхню безпеку. Тим, хто попри все, збирається до воюючої країни, Держдепартамент рекомендує «скласти заповіт», «залишити зразки ДНК у лікаря» і «розробити власний особистий план безпеки» перед поїздкою в Україну.

Раніше цього місяця МЗС Ізраїлю попередило своїх громадян не їздити в Україну.

Посольство України в Ізраїлі також просить прочан залишитися цього року вдома. У своєму дописі у Facebook від 11-го вересня посольство попередило, що російська армія продовжує обстрілювати густонаселені райони, а одну з ракет було збито неподалік Умані.

«Росія може все втратити і нічого не виграє». Західні аналітики про російські погрози ядерною зброєю

Україна та її партнери «не поступилися минулим ядерним загрозам Путіна» і, ймовірно, не схиляться перед новими», кажуть аналітики.  Фото: міжконтинентальна балістична ракета в Росії (Russian Defense Ministry Press Service via AP)

Українська армія продовжує контрнаступ на північному сході та півдні, щоб звільнити території, контрольовані росіянами, незважаючи на так звані «референдуми», організовані російською окупаційною владою.

«Україна відкидає погрози Москви анексувати територію та захищати її як російську землю», – пише кореспондент газети New York Times (NYT).

Газета цитує президента України Володимира Зеленського, який заявив, що не має наміру сповільнювати контрнаступ проти російської армії.

NYT повідомляє, що в суботу, коли російська окупаційна влада проводила другий день голосування в чотирьох регіонах України, бої тривали у Луганській, Донецькій, Запорізькій і Херсонській областях.

Українська армія заявила в суботу, що за минулу добу українські військові підірвали російські танки і артилерійські установки, збили літак і гелікоптер, повідомляє NYT. Газета посилається на повідомленняукраїнського штабу, в яких йдеться, що у п'ятницю та вранці суботи українські військові знищили 8 танків, 11 одиниць бронетехніки та 6 артилерійських систем. Газета зазначає, що власні втрати українська армія не розголошує, а її заяви неможливо було незалежно перевірити в умовах бойових дій.

Референдуми, як очікується, завершаться спробою анексії території, більшої за Португалію, пише NYT. Газета нагадує, що західні офіційні особи назвали ці референдуми «фіктивними», але сам факт їхнього проведення, викликав занепокоєння в західних країнах.

Оглядачі пояснюють, що анексувавши цю територію, Москва могла б твердити, що напад на Херсонщину, чи Донеччину є рівносильним нападу на саму Росію, для захисту якої керівництво Росії, за словами президента Росії Володимира Путіна, готово використати усі засоби, включно з ядерною зброєю.

Президент Росії Володимир Путін наполягав, що загроза захистити те, що можна назвати російською землею після анексії, «не є блефом».

NYT посилається на слова аналітиків, які кажуть, що Кремль піднімає ставки перед обличчям програшу в останньому українському контрнаступі.

«Путін зробив багато ставок», – каже в інтерв’ю газеті Кліфф Купчан, голова вашингтонської компанії Eurasia Group, що займається оцінками політичних ризиків. Якщо Росія анексує територію, яку вона лише частково контролює в чотирьох українських провінціях, і Україна продовжить просуватися, «ми опинимося в абсолютно новому світі», –вважає експерт.

Брюссельські аналітики з міжнародної Crisis Group погоджуються, що війна проти України входить у нову фазу. «Після значних перемог українських військ на півдні Херсонської та північному сході Харківської областей Москва дала зрозуміти, що у відповідь піде на ескалацію, а не на компроміс», – мовиться у статті, опублікованій на сайті організації у п’ятницю.

Аналітики наголошують, що мобілізація та погрози застосування ядерної зброї, на думку Путіна, «можуть підкорити Україну його волі та змусити Захід відступити». Але розрахунок явно не виправдовується, кажуть вони.

«Війська, які мобілізуються, навряд чи зможуть змінити хід битви, особливо враховуючи час, потрібний армії, щоб їх належним чином підготувати», – кажуть вони. А Україна та її західні прихильники «не поступилися минулим ядерним загрозам Путіна і не виявляють жодних ознак схилитися перед новими».

Ця позиція, на думку аналітиків, є правильною. Вони вважають, що країни НАТО повинні і надалі балансувати між підтримкою України зброєю та коштами та уникненням ескалації через риторику чи практичні кроки, які живлять наратив Путіна про те, що він воює зі Заходом.

Таким чином, у Росії залишиться простір для пошуку врегулювання, «якщо вона зрозуміє, що зазнала невдачі і в цій останній спробі отримати перевагу».

Аналізуючи можливість використання ядерної зброї, європейські аналітики кажуть, що у «небезпека ядерної ескалації реальна», але у випадку завдання ядерного удару, «Росія може все втратити і нічого не виграє».

«Ядерні удари у відповідь на українські контратаки не мають військового сенсу. Вони також створили б радіаційний ризик для російських військ і самої Росії», – пояснюють аналітики.

Ба більше, ядерний удар, на їхню думку, ймовірно, є єдиною дією, яка могла викликати «пряму відповідь Заходу».

Кремль може піти на такий сценарій, якщо бачитиме загрозу своєму існуванню, вважають аналітики. «За відсутності такої загрози Москва, схоже, усвідомлює, як такі кроки обернуться для неї катастрофічними наслідками».

Європейські експерти з безпекових питань кажуть, що навіть у відсутності гострої ядерної загрози зараз, «наступні тижні та місяці будуть небезпечними».

Рішення Кремля піти на ескалацію, а не шукати угоди, у поєднанні з продовженням риторики Путіна про конфлікт із Заходом і неонацистами в Києві вказують на те, що він готовий йти далі, «намагаючись запобігти військовому провалу, якого він явно боїться». Але, чим довше триватиме війна без пропивів для Росії, тим важче буде Кремлю підтримувати наратив про те, що він досяг своїх цілей, кажуть дослідники.

Якщо Росія дійсно анексує окуповані території, захід, на думку аналітиків, реагуватиме швидко – дипломати готові шукати підтримки територіальній цілісності України в ООН, і розраховують «отримати більшість для резолюції в Генеральній Асамблеї», навіть попри вето Росії в Раді Безпеки.

«Додаткові військові невдачі можуть зрештою змінити розрахунки Москви та зробити її більш відкритою для врегулювання, прийнятного для України», – сподіваються аналітики.

Більше

Відео - найголовніше

Голос Америки в Ізюмі. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:01:38 0:00
XS
SM
MD
LG