Спеціальні потреби

Рожева хвиля охопила вибори у США: у політику пішли жінки


Активістки Марія Нієто та Альма Ромо закликають виборців до голосування

Рекордна кількість жінок балотується на державні посади у Сполучених Штатах Америки. Це робить майбутні загальнодержавні і місцеві вибори ще більш важливими, ніж зазвичай.

6 листопада голосування на проміжних виборах у цій країні визначить, хто займе 435 місць у Палаті представників Конгресу і 35 із ста місць у Сенаті. Відбудуться також вибори губернаторів у 33 штатах і законодавчих органів більшості штатів.

Лише до Конгресу кількість жінок-кандидаток значно перевершує минулі роки – такими є дані Центру американських жінок та політики в Університеті Ратґерса в Нью-Джерсі. Центр наводить цифри: 239 жінок борються за місця в Палату представників, а 23 – у Сенат.

Тут іще не врахована кількість жінок-кандидаток, які змагалися у «праймеріз» раніше цього року, коли виборці обирали кандидатів від їхньої партії.

Незважаючи на те, що обидві головні політичні партії США – Демократична і Республіканська – збільшили кількість жінок-кандидаток, все ж демократи зробили це своїм пріоритетом цьогоріч. Жінок, які йдуть на вибори від цієї партії, більше, ніж загальна кількість жінок, які балотувались на останніх загальних виборах 2014 року.

«Цей рік, без сумніву, побив усі рекорди», – каже Джин Сіндзак, співдиректорка Центру американських жінок та політики. «В абсолютних числах ми зараз значно вище за будь-який попередній рік», – каже Сіндзак.

Серед 46 штатів, що проводять вибори до законодавчих органів у листопаді, загальне число жінок-кандидаток становить 3 тисячі 381 (попередній рекорд участі жінок був зафіксований у 2016 році – 2 тисячі 649 жінок). Так само, як і з кандидатками до Конгресу, переважна більшість їх – від Демократичної партії.

Ентузіазм жінок відображається по-іншому в політичних перегонах, каже Сіндзак: більше жінок підписалися на тренінги по всій країні, щоб навчитися вести політичну боротьбу або ознайомитися з різними законами та правилами ведення кампанії.

Це також відображається на збиранні коштів для кампаній. За даними проекту Центру відповідальної політики Open Secrets, серед індивідуальних донорів, які підтримували учасників «праймеріз», жінки здебільшого виступали за кандидатів від Демократичної партії, особливо якщо ці кандидати – жінки.

Із боку республіканців жінки також залучали більше коштів, ніж чоловіки під час «праймеріз», і це є свідченням загального ентузіазму американських жінок у 2018 році.

Окрім збору коштів на підтримку кандидатів, зростання кількості жінок, що йдуть на державні посади, вплинуло на кількість політичних кампаній, повідомляє Сіндзак. «Жінки-кандидатки працюють самі і не намагаються вписатися в якусь форму, – каже вона. – Жінки говорять про такі речі, як власний досвід сексуального насильства. Вони говорять про материнство, про те, чому бути мамою робить їх хорошим законодавцем або допомагає ухвалити правильне політичне рішення».

Опитування, опубліковане у серпні дослідницькою групою Pew, показало: більшість американців вважає доброю справою те, що все більше жінок балотується на посади в державній чи місцевій владі.

Існує багато причин, які зумовлюють зростання кількості жінок-кандидаток у нинішньому циклі виборів. Одна з них – обрання президентом республіканця Дональда Трампа.

Під час президентської кампанії 2016 року з’явився відеоролик, знятий ще у 2005-му, в якому Трамп вихвалявся, як можна лапати жінок за різні місця без їхньої згоди. Дональд Трамп виграв вибори, обійшовши демократку Гілларі Клінтон. Наступного дня після інавгурації Трампа 20 січня мільйони людей, здебільшого жінки, влаштували масовий протест у Вашингтоні та інших містах проти нього.

Джин Сіндзак каже, що жінок підштовхнув до політичних дій рух #MeToo, у якому відомі акторки та інші жінки привселюдно говорили про сексуальне насильство чи напади на них із боку чоловіків на керівних посадах. Цей рух призвів до публічного осуду, примусової відставки чи звільнення, ба навіть кримінального переслідування тих політиків, медіа-магнатів, голлівудських продюсерів, знаменитостей, які ображали гідність жінок.

Серед інших подій, які спонукали жінок до політичної активності в 2018 році, зауважує Сіндзак, було й суперечливе рішення адміністрації Трампа про відокремлення від своїх дітей батьків, які незаконно перетнули кордон США.

Нещодавно відбулися слухання Сенату США про номінацію Дональдом Трампом Бретта Кавано на посаду судді Верховного суду. З республіканським контролем у Сенаті підтвердження кандидатури Кавано було майже вирішене, аж раптом жінка Крістін Блазі Форд публічно звинуватила його в сексуальному нападі на неї понад три десятиліть тому, коли обидва були ще підлітками.

Бретт Кевано та Крістін Блейзі Форд
Бретт Кевано та Крістін Блейзі Форд

Це призвело до надзвичайного відкритого слухання 27 вересня у комітеті Сенату з питань судочинства, на якому Форд свідчила під присягою, а Кавано наполегливо заперечував обвинувачення. Мільйони американців спостерігали за слуханням із екранів телевізорів.

«Усе це разом створило політичний культурний рух, який визначається розчаруванням жінок у тому, як із ними поводяться чоловіки при владі», каже Сіндзак.

Конфлікт довкола Кавано став своєрідним відлунням іншого аналогічного слухання в Сенаті, яке відбулося 27 років тому, коли призначення Кларенса Томаса у Верховний суд відбувалося на тлі звинувачень у сексуальних домаганнях із боку його підлеглої Аніти Гілл. Тодішнє слухання також привернуло неабияку увагу у Сполучених Штатах.

Наступного року після того випадку кількість кандидаток-жінок на посади в державній чи місцевій владі збільшилась, також тоді значно зросла кількість жінок у Сенаті США.

Той рік, 1992-й, став відомий під назвою «Рік жінки».

Над публікацією працювали Mike Eckel і Людмила Ваннек

Дивіться також: Перша Леді США цього тижня перебуває в Африці – із першим сольним міжнародним візитом

Facebook Forum

XS
SM
MD
LG