Спеціальні потреби

Актуально

У США відновлюють смертну кару на федеральному рівні: аргументи за і проти

Міністерство юстиції США оголосило про відновлення процедури смертельної кари на федеральному рівні. Думки у суспільстві - розділились.

Смертна кара, як міра найвищого покарання за тяжкі злочини, сьогодні досі популярна серед більшості американців. Утім, цей показник впродовж останніх 15 років стрімко падав. Згідно з опитуванням агенства Gallup, у 2018 році, 56% американців виступали за смертну кару як міру покарання за вбивство людини. Для порівняння, у 2003-му таких було 70%.

Жовтим позначено підтримку прихильників смертної кари, синім - противників.

Рівень підтримки почав падати після скандалу із військовослужбовцем США, якого засудили до страти за вбивство товариша по службі, й після того, як за допомогою аналізу ДНК було виправдано десятки ув'язнених смертників.

Ще десять років тому прихильники смертної кари заявляли, що така міра покарання стримує злочини, рятує життя і забезпечує справедливість щодо жертв. Противники цю практику називали нелюдською і дискримінативною щодо людей окремих рас, а також нагадують, що завжди залишається ризик стратити невинну людину.

Расовий склад страчених із 1976: білі - 55,7%, чорношкірі - 34,2%, латино - 8,5%.

У Сполучених Штатах смертна кара діє на двох рівнях. Федеральний уряд здійснює смертну кару відповідно до законів, прийнятих Конгресом, в той час як окремі штати і території визначають свою власну політику покарання. Історично всі страти, за винятком кількох, проводилися на державному рівні.

Оголошуючи про відновлення смертної кари, Міністерство юстиції заявило, що п'ять в'язнів, засуджених за вбивство за обтяжуючих обставин, стратять у грудні та січні, а пізніше порилюднять інформацію й із приводу інших. Зараз у федеральній камері смертників перебувають 65 ув'язнених.

Департамент призупинив всі федеральні страти після того, як противники смертної кари оскаржили використання трьох хімічних речовин для цієї процедури. Втім, Генеральний прокурор Вільям Бар, якого вважають затятим прихильником смертної кари, доручив Федеральному бюро в'язниць прийняти єдиний препарат, який використовують у більш ніж десяти штатах, таким чином, обійшовши скаргу активістів.

Методи страти: ін'єкція, електрошок, газ, повішення, розстріл.

Сполучені Штати – єдина західна демократія, яка все ще допускає такий спосіб найвищої міри покарання. За даними інформаційного центру з питань смертної кари, понад 70% країн світу, включаючи всі країни Європейського Союзу та Україну (це обов'язкова умова для перебування держави в Раді Європи), цілковито скасували смертну кару в законодавстві та на практиці.

У Сполучених Штатах смертна кара теж була скасована у 1972-му, коли Верховний суд оголосив її неконституційною. Втім, 4 роки потому той самий суд її відновив. У 1988 році Конгрес ухвалив закон, який дозволяє смертну кару, втім, за певні тяжкі злочини. Починаючи з 1976-го, в США було страчено понад 1500 людей, але тільки троє із них померли за рішенням федерального уряду.

Впродовж останнього десятиліття, коли громадська підтримка смертної кари ослабла, деякі штати вжили заходів до її повного скасування. Сьогодні 21 із 50 штатів повністю відмовилися від такої міри покарання – здебільшого це штати, які зазвичай підтримують демократичних політиків.

Жовтим - штати, що дозволяють страту, синім - закон не передбачає, сірим - страта заборонена.

Водночас, у консервативних штатах підтримка смертної кари зберігається. Наприклад, у Техасі майже три чверті виборців підтримують смертну кару для людей, засуджених за насильницькі злочини. В Арканзасі 73% населення також виступають за найвищу міру покарання. Загалом смерта кара прописана в законах 29 штатів.

Те, що Міністерство юстиції відновлює кару за адмністрації Дональда Трампа, навряд чи є збігом, вважають експерти. Сам президент – відвертий прихильник смертної кари. У 1989-му газети у Нью-Йорку вийшли із заголовком "поверніть смертну кару" й обличчам Дональда Трампа. Таку заяву тодішній бізнесмен зробив опісля того, як дізнався, що п'ять підлітків ніби-то зґвалтували і побили до смерті жінку в Центральному парку. Їх засудили, але у 2002 році вирок скасували, коли ДНК-аналізи довели, що злочин скоїв інший чоловік.

Активісти обіцяють оскаржити рішення Міністерства юстиції США провести страти у грудні та січні.

Дивіться також: Стрілянина на Фестивалі часнику. Відео

Стрілянина на Фестивалі часника. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:09 0:00

Всі новини дня

В ООН підтвердили загибель 3942 цивільних через масштабну війну Росії в Україні

Поліцейський йде біля будівлі школи, пошкодженої російським військовим ударом, під час нападу Росії на Україну, у селищі Костянтинівка Донецької області, Україна, 22 травня 2022 року. Фото зроблено 22 травня 2022 року. REUTERS /Ганна Кудрявцева

Управління Верховного комісара ООН із прав людини змогло підтвердити загибель 3942 і поранення 4591 цивільного через повномасштабну війну Росії проти України. Це дані від 24 лютого до півночі 23 травня, повідомили в УВКПЛ ООН.

Серед загиблих – 258 дітей, серед поранених – 399.

При цьому в організації наголошують, що реальні цифри – значно вищі, «оскільки отримання інформації з деяких місць, де тривають інтенсивні бойові дії, відбувається з затримкою, та багато повідомлень із місць, звідки надходить інформація про втрати серед цивільного населення, все ще потребують підтвердження».

Це стосується, наприклад, населених пунктів Маріуполь (Донецька область), Ізюм (Харківська область) і Попасна (Луганська область), «де, за повідомленнями, мали місце численні випадки загибелі чи поранення цивільних осіб. Вони підлягають подальшій верифікації та не включені до вищенаведеної статистики».

В ООН додали, що більшість зафіксованих втрат серед цивільних були спричинені застосуванням вибухової зброї з широкою зоною ураження, включаючи обстріли з важкої артилерії та реактивних систем залпового вогню, а також ракетні й авіаудари.​

Тим часом, Агентство ООН у справах біженців 12 травня повідомило, що понад 6 мільйонів людей залишили Україну від початку повномасштабного російського вторгнення.

Дивіться також: «Проект Dynamo»: команда порятунку із колишніх американських військовиків працює в Україні. Відео

ЄС може незабаром ввести ембарго проти російської нафти, – голова Єврокомісії

Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн під час виступу на конференції Всесвітнього економічного форуму (WEF) у швейцарському Давосі. Фото зроблене 24 травня. AP/Маркус Шрайбер

Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що рішення щодо введення європейського ембарго проти російської нафти може бути прийняте незабаром.

Про це Урсула фон дер Ляєн заявила в коментарі CNN під час конференції Всесвітнього економічного форуму (WEF) у швейцарському Давосі. «Ми зараз важко працюємо над цим. Це – питання тижнів, але нам потрібно знайти рішення для наших інвестиційних потреб. Отже, це важливо, нам потрібно це зробити в такий спосіб, щоб не було ситуації, за якої Путін зможе забрати нафту. Щоб він не продавав її нам і потім продавав її за вищими цінами на світовому ринку», - заявила президентка Європейської комісії. Деякі європейські країни, включно із Угорщиною, виступають проти введення ембарго на російську нафту.

Ми зараз важко працюємо над цим. Це [рішення щодо ембарго на російську нафту] – питання тижнів
Урсула фон дер Ляєн

Голова Єврокомісії також наголосила, що Росія муситиме брати участь у відновленні України. За її словами, потреби реконструкції та фінансові потреби будуть колосальними та всі міжнародні фінансові організації повинні допомагати відновлювати Україну.

Нагадаємо, раніше Урсула фон дер Ляєн заявляла, що Росія використовує постачання харчових продуктів як зброю. Ціни на зерно, кулінарну олію та інші продукти різко зросли на тлі російського вторгнення до України, яка є одним із найбільших світових експортерів пшениці. «В окупованій Росією частині України армія Кремля конфіскує запаси зерна та техніку…, а російські військові кораблі в Чорному морі блокують українські судна, навантажені пшеницею та соняшниковим насінням», – сказала фон дер Ляєн під час виступу на конференції Всесвітнього економічного форуму (WEF) у швейцарському Давосі.

Вона додала, що Росія накопичує власне продовольство, використовуючи затримку його експорту «як різновид шантажу», аби спровокувати зростання глобальних цін або «обміняти пшеницю на політичну підтримку».

Дивіться також: Брифінг Голосу Америки. Урсула фон дер Ляєн: Росія шантажує світ харчами

Брифінг Голосу Америки. Урсула фон дер Ляєн: Росія шантажує світ харчами
please wait

No media source currently available

0:00 0:29:58 0:00

Це сталося в останній момент. Подробиці про австралійську допомогу від посла України

Архів. Міністр оборони Пітер Даттон оголосив про оборонну військову допомогу Україні, оскільки PMV Bushmaster завантажується в C-17 Globemaster у Брісбені, Австралія, 8 квітня 2022 року. AAP Image/Russell Freeman.

Сполучені Штати відзначили відданість та рішучість Австралії у наданні підтримки України після російської вторгнення в країну 24 квітня.

«Президент Байден підтвердив свою непохитну підтримку альянсу США та Австралії та відданість його подальшому зміцненню. Він високо оцінив рішучу підтримку Австралією України після вторгнення Росії, і лідери погодилися з важливістю подальшої солідарності, зокрема для того, щоб подібна подія ніколи не повторилася в Індо-Тихоокеанському регіоні», - йдеться у заяві Білого дому за результатами зустрічі президента США із прем’єр-міністром Австралії Ентоні Альбанезе в Токіо.

Цієї суботи, 21 травня, в Австралії відбулися загальнонаціональні вибори, на яких перемогла опозиційна Лейбористська партія. Прем’єр- міністр Скотт Моррісон, який представляє Ліберальну партію, визнав свою поразку. У заяві Білого дому з приводу зустрічі з новим прем’єром також висловлюється вдячність за його рішення приїхати на саміт в Японію у перший день на роботі.

За день до виборів в Австралії з’явилася інформація про надання урядом країни додаткової допомоги Україні.

«Уряд Австралії надає подальшу підтримку народу України, передаючи уряду України 14 бронетранспортерів (БТР) M113 і ще 20 захищених транспортних засобів Bushmaster», - написав на своїй сторінці на тої час міністр оборони, а тепер – один із претендентів в лідери опозиції Австралії Пітер Даттон.

Також, зазначив він, уряд від імені Управління з радіаційного захисту та ядерної безпеки Австралії доставить 60 піддонів медичних товарів, три палети обладнання для радіаційного моніторингу та засобів індивідуального захисту.

«Нова підтримка України в розмірі 60,9 мільйона доларів США (14 БТР коштують 12 мільйонів доларів, а 20 PMV – 48,9 мільйона доларів) збільшують загальний внесок Австралії на сьогодні до понад 285 мільйонів доларів», - написав міністр. (Йдеться про австралійські долари - ред).

Він зазначив, що уряд Австралії буде визначати можливості для подальшої військової допомоги Україні, та знову закликав Росію «припинити своє неспровоковане, несправедливе та незаконне вторгнення в Україну».

В повідомленні також йдеться, що більше деталей щодо допомоги, наданій на прямий запит українського уряду та партнерів, та шляхів її постачання, уряд розголошувати не буде.

За словами посла України в Австралії Василя Мирошниченко, хоча робота над виділенням цієї допомоги велася і у посольстві не сумнівалися, що Україна її отримує, те, що це сталося за день до виборів, стало приємною несподіванкою.

«Коли оголошується вибори, наступає так званий «care-taker» (період опіки – ред). період, який триває 6-7 тижнів. У цей час будь-яке рішення уряду має бути погоджене з опозицією», - пояснив він.

Він припустив, що лейбористи, які виграли вибори, могли затягнути цей процес – не тому, що вони не підтримують Україну, а виключно із питань внутрішньополітичної боротьби. У цьому разі Україна отримала б цей транш через три-чотири тижні, оскільки новий уряд треба ще сформувати, а потім - увійти в курс справ.

«Тепер при будь-якій взаємодії з ними в наступні пару тижнів ми будемо просити більше, тому що лейбористам потрібно показати, що вони також віддані підтримці України», - сказав посол.

За його словами, як серед політиків, так й звичайних австралійців існує величезна підтримка Україні.

Дивіться також: Студія Вашингтон. Яка військова допомога США вже вирушила в Україну?

Студія Вашингтон. Яка військова допомога США вже вирушила в Україну?
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:57 0:00

Блінкен і Кулеба обговорили варіанти експорту українського зерна

Державний секретар США Ентоні Блінкен і міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба під час зустрічі голів МЗС країн НАТО, Бельгія, Брюссель, 7 квітня, 2022. REUTERS/Evelyn Hockstein/Pool

Державний секретар США Ентоні Блінкен і міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба обговорили "дипломатичні зусилля із подолання наслідків неспровокованої і невиправданої війни Росії в Україні та способи притягнення Кремля до відповідальності". Про це повідомляє Державний департамент.

Зокрема, американський й український дипломати присвятили увагу проблемі голоду у світі, спричиненого повномасштабною російською агресією, й обговорили потенційні способи експорту українського зерна на міжнародні ринки.

"Поки Росія продовжує свої нищівні атаки на Донбасі, до України їде більше озброєння, включаючи важке", - Кулеба написав у Twitter і подякував США за непохитну підтримку України.

Крім того, відзначає Держдеп, Блінкен повідомив Кулебі деталі додаткового пакету допомоги Україні у 40 мільярдів доларів, підписаного президентом Джо Байденом 21 травня, що передбачає "подальше фінансування для безпекової, економічної та гуманітарної підтримки України та сусідніх країн, що зазнали впливу війни".

Раніше стало відомо, що 6 мільярдів з цієї суми буде спрямовано на зброю для України та навчання збройних сил, більше 8 мільярдів - на поповнення військових запасів США, які зменшились через надання зброї Україні, ще 4 мільярди - на зміцнення сил США в європейському регіоні, 8 мільярдів - на підтримку економіки України.

Як повідомляв Голос Америки, президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Росія шантажує світ харчами. За оцінками ООН, війна Росії в Україні може призвести до мільйонів випадків голодної смерті у найбідніших країнах, а спричинена російською агресією світова продовольча криза може затягнутись на роки.

Українська влада повідомляє, що російські військовики крадуть і вивозять зерно з окупованих територій, при цьому блокуючи українські порти. Через це, як заявив міністр аграрної політики України Микола Сольський, гостре усвідомлення продовольчої кризи у світі почнеться у середині липня.

Москва стверджує, до загрози світового голоду веде не її війна в Україні, а накладені на Росію санкції Заходу.

Українські журналісти, які працювали у Маріуполі, отримають премію Міжнародного центру журналістів

Фото Євгена Малолєтки, на якому російський танк стріляє по житловому будинку в Маріуполі. Фото зроблене 11 березня 2022 року. AP/Євген Малолєтка

Міжнародний центр журналістів (ICFJ) назвав українських журналістів, що висвітлювали російське вторгнення в Маріуполі, переможцями міжнародної журналістської премії імені Джеймса Найта (Knight International Journalism Awards).

Премію отримала команда Associated Press, яка залишилась в Маріуполі і продовжила там працювати, не зважаючи на оточення міста та постійні бомбардування російськими силами, - візуальний журналіст Мстислав Чернов, фотожурналіст-фрілансер Євген Малолєтка та відеопродюсерка-фрілансер Василіса Степаненко. У Міжнародному центрі журналістів наголошують, що знакові фотографії цієї команди стали шокуючим свідченням руйнувань, які Росія заперечувала.

Ці журналісти висвітлювали історії, про які світ міг ніколи не дізнатись
президент Міжнародного центру журналістів Шарон Мошаві

Іншими переможцями премії імені Джеймса Найта в Міжнародному центрі журналістів назвали телевізійну репортерку з Афганістану, яка висвітлювала проблематичне управління афганським урядом ресурсами для боротьби з пандемією, а також медійника, який викривав корупцію в Сальвадорі.

«Ці журналісти висвітлювали історії, про які світ міг ніколи не дізнатись, – про жахи в Маріуполі, замахи на життя російських опонентів, корупцію в Ел Салвадорі, порушення прав людини в Афганістані», - заявила президентка Міжнародного центру журналістів Шарон Мошаві. За її словами, журналісти ризикують життям, щоб «боротись із пропагандою і дезінформацією, які розповсюджують небезпечні та впливові люди».

Нагадаємо, що Севгіль Мусаєва, головна редакторка «Української правди», потрапила в список сотні найвпливовіших людей року за версією Time в категорії «Інноватори». «У найкривавішій війні в Європі у цьому столітті Україна бореться за своє майбутнє та право існувати. Севгіль Мусаєва, головна редакторка топового незалежного новинного сайту «Українська правда», переконується, що її видання висвітлює всі аспекти конфлікту», - пише колега Севгіль журналістка Емі Ферріс-Ротман. Вона зазначає, що під лідерством Мусаєвої журналісти УП висвітлюють широкий спектр тем – від російських воєнних злочинів до історій героїв-українців та списків яхт та літаків російських олігархів.

Дивіться також: Як зросла популярність Зеленського у США. Відео

Як зросла популярність Зеленського у США. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:37 0:00

Більше

Відео - найголовніше

XS
SM
MD
LG