Спеціальні потреби

У США відновлюють смертну кару на федеральному рівні: аргументи за і проти


Міністерство юстиції США оголосило про відновлення процедури смертельної кари на федеральному рівні. Думки у суспільстві - розділились.

Смертна кара, як міра найвищого покарання за тяжкі злочини, сьогодні досі популярна серед більшості американців. Утім, цей показник впродовж останніх 15 років стрімко падав. Згідно з опитуванням агенства Gallup, у 2018 році, 56% американців виступали за смертну кару як міру покарання за вбивство людини. Для порівняння, у 2003-му таких було 70%.

Жовтим позначено підтримку прихильників смертної кари, синім - противників.

Рівень підтримки почав падати після скандалу із військовослужбовцем США, якого засудили до страти за вбивство товариша по службі, й після того, як за допомогою аналізу ДНК було виправдано десятки ув'язнених смертників.

Ще десять років тому прихильники смертної кари заявляли, що така міра покарання стримує злочини, рятує життя і забезпечує справедливість щодо жертв. Противники цю практику називали нелюдською і дискримінативною щодо людей окремих рас, а також нагадують, що завжди залишається ризик стратити невинну людину.

Расовий склад страчених із 1976: білі - 55,7%, чорношкірі - 34,2%, латино - 8,5%.

У Сполучених Штатах смертна кара діє на двох рівнях. Федеральний уряд здійснює смертну кару відповідно до законів, прийнятих Конгресом, в той час як окремі штати і території визначають свою власну політику покарання. Історично всі страти, за винятком кількох, проводилися на державному рівні.

Оголошуючи про відновлення смертної кари, Міністерство юстиції заявило, що п'ять в'язнів, засуджених за вбивство за обтяжуючих обставин, стратять у грудні та січні, а пізніше порилюднять інформацію й із приводу інших. Зараз у федеральній камері смертників перебувають 65 ув'язнених.

Департамент призупинив всі федеральні страти після того, як противники смертної кари оскаржили використання трьох хімічних речовин для цієї процедури. Втім, Генеральний прокурор Вільям Бар, якого вважають затятим прихильником смертної кари, доручив Федеральному бюро в'язниць прийняти єдиний препарат, який використовують у більш ніж десяти штатах, таким чином, обійшовши скаргу активістів.

Методи страти: ін'єкція, електрошок, газ, повішення, розстріл.

Сполучені Штати – єдина західна демократія, яка все ще допускає такий спосіб найвищої міри покарання. За даними інформаційного центру з питань смертної кари, понад 70% країн світу, включаючи всі країни Європейського Союзу та Україну (це обов'язкова умова для перебування держави в Раді Європи), цілковито скасували смертну кару в законодавстві та на практиці.

У Сполучених Штатах смертна кара теж була скасована у 1972-му, коли Верховний суд оголосив її неконституційною. Втім, 4 роки потому той самий суд її відновив. У 1988 році Конгрес ухвалив закон, який дозволяє смертну кару, втім, за певні тяжкі злочини. Починаючи з 1976-го, в США було страчено понад 1500 людей, але тільки троє із них померли за рішенням федерального уряду.

Впродовж останнього десятиліття, коли громадська підтримка смертної кари ослабла, деякі штати вжили заходів до її повного скасування. Сьогодні 21 із 50 штатів повністю відмовилися від такої міри покарання – здебільшого це штати, які зазвичай підтримують демократичних політиків.

Жовтим - штати, що дозволяють страту, синім - закон не передбачає, сірим - страта заборонена.

Водночас, у консервативних штатах підтримка смертної кари зберігається. Наприклад, у Техасі майже три чверті виборців підтримують смертну кару для людей, засуджених за насильницькі злочини. В Арканзасі 73% населення також виступають за найвищу міру покарання. Загалом смерта кара прописана в законах 29 штатів.

Те, що Міністерство юстиції відновлює кару за адмністрації Дональда Трампа, навряд чи є збігом, вважають експерти. Сам президент – відвертий прихильник смертної кари. У 1989-му газети у Нью-Йорку вийшли із заголовком "поверніть смертну кару" й обличчам Дональда Трампа. Таку заяву тодішній бізнесмен зробив опісля того, як дізнався, що п'ять підлітків ніби-то зґвалтували і побили до смерті жінку в Центральному парку. Їх засудили, але у 2002 році вирок скасували, коли ДНК-аналізи довели, що злочин скоїв інший чоловік.

Активісти обіцяють оскаржити рішення Міністерства юстиції США провести страти у грудні та січні.

Дивіться також: Стрілянина на Фестивалі часнику. Відео

Стрілянина на Фестивалі часника. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:09 0:00

  • 16x9 Image

    Юрій Мамон

    Журналіст Української служби «Голосу Америки» з серпня 2016-го року. На телебаченні з початку 2011-го. Кар'єру розпочинав на телеканалі «Інтер», з відділу новин, де провів два роки. Отримавши ширше розуміння професії, зацікавився розслідувальним жанром і почав працювати в проекті «Агенти Впливу» на НТН. Опісля серій викривальних репортажів отримав пропозицію від ICTV, де з колегами, спільними зусиллями, виробили концепцію та започаткували проект критичних журналістських розслідувань «Дістало» – програма про соціальну несправедливість, корупцію та невігластво. За час роботи над цим проектом нерідко потрапляв у небезпечні ситуації.

    На «Голосі Америки» фокус своєї уваги більш за все концентрує на українцях, що проживають у США. Захоплюється успіхами українських професіоналів, підприємців та спортсменів.

    Переконаний, що журналістика – це стиль життя. Основним принципом вважає висвітлення правди.

Facebook Forum

XS
SM
MD
LG