Спеціальні потреби

Телемедицина – це не Кашпіровський. Українські лікарі у США розповіли про віртуальні візити


На фото: лікар у Німеччині перед комп'ютером

У США телемедицина - поширена практика у системі охорони здоров’я, яка стала особливо актуальною сьогодні, під час пандемії коронавірусу КОВІД-19. Центр контролю та профілактики захворювань США рекомендує лікарям призначати більше візитів із хворими за допомогою відео та аудіо-зв’язку. І саме таким чином дізнаватися про симптоми, які можуть бути пов’язані із ураженням КОВІД-19.

Таким став досвід й Майї Абдуллаєвої, колишньої киянки, яка народилася у Брусилові Житомирської області, а зараз мешкає в місті Манассас Парк, штат Вірджинія. Жінка, вірусолог за освітою, розповідає, що зі своїм майбутнім чоловіком-американцем, теж вірусологом, познайомилася на конференції із пташиного грипу.

Майя Абдуллаєва, вірусолог за освітою
Майя Абдуллаєва, вірусолог за освітою

А от про цей вірус вона дізналася вже з власного досвіду. Третього квітня в неї трохи заболіло горло, а вже шостого, о десятій вечора, жінці стало важко дихати. Лікар, з яким вона зв’язалася телефоном, наказав їй негайно їхати у невідкладну допомогу.

«Мені там зробили кілька тестів, подивилися насичення киснем легень, перевірили моє дихання, зробили рентген і сказали, що в мене вірусна інфекція, що я маю всі симптоми КОВІД», - розповідає Майя Абдуллаєва.

У лікарні їй виписали пігулки від кашлю, інгалятор та наказали щонайменше два тижні залишатися вдома, ізольованою від свої родини. Решта лікування, говорить жінка, відбувалася за допомогою телемедицини.

«За цей час я користувалася телемедициною разів 6 чи 7. Для мене це досить приємна процедура, не потрібно їхати до лікаря», - говорить вона, відзначаючи, що лікар був доступний у будь-який час.

У США на ринку телемедицини існує кілька платформ, які дозволяють лікарям та пацієнтам спілкуватися у безпечний спосіб, та спеціальні набори для того, аби робити тести у домашніх умовах. І телемедицину практикують не лише терапевти чи інфекціоністи.

Юрій Дейчаківський, який народився у місті Клівленд, штат Огайо, працює лікарем-кардіологом у лікарні в місті Бетесда, штат Меріленд, що входить до мережі лікарень Університету Джонса Гопкінса.

Юрій Дейчаківський, лікар-кардіолог
Юрій Дейчаківський, лікар-кардіолог

«Ми маємо електронну базу даних. У нашій системі є вся інформація про пацієнта, ліки, які він приймає, процедури, анамнез - все записано в комп’ютері. Коли говоримо з пацієнтом по телемедицині, ми можемо одночасно перевіряти ліки, змінювати дози. Для нас це дуже зручно», - розповідає він.

Більшість пацієнтів, каже він, мають вдома домашні прибори для вимірювання тиску та невеликі, домашні кардіомонітори. Деякі пацієнти також носять годинник Apple Watch та мають встановлені додатки, які мониторять пульс та інші показники стану здоров’я людини. Звичайно, каже Дейчаківський, можливості телемедицини є обмеженими – ніхто операцію таким чином робити не буде.

«Ми не можемо послухати легені, послухати серце, зробити повноцінну кардіограму поки що не можна», - каже він.

Але у певних ситуаціях телемедицина може врятували життя.

«Зараз мені навіть дзвонить реанімація, тому що чоловік, з яким я мав розмову дві години тому, розповів про свої симптоми гострого ішемічного стану, я йому підказав, що тебе або хтось привезе до нашої реанімації, станцій швидкої, або поклич швидку. Тому що йому треба робити коронарну ангіографію швидко, бо він мав раніше стентування», - говорить він.

В залежності від штату, віртуальні візити компенсуються лікарям майже на рівні чи на рівні звичайних візитів. Це зручно для лікарів, говорить Дейчаківський, бо перед тим багато допомоги він надавав просто безкоштовно, коли хтось з пацієнтів телефонував йому в неробочий час.

Ми не можемо послухати легені, послухати серце, зробити повноцінну кардіограму поки що не можна.

Навіть у стоматології знайшлося місце для надання послуг пацієнтам за допомогою відеозв`язку. Дантист Алекс Осіновський, який також приїхав у США з України, працює у стоматологічній клініці у м. Тайсонс, Вірджинія. Говорить, біль – найчастіше причина призначення віртуального візиту.

Під час розмови із пацієнтами, говорить він, стоматологи дивляться на знімки зубів, записи про лікування і можуть зрозуміти, що сталося. Якщо немає гострої потреби лікування, розповідає Осіновський, лікарі виписують знеболюючи та дають рекомендації щодо гігієнічного догляду за зубами. Також віртуально можна обговорити подальші плани лікування.

Алекс Осіновський, дантист
Алекс Осіновський, дантист

«Наприклад. пацієнтові потрібно зробити кілька стоматологічних процедур і йому треба знати, чи покриває це його страхова компанія, скільки це забере часу та грошей. На спільному екрані на платформі Doxy.me, ми можемо показати пацієнтові: «Ось твій рот, ось твої записи, ми рекомендуємо те і те. Чи хочеш призначити візит після1-го червня?» Ми можемо виписувати ліки, підписувати документи – все це можна робити онлайн».

До початку пандемії коронавірусу, для багатьох лікарів телемедицина була додатковою послугою, яку непогано мати, але зовсім не обов’язково використовувати. Сьогодні вона перетворилася на суттєву частину надання медичних послуг населенню. Teladoc, найбільша у США платформа телемедицини, повідомляє про понад сто тисяч віртуальних візитів щотижня. І, говорять, лікарі, експерти та пацієнти, після пандемії, телемедицина, яка переживає зараз бурхливий розвиток, залишиться з нами на довго.

Дивіться також: «Я їду додому»: Історія пацієнтки, яку виписали з лікарні

  • 16x9 Image

    Тетяна Ворожко

    Старша редакторка Української служби «Голосу Америки», ведуча, журналістка і продюсерка. Цікавиться політикою, відносинами України-США, соціальними питаннями та медициною, але найбільш любить розповісти гарну людську історію. Робить включення із місця подій, запускає нові проекти та програми, із 2017 року редагує та регулярно дописує до рубрики «Блоги» на веб-сайті служби. Працювала репортером газети «Киевские Ведомости» та програми «Погляд у світ» (УТ-1), сценаристом та журналістом культового шоу «Без Табу з Миколою Вереснем» (1+1). Дописувала до десятка газет і журналів. Співпрацювала з CNN та BBC. Після навчання у США обійняла посаду радника Координатора проектів ОБСЄ в Україні з питань мас-медіа, де протягом двох років запустила десятки проектів, спрямованих на розвиток вільних ЗМІ та зменшення напруги між регіонами країни. Автор двох книг та документального фільму (канал СТБ). Здобула диплом магістра історії КНУ імені Тараса Шевченка та магістра журналістики Університету штату Огайо (Атенс). Мама сина.

Facebook Forum

XS
SM
MD
LG