Спеціальні потреби

Актуально

Сенат США поки не вимагатиме документів від Теліженка, через підзори, що він поширює російську дезінформацію - NYT

Фото: кімната для засідань комітетів Конгресу США

Комітет з питань внутрішньої безпеки Сенату США скасував голосування за виклик колишнього українського посадовця Олександра Теліженка для передачу документів та інформації.

Голосування скасували після двох брифінгів, які провело ФБР для служб сенаторів у вівторок, пише The New York Times з посиланням на поінформовані джерела. Під час брифінгів посадовці ФБР висловили занепокоєння, що Теліженко може поширювати російську дезінформацію, зокрема щодо втручання України до американських виборів у 2016 році, Теліженко заперечує закиди про політичну вмотивованість його заяв.

Ініціатором голосування про виклик стосовно Теліженка, виступив голова комітету сенатор-республіканець Рон Джонсон, який заявляв, що хотів би отримати відповіді від колишнього українського посадовця про відставку українського екс-генпрокурора Віктора Шокіна.

Республіканці раніше заявляли про те, що у відставці Шокіна зіграв неправомірну роль колишній віце-президент США а тепер один з політичних опонентів Трампа Джо Байден. Буцімто Байден хотів просунути інтереси української енергетичної компанії "Буризма" де його син обіймав високу посаду. Байден відкидає ці звинувачення. Демократи вказують, що відставку Шокіна, який мав репутацію корупціонера, підтримували США та міжнародна спільнота.

Теліженко заявляв, що українське Посольство, де він раніше працював, намагалось втрутитись в американські вибори. Тогочасний посол України у США Валерій Чалий назвав подібні заяви неправдою.

Джонсон повідомив законодавцям у середу листом, що він відтермінує свої зусилля з отримання додаткової інформації від Теліженка до того часу, як розвідка зможе надати про нього більш докладну інформацію. Він однак наголосив на тому, щоб Сенат видав вимогу до Blue Star Strategies, де раніше працював Теліженко.

Демократи та деякі республіканці критикували Джонсона раніше за проведення політизованого розслідування. Президент Трамп раніше заявляв, що розслідування проти Байдена буде серед основних тем під час президентської виборчої компанії.

Дивіться також: Байден чи Сандрес? Хто лідирує на внутрішньопартійних виборах демократів? Відео

Байден чи Сандрес? Хто лідирує на внутрішньопартійних виборах демократів? Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:10 0:00

Всі новини дня

Чого очікувати у фінальному звіті слідчої комісії ООН щодо порушень в Україні – інтерв’ю з головою комісії

Ерік Мьосе - очільник Незалежної міжнародної комісії ООН з розслідування щодо України, відомий норвезький суддя та колишній голова Міжнародного кримінального трибуналу з розслідування геноциду в Руанді

У березні минулого року, реагуючи на перші повідомлення про воєнні злочини та порушення прав людини з боку російських військових в Україні, Рада ООН з прав людини заснувала Незалежну міжнародну комісію з розслідування порушень в Україні. За десять місяців роботи у Київській, Сумській, Чернігівській та Харківській областях її команда зафіксувала численні злочини, скоєні російською армією, що відображено у проміжному звіті, який був наданий Генеральній Асамблеї.

Мова, зокрема, йде про безперервне застосування вибухової зброї з широкою зоною ураження в населених пунктах, що призвело до загибелі та поранення десятків цивільних осіб та спустошення цілих районів.

Комісія задокументувала атаки з використанням касетних боєприпасів, некерованих ракет та повітряних ударів під час спроб російських військових захопити міста та менші населені пункти в Україні. Більшість підтверджених смертей з початку бойових дій, за даними комісії, були спричинені саме цією зброєю.

Окрім того, за даними комісії, російські військові відкривали вогонь по цивільним, які намагалися врятуватися та залишити небезпечну зону. Комісія також задокументувала випадки позасудових страт, незаконного позбавлення волі, катувань, жорстокого поводження, зґвалтувань та інших видів сексуального насильства.

Комісія, зокрема, розслідувала випадки зґвалтувань, скоєних російськими солдатами. Вік жертв, який був зафіксований розслідувачами, - від чотирьох до 80 років. Наприклад, у Київській області у березні 2022-го двоє військовослужбовців Збройних сил РФ увійшли до будинку, кілька разів зґвалтували 22-річну жінку, вчинили акти сексуального насильства щодо її чоловіка та примусили подружжя до статевого акту в їхній присутності. Потім один з військовослужбовців примусив їхню чотирирічну доньку до орального сексу з ним, що є зґвалтуванням. За даними комісії, діти стали жертвами всього спектру порушень, включаючи напади, катування та зґвалтування.

У Чернігові та іншій області Комісія розслідувала два випадки зґвалтування жінок віком понад 80 років. 83-річна жінка розповіла, що під час окупації села її зґвалтував військовослужбовець Збройних сил РФ у власному будинку.

Про роботу комісії та рекомендації, які ООН готує у своєму фінальному звіті у березні, репортерка "Голосу Америки" Ірина Соломко поспілкувалася з головою Комісії, колишнім президентом Міжнародного трибуналу щодо Руанди Еріком Мьосе.

Єрік Мьосе та інші члени комісії презентували свій проміжний звіт Раді ООН з прав людини у вересні
Єрік Мьосе та інші члени комісії презентували свій проміжний звіт Раді ООН з прав людини у вересні

Ірина Соломко: Ваша комісія з розслідування порушень в Україні працює вже десять місяців. Що за цей час вже було зроблено?

Ерік Мьосе: Комісія була створена у березні, проте кілька місяців пішло на залагодження усіх організаційних питань. У вересні ми поінформували щодо ситуації в Україні Раду ООН з прав людини, а потім у жовтні – презентували наш проміжний письмовий звіт Генеральній Асамблеї.

І в цих двох матеріалах ми дійшли висновку, що в Україні були скоєні воєнні злочини, а також порушення прав людини та міжнародного гуманітарного права. Зараз ми працюємо над остаточним звітом у рамках цього мандату, який буде подано до Ради з прав людини в березні.

І.С.: Ви зазначили, що готуєте фінальний звіт. Але війна триває, ймовірно, вашу роботу слід продовжити?

Е.М.: Фінальний в межах мандату. І якщо Рада з прав людини вирішить продовжити повноваження Комісії, будуть інші звіти. Але це рішення для Ради з прав людини.

І.С.: Але чи ви бачите потребу, щоб комісія продовжувала працювати?

Е.М.: Зрозуміло, що ми не зможемо вичерпно покрити всі події, які відбувалися в Україні.

І.С.: Якщо говорити про цифри, скільки справ ви вже задокументували, адже це є головне завдання вашої Комісії.

Е.М.: Наше завдання - вирішити, чи були порушення міжнародного права, прав людини та чи мали місце воєнні злочини. Основна наша методологія – зосередити увагу на можливих порушеннях цих норм. Тож ми маємо зосередитись на подіях, а потім спробувати побачити, чи є ці події системними, чи є вони більш загальними рисами цього конфлікту. І для того, щоб це зробити, ми відвідували Україну. Станом на жовтень ми відвідали 27 міст і опитали 191 свідка, вже на кінець січня ми мали десять місій, і значно збільшили кількість інтерв’ю.

І.С.: Якщо порівнювати цей підхід з тим, як подібні комісії працювали в інших конфліктах. Чи вони відрізняються?

Е.М.: Наша Комісія – це слідча комісія з деякими додатковими завданнями, але головним є саме встановлення фактів. І в цьому сенсі ми діємо так само, як інші слідчі комісії. Тут немає різниці. Проте, відрізняє її те, що не всі комісії працюють, коли триває конфлікт.

І.С.: Ви маєте великий досвід роботи у конфліктах. Те, що ви побачили в Україні, наскільки це відрізняється від інших конфліктів?

Е.М.: Зрозуміло, що те, що відбувається в Україні, викликає надзвичайний сум. Але коли ви просите мене порівняти людські страждання, наприклад, з Руандою, де я працював приблизно 10 років, це дуже важко зробити. Людські страждання важко порівнювати та оцінювати.

Але комісія чи суддя мають зробити все можливе, щоб встановити факти, спробувати зосередитися на доказах і дійти правильного висновку, незважаючи на те, якими є людські страждання.

І.С.: Мене тут цікавить порівняння не страждань, а саме злочинів та злочинців, які їх скоїли, або їхньої кількості.

Е.М.: Є велика кількість жертв в Україні, але велика кількість жертв також була і в інших конфліктах. В Руанді було вбито 800 тисяч людей. Я хотів би наголосити: всі ці ситуації викликають жаль, але комісія просто зосередиться, не піддаючись впливу ситуації, на встановленні фактів та отриманні висновків щодо них.

І.С.: Важлива частина вашої місії – це робота з жертвами. Українці, які стали свідками злочинів, чи вони розуміють відповідальність у тому, щоб розповідати про свій досвід та домагатися справедливості?

Е.М.: Велика кількість свідків були готові та бажали допомогти комісії. І ми це дуже цінуємо. Звісно, ми покладаємося насамперед на прямі докази, тобто, частково це заяви свідків, а частково – відвідування місць злочинів. Потім це розглядається в контексті з іншими видами доказів. Тому покази свідка потрібно записати та ретельно дослідити, але також перевірити, з огляду на інші докази.

Деякі ситуації дещо складніші. Наприклад, цілком може бути, що свідок бачив атаки на свій населений пункт, які мали руйнівні наслідки для людей та об’єктів. Але додатковим елементом буде запитання – чи це якимсь чином пов’язане з тим фактом, що поруч знаходилися військові об’єкти? І це також потрібно вивчити, перш ніж робити висновки.

Ще один такий приклад - сексуальні злочини. Їхнім жертвам завжди дуже важко говорити про свій досвід. І це створює проблеми. Не завжди легко задокументувати такі злочини. Адже часто жертва не виживає. І увага під час розтину буде зосереджена на факті смерті, а не на інших елементах.

За оцінками комісії, більшість підтверджених смертей цивільних з початку бойових дій були спричинені російськими касетними боєприпасами та некерованими ракетами
За оцінками комісії, більшість підтверджених смертей цивільних з початку бойових дій були спричинені російськими касетними боєприпасами та некерованими ракетами

І.С.: Наявність військових об’єктів як раз використовує Росія як виправдання для своїх атак, стверджуючи, що військові знаходяться у школах та лікарнях. Ви фіксували ці факти?

Е.М.: Ми бачили приклади з обох сторін, коли мали місце випадки близькості цивільних та військових цілей. Це відбувається в усіх конфліктах. Тут немає нічого незвичайного.

Але ми завжди наголошуємо на тому, що цивільне населення не повинно бути ціллю. Це головне.

І.С.: Чи даєте ви якісь рекомендації українському уряду або збройним силам щодо того, як запобігти таким ситуаціям?

Е.М.: Ми ще не дали жодних рекомендацій, вони будуть у березневому звіті. Ще занадто рано говорити про те, якими вони будуть. Але загалом це одне із завдань цієї комісії – напрацювати рекомендації, забезпечити, щоб особи, які вчинили злочини, були максимально покарані.

І.С.: Завдання комісії – задокументувати воєнні злочини. Чи фіксуєте ви їх з боку українських військових?

Е.М.: У звітах ми говорили, що переважну більшість порушень здійснюють російські війська, виходячи з того, що ми бачили на даний момент у чотирьох областях, які відвідали під час наших візитів: Київській, Харківській, Сумській та Чернігівській. Але ми також знайшли кілька випадків і з українського боку. І в нашому звіті ми згадали про два інциденти, коли українські сили жорстоко поводилися та поранили російських військовополонених.

І.С.: Все ж таки, чи могли би ви назвати кількість справ, які були вами задокументовані? І чи та кількість злочинів, яку декларує українська влада, співпадає з вашими даними?

Е.М.: Тут питання до визначення поняття «справа». Люди вживають його у різних значеннях. І тому я віддаю перевагу говорити про події, де може бути кілька джерел, які стверджують, що щось сталося. Адже на одній події може буде порушено кілька справ. Тому для нас краще зосереджуватися на події.

І.С.: Для кого, окрім ООН та її інституції, важлива ваша інформація?

Е.М.: Один із елементів нашого мандату – це те, що ми маємо зберігати та надавати докази під гарантії інституціям, які їх потребують, а також з метою судового розгляду. Адже кінцева мета роботи комісії полягає в тому, щоб інформація, яка була нею зібрана, була використана для притягнення винних у злочинах до відповідальності. Міжнародний кримінальний суд – один із судів, який може отримати користь від нашої роботи і який може просити нас поділитися інформацією, яку ми задокументували.

І.С.: Ви були в Україні і бачили роботу української правоохоронної системи. Українські правозахисники мають сумніви щодо того, що вона впорається із кількістю справ, які були порушені від початку повномасштабного вторгнення. Який ваш погляд на це?

Міжнародний кримінальний суд – один із судів, який може отримати користь від нашої роботи і який може просити нас поділитися  інформацією, яку ми задокументували
Ерік Мьесе, голова Незалежної міжнародної комісії ООН з розслідування щодо України

Е.М.: Я не збираюся оцінювати функціонування будь-якої правової системи, але частина нашого мандату полягає в тому, щоб виробити рекомендації, які можуть допомогти у притягненні до відповідальності.

І це піднімає два питання: частково, чи слід покращити національні зусилля, і чи є потреба підсилити міжнародні механізми? І це те, про що ми будемо говорити в березневому звіті.

І.С.: Яке ваше бачення щодо створення нового спеціального механізму щодо розслідування злочинів агресії – трибуналу - який зараз намагається започаткувати Україна? Ви - колишній президент трибуналу по Руанді. Враховуючи ваш досвід, яким має тут бути рішення для України, адже досі немає згоди щодо того, яким має бути цей формат.

Е.М.: Це одне з тих питань, на яке нас попросили дати відповідь у нашому березневому звіті. Я не хочу говорити про те, що буде у звіті, але в принципі та на основі дискусії, про яку ви щойно згадали, можна сказати, що є потреба мати трибунал, але є питання, чи він матиме більш загальну компетенцію, чи буде сфокусований лише на злочині агресії, як дехто наполягає. І відповідь на ці питання комісія вивчає.

І.С.: Багато людей в Україні чекають на момент, коли злочинці будуть притягнені до відповідальності. Їхні побоювання полягають у тому, що з часом зробити це буде все важче і важче. І напевно створення спеціального трибуналу підкреслює, наскільки важливо для міжнародного суспільства притягнути Росію до відповідальності за злочини. Чи створення трибуналу справді допоможе?

Е.М.: У нашому звіті ми надаємо пропозиції, а потім Рада з прав людини вирішуватиме щодо подальших дій, особливо щодо того, чи слід зміцнювати національну систему, чи варто розширювати міжнародну.

І.С.: А яка ваша особиста думка, як людини, яка очолювала подібну інституцію?

Е.М.: Очевидно, було б правильним рішенням міжнародної спільноти після звірств в Руанді та Югославії створити там два трибунали. Проте зараз ситуація змінилася. Тепер існує Міжнародний кримінальний суд, якого на той час не існувало. Тож питання полягає в тому, який шлях найкращий в цій ситуації, коли у вас також є і національна система? Отже, ситуації дещо відрізняються, і ми повинні проаналізувати.

В адміністрації США відповіли на прохання Голосу Америки уточнити коментар президента Байдена щодо F-16 для Києва. Відео

Сполучені Штати перебувають в постійному контакті з Україною щодо потреб на полі бою і незабаром очікують оголосити більше військової допомоги. Так в адміністрації США відповіли на прохання Голосу Америки уточнити коментар президента Байдена щодо винищувачів F-16 для Києва.

Танки для України активізували дискусії про політику “німецької стриманості” 

Канцлер Німеччини Олаф Шольц, 24 жовтня 2022. Фото: Michael Kappeler/Pool via REUTERS

Німеччина кілька днів тому ухвалила довгоочікуване рішення про постачання Україні важких бойових танків «Леопард-2», а також дала дозвіл іншим країнам передавати ці танки із власних запасів. Цьому передувала тривала дискусія та навіть критика на адресу німецького уряду. Навіть усередині країни у Німеччині досі лунають звинувачення уряду в нерішучості та надмірному зволіканні.

Канцлер Німеччини Олаф Щольц чітко висловлював свою позицію щодо Росії, зокрема, сказав, що світ не повинен дозволити Путіну нав’язати свою волю, а його неоімперська кампанія не повинна досягти успіху.

Німецька логіка зволікання

Утім німецький експерт, колишній голова представництва Фонду Гайнріха Бьолля у Києві Сергій Сумленний заявив в інтерв'ю російській службі Голосу Америки, що німецький канцлер “у своїй риториці постійно використовує вислів “Україна не повинна програти війну”, мовляв, для нього є неможливим вимовити слова “перемога України”.

Повільний процес щодо рішення про танки критикували і німецькі політики. Як писала "Німецька хвиля", один із місцевих законодавців сказав після зустрічі на авіабазі "Рамштайн", що відсутність рішення є серйозним провалом зовнішньої політики Берліна.

Зволікання німецького уряду із дозволом на постачання танків Сергій Сумленний пояснив “повною відповідністю” німецькій логіці.

“Якщо ми подивимося, як саме розвивалася історія з військово-технічною підтримкою України з боку Німеччини, то побачимо, що Німеччина завжди рано чи пізно постачала зброю, але робила це після нестерпно довгих затримок. Ми пам'ятаємо, що починалося все із кумедних п'яти тисяч касок для української армії. Згодом Німеччина поставила (вже після всіх) переносні зенітно-ракетні комплекси. Потім (знову ж таки — після всіх) Німеччина поставила самохідні гаубиці. Потім приєдналася до постачання артилерійських ракетних систем MARS — і таке інше. Тут дуже чітка тенденція: уряд Олафа Шольца намагається нікуди не влазити першим. Німеччина приєднується тоді, коли хтось уже промацав ґрунт, і коли вже неможливо ігнорувати розвиток подій”, - розповів експерт Сумленний в інтерв'ю "Голосу Америки".

На необхідності зрозуміти німецький контекст, і навіть менталітет, наголошує Сабіна Кінкарц, німецька журналістка і експертка, яка зосереджує увагу на Соціал-демократичній партії, зокрема, канцлеру Олафу Шольцу. Вона цитує одну зі своїх колег в експертному середовищі - експертку з питань миру та конфліктів Ніколь Дайтельгоф, яка зазначає, що протягом десятиліть існувало «особливе німецьке розуміння», що Німеччина буде проявляти стриманість.

Настрої у провладній партії

Сабіна Кінкарц у своєму аналізі для видання Deutsche Welle ("Німецька хвиля") “Чому Німеччина вагається надсилати в Україну бойові танки” пише, що канцлер Шольц не поспішає брати на себе зобов'язання частково саме через те, що “підігрує своїй партії, соціал-демократам”.

“Коли мова йде про постачання важких бойових танків в Україну, він [Олаф Шольц] любить вказувати на три принципи, яких дотримується німецький уряд. По-перше, Україна повинна отримати якомога більше підтримки; по-друге, необхідно запобігти прямому конфлікту між НАТО і Росією; по-третє, слід уникати односторонніх дій будь-якої однієї нації, що надає підтримку Україні”, - пише Кінкарц.

Шольц не може представляти та впроваджувати політичну лінію, яка суперечить суті провладної партії, - мовиться у статті "Німецької хвилі". Обережний курс канцлера Шольца користується широкою підтримкою його партії, - стверджував Ларс Клінгбайл німецький політик і співголова Соціал-демократичної партії.

Місце німців в коаліції підтримки України

Ще у 2022-му році співголова соціал-демократів Клінгбайл закликав Берлін відігравати сильнішу роль у світовому лідерстві. Він заявляв, що Німеччина має виправдати великі сподівання, і що відповідальність країни постійно зростає.

«Настав час відмовитися від тієї частки стриманості, яка певною мірою існувала десятиліттями й заважала нам взяти на себе сильнішу позицію», - заявив Клінгбейл на прес-конференції.

Раніше канцлер Олаф Шольц заявляв: "Ми не дозволимо собі робити будь-яких поспішних необдуманих заяв. Ми не бачимо потреби говорити щось кожні 10 хвилин лише для того, щоб ми могли базікати про такі серйозні теми, як війна і мир, чи безпека нашої країни та Європи".

Експерти відзначають відданість Шольца тезі про те, що рішення слід ухвалювати лише «у тісній консультації та координації з нашими друзями та союзниками».

“Є повна підтримка тісної міжнародної координації з цього питання, а також для забезпечення того, щоб ми самі не стали стороною війни”, - сказав Клінгбейл, представляючи програмний документ СДПН у Берліні.

Щодо співпраці Німеччини зі США у питанні надання Україні танків Клінгбайль вказав на обмежені можливості Берліна. “Зрештою, ми далекі від ситуації, коли могли б обійтися без Америки. Я думаю, що це була б ілюзія”, - цитує політика "Німецька хвиля".

Народ Німеччини - з Україною. Здебільшого

Про позицію німецького народу щодо підтримки України "Голосу Америки" розповіла посолка Німеччини в Україні Анка Фельдгузен. За її словами, останні опитування в країні свідчать, що більшість німців - за надання важких танків Україні.

“Водночас знаю, що є люди в Німеччині, які хвилюються, навіть, наприклад, мої сусіди. З ними треба говорити і пояснювати, за що Україна воює. Вона воює за свою свободу і за наші європейські цінності. Людям просто іноді не зрозуміло, вони мають свої життя, не всі читають інтенсивно ЗМІ, у тому числі і соціальні, як ми. Кожного разу, коли я в Німеччині, я намагаюся пояснювати й розмовляти з людьми”, - розповіла посолка в ексклюзивному інтерв'ю українській службі "Голосу Америки".

У статті "Німецької хвилі" також згадується, що раніше німці були схильні підтримувати добрі відносини з Росією "для збереження миру в Європі", але вже зрозуміли помилковість такого наміру після вторгнення Росії до України.

Щодо термінів надання допомоги Україні, а також у відповідь на критику стосовно “зволікань”, німецька посолка Анка Фельдгузен сказала: “Я тут [у Києві] живу. І я дуже добре розумію, чому українці хочуть зброю швидше і більше. Я дуже добре відчуваю тут оце поняття терміновості, “sense of urgency”. І я намагаюся передати це у Берлін, так само, думаю, усі мої колеги-дипломати це роблять зі своїми столицями. Це просто інше відчуття, коли ми тут, безпосередньо у центрі країни, котра воює. Навіть іноді через особисті розмови можемо передати нашим столицям, як важливо, щоб це [постачання зброї] було швидше і більше”.

Раніше посолка зазначала в інтерв'ю українським ЗМІ, що Німеччина має досить малий досвід лідерства, адже тривалий час навіть утримувалася від нього, хоча наразі саме лідерської позиції від Німеччини очікують партнери.

А про критику від окремих експертів посолка додала: “Це була дуже жвава дискусія, і вона продовжується. І триватиме, вважаю, поки триватиме війна. Завжди є люди, які мають інші думки (дуже часто незрозумілі, чесно кажучи). Те, що мене вражає, що дійсно не тільки більшість населення, але і якісні німецькі ЗМІ, експерти (абсолютна більшість із них) - на боці України. І як активно вони аргументують щоразу саме на користь України. Якщо ви подивитеся Frankfurter Allgemeine Zeitung, Süddeutsche Zeitung, Speigel - там така підтримка України! Це мене дійсно вражає”.

Як повідомляв раніше "Голос Америки", уряд Німеччини 25 січня оголосив, що вирішив постачати Україні важкі бойові танки «Леопард-2», а також дати дозвіл іншим країнам передавати ці танки німецького виробництва на озброєння української армії для захисту від російської агресії.

За повідомленням речника німецького уряду Штеффена Гебештрайта, першим кроком Берліна буде відправлення 14 танків «Леопард-2» з арсеналів армії Німеччини.

Там також сказано, що незабаром Німеччина почне навчання українських танкістів для використання цієї техніки, а також постачатиме для них амуніцію і надаватиме технічне забезпечення.

Лише 9% західних компаній залишили Росію після повномасштабного вторгнення в Україну - звіт 

Мережа ресторанів McDonald's вийшла остаточно з Росії в грудні 2022 року і продала ліцензію на діяльність в цій країні.

Лише 9% із майже півтори тисячі західних компаній, які працювали в Росії, вивели з цієї країни бізнес після повномасштабного вторгнення росіян в Україну. Про це свідчать дані нового дослідження швейцарського Університету імені Св. Ґалена.

Дослідження стосується компаній із Європейського Союзу та країн з найбільшими економіками світу G7. Загалом, йдеться в документі, станом на 24 лютого 2022 року в Росії працювало 2 405 фірм, власниками яких є 1 404 компаній з країн ЄС та "Групи семи".

Підписуйтеся на Голос Америки Українською в Telegram.

Майже за рік російської повномасштабної війни в Україні менш як 9% з цих бізнесів відмовилися від принаймні однієї дочірньої компанії в Росії, - дані швейцарського дослідження опублікувало американське видання CNBC.

У дослідженні уточнюють, що з Росії вийшло більше американських компаній, порівняно з європейськими чи японськими.

Станом на кінець 2022 року Росію залишили майже 18% американських дочірніх компаній, 15% японських фірм і лише 8,3% компаній Євросоюзу.

Професори Саймон Евенетт і Нікколо Пізані пишуть у документі, що виходити з ринку Росії для бізнесів невигідно. "В середньому компанії, які залишили Росію, мали нижчі прибутки й більшу кількість робочої сили, ніж ті компанії, які залишаються в Росії”, - зазначили автори звіту.

Серед західних компаній, які залишаються працювати в Росії, найбільшу частку складають німецькі компанії - 19,5%. 12.4% мають американських власників, 7% компаній японські.

"Ці висновки ставлять під сумнів готовність західних компаній відокремитися від економік тих країн, які їхні уряди зараз вважають геополітичними суперниками",- пишуть автори звіту.

Водночас у Великій Британії аналітичний центр Moral Ratings Agency (Агенція морального рейтингу) оприлюднив звіт, де вказує, що деякі найбільші компанії світу замість того, щоб вивести бізнес з Росії, оголосили про списання своїх активів в цій країні.

"Багато хто думає, що коли щось списують, це вже втрачено. Втім, уцінка або списання лише означає, що власник на той момент оцінив актив на нижчу або нульову вартість. Це паперова вартість, яку можна переглянути в будь-який момент за бажанням власника", - цитує видання CNBC Марка Діксона, засновника аналітичного центру Moral Ratings Agency.

За його словами, "коли зміниться ситуація у світі, ці компанії, які не залишили Росію, зможуть підвищити вартість своїх активів".

США нададуть $250 млн на кредитування малого бізнесу

Посолка США в Україні Бріджит Брінк, прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, лідери Американської торговельної палати в Україні та генеральний директор Американської корпорації з фінансування міжнародного розвитку Скотт Нейтан. Фото: Twitter Посолки США в Україні. 31 січня 2023

Американська корпорація з фінансування міжнародного розвитку (DFC) мобілізує 250 мільйонів доларів для українських банків, аби ті могли збільшити кредитування малого бізнесу, заявив її виконавчий директор Скотт Нейтан у вівторок у Києві.

Загалом корпорація збирається залучити 1 мільярд доларів у партнерстві з приватним сектором, заявив Нейтан.

За його словами, нині приватний сектор демонструє стійкість та має сприяти залученню інвестицій в розвиток України. Також він оголосив про наміри сприяти інвестиціям у технологічний сектор та охорону здоров’я.

«Американська корпорація з фінансування міжнародного розвитку запускає ініціативу мобілізації щонайменше 250 мільйонів доларів з приватного капіталу цього року. Ними плануємо підтримати банківські позики на розвиток малого бізнесу в Україні. Тому що малий бізнес є основою економіки, і ми будемо сприяти, аби він наповнювався приватними інвестиціями. Я переконаний, що кошти корпорації дозволять мобілізувати понад 1 мільярд доларів приватного капіталу для підтримки економіки України. Ми налаштовані на реалізацію високоякісних проєктів за найвищими стандартами в найближчі місяці й роки в Україні» – пояснив голова DFC.

Також Нейтан разом із послом США в Україні Бріджит Брінк провів зустрічі з українськими урядовцями.

«Мені дуже приємно, що сьогодні ми вже перейшли від нашої першої зустрічі в Нью-Йорку до дуже конкретних дій. Дякую за те, що пан Нейтан тримає слово, він – в Україні, він підписує угоду про наміри, і це лише перші кроки», – заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

Керівник Американської корпорації з фінансування міжнародного розвитку також взяв участь у круглому столі із головами українських банків та обговорив виклики в умовах війни.

Американська корпорація з фінансування міжнародного розвитку (DFC) є установою уряду США з фінансування розвитку. Вона співпрацює з приватним сектором, інвестує у проєкти в різних галузях, зокрема в енергетику, охорону здоров’я, критичну інфраструктуру та технології.

Більше

XS
SM
MD
LG