Спеціальні потреби

Європа може випередити США у дослідженнях квантової фізики

  • Голос Америки

25 років науковці Національної лабораторії імені Енріке Фермі, у передмісті Чикаго, намагались знайти ключ до розгадки таємниці функціонування Всесвіту. Для цього був побудований прискорювач часток «Теватрон», який наприкінці цього року науковці виведуть з експлуатації. Після цього, дослідження у пошуках елементарної частки, відомої як бозон Гіґґса, що нібито пояснює чому матерія має масу, займеться виключно Європейський Центр з ядерних досліджень, де розташований Великий Адронний колайдер.

Більше 15 років науковець Роберт Розер шукає невловимий бозон Гіґґса:

«Бозон Гіґґса – це гіпотетична елементарна частка, яка врівноважує порушення електрослабкої симетрії в стандартній моделі. Стандартна модель у нашому розумінні – це математичне пояснення того, як працює Всесвіт. Найбільший недолік цієї моделі у тому, що вона не пояснює феномену маси».

Роберт Розер каже, що відкриття бозона Гіґґса – який ще називають «божою часткою» – може дати науковцям відповідь на найбільш важливі для людства питання:

«У національній прискорювальній лабораторії імені Енріко Фермі «Фермілаб», науковці шукають бозон Гіґґса за допомогою синхротрона «Теватрон» методом зіткнення протонів та антипротонів. Отримані дані науковці аналізують, сподіваючись знайти докази існування бозона Гіґґса, але поки ще без результатів. Розер каже, що натомість, вони зробили багато інших відкриттів:

«Ті дані, які ми отримали за останні десять років, ми починаємо складати разом. Ми можливо маємо доказ існування нової частинки , і сподіваємось, що у наступні місяці нам вдасться віднайти щось дуже цікаве».

Відкриття нової квантової частки може стати останнім найбільшим досягненням «Теватрона».

«Все добре колись закінчується, завершує свою роботу і «Теватрон» також. У нього була блискуча кар’єра на протязі 25 років, що для прискорювачів – дуже довго», – зазначає директор лабораторії «Фермілаб» П’єр Одон.

Одон каже, що гроші, потрібні на пошуки бозона Гіґґса, якщо він взагалі існує, перевищують річний бюджет лабораторії – 400 мільйонів доларів.

Центральний європейський інститут з ядерних досліджень у Женеві – домівка великого адронного колайдера. Сконструйований у співпраці з «Фермілаб», він має більшу потужність, ніж «Теватрон». Коли у кінці цього року «Теватрон» буде виведено з експлуатації, Одон каже, що центром досліджень квантової фізики стане Європа:

«За останні два десятиліття Європа обігнала нас зі своїм неймовірним агрегатом, який свого часу і ми намагалися побудувати у Техасі у рамках проекту Надпровідний суперколайдер. Наш проект закрився, а європейці свій завершили, а це звичайно призвело до різниці у фінансуванні».

Попри те, що після виведення «Теватрона» з експлуатації, «Фермілаб» дещо втратить свій престиж у галузі, США продовжуватиме активно працювати у сфері квантової фізики. Розер каже, що експерименти з прискоренням квантових часток завжди були міжнародним проектом:

«У цій роботі беруть участь 15 країн. Приблизно три сотні із шестисот науковців – американці. Так що ці експерименти – це широкомасштабний міжнародний, багатонаціональний проект. Як і вся велика наука сьогодні».

Після виведення з експлуатації, Теватрон продовжуватиме служити науці, але в іншій іпостасі. Інженери планують відкрити для публіки до цих пір недоступні сегменти тунелю колайдера.

XS
SM
MD
LG