Спеціальні потреби

Трамп вдруге перед судом Сенату: чи визнають колишнього президента винним?


9 лютого Сенат почне розгляд другої справи щодо імпічменту колишнього президента США Дональда Трампа. Сенатори, які виступають у ролі присяжних на цьому процесі, мають визначити, чи винний Трамп у підбурюванні до повстання у зв’язку зі штурмом Капітолію 6 січня. Окремим голосуванням сенатори також можуть заборонити йому у майбутньому балотуватися на державні посади. Розповідаємо, що про це варто знати.

13 січня Палата представників проголосувала за імпічмент президента Трампа. 232 голосів "за”, 197 - “проти”. Конгресмени висунули Дональду Трампу звинувачення за статтею «підбурювання до повстання». Це сталось після того, як колишній президент 6 січня зі сцени закликав натовп, що зібрався біля Білого дому, вирушити до будівлі Конгресу в час, коли законодавці розглядали сертифікацію результатів виборів президента.

Жодного президента не було визнано винним за допомогою процедури імпічменту. Так що на багатьох рівнях - це історичний момент, особливо, коли йдеться про зміст звинувачень.
Елейн Камарк


Однак на голосуванні в Палаті представників справа не закінчується. Тепер за визнання президента винним має проголосувати Сенат - для цього потрібно дві третини голосів (зі 100). Навіть якщо "за" проголосують усі 50 демократів, для імпічменту Трампа потрібні будуть голоси ще принаймні 17 республіканців.

Втім, експерти кажуть, що назбирати таку кількість зараз малоймовірно. Раніше 45 з 50 республіканців у Сенаті проголосували за те, що процес імпічменту є неконституційним. За визнання президента винним можуть проголосувати п’ятеро республіканських сенаторів - Мітт Ромні, Лайза Мурковскі, С’юзен Колінз, Бен Сасс та Пет Тумі. Протягом першої процедури імпічменту Трампа “за” проголосував лише один сенатор-республіканець - Мітт Ромні.

“Республіканці в Сенаті думають про те, яку потенційну роль колишній президент може відігравати в Республіканської партії. Вони голосуватимуть, керуючись майбутнім своєї партії”, - каже професор Чиказького університету Азул Гак.

Дехто з демократів пропонував обмежитись голосуванням формального засудження дій Трампа, яке не несе юридичних наслідків, але ці пропозиції були відкинуті.

Очікується, що процес у Сенаті почнеться голосуванням про конституційність процесу. Після цього, в середу 10 лютого обидвом сторонам нададуть по 16 годин для виступів. Згодом відбудеться голосування щодо виклику свідків. За домовленістю, в п’ятницю та суботу слухань не буде - тож очікується, що їх продовжать в неділю 14 лютого.

Попри малоймовірність визнання Дональда Трампа винним, аналітики кажуть, що процес має історичне значення. Адже Дональд Трамп став першим президентом, проти якого процедура імпічменту була використана двічі, а також першим екс-президентом, який постане перед судом в Сенаті.

“Жодного президента не було визнано винним за допомогою процедури імпічменту. Так що на багатьох рівнях - це історичний момент, особливо, коли йдеться про зміст звинувачень. Навіть сама думка про те, що президент США здійснив фактично спробу перевороту, щоб залишитись в офісі, вичерпавши всі юридичні інструменти”, - каже експертка інституту Брукінгса Елейн Камарк.

Водночас команда захисту Дональда Трампа звинувачує демократів у влаштуванні “політичного театру” й наполягає на тому, що процес є неконституційним, оскільки Трамп вже не є президентом США. Вони також стверджують, що у виступі Трампа перед його прихильниками 6 січня не було закликів до повстання чи насильства. Сам Дональд Трамп відмовився виступати перед Сенатом.

За звинуваченнями в участі у штурмі арештували понад 180 осіб, ще проти сотень наразі ведеться слідство. Попри це, у Міністерстві внутрішньої безпеки США стверджують, що загроза з боку екстремістів залишається високою - тому територія довкола Конгресу досі огороджена металевим парканом. Внаслідок штурму будівлі Конгресу 6 січня загинуло п’ятеро людей.

Дивіться також: Президент США Джо Байден презентував пріоритети своєї зовнішньої політики.

  • 16x9 Image

    Наталія Леонова

    Ведуча, репортер і редактор української служби "Голосу Америки". Перед тим, як приєднатися до команди "Голосу Америки" у 2003 році, працювала юристом в одній із київських юридичних фірм. Також координувала діяльність шведської гуманітарної організації, яка займається реабілітацією хворих українських дітей. Здобула магістерський диплом з міжнародного публічного права Київського інституту міжнародних відносин. Захоплюється йогою.  

  • 16x9 Image

    Остап Яриш

    Кореспондент Голосу Америки в Пентагоні і ведучий щоденних телепрограм Української служби VOA. Приєднався до команди в 2019 році.

XS
SM
MD
LG