Спеціальні потреби

Українська держава дозволяє нищити її пам’ятки – журналіст Соболєв


Європа відкриває Київ! Київ чудово провів Євро-2012 та міжнародне мистецьке бієнале «Arsenale-2012»! Із цим важко не погодитись. Але складно не помітити і такі факти, які свідчать про неєвропейський підхід української влади до проблем розвитку Києва, точніше, про збереження його історичного ландшафту.

Доки Київ співав, танцював, розважався з уболівальниками на Євро2012, у російському Санкт-Петербурзі Комітет всесвітньої спадщини ЮНЕСКО розглядав питання про можливість внесення у Список 33 нових об’єктів, серед яких – київські Андріївська та Кирилівська церкви. За результатами сесії вписано 26 нових об’єктів, але українських серед них немає.

У липні наглядова рада Національного заповідника «Софія Київська» доручила новому керівництву заповідника забезпечити виконання вимог комісії, а саме – не допустити подальшої забудови в охоронній зоні та розробити План управління територією заповідника, як того вимагають правила ЮНЕСКО.

Власне, стосунки між Україною та ЮНЕСКО дехто з європейських та українських фахівців називає складними саме через руйнування історичного середовища Києва. При цьому європейська сторона рекомендує вивчити досвід міст, які мають багату історико-культурну спадщину, зберігають її і при цьому розвивають міську інфраструктуру без знищення старовини.

«Україна мала би вивчити досвід Барселони, інших міст Європи».
Террі Санделл
Культуролог, експерт Національної комісії у справах ЮНЕСКО Великобританії Террі Санделл пропонує: «З огляду на збереження духовної та культурної спадщини, Україна мала б вивчити досвід Барселони, інших міст Європи. Там міська влада разом із громадою контролює інвесторів, які будують об’єкти в історичному центрі міста або ж реставрують старовинні квартали. Іспанський уряд висуває жорсткі вимоги до забудовників».

Санделл на початку 2000-х років очолював представництво Британської ради у Києві, а отже, зі власного досвіду знає ситуацію з охороною пам’яток історії та культури в Україні, І, на його думку, в Україні влада, уряд, коли йдеться про забудову історичних кварталів міста, має ініціювати діалог між усіма зацікавленими сторонами», – каже експерт.

Київ – місто конфліктів

У Києві замість діалогу відчутне протистояння між владою, котра здебільшого підтримує інвестора-забудовника, та громадою, яка воліє зберегти обличчя міста. Керівники Київської міської держадміністрації лише під тиском громадськості були змушені через суд зупинити можливу забудову Пейзажної алеї і цілком реальне знищення Андріївського узвозу.

До речі, Конфедерація будівельників України оприлюднила «чорний список» інвесторів, які не виконали своїх зобов’язань перед клієнтами та містом. Серед них і компанії, які будують у центрі міста і не проводять громадських слухань, не спілкуються з місцевою спільнотою.

Один з ініціаторів громадської кампанії «Збережи старий Київ», журналіст Єгор Соболєв стверджує: непублічність більшості інвесторів, як і неповага до історії міста та потреб громади – це ознака корупції та ще радянського стилю управління.
«У нас дуже погано організована держава, вона ще за радянськими стандартами працює».
Єгор Соболєв

«В Україні поганий історичний досвід, низький соціальний капітал, який насамперед вимірюється довірою одне до одного. Також у нас дуже погано організована держава, вона ще за радянськими стандартами працює», – зазначає Соболєв.

Українська держава демонструє нездатність захистити історію та традиції країни, дозволяючи нищити її пам’ятки і руйнувати цілі старовинні квартали, пов’язані з формуванням державності, зауважує Соболєв.

ЄС: унікальний досвід збереження старовини

Натомість держави Євросоюзу докладають зусиль для збереження й популяризації історії та культури своїх народів і, відповідно, до традицій міської культури, розповідає голова Комісії Київської міської ради з питань культури Олександр Бригинець. У розмові з Радіо Свобода він навів приклад Лейпцига, який цього року закінчує реставрацію старовинних будівель, знищених у роки Другої світової війни.

Бригинець, серед іншого, розповів: «Коли я вийшов прогулятися до старого міста, люди закривали від мене один будинок і просили: «Не дивіться туди, будь ласка! У нас лише цей один будинок в історичному центрі залишився не відреставрований! Бо ж господарі не мають грошей, і ми зараз шукаємо можливість їм допомогти, шукаємо для цього безвідсоткові кредити».

«Я собі подумав, – продовжує Бригинець, – Як би ж у Києві був лише один або сто таких історичних будинків, а у нас же їх сотні таких, не доведених до ладу! І неможливо навіть собі уявити такої ситуації, коли за нинішніх підходів до охорони пам’яток було б таке ставлення до реставрації чи реконструкції пам’яток або об’єктів історичної спадщини, яке є у Німеччині, інших країнах ЄС».

На думку Бригинця, руйнування київського історичного ландшафту ставить під загрозу перебування Святої Софії та Києво-Печерської Лаври у списку світової спадщини ЮНЕСКО, і грає на руку тим політичним силам, які відштовхують Україну від Євросоюзу.

Передрук з "Радіо Свобода"
XS
SM
MD
LG