Спеціальні потреби

Актуально

"Це стосується не лише України". Якою є позиція найближчих сусідів України щодо російської загрози?

«Це стосується не лише України». Якою є позиція найближчих сусідів України щодо врегулювання напруженості? Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:44 0:00

«Це стосується не лише України». Якою є позиція найближчих сусідів України щодо врегулювання напруженості? Відео

Разом з дипломатичними зусиллями, скерованими на деескалацію ситуації на кордонах України, західні союзники проводять безпекову підготовку. Так, протягом останнього тижня до Польщі та Румунії почали прибувати американські військові відповідно до рішення Пентагону про переміщення додаткових сил зі США до Європи. Наскільки ж узгодженою є позиції самих найближчих сусідів України щодо врегулювання напруженості?

«Ми усвідомлюємо, що понад 30 років нашої приналежності до Західного світу, виявилось недостатнім, щоб змінити російське уявлення про центральну Європу. Тому, ми сприймаємо ситуацію, як загрозу національній безпеці»
Давід Стулік, старший аналітик безпекового центру «Європейські цінності», Прага, Чеська Республіка

Серед найближчих сусідів України особливо активне занепокоєння висловлюють держави, які мають власний кордон із Росією та Білоруссю. Естонія, Латвія, Литва та Польща, - не лише піднімають в НАТО питання російської загрози, але й заявили про надання Україні боєприпасів та озброєння.

«Ризики для України – це ризики для Польщі. Це стосується не лише України, це напряму стосується всієї Європи та НАТО», - розповідає Міхаль Барановський, директор "Німецького Фонду Маршалла" у Варшаві.

Активну позицію, щодо російської загрози займають і сусіди України, які не мають власного кордону з Росією та Білоруссю. Відтак, іще з 2016-го Міністерство оборони Румунії пропонує створити Чорноморський флот НАТО за участі ВМС України. А Чехія - цього року повідомила про надання Києву медичної допомоги, боєприпасів та контингенту спецпризначенців для тренування ЗСУ.

«Чехія сьогодні є одним із найвідвертіших адвокатів України. Ми усвідомлюємо, що понад 30 років нашої приналежності до Західного світу, виявилось недостатнім, щоб змінити російське уявлення про центральну Європу. Тому, ми сприймаємо ситуацію, як загрозу національній безпеці», - пояснює Давід Стулік, старший аналітик безпекового центру «Європейські цінності» у Празі, Чеська Республіка.

«Критики кажуть, що уряд Орбана майже відчинив ворота Європейського Союзу для Китаю та Москви, заради певних переваг. Позиція уряду дуже кон'юнктурна»
Даніел Кіш, журналіст угорського онлайн-видання "Index", Будапешт

Водночас, не всі сусіди України активно виступають проти російської загрози. Це зокрема, пов'язано із внутрішньою політикою, - стверджують експерти.

«Критики кажуть, що уряд Орбана майже відчинив ворота Європейського Союзу для Китаю та Москви, заради певних переваг. Позиція уряду дуже кон'юнктурна», - пояснює "Голосу Америки" Даніел Кіш, журналіст угорського онлайн-видання "Index", у Будапешті.

1-го лютого прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, зустрівся в Кремлі з Володимиром Путіним. Він розкритикував санкції Заходу проти Росії та заявив про збільшення постачання російського газу. Експерти кажуть, що причиною таких заяв є не лише енергетична залежність Угорщини, але й бажання Орбана активізувати електорат перед парламентськими виборами, 3-го квітня: «Було дуже прикро бачити, як прем’єр-міністр Орбан поїхав до Москви та провів понад п’ять годин розмовляючи з президентом Путіним. Враховуючи їхні тісні стосунки, коли справа доходить до енергетики, а також коли йдеться про політику, - цей візит був дуже бентежним для багатьох, як у Варшаві, так і в усьому Альянсі», - каже Міхаль Барановський, директор "Німецького Фонду Маршалла" у Варшаві.

Тим часом, президент Хорватії Зоран Миланович наприкінці січня заявив, що Україні не місце в Альянсі. Хоча раніше, на початку січня, Хорватія як країна, що входить до НАТО, підтримала позицію Альянсу, щодо відкритості для нових членів. Хорватський прем'єр Андрей Пленкович, одразу вибачився перед українцями і зауважив, що заява його президента не відображає позицію уряду.

«Президент Хорватії не відповідає за безпеку, за зовнішні відносини чи питання зовнішньої політики. Це відповідальність уряду прем’єр-міністра Хорватії, - Андрея Пленковича», - пояснює "Голосу Америки" Давід Стулік, старший аналітик безпекового центру «Європейські цінності», у Празі, Чеська Республіка.

«Опозиція грає на національній травмі 1968-го року, коли в Чехословаччину вторгнувся Радянський Союз. Вони проводять паралелі з тим, що присутність збройних сил США чи НАТО в Словаччині, буде подібним порушенням нашого суверенітету»
Матей Кандрік, Директор Інституту Стратегічної Політики «Стратпол», Братислава, Словаччина.

А от в Словаччині, яка межує з Україною, опозиція виходить на протести, вимагаючи референдуму щодо угоди про оборонне співробітництво із Сполученими Штатами. Мета цієї угоди - зміцнити східний фланг НАТО. Вона передбачає створення в Словаччині логістичного вузла для американських військ, що є стратегічно важливим чинником для України.

Попри потужний спротив опозиції, цієї середи парламент Словаччини зміг проголосувати за угоду, хоч і з другої спроби. Тепер її має підписати президентка, Зузана Чапутова.

Про намагання підірвати погодження оборонного співробітництва Словаччини із Сполученими Штатами заявив і очільник Держдепартаменту США Ентоні Блінкен, під час церемонії підписання угоди з міністром закордонних справ Словаччини, Іваном Корчком та міністром оборони Словаччини, Ярославом Над’єм, 3-го лютого 2022 року, у Вашингтоні.

«Зараз ми бачимо багато дезінформації, спрямованої на підрив цієї угоди. І навіть більше, проти переваг трансатлантичного партнерства», - заявив Держсекретар США, Ентоні Блінкен.

Своєю чергою, міністр закордонних справ Словаччини, Іван Корчок, зауважив, що ця угода потрібна для збереження безпеки в Європі, яка зараз знаходиться під загрозою: «На карту поставлена безпека Європи, поки ми говоримо. Як союзники по НАТО, ми готові брати участь у справжньому діалозі з Росією для пошуку конструктивних результатів, але тут немає місця для компромісу, щодо наших основних принципів», - заявив словацький дипломат.

«Всередині НАТО у нас є 30 країн, які загалом, на одній позиції. Чи це ідеальний союз? Ні, не ідеальний. Але чи цього достатньо? Я цілком впевнений, що ситуація позитивна». 
Міхаль Барановський, директор Німецького Фонду Маршалла у Варшаві

Однак, серед громадян Словаччини, позицію чинної влади підтримує меншість. Так, 44-ри відсотки словаків вважають, що в конфлікті між Україною та Росією винні США та НАТО. І майже 35-ть відсотків покладають відповідальність на Москву. Про це йдеться в останньому опитуванні місцевого агентства «Фокус»,для телеканалу Markíza.

«Опозиція грає на національній травмі 1968-го року, коли в Чехословаччину вторгнувся Радянський Союз. Вони проводять паралелі з тим, що присутність збройних сил США чи НАТО в Словаччині, буде подібним порушенням нашого суверенітету», - пояснює "Голосу Америки" Матей Кандрік, Директор Інституту Стратегічної Політики «Стратпол», у Братиславі, Словаччина.

Але попри хитку внутрішньополітичну ситуацію серед українських сусідів, на рівні НАТО та ЄС вони тримають узгоджену позицію, щодо російської агресії, наголошує Міхаль Барановський, директор "Німецького Фонду Маршалла" у Варшаві: «Справді важливо те, що говорять країни в рамках НАТО. А всередині НАТО у нас є 30 країн, які загалом, на одній позиції. Чи це ідеальний союз? Ні, не ідеальний. Але чи цього достатньо? Я цілком впевнений, що ситуація позитивна».

Загалом, усі експерти сходяться в одному, - щоб відповісти на російську загрозу НАТО та ЄС повинні зберігати єдність, попри внутрішньополітичні суперечки окремих держав.

Всі новини дня

У Празі відкрили перший саміт Європейської політичної спільноти. Відео

У Празі відкрили перший саміт Європейської політичної спільноти. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:06:11 0:00

«Протистояти злу важко, але ми знаємо, що правда перемагає» – з таким посланням прем'єр-міністр Чехії Петр Фіала відкрив перший саміт Європейської політичної спільноти у Празі – нового форуму практично усіх держав Європи, крім Росії. Яке ж місце у форумі відведено Україні?

Рафаель Ґроссі: позиція МАГАТЕ полягає в тому, що ЗАЕС - це український об’єкт

Генеральний директор Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) Рафаель Гроссі на прес-конференції в аеропорту Відня після повернення з України, де він зі своєю командою відвідав Запорізьку атомну станцію. Австрія, 2 вересня 2022 року.

Голова міжнародної агенції з ядерної енергетики назвав Запорізьку АЕС українською, заперечуючи твердження президента Володимира Путіна про те, що станція тепер належить Росії.

"Позиція МАГАТЕ полягає в тому, що цей об’єкт є українським. Але я не вдаюся в коментарі щодо розвитку воєнних подій", – сказав голова МАГАТЕ Рафаель Ґроссі на прес-конференції в Києві після переговорів з президентом України Володимиром Зеленським.

За його словами, "це питання стосується міжнародного права". "Тут конфлікт, тут війна. Ми хочемо, щоб ця війна припинилася. Війна повинна припинитися негайно", – сказав голова МАГАТЕ.

У середу Путін підписав указ, згідно з яким Запорізька АЕС мала стати "федеральною власністю" РФ. Російські війська захопили станцію у березні, але на ній продовжував працювати український персонал, який, за словами Ґроссі, "працює в майже нестерпних умовах".

"Стрес, невизначеність, вони не знають, що може статися", – наголосив він.

Голова української державної атомної енергетичної компанії "Енергоатом" Петро Котін того ж дня заявив, що бере станцію під контроль і керуватиме нею з Києва після того, як російські військові затримали, а потім відпустили директора станції Ігоря Мурашова.

Міжнародне агентство з ядерної енергії закликало створити навколо станції демілітаризовану зону для того, щоб бойові дії не створювали ядерної небезпеки.

"Ми не змінюємо нашу лінію, ми продовжуємо говорити про те, що має бути зроблено, щоб, по суті, уникнути ядерної аварії на АЕС. Що все ще є дуже, дуже реальною можливістю", – сказав Ґроссі у Києві.

Як заявив голова МАГАТЕ, на даний момент організація не має "жодних ознак" того, що Росія намагається підключити станцію до російської мережі.

За його словами, перемикання з однієї мережі в іншу є складним технологічним процесом, на який потрібно багато часу і який би був помітний.

"Це потребує, може потребувати серйозної інфраструктурної роботи. Отже, ми б про це знали, ми б побачили, що якби щось відбувалося", – сказав Гроссі. - "У нас двоє співробітників (на станції), і ми збираємося збільшити групу до чотирьох".

Після поїздки до Києва генеральний директор МАГАТЕ планує вирушити до Москви, щоб досягти угоди щодо "зони ядерної безпеки та безпеки" навколо Запорізької АЕС.

Макрон: Європейська політична спільнота потрібна для обговорення спільної стратегії Європи. Відео

«Мета полягає в тому, щоб поділяти однакове розуміння становища, яке впливає на Європу і виробляти спільну стратегію.Це в наших інтересах - зустрітися тут і накреслювати разом наше майбутнє. Ось для цього і є Європейська політична спільнота», - заявив президент Франції Еммануель Макрон.

МВФ вчетверте погіршив прогноз для світової економіки

Крісталіна Георгієва під час виступу в Джорджтаунському університеті в четвер.

Міжнародний валютний фонд вчетверте погіршив прогноз світової економіки на наступний рік. Нові оцінки буде оприлюднено в Світовому економічному прогнозі, який Фонд опублікує наступного тижня, заявила директорка-розпорядниця МВФ Крісталіна Георгієва.

Раніше Фонд прогнозував зростання економіки світу на 2,9% в 2023 році. На 2022 рік прогноз зростання залишається незмінним - на рівні 3,2%.

В 2021-222 роках світова економіка рухалась від ні на що не схожої кризи - пандемії - до іншого безпрецедентного шоку - війни", - твітує Георгієва.

Світова економіка втратить 4 трильйони доларів випуску від теперішнього часу до 2026 року, що еквівалентне економіці Німеччини, поділилась оцінками МВФ Георгієва у виступі в Джорджтаунському університеті в четвер.

Промова прозвучала перед засіданням Світового банку та МВФ, запланованим на наступний тиждень.

NYT: У розвідці США кажуть про причетність України до загибелі Дугіної. Київ відкидає звинувачення

Російській ультраправий ідеолог Олександр Дугін під час поховання доньки Дар'ї, Москва, 23 серпня 2022. REUTERS/Maxim Shemetov

Спецслужби США вважають, що вибух автомобіля, в результаті якого загинула донька російського ультраправого ідеолога Олександра Дугіна, був санкціонований окремими представниками українського уряду, напередодні написала газета The New York Times із посиланням на неназваних посадовців.

За даними джерел журналістів, Сполучені Штати не брали участі в підготовці нападу, не знали про нього і виступили б проти, якби з ними проконсультувалися. У матеріалі йдеться, що досі незрозуміло, хто погодив вбивство, і чи вважає американська розвідка, що президент України Володимир Зеленський знав про цю операцію.

У відповідь виданню радник голови Офісу президента України Михайло Подоляк заперечив причетність Києва до вибуху, пояснивши, що вбивство Дугіної не мало б для України "тактичної або стратегічної" мети.

Речник Державного департаменту Нед Прайс 22 серпня не назвав ймовірних замовників чи виконавців нападу і заявив, що США однозначно засуджують навмисні напади на мирних жителів будь-де. Посадовці Держдепу, Ради з нацбезпеки, Пентагону й ЦРУ відмовились коментувати повідомлення, пише NYT.

У своїй статті NYT також підкреслює, що в останні дні Вашингтон вкотре наголосив на підтримці України. "Голос Америки" повідомляв про телефонну розмову президентів Байдена і Зеленського.

Нині російські медіа повідомили, що Кремль "позитивно відреагував" на публікацію NYT. "Хочеться вірити, що визнанням причетності України до вбивства Дугіної США не намагаються відхреститись від майбутніх злочинів Києва", - сказав речник Дмитро Пєсков. ФСБ Росії 22 серпня звинуватила у вбивстві громадянку України, яка нібито виїхала до Естонії.

Олександр Дугін – один із ідеологів "руського міра", він виступав за введення російських військ в Україну та окупації практично всієї її території. Вважається, що ідеї Дугіна впливають на політику Кремля. Дар’я Дугіна поділяла ідеї батька і займалася громадською діяльністю. Припускають, що малось на меті вбивство не Дугіної, а її батька, пишуть медіа.

У статті використано матеріали "Радіо Свобода", The New York Times, "Українська правда"

Більше

Відео - найголовніше

XS
SM
MD
LG