Актуально
"Це стосується не лише України". Якою є позиція найближчих сусідів України щодо російської загрози?
«Це стосується не лише України». Якою є позиція найближчих сусідів України щодо врегулювання напруженості? Відео
Разом з дипломатичними зусиллями, скерованими на деескалацію ситуації на кордонах України, західні союзники проводять безпекову підготовку. Так, протягом останнього тижня до Польщі та Румунії почали прибувати американські військові відповідно до рішення Пентагону про переміщення додаткових сил зі США до Європи. Наскільки ж узгодженою є позиції самих найближчих сусідів України щодо врегулювання напруженості?
«Ми усвідомлюємо, що понад 30 років нашої приналежності до Західного світу, виявилось недостатнім, щоб змінити російське уявлення про центральну Європу. Тому, ми сприймаємо ситуацію, як загрозу національній безпеці»Давід Стулік, старший аналітик безпекового центру «Європейські цінності», Прага, Чеська Республіка
Серед найближчих сусідів України особливо активне занепокоєння висловлюють держави, які мають власний кордон із Росією та Білоруссю. Естонія, Латвія, Литва та Польща, - не лише піднімають в НАТО питання російської загрози, але й заявили про надання Україні боєприпасів та озброєння.
«Ризики для України – це ризики для Польщі. Це стосується не лише України, це напряму стосується всієї Європи та НАТО», - розповідає Міхаль Барановський, директор "Німецького Фонду Маршалла" у Варшаві.
Активну позицію, щодо російської загрози займають і сусіди України, які не мають власного кордону з Росією та Білоруссю. Відтак, іще з 2016-го Міністерство оборони Румунії пропонує створити Чорноморський флот НАТО за участі ВМС України. А Чехія - цього року повідомила про надання Києву медичної допомоги, боєприпасів та контингенту спецпризначенців для тренування ЗСУ.
«Чехія сьогодні є одним із найвідвертіших адвокатів України. Ми усвідомлюємо, що понад 30 років нашої приналежності до Західного світу, виявилось недостатнім, щоб змінити російське уявлення про центральну Європу. Тому, ми сприймаємо ситуацію, як загрозу національній безпеці», - пояснює Давід Стулік, старший аналітик безпекового центру «Європейські цінності» у Празі, Чеська Республіка.
«Критики кажуть, що уряд Орбана майже відчинив ворота Європейського Союзу для Китаю та Москви, заради певних переваг. Позиція уряду дуже кон'юнктурна»Даніел Кіш, журналіст угорського онлайн-видання "Index", Будапешт
Водночас, не всі сусіди України активно виступають проти російської загрози. Це зокрема, пов'язано із внутрішньою політикою, - стверджують експерти.
«Критики кажуть, що уряд Орбана майже відчинив ворота Європейського Союзу для Китаю та Москви, заради певних переваг. Позиція уряду дуже кон'юнктурна», - пояснює "Голосу Америки" Даніел Кіш, журналіст угорського онлайн-видання "Index", у Будапешті.
1-го лютого прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, зустрівся в Кремлі з Володимиром Путіним. Він розкритикував санкції Заходу проти Росії та заявив про збільшення постачання російського газу. Експерти кажуть, що причиною таких заяв є не лише енергетична залежність Угорщини, але й бажання Орбана активізувати електорат перед парламентськими виборами, 3-го квітня: «Було дуже прикро бачити, як прем’єр-міністр Орбан поїхав до Москви та провів понад п’ять годин розмовляючи з президентом Путіним. Враховуючи їхні тісні стосунки, коли справа доходить до енергетики, а також коли йдеться про політику, - цей візит був дуже бентежним для багатьох, як у Варшаві, так і в усьому Альянсі», - каже Міхаль Барановський, директор "Німецького Фонду Маршалла" у Варшаві.
Тим часом, президент Хорватії Зоран Миланович наприкінці січня заявив, що Україні не місце в Альянсі. Хоча раніше, на початку січня, Хорватія як країна, що входить до НАТО, підтримала позицію Альянсу, щодо відкритості для нових членів. Хорватський прем'єр Андрей Пленкович, одразу вибачився перед українцями і зауважив, що заява його президента не відображає позицію уряду.
«Президент Хорватії не відповідає за безпеку, за зовнішні відносини чи питання зовнішньої політики. Це відповідальність уряду прем’єр-міністра Хорватії, - Андрея Пленковича», - пояснює "Голосу Америки" Давід Стулік, старший аналітик безпекового центру «Європейські цінності», у Празі, Чеська Республіка.
«Опозиція грає на національній травмі 1968-го року, коли в Чехословаччину вторгнувся Радянський Союз. Вони проводять паралелі з тим, що присутність збройних сил США чи НАТО в Словаччині, буде подібним порушенням нашого суверенітету»Матей Кандрік, Директор Інституту Стратегічної Політики «Стратпол», Братислава, Словаччина.
А от в Словаччині, яка межує з Україною, опозиція виходить на протести, вимагаючи референдуму щодо угоди про оборонне співробітництво із Сполученими Штатами. Мета цієї угоди - зміцнити східний фланг НАТО. Вона передбачає створення в Словаччині логістичного вузла для американських військ, що є стратегічно важливим чинником для України.
Попри потужний спротив опозиції, цієї середи парламент Словаччини зміг проголосувати за угоду, хоч і з другої спроби. Тепер її має підписати президентка, Зузана Чапутова.
Про намагання підірвати погодження оборонного співробітництва Словаччини із Сполученими Штатами заявив і очільник Держдепартаменту США Ентоні Блінкен, під час церемонії підписання угоди з міністром закордонних справ Словаччини, Іваном Корчком та міністром оборони Словаччини, Ярославом Над’єм, 3-го лютого 2022 року, у Вашингтоні.
«Зараз ми бачимо багато дезінформації, спрямованої на підрив цієї угоди. І навіть більше, проти переваг трансатлантичного партнерства», - заявив Держсекретар США, Ентоні Блінкен.
Своєю чергою, міністр закордонних справ Словаччини, Іван Корчок, зауважив, що ця угода потрібна для збереження безпеки в Європі, яка зараз знаходиться під загрозою: «На карту поставлена безпека Європи, поки ми говоримо. Як союзники по НАТО, ми готові брати участь у справжньому діалозі з Росією для пошуку конструктивних результатів, але тут немає місця для компромісу, щодо наших основних принципів», - заявив словацький дипломат.
«Всередині НАТО у нас є 30 країн, які загалом, на одній позиції. Чи це ідеальний союз? Ні, не ідеальний. Але чи цього достатньо? Я цілком впевнений, що ситуація позитивна».Міхаль Барановський, директор Німецького Фонду Маршалла у Варшаві
Однак, серед громадян Словаччини, позицію чинної влади підтримує меншість. Так, 44-ри відсотки словаків вважають, що в конфлікті між Україною та Росією винні США та НАТО. І майже 35-ть відсотків покладають відповідальність на Москву. Про це йдеться в останньому опитуванні місцевого агентства «Фокус»,для телеканалу Markíza.
«Опозиція грає на національній травмі 1968-го року, коли в Чехословаччину вторгнувся Радянський Союз. Вони проводять паралелі з тим, що присутність збройних сил США чи НАТО в Словаччині, буде подібним порушенням нашого суверенітету», - пояснює "Голосу Америки" Матей Кандрік, Директор Інституту Стратегічної Політики «Стратпол», у Братиславі, Словаччина.
Але попри хитку внутрішньополітичну ситуацію серед українських сусідів, на рівні НАТО та ЄС вони тримають узгоджену позицію, щодо російської агресії, наголошує Міхаль Барановський, директор "Німецького Фонду Маршалла" у Варшаві: «Справді важливо те, що говорять країни в рамках НАТО. А всередині НАТО у нас є 30 країн, які загалом, на одній позиції. Чи це ідеальний союз? Ні, не ідеальний. Але чи цього достатньо? Я цілком впевнений, що ситуація позитивна».
Загалом, усі експерти сходяться в одному, - щоб відповісти на російську загрозу НАТО та ЄС повинні зберігати єдність, попри внутрішньополітичні суперечки окремих держав.
Всі новини дня
Україні потрібно $411 млрд на відновлення та відбудову - Світовий банк
Потреби України у реконструкції та відновленні зросли до 411 мільярдів доларів, трохи більше ніж через рік після повномасштабного вторгнення Росії, повідомив Світовий банк у середу.
Оцінка, зроблена спільно українським урядом, Світовим банком, Європейською комісією та ООН, більше, ніж 349 мільярдів доларів, які оприлюднили в оцінках у вересні.
Остання оцінка передбачає, що у 2023 році Києву знадобиться 14 мільярдів доларів на критичні та пріоритетні інвестиції в реконструкцію та відновлення.
Згідно з оцінкою, для задоволення цих потреб знадобиться фінансування на суму 11 мільярдів доларів, що перевищує те, що уряд України вже вказав у своєму бюджеті на 2023 рік.
Вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року спричинило переміщення мільйонів людей, а світові ціни на продовольство та енергоносії різко зросли через наслідки війни.
«Енергетична інфраструктура, житло, критична інфраструктура, економіка та гуманітарне розмінування — це п’ять наших пріоритетів на цей рік», — заявив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.
Він додав, що частину робіт з реконструкції вже виконано.
Але Шмигаль попередив, що «сума збитків і потреби у відновленні наразі не включають дані про втрату інфраструктури, житла та бізнесу на окупованих територіях».
Коли сили оборони їх звільнять, влада почне відновлювальні роботи на цих територіях, сказав він.
Але необхідні 411 мільярдів доларів у 2,6 рази перевищують розрахунковий валовий внутрішній продукт країни на 2022 рік.
Найвищі очікувані потреби в транспорті, потім житло та енергія.
Відбудова України "займе кілька років", заявила віце-президентка Світового банку з Європи та Центральної Азії Анна Б'єрде.
Вона додала, що підтримку державних інвестицій також необхідно «доповнити значними приватними інвестиціями, щоб збільшити доступне фінансування для реконструкції».
У звіті, опублікованому в середу, говориться, що оцінки «слід розглядати як мінімум, оскільки потреби зростатимуть, поки триває війна».
Але збиток не зріс так сильно, як міг би, частково тому, що найгірший конфлікт обмежився територіями, які вже зазнали значної шкоди.
Деякі потреби країни також задовольняє уряд України за підтримки своїх партнерів.
Союзники поспішили надіслати допомогу в країну з початку конфлікту.
Війна призвела до бідності 7,1 мільйона людей, зруйнувавши 15 років прогресу в розвитку та посиливши нерівність, йдеться в оцінці.
Пряма шкода будівлям та інфраструктурі становить понад 135 мільярдів доларів США, додається.
Десантіс уточнює позицію щодо України і називає Путіна «воєнним злочинцем»
Впливовий американський політик губернатор штату Флорида Рон Десантіс в інтерв’ю британській телепрограмі уточнив свою позицію щодо російської війни в Україні після того, як його попередні оцінки викликали критику зокрема від його однопартійців у Республіканської партії США.
Я би не хотів там участі американських військ. Але ідея, що я думаю про виправданість дій Росії - це нісенітниці.
Десантіс, відповідаючи на запитання тележурналіста Пірса Морґана про те, що він раніше назвав російсько-українську війну далекою від сфери інтересів Америки «територіальною суперечкою», тепер сказав, що його оцінки «були неправильно охарактеризовані».
У тих попередніх оцінках, які політик надав американському тележурналісту Такеру Карлсону з каналу Fox News 14 березня, Десантіс розкритикував те, що він назвав «необмеженим чеком» адміністрації Байдена на допомогу Україні.
Раніше: МЗС України запрошує Десантіса в Україну, а політики в США просять його не ставати “зброєю Путіна”
Оцінки Десантіса підштовхнули дискусії стосовно того, яку політику мають вести США щодо Росії й Путіна, і якою має бути позиція Республіканської партії, в час, коли починається процес визначення претендентів на змагання за президентську посаду на виборах 2024 року.
Тепер Рон Десантіс в оприлюднених 22 березня уривках інтерв’ю для телепрограми «Пірс Морґан без цензури» гостріше скритикував Росію.
«Очевидно, що Росія вторглася - це було неправильно. Вони вторглися в Крим і захопили його 2014 - це було неправильно», - сказав він.
Вторгнення Росії в Україну Десантіс назвав великим прорахунком Путіна, який дорого коштуватиме.
Десантіс підкреслив, що російський президент «ворожий до США», і заявив, що Путіна треба притягати до відповідальності за злочини війни в Україні.
«Я вважаю, що він воєнний злочинець», - сказав Десантіс, зауваживши, що США не член договору щодо Міжнародного кримінального суду.
Далі у витягах з інтерв’ю Рон Десантіс також зауважує: «Я просто не думаю, що для нас є достатній інтерес, щоб розвивати більше залучення. Я би не хотів там участі американських військ. Але ідея, що я думаю про виправданість дій Росії - це нісенітниці».
Дивіться також:
- Голос Америки
Блінкен: агресія Росії проти України та авторитарне керівництво президента Путіна є «гострою загрозою» для інтересів США
Держсекретар США Ентоні Блінкен у середу назвав агресію Росії проти України та авторитарне керівництво президента Росії Володимира Путіна «гострою загрозою» для інтересів США, а довгостроковим викликом він назвав політику Китайської Народної Республіки.
Про це Блінкен заявив на післяобідньому слуханні Комітету Сенату з міжнародних відносин, яке відбувалося в рамках виступів керівника американської дипломатії перед законодавцями, на яких він має обґрунтувати політику адміністрації президента США Джо Байдена та запропоновані витрати на міжнародні справи на наступний фінансовий рік, який починається 1 жовтня 2023 року. Державний департамент розраховує отримати у новому фінансовому році 63,1 мільярда доларів США.
«Цей бюджет підтримуватиме нашу безпекову, економічну, енергетичну та гуманітарну допомогу Україні, щоб гарантувати, що війна президента Путіна залишиться стратегічним провалом», – сказав Блінкен, виступаючи перед сенаторами.
Деякі з них виступали з гострою критикою політики Байдена в Україні. Зокрема, республіканець Джим Ріш з Айдахо звинуватив адміністрацію Байдена у тому, що вона «затягує» постачання зброї в Україну і додав, що потрібно брати «приклад з таких союзників, як Польща, і відправити F-16».
Чорноморська угода дала можливість Україні вивезти 24 мільйони тонн зерна
Сенатор-демократ Корі Брукер зі штату Нью-Джерсі запитав про те, що Державний департамент робить для того, щоб Росія дотримувалася домовленості про експорт українського зерна через Чорне море. Він нагадав, що Чорноморську угоду було продовжено 18 березня, але «лише на 60 днів».
Відповідаючи на це запитання Блінкен сказав, що угода про транспортний коридор була необхідна лише тому, що Росія блокувала український експорт зернових на світовий ринок і вона продовжує «гратися» з правилами, щоб зменшити кількість кораблів, що вивозять українське зерно.
«Росіяни продовжують маніпулювати та гратися з кількістю кораблів, яким дозволено пройти. Вони гралися в ігри, щоб зменшити кількість кораблів. Ми щодня наполягаємо в ООН, та в ООН разом з іншими, щоб переконатися, що ця угода виконується і вона є ефективною, результативною», – сказав Блінкен.
Він додав, що завдяки угоді Україна змогла експортувати 24 мільйони тонн зерна, «що дорівнює 8 мільярдам хлібин».
Блінкен також додав, що США є одним з найбільших донорів Світової продовольчої програми, більшість бюджету якої формується за рахунок внесків Америки. При цьому американські служби допомагають не лише нагодувати країни, де населення потерпає від нестачі продовольства, але і допомогти їм створити власні можливості для забезпечення продуктами харчування.
- Голос Америки
Блінкен: визнання Росії державою, що спонсорує тероризм, може потягти за собою небажані наслідки. Відео
Визнання Росії державою-спонсоркою тероризму може стати вагомим важелем у стримуванні інших держав, таких як Китай, надавати допомогу Москві для продовження її війни проти України. Таку думку висловив сенатор-республіканець Ліндсі Грем,
- Голос Америки
Гельсінська комісія США відзначила сміливих українських жінок
Гельсінська комісія 22 березня відзначила українку Дар’ю Каленюк, виконавчу директорку та членкиню правління Центру протидії корупції, як одну зі сміливих жінок, що невтомно виступають за перемогу України. Відзначення відбулось в рамках місяця жіночої історії у США, про це йдеться на сторінці Гельсінської комісії у Твіттер.
“Дар'я Каленюк перебуває на передовій зусиль, спрямованих на боротьбу з корупцією в Україні. Її відданість захисту верховенства права не похитнулася навіть у розпал повномасштабного вторгнення Росії. Скоріше, вона її подвоїла, та додала до свого портфоліо підтримку перемоги України”, - зазначили в Гельсінській комісії.
Протягом Місяця жіночої історії Гельсінська комісія відзначила також інших українок. Зокрема, 21 березня в комісії наголосили на хоробрості медика-волонтерки Юлії “Тайри” Паєвської, яка разом зі своєю командою "Ангели Тайри" врятувала сотні життів.
“Юлія Паєвська була захоплена в полон російськими військами, зазнавала тортур і побоїв протягом 3 місяців. Вона таємно перевезла відеодокази російських воєнних злочинів у Маріуполі та продовжує виступати на захист своєї країни, особливо потреб медиків”, - йдеться в повідомленні комісії.
Також у березні Гельсінська комісія відзначила доброволицю Ірину “Джоконду”, "маму двох дітей, яка взяла до рук зброю, щоб захистити свою країну під час нападу Росії", і бойову медикиню Анну Олсен, яка служила в останні дні блокади Маріуполя, потрапила в полон і була звільнена під час обміну.
"Олсен провела 6 місяців в ув'язненні як військовополонена, зазнаючи жорстоких фізичних і психологічних тортур, а її донька залишалася в окупованому Херсоні. Вона була звільнена в жовтні 2022 року і продовжує виступати за звільнення в'язнів і притягнення Росії до відповідальності", - зазначили в комісії.
Місяць жіночої історії – щорічна міжнародна акція, що має на меті наголосити на внеску жінок у світову історію та розвиток сучасного суспільства. Офіційно відзначається у березні у США, Великій Британії та Австралії, у зв'язку з Міжнародним днем прав жінок 8 березня.
Дивіться також:
Форум