Спеціальні потреби

Актуально

"Це стосується не лише України". Якою є позиція найближчих сусідів України щодо російської загрози?

«Це стосується не лише України». Якою є позиція найближчих сусідів України щодо врегулювання напруженості? Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:44 0:00

«Це стосується не лише України». Якою є позиція найближчих сусідів України щодо врегулювання напруженості? Відео

Разом з дипломатичними зусиллями, скерованими на деескалацію ситуації на кордонах України, західні союзники проводять безпекову підготовку. Так, протягом останнього тижня до Польщі та Румунії почали прибувати американські військові відповідно до рішення Пентагону про переміщення додаткових сил зі США до Європи. Наскільки ж узгодженою є позиції самих найближчих сусідів України щодо врегулювання напруженості?

«Ми усвідомлюємо, що понад 30 років нашої приналежності до Західного світу, виявилось недостатнім, щоб змінити російське уявлення про центральну Європу. Тому, ми сприймаємо ситуацію, як загрозу національній безпеці»
Давід Стулік, старший аналітик безпекового центру «Європейські цінності», Прага, Чеська Республіка

Серед найближчих сусідів України особливо активне занепокоєння висловлюють держави, які мають власний кордон із Росією та Білоруссю. Естонія, Латвія, Литва та Польща, - не лише піднімають в НАТО питання російської загрози, але й заявили про надання Україні боєприпасів та озброєння.

«Ризики для України – це ризики для Польщі. Це стосується не лише України, це напряму стосується всієї Європи та НАТО», - розповідає Міхаль Барановський, директор "Німецького Фонду Маршалла" у Варшаві.

Активну позицію, щодо російської загрози займають і сусіди України, які не мають власного кордону з Росією та Білоруссю. Відтак, іще з 2016-го Міністерство оборони Румунії пропонує створити Чорноморський флот НАТО за участі ВМС України. А Чехія - цього року повідомила про надання Києву медичної допомоги, боєприпасів та контингенту спецпризначенців для тренування ЗСУ.

«Чехія сьогодні є одним із найвідвертіших адвокатів України. Ми усвідомлюємо, що понад 30 років нашої приналежності до Західного світу, виявилось недостатнім, щоб змінити російське уявлення про центральну Європу. Тому, ми сприймаємо ситуацію, як загрозу національній безпеці», - пояснює Давід Стулік, старший аналітик безпекового центру «Європейські цінності» у Празі, Чеська Республіка.

«Критики кажуть, що уряд Орбана майже відчинив ворота Європейського Союзу для Китаю та Москви, заради певних переваг. Позиція уряду дуже кон'юнктурна»
Даніел Кіш, журналіст угорського онлайн-видання "Index", Будапешт

Водночас, не всі сусіди України активно виступають проти російської загрози. Це зокрема, пов'язано із внутрішньою політикою, - стверджують експерти.

«Критики кажуть, що уряд Орбана майже відчинив ворота Європейського Союзу для Китаю та Москви, заради певних переваг. Позиція уряду дуже кон'юнктурна», - пояснює "Голосу Америки" Даніел Кіш, журналіст угорського онлайн-видання "Index", у Будапешті.

1-го лютого прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, зустрівся в Кремлі з Володимиром Путіним. Він розкритикував санкції Заходу проти Росії та заявив про збільшення постачання російського газу. Експерти кажуть, що причиною таких заяв є не лише енергетична залежність Угорщини, але й бажання Орбана активізувати електорат перед парламентськими виборами, 3-го квітня: «Було дуже прикро бачити, як прем’єр-міністр Орбан поїхав до Москви та провів понад п’ять годин розмовляючи з президентом Путіним. Враховуючи їхні тісні стосунки, коли справа доходить до енергетики, а також коли йдеться про політику, - цей візит був дуже бентежним для багатьох, як у Варшаві, так і в усьому Альянсі», - каже Міхаль Барановський, директор "Німецького Фонду Маршалла" у Варшаві.

Тим часом, президент Хорватії Зоран Миланович наприкінці січня заявив, що Україні не місце в Альянсі. Хоча раніше, на початку січня, Хорватія як країна, що входить до НАТО, підтримала позицію Альянсу, щодо відкритості для нових членів. Хорватський прем'єр Андрей Пленкович, одразу вибачився перед українцями і зауважив, що заява його президента не відображає позицію уряду.

«Президент Хорватії не відповідає за безпеку, за зовнішні відносини чи питання зовнішньої політики. Це відповідальність уряду прем’єр-міністра Хорватії, - Андрея Пленковича», - пояснює "Голосу Америки" Давід Стулік, старший аналітик безпекового центру «Європейські цінності», у Празі, Чеська Республіка.

«Опозиція грає на національній травмі 1968-го року, коли в Чехословаччину вторгнувся Радянський Союз. Вони проводять паралелі з тим, що присутність збройних сил США чи НАТО в Словаччині, буде подібним порушенням нашого суверенітету»
Матей Кандрік, Директор Інституту Стратегічної Політики «Стратпол», Братислава, Словаччина.

А от в Словаччині, яка межує з Україною, опозиція виходить на протести, вимагаючи референдуму щодо угоди про оборонне співробітництво із Сполученими Штатами. Мета цієї угоди - зміцнити східний фланг НАТО. Вона передбачає створення в Словаччині логістичного вузла для американських військ, що є стратегічно важливим чинником для України.

Попри потужний спротив опозиції, цієї середи парламент Словаччини зміг проголосувати за угоду, хоч і з другої спроби. Тепер її має підписати президентка, Зузана Чапутова.

Про намагання підірвати погодження оборонного співробітництва Словаччини із Сполученими Штатами заявив і очільник Держдепартаменту США Ентоні Блінкен, під час церемонії підписання угоди з міністром закордонних справ Словаччини, Іваном Корчком та міністром оборони Словаччини, Ярославом Над’єм, 3-го лютого 2022 року, у Вашингтоні.

«Зараз ми бачимо багато дезінформації, спрямованої на підрив цієї угоди. І навіть більше, проти переваг трансатлантичного партнерства», - заявив Держсекретар США, Ентоні Блінкен.

Своєю чергою, міністр закордонних справ Словаччини, Іван Корчок, зауважив, що ця угода потрібна для збереження безпеки в Європі, яка зараз знаходиться під загрозою: «На карту поставлена безпека Європи, поки ми говоримо. Як союзники по НАТО, ми готові брати участь у справжньому діалозі з Росією для пошуку конструктивних результатів, але тут немає місця для компромісу, щодо наших основних принципів», - заявив словацький дипломат.

«Всередині НАТО у нас є 30 країн, які загалом, на одній позиції. Чи це ідеальний союз? Ні, не ідеальний. Але чи цього достатньо? Я цілком впевнений, що ситуація позитивна». 
Міхаль Барановський, директор Німецького Фонду Маршалла у Варшаві

Однак, серед громадян Словаччини, позицію чинної влади підтримує меншість. Так, 44-ри відсотки словаків вважають, що в конфлікті між Україною та Росією винні США та НАТО. І майже 35-ть відсотків покладають відповідальність на Москву. Про це йдеться в останньому опитуванні місцевого агентства «Фокус»,для телеканалу Markíza.

«Опозиція грає на національній травмі 1968-го року, коли в Чехословаччину вторгнувся Радянський Союз. Вони проводять паралелі з тим, що присутність збройних сил США чи НАТО в Словаччині, буде подібним порушенням нашого суверенітету», - пояснює "Голосу Америки" Матей Кандрік, Директор Інституту Стратегічної Політики «Стратпол», у Братиславі, Словаччина.

Але попри хитку внутрішньополітичну ситуацію серед українських сусідів, на рівні НАТО та ЄС вони тримають узгоджену позицію, щодо російської агресії, наголошує Міхаль Барановський, директор "Німецького Фонду Маршалла" у Варшаві: «Справді важливо те, що говорять країни в рамках НАТО. А всередині НАТО у нас є 30 країн, які загалом, на одній позиції. Чи це ідеальний союз? Ні, не ідеальний. Але чи цього достатньо? Я цілком впевнений, що ситуація позитивна».

Загалом, усі експерти сходяться в одному, - щоб відповісти на російську загрозу НАТО та ЄС повинні зберігати єдність, попри внутрішньополітичні суперечки окремих держав.

Всі новини дня

Це сталося в останній момент. Подробиці про австралійську допомогу від посла України

Архів. Міністр оборони Пітер Даттон оголосив про оборонну військову допомогу Україні, оскільки PMV Bushmaster завантажується в C-17 Globemaster у Брісбені, Австралія, 8 квітня 2022 року. AAP Image/Russell Freeman.

Сполучені Штати відзначили відданість та рішучість Австралії у наданні підтримки України після російської вторгнення в країну 24 квітня.

«Президент Байден підтвердив свою непохитну підтримку альянсу США та Австралії та відданість його подальшому зміцненню. Він високо оцінив рішучу підтримку Австралією України після вторгнення Росії, і лідери погодилися з важливістю подальшої солідарності, зокрема для того, щоб подібна подія ніколи не повторилася в Індо-Тихоокеанському регіоні», - йдеться у заяві Білого дому за результатами зустрічі президента США із прем’єр-міністром Австралії Ентоні Альбанезе в Токіо.

Цієї суботи, 21 травня, в Австралії відбулися загальнонаціональні вибори, на яких перемогла опозиційна Лейбористська партія. Прем’єр- міністр Скотт Моррісон, який представляє Ліберальну партію, визнав свою поразку. У заяві Білого дому з приводу зустрічі з новим прем’єром також висловлюється вдячність за його рішення приїхати на саміт в Японію у перший день на роботі.

За день до виборів в Австралії з’явилася інформація про надання урядом країни додаткової допомоги Україні.

«Уряд Австралії надає подальшу підтримку народу України, передаючи уряду України 14 бронетранспортерів (БТР) M113 і ще 20 захищених транспортних засобів Bushmaster», - написав на своїй сторінці на тої час міністр оборони, а тепер – один із претендентів в лідери опозиції Австралії Пітер Даттон.

Також, зазначив він, уряд від імені Управління з радіаційного захисту та ядерної безпеки Австралії доставить 60 піддонів медичних товарів, три палети обладнання для радіаційного моніторингу та засобів індивідуального захисту.

«Нова підтримка України в розмірі 60,9 мільйона доларів США (14 БТР коштують 12 мільйонів доларів, а 20 PMV – 48,9 мільйона доларів) збільшують загальний внесок Австралії на сьогодні до понад 285 мільйонів доларів», - написав міністр.

Він зазначив, що уряд Австралії буде визначати можливості для подальшої військової допомоги Україні, та знову закликав Росію «припинити своє неспровоковане, несправедливе та незаконне вторгнення в Україну».

В повідомленні також йдеться, що більше деталей щодо допомоги, наданій на прямий запит українського уряду та партнерів, та шляхів її постачання, уряд розголошувати не буде.

За словами посла України в Австралії Василя Мирошниченко, хоча робота над виділенням цієї допомоги велася і у посольстві не сумнівалися, що Україна її отримує, те, що це сталося за день до виборів, стало приємною несподіванкою.

«Коли оголошується вибори, наступає так званий «care-taker» (період опіки – ред). період, який триває 6-7 тижнів. У цей час будь-яке рішення уряду має бути погоджене з опозицією», - пояснив він.

Він припустив, що лейбористи, які виграли вибори, могли затягнути цей процес – не тому, що вони не підтримують Україну, а виключно із питань внутрішньополітичної боротьби. У цьому разі Україна отримала б цей транш через три-чотири тижні, оскільки новий уряд треба ще сформувати, а потім - увійти в курс справ.

«Тепер при будь-якій взаємодії з ними в наступні пару тижнів ми будемо просити більше, тому що лейбористам потрібно показати, що вони також віддані підтримці України», - сказав посол.

За його словами, як серед політиків, так й звичайних австралійців існує величезна підтримка Україні.

Дивіться також: Студія Вашингтон. Яка військова допомога США вже вирушила в Україну?

Студія Вашингтон. Яка військова допомога США вже вирушила в Україну?
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:57 0:00

Блінкен і Кулеба обговорили варіанти експорту українського зерна

Державний секретар США Ентоні Блінкен і міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба під час зустрічі голів МЗС країн НАТО, Бельгія, Брюссель, 7 квітня, 2022. REUTERS/Evelyn Hockstein/Pool

Державний секретар США Ентоні Блінкен і міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба обговорили "дипломатичні зусилля із подолання наслідків неспровокованої і невиправданої війни Росії в Україні та способи притягнення Кремля до відповідальності". Про це повідомляє Державний департамент.

Зокрема, американський й український дипломати присвятили увагу проблемі голоду у світі, спричиненого повномасштабною російською агресією, й обговорили потенційні способи експорту українського зерна на міжнародні ринки.

"Поки Росія продовжує свої нищівні атаки на Донбасі, до України їде більше озброєння, включаючи важке", - Кулеба написав у Twitter і подякував США за непохитну підтримку України.

Крім того, відзначає Держдеп, Блінкен повідомив Кулебі деталі додаткового пакету допомоги Україні у 40 мільярдів доларів, підписаного президентом Джо Байденом 21 травня, що передбачає "подальше фінансування для безпекової, економічної та гуманітарної підтримки України та сусідніх країн, що зазнали впливу війни".

Раніше стало відомо, що 6 мільярдів з цієї суми буде спрямовано на зброю для України та навчання збройних сил, більше 8 мільярдів - на поповнення військових запасів США, які зменшились через надання зброї Україні, ще 4 мільярди - на зміцнення сил США в європейському регіоні, 8 мільярдів - на підтримку економіки України.

Як повідомляв Голос Америки, президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Росія шантажує світ харчами. За оцінками ООН, війна Росії в Україні може призвести до мільйонів випадків голодної смерті у найбідніших країнах, а спричинена російською агресією світова продовольча криза може затягнутись на роки.

Українська влада повідомляє, що російські військовики крадуть і вивозять зерно з окупованих територій, при цьому блокуючи українські порти. Через це, як заявив міністр аграрної політики України Микола Сольський, гостре усвідомлення продовольчої кризи у світі почнеться у середині липня.

Москва стверджує, до загрози світового голоду веде не її війна в Україні, а накладені на Росію санкції Заходу.

Українські журналісти, які працювали у Маріуполі, отримають премію Міжнародного центру журналістів

Фото Євгена Малолєтки, на якому російський танк стріляє по житловому будинку в Маріуполі. Фото зроблене 11 березня 2022 року. AP/Євген Малолєтка

Міжнародний центр журналістів (ICFJ) назвав українських журналістів, що висвітлювали російське вторгнення в Маріуполі, переможцями міжнародної журналістської премії імені Джеймса Найта (Knight International Journalism Awards).

Премію отримала команда Associated Press, яка залишилась в Маріуполі і продовжила там працювати, не зважаючи на оточення міста та постійні бомбардування російськими силами, - візуальний журналіст Мстислав Чернов, фотожурналіст-фрілансер Євген Малолєтка та відеопродюсерка-фрілансер Василіса Степаненко. У Міжнародному центрі журналістів наголошують, що знакові фотографії цієї команди стали шокуючим свідченням руйнувань, які Росія заперечувала.

Ці журналісти висвітлювали історії, про які світ міг ніколи не дізнатись
президент Міжнародного центру журналістів Шарон Мошаві

Іншими переможцями премії імені Джеймса Найта в Міжнародному центрі журналістів назвали телевізійну репортерку з Афганістану, яка висвітлювала проблематичне управління афганським урядом ресурсами для боротьби з пандемією, а також медійника, який викривав корупцію в Сальвадорі.

«Ці журналісти висвітлювали історії, про які світ міг ніколи не дізнатись, – про жахи в Маріуполі, замахи на життя російських опонентів, корупцію в Ел Салвадорі, порушення прав людини в Афганістані», - заявила президентка Міжнародного центру журналістів Шарон Мошаві. За її словами, журналісти ризикують життям, щоб «боротись із пропагандою і дезінформацією, які розповсюджують небезпечні та впливові люди».

Нагадаємо, що Севгіль Мусаєва, головна редакторка «Української правди», потрапила в список сотні найвпливовіших людей року за версією Time в категорії «Інноватори». «У найкривавішій війні в Європі у цьому столітті Україна бореться за своє майбутнє та право існувати. Севгіль Мусаєва, головна редакторка топового незалежного новинного сайту «Українська правда», переконується, що її видання висвітлює всі аспекти конфлікту», - пише колега Севгіль журналістка Емі Ферріс-Ротман. Вона зазначає, що під лідерством Мусаєвої журналісти УП висвітлюють широкий спектр тем – від російських воєнних злочинів до історій героїв-українців та списків яхт та літаків російських олігархів.

Дивіться також: Як зросла популярність Зеленського у США. Відео

Як зросла популярність Зеленського у США. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:37 0:00

Війна в Україні показала, що не можна обмінювати безпеку на економічну вигоду - Столтенберг

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг, Давос, Швейцарія, 24 травня 2022. REUTERS/Arnd Wiegmann

Війна Росії в Україні засвідчила, наскільки "економічні відносини з авторитарними режимами можуть створювати вразливість", - заявив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг під час Світового економічного форуму в Давосі.

За його словами, йдеться про надмірну залежність від імпорту енергоносіїв, а також про ризки, створені експортом передових технологій, зокрема, штучного інтелекту. "Йдеться про Росію. Але й про Китай. Ще один авторитарний режим, який не поділяє наших цінностей. І це підриває міжнародний порядок, оснований на правилах".

"Масштабні санкції [проти Росії - ГА] нагадують нам про один із важливих уроків цього конфлікту: ми не повинні обмінювати довгострокові безпекові потреби на короткострокові економічні інтереси", - наголосив очільник Альянсу.

Столтенберг сказав, що міжнародна торгівля допомагає економікам країн, але додав: "Ми повинні визнати, що наш економічний вибір має наслідки для нашої безпеки. Свобода важливіша за вільну торгівлю. Захист наших цінностей важливіший за прибуток".

Тим часом, як пише Current Time, міністри закордонних справ країн Євросоюзу поки що не можуть домовитися про ембарго на російську нафту. Якщо це не вдасться зробити, Росія може заробити на експорті нафти і газу понад 320 мільярдів доларів у 2022 році – незважаючи на війну в Україні та західні санкції - це майже на третину більше, ніж торік.

Свою війну в Україні Росія називає "спецоперацією" й стверджує, що накладені на Кремль санкції стали "джерелом проблеми", що веде до загрози світового голоду, пише Reuters.

Раніше Голос Америки повідомляв, що президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Росія шантажує світ харчами.

У статті використано матеріали Reuters, Current Time.

Дивіться також: Як і коли Україна зможе очистити свою землю від мін. Відео

Як і коли Україна зможе очистити свою землю від мін. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:28 0:00

Блінкен: мета війни Путіна - руйнування української ідентичності, але цього зробити не вдасться

Держсекретар США Ентоні Блінкен під час візиту в Український Інститут Америки 19 травня 2022 року. Фото зроблене 19 травня 2022 року. AP/Андреа Рено

Держсекретар США Ентоні Блінкен заявив, що метою війни Путіна є руйнування української ідентичності, але цього йому зробити не вдасться. Про це держсекретар написав у пості в Twitter після відвідування Українського Інституту Америки у Нью-Йорку.

«Частково війна Путіна – це спроба знищити українську ідентичність. Я відвідав Український Інститут Америки, організацію, що зберігає та пропагує яскраву та живу культуру України, щоб підкреслити, що війні Путіна не вдасться знищити те, що робить цю країну та її людей настільки унікальними», - заявляє Ентоні Блінкен.

Війні Путіна не вдасться знищити те, що робить цю країну та її людей настільки унікальними
Ентоні Блінкен

За словами держсекретаря США, під час короткого візиту в Український Інститут Америки в нього була можливість «почути надзвичайну музику, а також побачити надзвичайне мистецтво», зокрема і колекцію писанок. «Ці писанки – це надія на майбутнє та відродження України, яка виходить із агресії, яку наразі вчиняє проти неї Росія. Українська ідентичність потужно проявляється через культуру і життєдайність цієї культури. Сила цієї ідентичності дає зрозуміти, що війна президента Путіна не матиме успіху. І ми з нетерпінням чекаємо дня, коли ці писанки привезуть в Україну як ще один символ її відродження», - заявив Ентоні Блінкен під час візиту до музею.

Нагадаємо, що держсекретар США Ентоні Блінкен та міністр закордонних справ Японії Хаяші Йошімаса під час зустрічі в Токіо привітали співпрацю своїх країн як наріжний камінь миру, безпеки та процвітання в Індо-Тихоокеанському регіоні. «Вони знову підтвердили свою рішучу підтримку суверенітету та незалежності України та пообіцяли притягнути Кремль до відповідальності за його агресивну війну в Україні», - йдеться в повідомленні Держдепартаменту.

Дивіться також: Ентоні Блінкен обговорив питання продовольчої безпеки із українськими дипломатами. Відео

Більше

Відео - найголовніше

У Каліфорнії пройшов марш вишиванок. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:36 0:00
XS
SM
MD
LG