Спеціальні потреби

У ситуації з кредитами український уряд діє відповідально – економіст


Роберт Кан каже, що у порівнянні з Грецією, Україна вдається до дуже складних заходів – робить все, що просить її зробити МВФ.

На тлі грецької кризи, у вівторок у Вашингтоні українська урядова делегація розпочала переговори з кредиторами та МВФ щодо реструктуризації українського боргу. Київські чиновники також не виключають дефолту у разі провалу переговорів. Українська і грецька ситуації суттєво відрізняються, - вважає економіст Ради з міжнародних відносин Роберт Кан. Порівнювати країни можна хіба що для контрасту, щоб показати наскільки відповідально діє український уряд.

У ситуації з кредитами Україну не можна порівнювати з Грецією, - заявив колишній працівник Світового банку і Міжнародного валютного фонду.

«Чинний уряд Греції дуже антагоністичний до МВФ - хоче грошей, аби впоратись із дефіцитом, але категорично відкидає вимоги МВФ. І це - разюче контрастує з Україною, яка вдається до дуже складних заходів у багатьох секторах - в енергетиці, у фіскальній політиці – робить все, що просить її зробити МВФ. І в більшості випадків Україна дуже досягає результатів у межах цієї програми. Чинний український уряд найбільш відданий справі реформ, ніж будь-який попередній», - вважає Роберт Кан.

Однак цього, вочевидь, недостатньо, аби переконати міжнародних приватних кредиторів реструктурувати українські борги. Кан сумнівається, що сторони цього тижня зможуть про щось домовитися. Україна просить про списання 40% боргу, кредитори пропонують лише відтермінування виплат. Якщо найближчим часом прориву не буде, каже Кан, Україна змушена буде оголосити мораторій і тимчасово припинити виплати боргу.

Чинний український уряд найбільш відданий справі реформ, ніж будь-який попередній

«Щойно вони оголосять мораторій, тиск в якомусь сенсі переходить від них до кредиторів - чи захочуть вони все ж досягти певного рівня домовленостей, аби отримати хоч якісь гроші. І тому, я гадаю, мораторій варто запровадити якнайшвидше. Були певні спекуляції щодо того, що невиплата кредиторам спричинить певні проблеми із МВФ. Але заява Крістін Лаґард була цілком прозора: МВФ підтримуватиме Україну доти, доки вона проводить реформи, навіть якщо країна затримує виплату боргу», - наголосив економіст.

Кан вважає, що МВФ продовжуватиме підтримувати Україну і у випадку, якщо вона захоче перенести виплату боргу Росії – трьох мільярдів доларів, позичених ще Януковичем, - термін виплати яких добігає у грудні цього року.

Одразу за мораторієм варто очікувати на короткочасний дефолт, який, каже Роберт Кан, може тривати до середини осені. Але міжнародна спільнота розуміє: в українському випадку - це вимушений крок, необхідний для того, аби все ж досягти домовленостей. Приватні кредитори, переконаний Роберт Кан, врешті погодяться на умови, наближені до тих, що пропонує Київ. Міжнародна підтримка – на боці України.

Часткове списання цього боргу зробить Україну навіть більш привабливою для майбутніх кредиторів

За словами Кана, у цьому випадку всі чудово розуміють, що більшість, не всі, але більшість проблем України це через війну із Росією. І в таких випадках розрахунки ведуться зовсім по-іншому.

Часткове списання цього боргу зробить Україну навіть більш привабливою для майбутніх кредиторів, каже Роберт Кан.

«Вона позбудеться надто обтяжливого боргу, який руйнує репутацію та економіку. Борг в понад 100% ВВП не є життєздатним. Важко повірити, що люди інвестуватимуть великі гроші у таку країну. Але із зменшенням його на 40%, він становитиме приблизно 70% ВВП, і якщо Україна робитиме все інше, що має - реформи - із боргом у 70% від ВВП я бачу повернення грошей до України, не сьогодні і не завтра, але швидко», - вважає економіст.

Подальша доля української економіки, переконаний Роберт Кан, залежатиме від ситуації на двох фронтах: війни на Донбасі і боротьби проти корупції і за реформи. І якщо наступного літа Україна почне виходити із фінансового піке - це буде вражаючою історією успіху.

Дивіться також: Заступник Яресько пояснив різницю між Україною та Грецією

  • 16x9 Image

    Юлія Ярмоленко

    Юлія Ярмоленко приєдналася до Української служби "Голосу Америки" 2015-го. До цього 6 років працювала кореспондентом міжнародного відділу новин на телеканалі “ICTV”. Висвітлювала знакові події у 15 країнах світу – від Всесвітнього економічного форуму в Давосі і до Венеційської бієнале. Закінчила Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка із дипломом магістра. Киянка.

    Захоплюється фотографією, танцює румбу, співає італійською, зловживає словами «пацани» і «па-па». 

XS
SM
MD
LG