Спеціальні потреби

Коли до України дійде економіка нового стилю?


Поки лідери з більше як 135 країн світу визначають «контури майбутнього людства» на конференції ООН зі сталого розвитку «Ріо+20» у Ріо-де-Жанейро, українські експерти говорять про невикористаний потенціал країни в цій сфері й нові економічні можливості дружні до навколишнього середовища.

«Україна має дар – фермерські землі, клімат та географічну наближеність до моря – це елементи успіху. Українські фермери мають багато місця для росту».
Бізнесмени та лідери країн з усіх континентів вже в перший день роботи конференції зійшлися на тому, що економіка у «звичному» стилі більше не працює, тому головним завданням стало визначити економічну модель, де б перетиналися інтереси економічного зростання з інтересами навколишнього середовища.

«Україна має величезний потенціал, тому проводячи правильну політику можна розвивати власну економіку, працевлаштовувати людей, підтримувати інші країни регіону, і при цьому залишатися дружніми до навколишнього середовища та природних ресурсів, якими володіє країна», – сказав «Голосу Америки» координатор програм східної Європи IFAD (Міжнародний фонд розвитку сільського господарства, агентство ООН) Абделькарім Сма.

Як приклад перешкоди на шляху сталого економічного розвитку України експерти називають неефективну роботу аграрного сектора. Насамперед, йдеться про невеликі фермерські господарства, які, за словами Сма, могли б в рази збільшити продуктивність та наносити меншу шкоду природним ресурсам, які сьогодні витрачаються.

«Україна має дар – фермерські землі, клімат та географічну наближеність до моря – це елементи успіху. Українські фермери мають багато місця для росту», – сказав Сма.

Тут важливу роль починають відігравати держава та міжнародні організації, навчаючи фермерів та сприяючи їх доступу до потрібних технологій та практик, вони підтримують розвиток фермерського господарства в країні. Не менш важливим у цьому сенсі є забезпечення ринкових умов виробництва і збуту продукції.

Як приклад регіону, що вже почав впроваджувати необхідні зміни, називають Вінницьку область, де активно з’являються нові інвестиційні проекти в аграрному секторі. Одним з них є побудова цукрового заводу замкнутого циклу виробництва, тобто такого, що буде використовувати відходи власного виробництва для створення енергетичних ресурсів для себе.

«Це буде екологічний завод, який зможе давати достатньо цукру для внутрішнього збуту та продажу на експорт. Але тут важлива можливість отримання пільгових кредитів з невисокими відсотковими ставками. Область має великий потенціал для підвищення ефективності виробництва цукру, крохмалю, зерна», – сказав «Голосу Америки» головний спеціаліст відділу інвестиційної та промислової політики Вінницької обласної державної адміністрації Андрій Томаш.

До сталого розвитку аграрного сектора також належить ефективне використання продукції. Так, один з проектів Вінницької області спрямований на побудову до кінця наступного року 15 овоче- та фруктосховищ. Експерти говорять, що подібні приклади місцевого рівня за умови системності, лягають в основу економічного розвитку країни.

Виступаючи перед учасниками конференції «Ріо+20» Генеральний секретар Пан Гі Мун наголосив на тому, що імпульс необхідних змін перехоплюють все більше країн світу, серед яких і Україна.

«Азербайджан, Вірменія, Єгипет, Йорданія, Кенія, Малайзія, Мексика, Непал, Сенегал та Україна застосовують нові технології «зеленого зростання» в різноманітних галузях – від сільського господарства до туризму», – сказав Пан Гі Мун. Він також наголосив на важливості того, що рушіями перетворень часто стають не держави, а представники бізнесу, які розуміють корпоративну екологічність, як частину своєї корпоративної відповідальності.

Українські представники бізнесу додають, що часто компанії починають перейматися тим на скільки вони дружні до навколишнього середовища не через вимоги своєї держави, а через корпоративні зобов’язання перед західними партнерами.

На приклад, українські готелі починають піклуватися про енергоефективність своїх будівель та використання інтелектуальних систем економії енергії (завдяки датчикам руху) через необхідність дотримуватися стандартів встановлених іноземною компанією-власником бренду.

«Якщо ми поглянемо на фактори, що впливають на прийняття рішень використовувати енергоефективні технології, то першими ідуть бажання мати вищій рівень закладу та відповідати нормам закордонного стандарту. А власне заощадження енергії – це останній фактор, і дарма», – сказала керівник відділу комунікації АББ Наталія Сивенька.

За прикладом Сполучених Штатів та країн Західної Європи, в Україні зараз тільки розробляються стандарти визначення на скільки той, чи інший заклад дружний до навколишнього середовища. Так, в США, «зеленість» вважається важливою характеристикою не лише бізнес-установ, а й навчальних закладів. Кращі університети змагаються за те, чиє студентське містечко залишає менший вуглецевий слід на Землі.
XS
SM
MD
LG