Спеціальні потреби

Актуально

Україна просить у МВФ п'ять мільярдів доларів

Заступник голови парламентської фракції ПР Анатолій Кінах

Український уряд і Міжнародний валютний фонд продовжують обговорювати можливі умови продовження співпраці і відновлення кредитування. В адміністрації президента повідомли, що розраховують отримати від МВФ п’ять мільярдів доларів. Цю цифру озвучила перший заступник голови канцелярії глави держави Ірина Акімова. Втім, вона визнає, що сума наступного траншу кредиту ще не узгоджена і є предметом переговорів.

Акімова розраховує на продовження співпраці з МВФ принаймні ще на два роки, однак каже, що нині переговори зосередилися навколо необхідності скорочення бюджетних витрат. Фонд погоджується на дефіцит бюджету 6%. При тому, що минулого року він був удвічі більшим. Щоб виконати цю умову, влада не наважується йти на скорочення соціальних витрат та підняття тарифів на енергоносії та комунальні послуги.

Українські урядовці сподіваються, що парламент зможе ухвалити кошторис держави у квітні, і очікують отримати відповідь від МВФ протягом місяця. Акімова вважає, що відновлення співпраці з Фондом розблокує доступ до інших фінансових джерел – кредитів Світового банку і ЄБРР. Ці фінансові інститути можуть дати ще два мільярди доларів, які розраховують спрямувати на інвестиції в транспортні та енергетичні проекти.

Водночас у самій Партії регіонів почали лунати критичні голоси на адресу занадто жорстких вимог, які МВФ висуває для відновлення співпраці. Заступник голови парламентської фракції ПР Анатолій Кінах назвав неприпустимим зовнішній диктат щодо монетарної, податковової, акцизної та соціальної політики держави. Він також пропонує за рахунок кредитних ресурсів фінансувати інфраструктурні проекти.

«Економічна система країни ще довго пам’ятатиме політику минулого уряду, коли всі запозичення йшли на проїдання, а зовсім не на реалізацію серйозних інфраструктурних проектів, прискорення модернізації, підвищення конкурентоспроможності економіки, платоспроможності внутрішнього ринку тощо. Запозичення потрібні для розвитку, і обслуговувати їх необхідно не за рахунок нових боргів, а через більш ефективну діяльність економіки», – цитує політика офіційний сайт ПР. При цьому Кінах закликає уряд зосередити увагу не на збільшення запозичень, а на активізацію інвестиційної політики.

Всі новини дня

Угорщина заблокувала заяву ЄС щодо ордера на арешт Путіна – Bloomberg

Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан і президент Росії Володимир Путін під час спільної прес-конференції після переговорів у Кремлі в Москві, 1 лютого 2022. Yuri Kochetkov/Pool Photo via AP

Угорщина заблокувала публікацію спільної заяви країн Європейського союзу, присвячену видачі Міжнародним кримінальним судом (МКС) ордера на арешт президента Росії Володимира Путіна за підозрою у скоєнні воєнних злочинів на території України. Про це пише Радіо Свобода, цитуючи агентство Bloomberg, що посилається на власні джерела.

Через позицію Угорщини верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель заявив, що Європейський Союз "взяв до відома" рішення МКС.

"ЄС розглядає рішення МКС як початок процесу щодо притягнення до відповідальності російських лідерів за злочини та звірства в Україні, які скоюються за їхнім наказом, з їхнього дозволу або які вони вчиняють самі, – сказав Боррель. - Це важливе рішення для міжнародного правосуддя і для народу України. Ми чітко заявили в Європейському Союзі, що відповідальні за незаконну агресію проти України мають постати перед правосуддям".

Міністри юстиції ЄС 20 березня опублікували власну заяву на підтримку рішення Міжнародного кримінального суду, яку Угорщина також не підписала. Позиція Угорщини щодо видачі ордера на арешт Володимира Путіна може бути висловлена на черговому саміті ЄС, що відбудеться у Брюсселі 23-24 березня, пише Bloomberg.

За даними агентства, у проекті спільної заяви використовуються формулювання, схожі на коментар Борреля. У тексті наголошується, що ЄС "бере до уваги" нещодавно видані ордери на арешти Путіна та російської уповноваженої з прав дитини Марії Львової-Бєлової.

За словами джерел Bloomberg, деякі лідери ЄС, ймовірно, наполягатимуть на жорсткіших формулюваннях.

Нагадаємо, 17 березня Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт російського президента Путіна та російської уповноваженої з прав дитини Марії Львової-Бєлової. Ордери звинувачують Путіна у воєнному злочині примусової депортації дітей з окупованих територій України до Російської Федерації.

Президент США Джо Байден так прокоментував ордер МКС: "Я вважаю, що це виправдано. Але питання в тому, що це не визнано на міжнародному рівні, у нас теж. Але я думаю, що це дуже вагома позиція. Він явно вчинив воєнні злочини".

Японський візит до Києва під час китайського в Москві

Прем’єр-міністр Японії Фуміо Кісіда готується приймати саміт країн G-7 19-21 травня в місті Хіросіма.

Візит японського прем'єр-міністра Фуміо Кісіди до Києва на тлі державного візиту китайського керівника Сі Цзіньпіня у Москві став ще однією ознакою протилежностей між Китаєм і західними країнами та союзниками в оцінках російської війни проти України.

Японське міністерство закордонних справ заявило 21 березня, що прем'єр-міністр Кісіда у Києві «виразить президентові Зеленському повагу українському народу за мужність і наполегливість у захисті батьківщини».

«На саміті з президентом Зеленським прем’єр-міністр Кісіда рішуче відкине агресію Росії проти України і односторонню зміну статусу кво силою, а також знову підтвердить рішуче прагнення підтримувати міжнародний порядок базований на правилах і на верховенстві закону», - йдеться в заяві з Токіо з нагоди візиту.

Японія зараз головує в «Групі семи» країн (G-7) зі США, Канадою, Британією, Францією, Німеччиною та Італією, які не лише гучно виступили проти російського вторгнення в Україну, але й разом з іншими державами - союзницями запровадили санкції щодо Москви і допомагають українцям захищатися.

Натомість московський візит Сі Цзіньпіня, який ніколи не критикував російський напад на Україну, називають виявом підтримки Путіну, щодо якого Міжнародний кримінальний суд минулого тижня видав ордер на арешт через звинувачення у скоєнні злочинів війни в Україні.

Сі Цзіньпінь заявив у Москві 20 березня, що вважає президента Путіна «дорогим другом» і сказав хоче, щоб росіяни знову обрали його президентом на ще один термін.

Державний секретар США Ентоні Блінкен в день прибуття Сі Цзіньпіня до Москви назвав китайський візит «наданням дипломатичного прикриття, щоб Росія далі здійснювала ті злочини».

Блінкен заявив, що у разі, «якщо Китай підтримує зупинку війни на основі принципів Хартії ООН, як сказано в першому пункті його плану, то може на тій основі взаємодіяти з президентом Зеленським і з Україною, а також використати свій вплив, щоб закликати Москву вивести свої війська».

«Заклик до припинення вогню, який не включає виведення російських військ з української території, фактично підтримував би затвердження російських завоювань. Він означав би визнання спроб Росії силою захоплювати території сусіда. Він дозволив би Росії далі зміцнити позиції в Україні», - заявив Ентоні Блінкен.

Дивіться також:

“Дипломатичне прикриття": реакція США на візит Сі Цзіньпіна до Москви. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:03:08 0:00

“Дипломатичне прикриття": реакція США на візит Сі Цзіньпіна до Москви. Відео

“Дипломатичне прикриття": реакція США на візит Сі Цзіньпіна до Москви. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:03:08 0:00

Китай готує “дипломатичне прикриття" для звірств Росії в Україні. Так візит Сі Цзіньпіна до Москви прокоментував держсекретар США Ентоні Блінкен. Він висловив недовіру так званому мирному плану від Пекіна, який лідер Китаю планує обговорити під час візиту до Росії.

Артилерія від ЄС - коли Україна почне отримувати боєприпаси у межах нової угоди? Відео

Артилерія від ЄС - коли Україна почне отримувати боєприпаси у межах нової угоди? Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:06:53 0:00

Євросоюз досяг домовленості відправити Україні мільйон 155-міліметрових снарядів протягом року.

Труни, однотипні постери й російська пропаганда: у Вашингтоні провели "антивоєнний" мітинг

Організатори "антовоєнного" мітингу у Вашингтоні роздавали учасникам однотипні постери із закликами проти війни з Іраном, Китаєм, а також проти підтримки військового протистояння країнам-агресоркам. Вашингтон, округ Колумбія, 18 березня 2023р.

На вихідних поблизу Білого дому у Вашингтоні зібралися мітингувальники проти “нескінченних воєн”, які закликали, серед іншого, скоротити американську підтримку країн, постраждалих від війни, та загалом зменшити бюджет Міноборони США.

Щодо України, то учасники мітингу висловилися за переговори замість військового захисту. Кілька учасників по черзі розмахували російським прапором, виголошуючи тези російської пропаганди про те, що “ворогом є НАТО, а не Росія”.

Протестувальники тримали здебільшого однотипні, заготовлені організаторами постери із застереженнями проти війни з Іраном і Китаєм. Ці постери принесли на мітинг у великих чорних пакетах (як на фото) і роздали людям (на відео нижче видно, як частина людей відмовляється від пропозиції взяти постер).

Учасникам антивоєнного протесту роздавали однотипні постери із гаслами російської пропаганди і тезами "Годуйте людей, а не Пентагон".
Учасникам антивоєнного протесту роздавали однотипні постери із гаслами російської пропаганди і тезами "Годуйте людей, а не Пентагон".

Перехожим, які опинилися у цей день біля Білого дому, наполегливо роздавали постери. Деякі з них мали такі гасла: "Годуйте людей, а не Пентагон", "Україна. Націоналісти та фашисти, руки геть від Донецька та Луганська". Не всі погоджувалися брати участь у цьому.

Один з учасників протесту поділився із Голосом Америки джерелами, де черпає інформацію. “Найкращими посібниками” для себе чоловік назвав Маркса і Леніна.

[У відповідь на питання про джерела інформації] “Що ж… Багато. Я читав про ситуацію у світі роками. Маркс і Ленін є одними з найкращих посібників”.

Інший мітингувальник запевнив, що має багато джерел інформації про війну, але не зміг згадати усі.

“Мої ресурси? Ми маємо Associated Press, ми маємо…м-м... о Боже… імена... Я маю на увазі, я маю багато ресурсів. Ви зрозуміли”.

Організатори мітингу підготували муляжі трун з прапорами США, України та ще кількох країн. З цими домовинами вони пройшлися ходою біля Білого дому, а також заблокували ними вхід до Washington Post Building за «непохитну підтримку війни» газетою.

Протестувальники вимагали від журналістів видання висвітлити їх демонстрацію та пригадували війну в Іраку, критикуючи її висвітлення у ЗМІ.

Щодо ЗМІ, то мітинг знімали журналісти з Китаю та Росії, зокрема, телеканалу "Россия". Як уже писав Голос Америки, пропагандистські канали цих країн активно використовують подібні виступи та називають такі протести“справжніми голосами американського народу”. Хоча як свідчать опитування у США, найбільшими ворогами своєї країни американці вважають Китай та Росію.

Російська пропаганда називає такі мітинги "справжніми голосами американського народу", - Polygpaph.info
Російська пропаганда називає такі мітинги "справжніми голосами американського народу", - Polygpaph.info

Спростування та пояснення, чому подібний протест не є реальним відображенням настроїв американського суспільства, можна прочитати на сайті Української редакції Голосу Америки, у проєкті Поліграф.

Крім того, Голос Америки неодноразово писав про відсутність ознак готовності Росії до реальних перемовин. Аналіз про те, чому в Києві відкидають можливість перемовин із Москвою, Голос Америки писав в огляді "Чи варто Україні домовлятися з Росією?".

Організатори мітингу режисують ходу з "трунами" від Білого дому до будівлі пресвітеріанської церкви на Нью-Йорк авеню у Вашингтоні:

“Привіт усім, ми хочемо попросити стати позаду трун. Труни будуть починати процесію”.

Участь у мітингу взяв і американський ІТ-інженер Дейв Трауб, який розповів Голосу Америки, що вважає справжнім соромом таку подію:

“Я прийшов сказати цим людям, що Україна - реальна, і війна реальна. Коли ви говорите “миріться з Росією”, то ви насправді кажете “здайте окуповані території для будь-яких звірств, які захоче зробити обвинувачений у воєнних злочинах Володимир Путін".

Здати Україну Росії - це неприйнятно. Українці цього не допустять. Навіть якщо ми припинимо допомогу, вони продовжуватимуть воювати.
учасник мітингу Дейв Трауб

“Вони говорять деякі хороші речі, як, наприклад, вільна Палестина, економічна і соціальна справедливість… але здати Україну, щоб отримати ці речі, це не те, що потрібно робити. Просто ні, абсолютно ні”, - сказав Трауб.

Дейв Трауб прожив 12 років у Росії та має друзів як серед росіян, так і серед українців.

“Здати Україну Росії - це неприйнятно. Українці цього не допустять. Навіть якщо ми припинимо допомогу, вони продовжуватимуть воювати”, - сказав він.

Як повідомляв Голос Америки, у Вашингтоні та численних інших містах США упродовж року з часу вторгнення Росії до України регулярно відбуваються мітинги на підтримку України. Крім того, вашингтонські активісти практично щодня виходять з українськими прапорами до Білого дому (де відбувався і згаданий “антивоєнний мітинг”), щоб подякувати за надану підтримку та нагадати про злочини, які щодня здійснює російське військо в Україні.

Дивіться також: Мітинг біля Меморіалу Лінкольна у Вашингтоні до роковин повномасштабного вторгнення РФ в Україну

Більше

XS
SM
MD
LG