Спеціальні потреби

Українці все частіше виходять на протести


Захищати свої права стає модним в Україні. Молоді активісти зрозуміли, якщо звернення та прохання до високопосадовців не дають бажаного результату, потрібно користуватися своїм правом на мирні зібрання. Щоб змусити владу звернути увагу на проблеми, громадяни все активніше вдаються до різних форм мирних протестів.

«У цій країні, на жаль, не обійтися без революційних змін, от який вони матимуть характер: насильницький чи ненасильницький – це вже час покаже».
Хтось виходить на вулиці з плакатами, а хтось переїздить жити на центральну площу країни і збирати там навколо себе однодумців. Все більше українців у такий спосіб висловлює незгоду з тими чи іншими діями високопосадовців. Так, в один день у різних частинах української столиці проходять одразу три мирні акції протесту, а могло бути й більше, попереджають активіст Дмитро Капранов:

«Протести сьогодні – це розминка, де загартовується і кується нова ідеологія, революційна ідеологія. Тому що в цій країні, на жаль, не обійтися без революційних змін, от який вони матимуть характер: насильницький чи ненасильницький – це вже час покаже. Наша задача сьогодні підготувати психологію суспільства, що це повинна бути революція і підготувати силові органи для того, щоб вони не заважали нам робити революцію».

На кшталт американського руху «Захопи Волл-стріт» кияни вирішили захопити будівлю в історичному центрі Києва – Гостинний двір. Коли активісти дізналися, що міська влада планує зробити з історичного комплексу торговий – вони просто туди переїхали жити. За два місяці мирного протесту Двір перетворився на культурний центр, де увечері проходять майстер-класи та перегляди фільмів, а вдень молоді митці виставляють свої роботи на показ гостям.

«На сьогоднішній день програма мінімум виконана, і це стало школою громадського врядування і ненасильницького спротиву. Тут перебувають та відвідуються це місце люди з дуже різними політичними поглядами, тим не менше, вони знаходять спільну мову», – каже політичний аналітик Дмитро Потєхін.

Трохи далі у центрі столиці на Майдані незалежності, активісти руху «Помста за розкол країни» намагаються привернути увагу громадськості до своєї кампанії-протесту. Учасники роздають листівки з переліком причини чому не варто віддавати свій голос за того чи іншого кандидата. Так вони намагаються знизити рейтинги народних обранців, які голосували за «мовний» законопроект.

«Ідеться про те, щоб якомога більша кількість людей долучились до кампанії, а якщо не долучилися, то перейняли наші ідеї і дійсно не голосували за тих депутатів, які їх зрадили. Ідеться не тільки про мову, ідеться взагалі про їх всю діяльність, тому що маємо фантастичний масштаб зловживань і порушень», – каже активістка руху «Помста за розкол країни» Ольга Сало.

Свій протест проти «мовного» закону висловлюють і учасники акції під Українським домом. Хоча мітингувальники припинили голодування ще 18-го липня, деякі активісти продовжують мирний протест, збираючи підписи проти мовного закону. Учасники ще раніше повідомили, що голодування не дало очікуваних результатів, тому протест набрав іншої форми – робота в регіонах та співпраця з громадськими організаціями.

«Ніхто не готовий до марафонських протестів. Вони сьогодні бувають тільки проплачені, а от до короткого висловлення протесту, короткої акції непокори – готовність досить велика. Єдине що – повинна бути ця акція вирішальною», – каже Дмитро Капранов.

Соціологи попереджають, хоча навесні та влітку більшість протестів були соціально-економічного характеру, з наближенням виборів і після них варто чекати на збільшення протестної активності під керівництвом політичних партій.

Ваша думка

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG