Спеціальні потреби

Актуально

Дії службовця СБУ щодо ректора УКУ правозахисники назвали «неадекватними»

Дії службовця СБУ щодо ректора УКУ правозахисники назвали «неадекватними»

Історія про спробу роз’яснювальної роботи працівника Служби безпеки України з ректором Українського католицького університету Борисом Ґудзяком отримала підтвердження в СБУ.

Речниця СБУ Марина Остапенко підтвердила факт зустрічі працівника СБУ з ректором Католицького університету в інтерв’ю радіостанції «Німецька хвиля». За її словами, зустріч відбувалася у рамках чинного законодавства з метою попередження порушення закону:

«Ректору було роз’яснено норми законодавства. Зокрема, що втягнення студентів у протиправну діяльність, у можливі масові заворушення є неправомірними. Все було згідно з нормами закону».

Натомість українські правозахисники називають дії СБУ неадекватними ситуації, а відтак не законними. Як сказав «Голосу Америки» голова Української Гельсинської спілки Володимир Яворський, Закон «Про оперативно-розшукову діяльність» дає можливість Службі діяти в такий спосіб, але за певних обставин.

«Судячи з коментаря прес-секретаря, складається враження, що ректор втягував студентів у протиправну діяльність. Насправді з виступу ректора випливає, що саме його схиляли до того, аби він не допустив участі студентів у мирні акції протесту. А це вже є порушенням законодавства, оскільки право на мирні збори передбачено Конституцією України» - зазначив пан Яворський.

Опитані Голосом Америки юристи також зазначили, що наразі немає даних про серйозні загрози національній безпеці у зв’язку з діями студентів, а попередження мирних виступів студентів не є рівнем реагування СБУ.

Ректорат Українського католицького університету нині назвав це спробою залякування адміністрації університетів і студентів, щоб останні не брали участі в акціях.

«Я розцінюю усе це, як дію інерції. СБУ не розуміє, що треба міняти свої правила: інерцію працівників СБУ, які не відчувають дискомфорту, або мало відчувають; не сигналізують, що треба міняти дії; інерцію управлінських кадрів в освіті, які погоджуються підписувати документи, листи до них спрямовані, не беручи оригіналу чи копій - тобто, які погоджуються брати участь у таких штучностях", - заявив віце-ректор УКУ Мирослав Маринович.

Тим часом, як повідомляє Радіо "Свобода" - з посиланням на поінформовані джерела - на відміну від Бориса Ґудзяка, більшість ректорів львівських ВИШів підписали іменний лист СБУ.

Нагадаємо, що за словами ректора Ґудзяка, 18 травня він отримав прохання про зустріч від представника СБУ. Цей посадовець повідомив про те, що деякі політичні партії планують протести та демонстрації з приводу суперечливої (а в деяких випадках обурливої) політики нової української влади і що студенти будуть задіяні у цих протестах.

«Він ствердив, що студенти, звичайно, мають право протестувати, однак адміністрація університету повинна їх застерегти, що ті, хто візьме участь у будь-якій протиправній діяльності, будуть притягнуті до відповідальності перед законом. Протиправна діяльність включає в себе не тільки акти насильства, а й, наприклад, пікети, що блокують доступ до робочих місць урядових службовців (або будь-які інші протести, не санкціоновані владою)», - каже ректор УКУ.

Співробітник Служби запропонував підписати відповідний лист, але отримав відмову від пана Ґудзяка, який назвав це пропозицією співпраці з СБУ і таким досвідом, що не має прецедентів у роботі його університету.

Борис Ґудзяк розповсюдив цю інформацію та Меморандум, який отримали представники Генеральної асамблеї європейської федерації католицьких університетів, що нараховує півсотню таких університетів.

У Меморандумі він зазначив: «Сподіваємося, що представники владних структур розуміють несумісність методів тоталітарного минулого з цілями побудови вільного суспільства, в якому пошанована людська гідність. Від цих методів страждає і гідність самих співробітників СБУ, які вимушено опиняються у морально хибних ситуаціях. Нашим спільним завданням є не допустити інерційного скочування українського суспільства у стереотипи давнього упокорення, яке загрожує водночас і політичній, і духовній безпеці наших громадян».

Всі новини дня

ЄС пропонує міжнародний трибунал для суду над Росією за агресію в Україні

Олена Зеленська, дружина президента України, у виступі перед британськими депутатами наголосила, що українці хочуть не просто перемоги у війні, а досягнення справедливості. Лондон 29 листопада 2022 р.

Європейський Союз запропонував створити спеціальний міжнародний суд, який очолив би розслідування воєнних злочинів Росії в Україні, а також розробити механізм використання заморожених санкціями російських активів для фінансування відбудови України.

Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн сказала, що спеціальний суд повинен мати підтримку Організації Об’єднаних Націй.

«Росія повинна заплатити за свої жахливі злочини, включно зі злочином агресії проти суверенної держави. Ось чому ми, і надалі підтримуючи Міжнародний кримінальний суд, пропонуємо створити спеціальний суд з допомогою ООН для розслідування і притягнення до відповідальності за російський злочин агресії. Ми готові почати працювати з міжнародною спільнотою, щоб зібрати якомога ширшу міжнародну підтримку», - наголосила Урсула фон дер Ляєн.

Росія та її олігархи повинні відшкодувати Україні за руйнування і оплатити відбудову країни.
Урсула фон дер Ляєн

Низка міжнародних судів вже розглядають справи пов'язані зі злочинами, скоєними в ході російської війни проти України, зокрема розслідування веде Міжнародний кримінальний суд у Гаазі.

Але існуючі міжнародні суди не мають повноважень розглядати, наприклад, питання агресії однієї держави проти іншої, а також не можуть судити підозрюваних заочно.

США та інші країни вже співпрацюють з Міжнародним кримінальним судом, а також самостійно збирають дані про злочини скоєні російськими військами в Україні.

«Агресія проти України це демонстративне порушення Хартії ООН, і ми маємо щораз більше доказів, що ця агресія супроводжується систематичними воєнними злочинами», - сказала нещодавно «Голосу Америки» спеціальна представниця Державного департаменту США Бет Ван Скаак.

Встановлення справедливості

Україна віддавна закликає до створення спеціального міжнародного трибуналу, звинувачуючи російських військових і політичних лідерів у розв’язанні загарбницької геноцидної війни, в ході якої скоюються воєнні злочини.

Але нам потрібна не лише перемога. Нам потрібна справедливість.
Олена Зеленська

Прикладом для такого спеціального міжнародного суду називають Нюрнберзький трибунал, на якому судили лідерів нацистської Німеччини за злочини скоєні під час Другої Світової війни.

Дружина українського президента Олена Зеленська у виступів перед британськими парламентаріями 29 листопада у Лондоні наголосила, що українці домагаються справедливості.

«Ми не здамося. Але нам потрібна не лише перемога. Нам потрібна справедливість... Неможливо було уявити, що після всіх злочинів нацистів їх залишать непокараними. Так само цього не уявляємо й ми. Так само й ми прагнемо, щоб була справедливість і для наших людей, проти яких спрямовані російські ракетні рейди», – заявила Олена Зеленська.

Конфіскація російських активів

«Росія та її олігархи повинні відшкодувати Україні за руйнування і оплатити відбудову країни», - підкреслила Урсула фон дер Ляєн, вказавши, що зараз вартість спустошень в Україні сягає 600 мільярдів євро.

За словами Урсули фон дер Ляєн «ми маємо засоби змусити Росію заплатити».

«Ми заблокували резерви російського Центрального банку на 300 мільйонів. Ми також заморозили 19 мільярдів євро грошей російських олігархів», - нагадала вона.

Президентка Єврокомісії запропонувала, щоб ЄС з партнерами створили спеціальний фонд для інвестування заморожених коштів, а прибутки передавати Україні.

«А коли санкції будуть зняті, ті кошти треба буде використати таким чином, щоб Росія виплатила повне відшкодування за спустошення вчинене в Україні», - сказала Урсула фон дер Ляєн.

Вона підкреслила, що такі кроки вимагатимуть створення юридичної бази, над якою вона закликала працювати разом з західними партнерами негайно.

Дивіться також:

НАТО посилить підтримку України – підсумки першого дня зустрічей у Бухаресті. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:07:28 0:00

Митці Лос-Анджелеса продають свої роботи на аукціоні, щоб допомогти Україні пережити зиму. Відео

Художники та скульптори Лос-Анджелеса продають на аукціоні свої роботи, аби допомогти Україні пережити зиму.  У Каліфорнії пройшов аукціон за участю близько 20 митців, яким не байдужа доля України. На події побувала Христина Шевченко. 

Український чемпіонат з футболу під час війни назавжди увійде в історію. Відео

Український чемпіонат з футболу під час війни назавжди увійде в історію. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:56 0:00

У Катарі – Чемпіонат світу з футболу, а в Україні закінчилась перша половина футбольного сезону. Він відбувся у всіх трьох професійних лігах, попри ракетні обстріли. Хоч і за порожніх трибун, український чемпіонат під час війни назавжди увійде в історію. Розповідає Омелян Ощудляк.

В Китаї тривають наймасштабніші за останній час протести: що викликало невдоволення китайців? Відео

У Китаї тривають масштабні протести через так звану політику «нульового ковіду», яка передбачає суворі карантинні обмеження. В Білому домі поки стримано реагують на демонстрації. Кажуть, підтримують право людей по всьому світу виходити на мирний протест.

Байден сподівається на співпрацю в Конгресі у питанні фінансування України та боротьби з COVID-19

Президент Джо Байден з лідером республіканців у Палаті представників Кевіном Маккарті, лідером більшості в Сенаті Чаком Шумером, спікеркою Палати представників Ненсі Пелосі та лідером республіканців у Сенаті Мітчем Макконнелом. Білий дім. Вашингтоні. 29 листопада 2022 року.

На зустрічі з представниками Конгресу президент США Джо Байден заявив, що забезпечення фінансування для України та на боротьбу з епідемією COVID-19 є його пріоритетами до того, як республіканці переберуть контроль над палатою представників на початку наступного року.

У вівторок президент Байден провів переговори з лідерами демократів і республіканців Палати представників і Сенату про плани спільної роботи до кінця року, доки не зміниться баланс сил у Конгресі.

У результаті листопадових проміжних виборів до Конгресу США, республіканці отримали незначну більшість у Палаті представників і з січня можуть ускладнити голосування за порядок денний Байдена на наступні два роки. Демократи Байдена зберегли контроль над Сенатом.

Президент Байден запросив до Білого дому нинішнього лідера сенатської більшості Чака Шумера, лідера республіканців у Сенаті Мітча Макконнелла, діючу спікерку Палати представників демократку Ненсі Пелосі та лідера республіканців у нижній палаті Конгресу Кевіна Маккарті.

Спікер Палати представників Ненсі Пелосі та лідер більшості в Сенаті Чак Шумер виходять після зустрічі з президентом США Джо Байденом та іншими лідерами Конгресу в Білому домі у Вашингтоні, США, 29 листопада 2022 року. REUTERS/Kevin Lamarque
Спікер Палати представників Ненсі Пелосі та лідер більшості в Сенаті Чак Шумер виходять після зустрічі з президентом США Джо Байденом та іншими лідерами Конгресу в Білому домі у Вашингтоні, США, 29 листопада 2022 року. REUTERS/Kevin Lamarque

Вони обговорили питання внутрішньої політики, зокрема, фінансування необхідне для продовження боротьби з COVID-19, та головне питання зовнішньої політики і політики національної безпеки – підтримку боротьби України проти незаконного вторгнення Росії.

Президент Байден сказав, що після підписання понад 200 двопартійних законопроектів, які стали законами, він прагне продовжувати сумлінно працювати над зближенням позицій обох партій.

Тим часом Кевін Маккарті дав зрозуміти, що якщо він обійме посаду спікера Палати представників, як він сподівається, співпраця не піде дуже гладко. Зокрема, у питанні України, він сказав, що готовий працювати з демократами, якщо вони «бажають взяти наші витрати під контроль».

Після зустрічі у Білому Домі Кевін Маккарті сказав, що мав три послання до президента Байдена: забезпечити щільність кордонів, скасувати обов'язкову вакцинацію проти COVID в армії та зупинити «необдумані витрати».
Після зустрічі у Білому Домі Кевін Маккарті сказав, що мав три послання до президента Байдена: забезпечити щільність кордонів, скасувати обов'язкову вакцинацію проти COVID в армії та зупинити «необдумані витрати».

«Я вважаю те, що зробила путінська Росія – це неправильно, це звірство. Я вважаю, що якби ми пішли на певні кроки зазделегідь, це, певно могло б запобігти вторгненню. Але я – не за безлімітні чеки на будь-що. Це важкозароблені гроші платників податків, і я хочу переконатися, що будь-яке фінансування, яке ми виділяємо, потрапляє у правильне місце», – заявив Маккрті, чякий раніше багато разів заявляв, що не проти допомоги Україні, але проти того, щоб Україні давали «необмежений чек».

Маккарті також нагадав, що, ще у 2015 році на зустрічі з президентом Байденом «закликав до того, щоб продавати Україні Джавеліни, захисну зброю, яка б зупинила російські танки», але «на жаль, у той день я не досягнув успіху, хоч привів із собою двопартійну групу законодавців».

15 листопада адміністрація Байдена направила до Конгресу на схвалення додаткове фінансування на 9,25 мільярда доларів на боротьбу з COVID-19 і на 37,7 мільярда доларів на підтримку України.

США надали Україні – майже 66 мільярдів доларів з часу російського вторгнення, більша частина цієї суми була виділена на оборону. На думку багатьох експертів, американці не жертвують ці гроші Україні, а інвестують у свою власну безпеку та безпеку союзників. Бо якщо українці переможуть, вони дадуть поштовх для просування свободи по цілому світу, що є в інтересах США.

Більше

XS
SM
MD
LG