Спеціальні потреби

Вимога Росії забрати ОБСЄ з кордону з Україною може означати наміри «збільшення постачання зброї і військ»


Група спостерігачів ОБСЄ біля села Петровське у Донецькій області 9 жовтня 2019 р.

В Організації з безпеки та співробітництва у Європі (ОБСЄ) представники Сполучених Штатів і Великої Британії, а також Німеччини й Франції виступили з гострим осудом Росії за те, що названо черговими російськими обмеженнями діяльності міжнародних спостерігачів на сході України.

Офіційний Київ заявив, що вимога Москви припинити роботу спостерігачів ОБСЄ на двох пунктах перетину російського кордону з Україною: Гуково і Донецьк загрожує ескалацією російської війни на Донбасі.

Це сигнал, ознака певних довготермінових планів Росії, які можливо передбачають надсилання військ через кордон, можливо йдеться про надсилання важких озброєнь для підтримуваних Росією сил. Ми точно не знаємо, але це погана ознака.
Майкл Боцюрків, колишній речник місії ОБСЄ

Постійний представник Росії у штаб-квартирі ОБСЄ у Відні Олександр Лукашевич сказав у четвер, що міжнародні спостерігачі на тих пунктах повинні готуватися до «згортання діяльності» після 30 вересня 2021 року.

За словами російського дипломата рішення Москви спричинене тим, що присутність спостерігачів ОБСЄ в Росії «використовується для антиросійських нападок».

Франція та Німеччина, країни посередниці у досягненні Мінських угод про мирне врегулювання на Донбасі, спільно заявили, що ті дії Москви «суперечать букві і духу» угод і закликали Росію «повернутися до конструктивності».

Українське міністерство закордонних справ каже, що таким чином Росія здійснює «свідомий саботаж» виконання Мінських домовленостей, зокрема положень, які передбачають постійне спостереження представниками ОБСЄ на кордоні України з Росією.

«Розглядаємо таке рішення РФ як свідчення її планів продовжувати і збільшувати постачання зброї, військового обладнання, боєприпасів, регулярних військ і найманців на тимчасово окуповану територію України в Донецькій та Луганській областях, що може спричинити подальшу ескалацію в зоні російсько-українського збройного конфлікту», - сказано у заяві Києва.

Представниця Сполучених Штатів в ОБСЄ Кортні Острієн назвала заперечення Москви проти роботи спостерігачів на російсько-українському кордоні «лише останнім невиконаним зобов’язанням у довгому списку і свідченням, що збереження позитивних відносин з сусідами просто не є пріоритетом».

Британський представник у Відні долучився до американської колеги, перерахувавши обмеження, які Росія постійно накладає на роботу спостерігачів ОБСЄ на Донбасі та вказав на російські заперечення проти відвідин спостерігачами Криму, що перебуває під фактичним контролем Росії.

«Британія далі стурбована тим, що місія (ОБСЄ) присутня лише на двох перепускних пунктах уздовж понад 400 кілометрів ділянки українсько-російського державного кордону поза контролем уряду», - сказав британський представник Ніл Буш.

Він зауважив, що попри обмеження спостерігачі ОБСЄ, наприклад, зафіксували, що «між 1 червня і 17 серпня цього року з Росії в Україну перейшли 33 особи в одностроях військового зразка».

«Місія також далі інформує нас про так звані «гуманітарні автоколони». З початку роботи місії у липні 2014 року вона звітувала про 100 російських автоколон… ці так звані «гуманітарні автоколони» заїздять без дозволу України і тому порушують її суверенітет», - повідомив Ніл Буш, підкресливши, що Росія повинна дотримуватися «узгоджених міжнародних механізмів» для постачання міжнародної гуманітарної допомоги.

Коментар колишнього працівника місії ОБСЄ

Колишній речник спостережної місії ОБСЄ в Україні, канадський журналіст, Майкл Боцюрків сказав Голосу Америки, що останнє рішення Росії позбавляє міжнародну спільноту навіть обмежених можливостей бачити, що відбувається на «кордоні, який фактично ізольований від решти світу».

«Для мене це сигнал, ознака певних довготермінових планів Росії, які можливо передбачають надсилання військ через кордон, можливо йдеться про надсилання важких озброєнь для підтримуваних Росією сил. Ми точно не знаємо, але це погана ознака», - вважає Майкл Боцюрків.

Боцюрків з власного досвіду роботи в місії ОБСЄ в Україні 2014 року розповідає про численні обмеження та перешкоди для роботи міжнародних спостерігачів.

«Підтримувані Росією бійці в Донецьку і Луганську блокували спостерігачів ОБСЄ, вони погрожували, ламали камери, збивали безпілотні літальні апарати ОБСЄ, використовуючи високоточні електронні засоби», - нагадує він.

Але при цьому Майкл Боцюрків, визнаючи критичні і скептичні застереження, зокрема з боку українців, дотримується думки, що міжнародні спостерігачі на Донбасі виконують дуже потрібну роботу.

Він наголошує, що супутники не здатні фіксувати «мікропересування», а спостерігачі, деколи ризикуючи, «подають щоденні звіти, які дозволяють бачити тенденції, наприклад, ситуації на перепускних пунктах, про порушення перемир’я, чи то з українського, чи з російського боку і, не роблячи висновків, подають це на розгляд 57-ми держав членів ОБСЄ. І це серйозні обсяги інформації з великою кількістю подробиць».

«Спостерігачі ОБСЄ сприяли розслідуванню збиття малайзійського авіалайнера рейсу MH17, і без них цього не було б», - підкреслює Майкл Боцюрків.

Окремо Боцюрків говорить також про гуманітарну роль представників ОБСЄ з доставкою допомоги «наприклад, коли водогони прорвані, або мости зруйновані. Вони викликають і супроводжують ремонтні бригади».

Така гуманітарна роль спостерігачів ОБСЄ на думку журналіста стає критично важливою на Донбасі з наближенням зими.

Дивіться також: Підсумки зустрічей Зеленського з президентом Байденом, урядовцями та конгресменами США. Відео

Facebook Forum

XS
SM
MD
LG