Спеціальні потреби

Українки відмовились від ролі "жертв чоловічих конфліктів" і беруть активну участь в збройному спротиві


Побудова ефективної української армії почалась знизу і активну роль в цьому відіграють жінки, які здатні і бажають служити не гірше за чоловіків, пише в статті для Opendemocracy Анна Гриценко, співавтор дослідження «Невидимий батальйон». В дослідженні, проведеному за підтримки «Українського жіночого фонду» та проекту «ООН-жінки» вивчається роль жінок в антитерористичній операції в Україні.

Попри парадигму деяких феміністок про те, що війни - це «ігри мачо», українки відмовились «мирити» чоловіків і вважати себе жертвами чоловічих конфліктів, проявили громадянську позицію і зайняли активну роль у збройному спротиві, зазначає дослідниця.

Наразі, в збройних силах служить більше двадцяти тисяч жінок, що становить вісім відсотків військовослужбовців. Лише у двох тисяч є офіцерське звання і жодна не має звання генерала
Анна Гриценко

Якщо господарська, фактично обслуговуюча праця волонтерки для жінки є традиційною (спочатку, на передову возили навіть пиріжки і домашні вареники), то масова участь жінок стала дещо непередбачуваною для стороннього спостерігача, наголошується в дослідженні.

Наразі, в збройних силах служить більше двадцяти тисяч жінок, що становить вісім відсотків військовослужбовців. Лише у двох тисяч є офіцерське звання і жодна не має звання генерала. Коли жінки ставали до лав армії, держава зволікала з забезпеченням їм адекватних умов служби, як юридичних, так і побутових.

Проект «Невидимий батальйон» включав, серед іншого, соціологічне дослідження проблем жінок в АТО, до якого було залучено 42 учасниці, які мали досвід бойових дій на передовій.

Серед проблем, які виявило дослідження, було те, що правова база Міністерства оборони була застарілою і, наприклад, забороняла жінкам переносити вагу більше семи кілограмів. Це та інші перепони закривали шлях жінкам до ряду професій, включаючи, наприклад, фотографа, оператора дрона, перекладача. Однак, дозволялось бути санітаркою, хоча поранений важить більше семи кілограм, зазначає дослідниця.

Таким чином, роль жінки зводилась до обслуговування військовослужбовців і жінки не складали конкуренції для кар’єри чоловіків.

Чоловіки, прямо в процесі служби, мусили миритись з тим, що жінка може бути повноцінним військовослужбовцем
Анна Гриценко

Часто українські жінки служили в АТО без оформлення, наприклад, будучи за документами, бухгалтером, а, насправді, гранатометницею. Це значно обмежувало грошове забезпечення жінок, які недоотримували по 200 євро щомісячно, а також втрачали надбавки та премії, пільги як учасники бойових дій, можливості просуватись по службі і, зрештою, визнання.

Юридична «невидимість» супроводжувалась і інфраструктурною через нестачу жіночого взуття, предметів жіночої гігієни, та інше. Лише в 2017 році Міністерство оборони зайнялось питанням жіночої білизни для військовослужбовців. До того, жінки купували речі за власні кошти, або отримували від волонтерів.

Учасниці АТО також часто стикались з нерозумінням чоловіків - військових. Чоловіки, прямо в процесі служби, мусили миритись з тим, що жінка може бути повноцінним військовослужбовцем. Часто йшлося не про пряму дискримінацію, а про спроби чоловіків надто оберігати колег-жінок.

Результати дослідження стали корисними для проведення реформ, в результаті яких Міністерство оборони змінило ряд нормативів, відкриваючи жінкам шлях до ряду військових професій, зазначає дослідниця.

Дивіться також: Четверта річнця: Героїв Небесної Сотні згадують у Вашингтоні. Відео

Четверта річниця: Героїв Небесної Сотні згадують у Вашингтоні. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:01:27 0:00

Facebook Forum

XS
SM
MD
LG