Актуально
Одразу два фільми про війну на сході України отримали нагороди на фестивалі "Санденс"

Стали відомі переможці одного з найбільших та найбільш знаних американських фестивалів незалежного кіно - «Санденс». Вперше в історії заходу в одній з найпрестижніших категорій - «світове ігрове кіно» - брала участь українська стрічка «Клондайк» режисерки Марини Ер Горбач. Вона і отримала нагороду фестивалю за найкращу режисуру у своїй категорії.
Фільм Ер Горбач розповідає про родину, яка опинилася в епіцентрі подій авіакатастрофи рейсу MH17 17 липня 2014 року. Головні герої - Ірка і Толік очікують народження першої дитини. Війна різко вривається в їхнє життя. Вагітна жінка відмовляється евакуюватися, навіть коли село захоплюють збройні угруповання. Головні ролі у фільмі виконали Оксана Черкашина («Погані дороги»), Сергій Шадрін («Чорний ворон») і Олег Щербина («Черкаси»). Картина створена у копродукції з Туреччиною. У травні 2021 його підтримало Міністерство культури та туризму Туреччина. В Україні фільм отримав державне фінансування від Держкіно.
Окрім «Клондайку» на «Санденсі» був представлений ще один фільм, який був створений за підтримки Держкіно та висвітлює тему життя в умовах війни на сході України. Документальна картина «Будинок за скалок» отримала нагороду за кращу режисуру у категорії «Світове документальне кіно».
«Найголовніше, майже в кожній рецензії на фільм згадується військова агресія Росії проти України. Для України це дуже важливо, щоб у світі чим більше про це говорили і знали. Це фільм про те, як кілька виховательок у притулку поруч з війною піклуються про життя дітей зі складних родин. Це фільм про те, які глибинні опосередковані наслідки має війна на суспільство», - написав на своїй сторінці у соцмережі Фейсбук після перемоги другий режисер та лінійний продюсер картини Азад Сафаров.
Одразу після оголошення результатів, кореспондентці «Голосу Америки» Ірині Соломко вдалося поспілкуватися з режисеркою «Клондайк» Мариною Ер Горбач, яка розповіла про те, як на фільм відреагувала аудиторія та критики, та про свої нові проекти.
Ірина Соломко: Марино, нагорода – це визнання не просто картини, а саме вас, як режисерки. Наскільки вона стала для вас очікуваною?
Марина Ер Горбач: Ми насправді очікували нагороду, бо ми читали багато критики і відгуків глядачів, і розуміли, що фільм потрапив їм у серце, наштовхнув на роздуми. І вони його високого оцінюють. Тому, звичайно, знімальна група очікувала на ту чи іншу нагороду. І коли напередодні оголошення переможців подзвонили з фестивалю, аби привітати особисто та записати відео для церемонії, було трошки дивно через увесь цей он-лайн формат. Бо ти ніби чекаєш, а з іншого боку в такому режимі ти це все по-іншому проживаєш. Але у мене було відчуття, що наша перемога абсолютно закономірна. Я сприймаю цей приз як нагороду всієї групи. Адже задумувати та придумувати можна все що завгодно, але поруч були люди, які допомагали мені реалізувати мої ідеї. Це і їх нагорода, і я їм дуже вдячна за все.
І. С.: Прем`єра картини відбулася в досить непростий момент, коли увага світу прикута до можливої військової агресії Росії проти України. Ваш фільм про війну, яка розпочалася ще у 2014-му. Цей фільм проти війни, адже ми бачимо, як вона руйнує життя людей. Як ви думаєте, глядачі почули це ваше повідомлення?
М. Е. Г.: Я думаю, що ті, хто побачив фільм, це моє повідомлення точно почули та прийняли. Це просто ще одна краплина, ще один крок до розумінням того, як ми в Україні сприймаємо цю ситуацію. Це такий інший бік монітору з новинами. Тобто є монітор з новинами, є статистика, є геополітика і все, що потрапляє в інформаційне поле. А є ще той інший бік, до якого, власне, і оперує мистецтво, і в тому числі «Клондайк».
Потім в рамках фестивалю було дуже багато зустрічей з кіно-індустрією, з великими студіями. І вони одразу, коли заходили у Зум, казали: «Розкажіть, що там у вас відбувається». І я відповідала, що все це дуже схоже на те, що відбувається у фільмі.
Є ситуацію на кордоні, є геополітика, паралельно люди ще й живуть і на окупованих територіях, і в Києві. І хоча вони перебувають у стресі, у них є ще й щоденне життя: діти, родина, робота. Це такі паралельні світи, і у цьому плані було дуже легко пояснювати, адже у них вже був приклад «Клондайку». Вони розуміли, про що власне я говорю.
Я сподіваюся, що ця нагорода ще більше приверне уваги до ситуації в Україні. Я знаю, що ще будуть додаткові покази всіх переможців. І попереду у нас європейська прем`єра на Берлінському фестивалі. І це дуже хороше поєднання цільової аудиторії, яка цікавиться авторськими фільмами.
І. С.: Як ви вже зазначили попереду ще одна важлива прем`єра - на Берлінському фестивалю у лютому. На що ви там сподіваєтеся?
М. Е. Г.: Ми, по-перше, номіновані на приз глядацьких симпатій, коли глядачі голосують. Ми номіновані на приз журі. Тому ми теж їдемо з бойовим настроєм. Нас та головну акторку вчора запросили на відкриття, на червону доріжку. Це для нас таке приємне повідомлення, бо ми в цьому он-лайн форматі втомилися, і хочеться відчути цю фестивальну атмосферу. Це важливо для митців – відчути глядача та увагу.
Тому ми у хорошому настрої, і нам з нагородою «Санденсу» буде навіть трошки легше у Берліні залучити глядачів до фільму та до дискусії. Окрім того, це європейський глядач, який, в принципі, більше знає. Цікаво буде подивитися, прослідкувати за тим, яка буде різниця в сприйнятті. Що вони там прочитають у підтексті.
І. С.: Що далі після «Клонадайку», чи є нові ідеї. Ви розповідали в нашому першому інтерв’ю, що є дитячий проект, який би ви хотіли реалізувати?
М. Е. Г.: Так, я паралельно з «Клондайком» розвивала ще й дитячий проект. Він є, але поки через відсутність фінансування у замороженому стані. Вчора під час он-лайн зустрічей зі студіями в рамках «Санденсу» ми про цей проект говорили. Бо представникам індустрії цікаво знати про наступні проекти авторів та режисерок, які попадають на фестиваль. Побачимо.
Чесно кажучи, я би після Берлінського фестивалю хотіла трошки відпочити. Я тільки перехворіла на коронавірус, і так одразу все пішло хвилями. Тому я зараз зібралася з силами, а потім хотіла би відпочити. А далі вже думати над новими проектами, не забуваючи про те, що і «Клондайк» треба довести до осені. Йому теж треба прожити певне життя: і фестивальне, і дистрибуцію.
І. С.: Наскільки я розумію, в Україні глядачі зможуть його побачити десь восени.
М. Е. Г.: Так, ми би дуже хотіли, на початку осені вже представити його українському глядачу. Поки немає активних запрошень, але ми би хотіли зробити український показ на одному з найбільших фестивалей, а потім восени вже виходити у кіно-театральний прокат.
Всі новини дня
- Голос Америки
Ердоган оголосив про перемогу на виборах

Чинний президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган здобув перемогу у другому турі президентських виборів. Про це свідчать дані Центральної виборчої комісії Туреччини, оприлюднені у день голосування, 28 травня.
За результатом підрахунку 99,49 % відсотка голосів Реджеп Таїп Ердоган переміг із 52,1 % голосів проти 47,9 % у його суперника Кемаля Киличдароглу.
Ердоган особисто оголосив про свою перемогу. "З Божою допомогою, будемо гідні вашої довіри", - цитує президента Deutsche Welle з посиланням на інформаційну агенцію AFP.
Деякі представники опозиції у Туреччині вже привітали Ердогана із перемогою, а Киличдароглу заявив, що продовжуватиме боротьбу після того, як перші результати показали, що він програв на, за його словами, "найбільш несправедливих виборах за останні роки".
На противагу прагненням до світської демократії Кемаля Киличдароглу, Ердоган планує завершити свою багаторічну політику: перехід Туреччини від демократії західного типу до "поміркованої ісламської країни з особливими місцем у світовій політиці", кажуть оглядачі.
За даними турецької ЦВК, активність виборців у другому турі становила близько 85,6 %, що на два пункти менше, ніж у першому турі голосування. Як повідомляв Голос Америки, другий тур виборів президента у Туреччині відбувся вперше в історії.
69-річний Ердоган править країною протягом двох десятиліть. У 2003-2014 роках він був прем'єр-міністром, після чого став першим обраним народом, а не парламентом, президентом. Відтепер, у разі визнання перемоги, він продовжить своє правління на третє десятиліття, - нагадує DW.
Опоненти Ердогана закидали йому надмірне зближення з Росією. Із перемогою турецького президента привітали лідери Єгипту, Катару, ОАЕ, а також російський президент Путін.
- Голос Америки
В атаках України дешевими іранськими дронами Росія обрала стратегію обстрілів Лондона нацистами - медіа

Військові аналітики коментують світовим медіа нову стратегію Росії, що атакувала цієї ночі українську столицю та інші міста іранськими дронами - загалом було здійснено 91 авіаційний удар та близько 25 обстрілів з реактивних систем залпового вогню.
Росія закупила сотні порівняно дешевих іранських дронів, тож оглядачі передбачають продовження такої тактики.
CNN порівнює цю тактику із діями нацистської Німеччини, котра свого часу з подібною інтенсивністю використовувала крилаті ракети V2 проти Лондона наприкінці Другої світової війни.
Експерти газети Wall Street Journal припускають, що удари безпілотників спрямовані на виснаження української ППО, котра останнім часом завдяки західному обладнанню та зокрема американській системі Patriot демонструвала успіхи у протистоянні російським атакам.
Оглядачі CNN погоджуються: "Мета росіян у надсиланні хвиль Shahed, швидше за все, виснажуватиме протиповітряну оборону України та змусить її витрачати дефіцитні боєприпаси на купу безпілотників".
У ніч на неділю Київ вже вчотирнадцяте за місяць став об’єктом повітряних російських атак. Переважну більшість безпілотників знищила протиповітряна оборона. 41-річний чоловік загинув – повідомила в ефірі Голосу Америки керівниця східноєвропейського бюро Мирослава Гонгадзе, яка перебуває на місці події.
Росія атакувала українську столицю практично з усіх боків, є влучання на півдні, півночі, сході, заході міста та в центральних районах, пише ВВС. "Кияни описували усю ніч як безперервний феєрверк та вибухи, такої атаки на Київ не було вже кілька тижнів - з того часу, як над столицею збили одразу шість ракет "Кинджал"", - йдеться у публікації.
Лише цієї доби українські захисники знищили 58 із 59 застосованих Росією іранських ударних безпілотників Shahed – інформує Генштаб ЗСУ.
Сотні нових безпілотників-камікадзе?
У CNN наголошують, що дешевими іранськими безпілотниками, доступними Росії у великій кількості, РФ намагається "завдати хоч трохи болю Києву, який протягом більшої частини минулого року був позбавлений впливу російського вторгнення".
Росія закупила багато сотень таких безпілотників, які коштують приблизно в 20 разів дешевше ракети.CNN
Росія закупила багато сотень таких безпілотників, які коштують приблизно в 20 разів дешевше ракети – інформує видання.
Раніше про це попереджав і Білий дім: координатор стратегічної комунікації Ради з нацбезпеки США Джон Кірбі заявляв, що Росія планує придбати додаткові безпілотники в Тегерана для використання у війні проти України після того, як використала більшість із 400 уже придбаних іранських дронів-камікадзе.
Агенція AP нагадує, що торік адміністрація Джо Байдена оприлюднила супутникові знімки та дані розвідки, які, за її словами, свідчать про те, що Іран продав Росії сотні ударних безпілотників. США також припускали, що Іран розглядає можливість продажу Росії й сотень балістичних ракет.Раніше Голос Америки повідомляв результати британського дослідження, яке свідчить, що іранські дрони, якими Росія бомбардує Україну, базуються на вкраденій німецькій технології.
Наслідки для Ірану
"Сьогоднішній Іран є терористичним режимом, що представляє загрозу для Європи та Близького Сходу, - написав у Twitter радник президента України Михайло Подоляк. – Тегеран став ключовим союзником Москви в цій війні, свідомо постачаючи їй зброю для атак по цивільних містах. Сьогоднішня нічна атака на Київ понад півсотнею "Шахедів" – у День міста – чергове красномовне підтвердження цієї істини".
Подоляк пообіцяв, що "наслідки обов’язково будуть" та нагадав про проект постанови про запровадження санкцій щодо Ірану на 50 років. Крім того, радник президента порадив Ірану пам'ятати "закон бумеранга” та заявив: "Випущений одного разу "Шахед" обов’язково знайде шлях до свого виробника".
Адміністрація Байдена заявляла, "що залежність Кремля від Ірану та Північної Кореї - країн, які значною мірою ізольовані на міжнародній арені через свої ядерні програми та порушення прав людини, - свідчить про відчай" - пише АР.
Чому атаки посилились саме зараз
Журналісти CNN проводять паралелі між російським нападом і Днем Києва, оскільки сьогодні місто відзначає 1541 рік з часу заснування. Як писав Голос Америки, мешканці столиці святкували усупереч атакам. "Київ стоїть міцно", - твітувала голова американської дипмісії в Україні Бріджит Брінк.
"Попри... виснаження, такі напади радше загартували, ніж послабили дух містян", - підкреслили і журналісти CNN.
Вони наголошують, що у багатьох звітах упродовж останніх місяців, включно з оцінками в оприлюднених військових прогнозах США, говорилося про критичні недоліки в українській протиповітряній обороні, особливо через те, що її базова радянська система С-300 — "робоча конячка української ППО" — морально застаріла і стало все важче знаходити боєприпаси для таких систем.
Видання Politico наголошує, що масована російська атака відбулась на тлі припущень про загрозу українського контрнаступу.
Зв'язок атаки із планованим контрнаступом України вбачає також видання New York Times: "Оскільки Україна наближається до початку контрнаступу з метою повернення земель, втрачених у перші місяці війни, Москва посилила наступ на Київ".
Дивіться також:
- Голос Америки
У Туреччині підраховано понад 97% голосів. Ердоган лідирує

Чинний президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган лідирує у другому турі виборів президента за результатами опрацювання понад 97% бюлетенів. Зараз він набирає понад 52% відсотки голосів, його супротивник Кемаль Киличдароглу - менш ніж 48%.
За даними турецького агентства Anadolu, пише Радіо Свобода, понад 64,1 мільйона виборців зареєструвалися, аби проголосувати, з них більше ніж 1,92 мільйона вже віддали свої голоси на закордонних дільницях. Голосування за кордоном тривало до 24 травня.
Раніше Голос Америки повідомляв, що Анкара від початку повномасштабного російського вторгнення стала важливим партнером для Києва і посередником у спілкуванні з Москвою.
Разом з тим Киличдароглу перед другим туром виборів звинуватив Ердогана у надто тісних відносинах із президентом РФ Путіним, які "можуть спричинити залежність від Росії".
Туреччина відіграла ключову роль у питанні звільнення з полону українських військових та заручників, а також при укладенні угоди про експорт зерна з українських портів.
- Голос Америки
Сутички на кордоні Афганістану й Ірану вщухли, ідуть перемовини про мир і доступ до води

Афганський Талібан і влада Ірану заявили, що збройні сутички між їхніми прикордонними силами безпеки вщухли, і обидві сторони ведуть переговори щодо послаблення напруженості.
У суботу внаслідок зіткнень загинули двоє іранських силовиків та прикордонник Талібану, що посилило напруженість мж країнами на тлі суперечки щодо водних ресурсів.
У неділю іранське державне інформаційне агентство IRNA зацитувало заяву високопосадовця, що "ситуація під контролем".
Речник Міністерства внутрішніх справ Афганістану заявив, що його уряд "не хоче воювати зі своїми сусідами", і наполіг на тому, що іранські сили розпочали конфлікт, що змусило афганських прикордонників вжити заходів у відповідь.
Двостороння напруженість нещодавно загострилася через звинувачення Ірану в тому, що Талібан порушує угоду про розподіл води 1973 року між Тегераном і Кабулом, блокуючи потік води з річки Гільменд, яка тече з Афганістану в посушливі східні прикордонні регіони Ірану.
Президент Ірану Ебрагім Раїсі під час візиту до прикордонної провінції закликав талібів поважати договір, який передбачає спільне користування водними ресурсами та окреслює доступ до моніторингу рівня води.
"Виправдання війни та негативних дій не служать інтересам жодної зі сторін", - написав речник Міноборони Афганістану Енаятулла Ховаразмі у Твіттері.
ООН повідомляла, що Афганістан та Іран значно постраждали від тривалої посухи.
- Голос Америки
Попри нічну атаку РФ "нескорені кияни святкують" день Києва

Під час чергової масованої повітряної атаки Росія випустила по Україні рекордні 54 дрони-камікадзе, Повітряним силам України вдалось знищити 52 з них.
У Києві було знищено понад 40 ворожих безпілотників, загинув один чоловік, ще двоє людей зазнали поранень, повідомляє Національна поліція України.
Президент України Володимир Зеленський у дописі в Telegram подякував силам повітряної оборони та рятувальникам, які допомагають зберегти життя українців.
"Київ стоїть міцно. Київ - вільний. З Днем Києва!" - твітує голова американської дипмісії в Україні Бріджит Брінк.
"Київ. Древній і сучасний. Створений добром. І завжди - під захистом світлих сил, - написав у Facebook мер столиці Віталій Кличко. - Наша єдність і витримка в час випробувань наближають нашу Перемогу! З Днем народження, Києве!"
"Київ, місто вільних і сміливих людей, став символом незламності українського духу та неспроможних імперських амбіцій Кремля.
Минулої ночі Київ пережив одну з найбільших російських авіаційних атак з початку війни. Вони знову зазнали невдачі", - пише міністр оборони України Олексій Резніков.
"З днем народження, Києве! Серце вільного світу, що б'ється", - вітає киян Пол Массаро, старший радник Гельсінської комісії при Конгресі США.
"Нескорені кияни святкують своє місто після чергової ночі російських авіаударів", - йдеться у Twitter-дописі Фредріка Весслау, представника міжнародної команди українських і міжнародних журналістів, юристів та аналітиків проекту The Reckoning Project.
"В Києві можна випити чудової кави та відвідати чудові музеї. Це захоплююче та дуже людське місто, можливо, тому Путін має намір знищити його культуру", - пише шотландський професор Філліпс П. О'Браєн.
Він цитує допис радника Офісу президента Володимира Зеленського й голови Київської школи економіки Тимофія Милованова, який опублікував відео із київського McDonald's, що стало вірусним і набрало мільйони переглядів: "Люди були шоковані, побачивши цивільне життя, гарне обслуговування та позитивний настрій. Вони сказали, що «це не схоже на зону бойових дій». Але це вона".
Фіннська дослідниця Мінна Аландер додає: "Росія може скільки завгодно намагатись, але вона ніколи не зламає Київ. Що більше Росія тероризує Україну, то рішучіше вона змушує українців чинити опір і вистояти".
Форум