Спеціальні потреби

Актуально

Одразу два фільми про війну на сході України отримали нагороди на фестивалі "Санденс"

Український фільм «Клондайк» режисерки Марини Ер Горбач отримав приз за найкращу режисуру у категорії «світове ігрове кіно» на фестивалі «Санденс»

Стали відомі переможці одного з найбільших та найбільш знаних американських фестивалів незалежного кіно - «Санденс». Вперше в історії заходу в одній з найпрестижніших категорій - «світове ігрове кіно» - брала участь українська стрічка «Клондайк» режисерки Марини Ер Горбач. Вона і отримала нагороду фестивалю за найкращу режисуру у своїй категорії.

Фільм Ер Горбач розповідає про родину, яка опинилася в епіцентрі подій авіакатастрофи рейсу MH17 17 липня 2014 року. Головні герої - Ірка і Толік очікують народження першої дитини. Війна різко вривається в їхнє життя. Вагітна жінка відмовляється евакуюватися, навіть коли село захоплюють збройні угруповання. Головні ролі у фільмі виконали Оксана Черкашина («Погані дороги»), Сергій Шадрін («Чорний ворон») і Олег Щербина («Черкаси»). Картина створена у копродукції з Туреччиною. У травні 2021 його підтримало Міністерство культури та туризму Туреччина. В Україні фільм отримав державне фінансування від Держкіно.

Окрім «Клондайку» на «Санденсі» був представлений ще один фільм, який був створений за підтримки Держкіно та висвітлює тему життя в умовах війни на сході України. Документальна картина «Будинок за скалок» отримала нагороду за кращу режисуру у категорії «Світове документальне кіно».

«Найголовніше, майже в кожній рецензії на фільм згадується військова агресія Росії проти України. Для України це дуже важливо, щоб у світі чим більше про це говорили і знали. Це фільм про те, як кілька виховательок у притулку поруч з війною піклуються про життя дітей зі складних родин. Це фільм про те, які глибинні опосередковані наслідки має війна на суспільство», - написав на своїй сторінці у соцмережі Фейсбук після перемоги другий режисер та лінійний продюсер картини Азад Сафаров.

Одразу після оголошення результатів, кореспондентці «Голосу Америки» Ірині Соломко вдалося поспілкуватися з режисеркою «Клондайк» Мариною Ер Горбач, яка розповіла про те, як на фільм відреагувала аудиторія та критики, та про свої нові проекти.

На фото Марина Ер Горбач разом зі своїм чоловіком, який також є співпродюсером фільму
На фото Марина Ер Горбач разом зі своїм чоловіком, який також є співпродюсером фільму

Ірина Соломко: Марино, нагорода – це визнання не просто картини, а саме вас, як режисерки. Наскільки вона стала для вас очікуваною?

Марина Ер Горбач: Ми насправді очікували нагороду, бо ми читали багато критики і відгуків глядачів, і розуміли, що фільм потрапив їм у серце, наштовхнув на роздуми. І вони його високого оцінюють. Тому, звичайно, знімальна група очікувала на ту чи іншу нагороду. І коли напередодні оголошення переможців подзвонили з фестивалю, аби привітати особисто та записати відео для церемонії, було трошки дивно через увесь цей он-лайн формат. Бо ти ніби чекаєш, а з іншого боку в такому режимі ти це все по-іншому проживаєш. Але у мене було відчуття, що наша перемога абсолютно закономірна. Я сприймаю цей приз як нагороду всієї групи. Адже задумувати та придумувати можна все що завгодно, але поруч були люди, які допомагали мені реалізувати мої ідеї. Це і їх нагорода, і я їм дуже вдячна за все.

На фото знімальна група картини, режисерці вдалося зібрати інтернаціональну команду
На фото знімальна група картини, режисерці вдалося зібрати інтернаціональну команду

І. С.: Прем`єра картини відбулася в досить непростий момент, коли увага світу прикута до можливої військової агресії Росії проти України. Ваш фільм про війну, яка розпочалася ще у 2014-му. Цей фільм проти війни, адже ми бачимо, як вона руйнує життя людей. Як ви думаєте, глядачі почули це ваше повідомлення?

М. Е. Г.: Я думаю, що ті, хто побачив фільм, це моє повідомлення точно почули та прийняли. Це просто ще одна краплина, ще один крок до розумінням того, як ми в Україні сприймаємо цю ситуацію. Це такий інший бік монітору з новинами. Тобто є монітор з новинами, є статистика, є геополітика і все, що потрапляє в інформаційне поле. А є ще той інший бік, до якого, власне, і оперує мистецтво, і в тому числі «Клондайк».

Потім в рамках фестивалю було дуже багато зустрічей з кіно-індустрією, з великими студіями. І вони одразу, коли заходили у Зум, казали: «Розкажіть, що там у вас відбувається». І я відповідала, що все це дуже схоже на те, що відбувається у фільмі.

Є ситуацію на кордоні, є геополітика, паралельно люди ще й живуть і на окупованих територіях, і в Києві. І хоча вони перебувають у стресі, у них є ще й щоденне життя: діти, родина, робота. Це такі паралельні світи, і у цьому плані було дуже легко пояснювати, адже у них вже був приклад «Клондайку». Вони розуміли, про що власне я говорю.
Я сподіваюся, що ця нагорода ще більше приверне уваги до ситуації в Україні. Я знаю, що ще будуть додаткові покази всіх переможців. І попереду у нас європейська прем`єра на Берлінському фестивалі. І це дуже хороше поєднання цільової аудиторії, яка цікавиться авторськими фільмами.

Кадр з фільму "Клондайк" з головною героїнею Іркою, яку зіграла Оксана Черкашина
Кадр з фільму "Клондайк" з головною героїнею Іркою, яку зіграла Оксана Черкашина

І. С.: Як ви вже зазначили попереду ще одна важлива прем`єра - на Берлінському фестивалю у лютому. На що ви там сподіваєтеся?

М. Е. Г.: Ми, по-перше, номіновані на приз глядацьких симпатій, коли глядачі голосують. Ми номіновані на приз журі. Тому ми теж їдемо з бойовим настроєм. Нас та головну акторку вчора запросили на відкриття, на червону доріжку. Це для нас таке приємне повідомлення, бо ми в цьому он-лайн форматі втомилися, і хочеться відчути цю фестивальну атмосферу. Це важливо для митців – відчути глядача та увагу.

Кадр з фільму "Клондайк"
Кадр з фільму "Клондайк"

Тому ми у хорошому настрої, і нам з нагородою «Санденсу» буде навіть трошки легше у Берліні залучити глядачів до фільму та до дискусії. Окрім того, це європейський глядач, який, в принципі, більше знає. Цікаво буде подивитися, прослідкувати за тим, яка буде різниця в сприйнятті. Що вони там прочитають у підтексті.

І. С.: Що далі після «Клонадайку», чи є нові ідеї. Ви розповідали в нашому першому інтерв’ю, що є дитячий проект, який би ви хотіли реалізувати?

М. Е. Г.: Так, я паралельно з «Клондайком» розвивала ще й дитячий проект. Він є, але поки через відсутність фінансування у замороженому стані. Вчора під час он-лайн зустрічей зі студіями в рамках «Санденсу» ми про цей проект говорили. Бо представникам індустрії цікаво знати про наступні проекти авторів та режисерок, які попадають на фестиваль. Побачимо.

Чесно кажучи, я би після Берлінського фестивалю хотіла трошки відпочити. Я тільки перехворіла на коронавірус, і так одразу все пішло хвилями. Тому я зараз зібралася з силами, а потім хотіла би відпочити. А далі вже думати над новими проектами, не забуваючи про те, що і «Клондайк» треба довести до осені. Йому теж треба прожити певне життя: і фестивальне, і дистрибуцію.

І. С.: Наскільки я розумію, в Україні глядачі зможуть його побачити десь восени.

М. Е. Г.: Так, ми би дуже хотіли, на початку осені вже представити його українському глядачу. Поки немає активних запрошень, але ми би хотіли зробити український показ на одному з найбільших фестивалей, а потім восени вже виходити у кіно-театральний прокат.

Всі новини дня

Як США допомагають у боротьбі за права кримсько-татарського народу. Відео

Як США допомагають у боротьбі за права кримсько-татарського народу. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:07:02 0:00

Делегація українських політиків та представників громадянського супільства перебуває у Вашингтоні. Головна редакторка видання «Українська правда» Севгіль Мусаєва – про допомогу США у боротьбі за права кримсько-татарського народу, та притягнення росіян до відповідальності за воєнні злочини.

Як працює міжнародний офіс «Дія. бізнес» у Варшаві. Відео

Як працює міжнародний офіс «Дія. бізнес» у Варшаві. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:49 0:00

У Варшаві почав роботу перший міжнародний офіс проекту «Дія. бізнес», покликаний допомогти українцям, які прибули до Польщі через війну Росії в Україні, започаткувати власну справу. Розмова із міністром цифрової трансформації України Михайло Федеровим.

Сенат голосуватиме за 40 мільярдів доларів допомоги Україні – подробиці. Відео

Сенат голосуватиме за 40 мільярдів доларів допомоги Україні – подробиці. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:06:09 0:00

Законопроект про допомогу Україні на 40 мільярдів доларів винесли на голосування Сенату на ранок у четвер. З подробицями – Юлія Ярмоленко

Посадовці Адміністрації Трампа помстилися Євгену Віндману – звіт Офісу генінспектора Пентагону

Архів від 19 листопада 2019 року, помічник Ради національної безпеки підполковник Олександр Віндман (ліворуч) зі своїм братом-близнюком, підполковником армії Євгенієм Віндманом, після свідчення перед комітетом з розвідки Палати представників.

У середу, 18 травня, Офіс генерального інспектора Пентагону оприлюднив звіт, в якому дійшов висновку, що Євген Віндман, брат полковника армії у відставці Александра Віндмана, ключового свідка у першому процесі щодо імпічменту екс-президента Трампа, ймовірно, зазнав помсти з боку чиновників тодішнього президента.

«Перебуваючи на службі в РНБ, скаржник зробив захищені повідомлення, стверджуючи, що колишній Президент Трамп порушив закони США, коли президент Трамп звернувся до іноземного уряду розслідувати звинувачення проти колишнього віце-президента і кандидата в президенти від Демократичної партії Джозефа Р. Байдена-молодший, його політичний опонент», - йдеться у повідомленні.

Це вказує на те, що саме Євген Віндман був тим викривачем, який написав анонімну скаргу на телефонну розмову екс-президента США Дональда Трампа і Володимира Зеленського, де висловив стурбованість, що американський президент намагався використати допомогу іноземного лідера для власних цілей у передвиборчій кампанії, що пізніше стало підставою для процесу імпічменту проти колишнього президента США. Згодом Трамп багато критикував викривача й закликав до розкриття його особистості.

«Ми провели це розслідування у відповідь на скаргу, подану на гарячу лінію Міністерства оборони 18 серпня, 2020 року, стверджуючи, що різні посадовці адміністрації, включаючи колишнього президента Дональда Дж. Трампа, вчинив дії проти підполковника Євгена Віндмана (заявника), армії США, коли він працював у Раді національної безпеки (РНБ) у Вашингтоні, округ Колумбія, в помсту за захищені комунікації», - йдеться у звіті.

Скаржник стверджував, йдеться у звіті, що посадові особи, помстилися також й через його зв’язок із братом-близнюком та його захищене спілкування із членами Конгресу.

Його брат, Александр Віндман, що має українське коріння, був провідним свідком у процесі щодо імпічменту президента Дональда Трампа. На слуханнях у Конгресі він визнав, що двічі засвідчував стурбованість стосовно кроків адміністрації Трампа стосовно України. Зокрема, після зустрічі представників української влади з Джоном Болтоном (тоді радник президента з питань національної безпеки) та після телефонної розмови між президентами США та України.

У 44-сторінковому звіті слідчий орган дійшов висновку, що на основі «переваги доказів», «більш ймовірно», що Євген Віндман зазнав помсти, але він не містить рекомендацій щодо потенційних наслідків для посадовців, які вже покинули Білий дім.

Як повідомляв раніше Голос Америки, підполковник Сухопутних військ США у відставці, колишній представник Ради з національної безпеки при президенті США Александр Віндман подав судовий позов до особистого адвоката екс-президента Трампа - Руді Джуліані та Трампа-молодшого, звинувативши їх та інших представників попередньої адміністрації Білого дому у змові із метою залякування.

Улітку 2020 Віндман заявив, що залишає службу у Збройних силах США. Його адвокат тоді сказав, що Віндман став жертвою "кампанії тиску, залякувань та помсти" після свідчень у процесі імпічменту.

Після слухань в Конгресі син президента США Дональд Трамп-молодший твітив: "Якби не фантастичні розслідувальні навички [лідера конгресового розслідування щодо імпічменту у Палаті представників, конгресмена Адама Шиффа - ред.], Дональду Трампу було би складніше знайти, кого необхідно звільнити. Дякую, Адаме!"

Дивіться також: Джамала: про війну та підтримку України з боку міжнародної мистецької спільноти. Інтерв’ю

Колишній міністр оборони Молдови: російська загроза для Молдови реальна. Відео

Колишній міністр оборони Молдови: російська загроза для Молдови реальна. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:03:45 0:00

На нещодавній зустрічі міністрів закордонних справ країн Групи семи було висловлено побоювання, що війна в Україні може перекинутися і на Молдову. Колишній міністр оборони республіки Віталій Марінуца вважає, що російська загроза для Молдови є реальною. Про це він розповів Олександру Яневському.

Більше

XS
SM
MD
LG