Актуально
Вся українська журналістика стала воєнною – українські журналісти–стипендіати Гарварду
Події в Україні щодня висвітлюються у міжнародній пресі, кадри з українських міст та з передової показують провідні західні телеканали, фотографії українських журналістів отримують головні журналістські премії, вони самі стають журналістами року, а їхні документальні фільми беруть участь у найпрестижніших міжнародних фестивалях.
Ці історії впливають на ставлення людей у світі до війни в Україні, але вони дорого даються самим журналістам. Щонайменше 10 журналістів загинуло з початку широкомасштабної російської агресії, висвітлюючи її, десятки стали жертвами російських нападів.
Репортери стикаються з проблемами з психічним здоров’ям, виснаженістю, потерпають і від технічних проблем – перебої з електроенергією, викликані російськими обстрілами, заважають передати вчасно матеріали, кількість читачів і глядачів у самій Україні зменшується через дефіцит електроенергії та збої в інтернеті.
Про те, як війна вплинула на роботу журналістів, молоді українські репортери та медіа-менеджери розповіли нещодавно в Українському інституті в Гарварді, одному з найпрестижніших світових університетів, де вони продовжують своє навчання.
Україна, про яку раніше мало повідомляли у світі, з початком широкомасштабного вторгнення опинилася у головних новинах. Для висвітлення війни в режимі реального часу багато міжнародних ЗМІ відправили своїх кореспондентів, але ще більше було українських журналістів, які стали працювати у західних медіа.
«Зараз багато українських журналістів пишуть репортажі для міжнародних інформаційних видань, агентств – Wall Street Journal, Politico, Reuters. Бо вони раніше встановили в Україні свою мережу, і їх швидко задіяли провідні ЗМІ. Українські англомовні ЗМІ отримали більше поширення у світі, але багато журналістів працюють під величезним часовим тиском, щоб встигнути зібрати, обробити і передати інформацію», – каже колишній редактор Kyiv Post Ілля Тимченко.
Він говорить, що західні видання краще забезпечені матеріально, але українські мають більше знання про місцеві справи. Одним з прикладів, як він сказав, гібридного ЗМІ, що може скористатися зі західної підтримки, але має висококласних журналістів на місці, Тимченко назвав Радіо Свобода. Журналісти мовника, який працює за підтримки грантів американського Конгресу, були на передовій і в прямому і в переносному сенсі.
«Вони робили неймовірні репортажі з передової, зі зони війни, бо вони мали ці західні ресурси, а також специфічні українські знання», – наголосив Тимченко.
Після Євромайдану з'явилося більше незалежних голосів
Його колега, Тетяна Козирєва, яка спеціалізується на журналістиці нагляду (Watchdog Journalism) та є стипендіаткою Фонду Німана Гарвардського університету, вважає, що в Україні стало чутно більше незалежних голосів ще з 2014 року. З’явилося більше проектів з журналістських розслідувань, які займаються розслідуванням на різних рівнях – від місцевого до рівня президентської адміністрації та олігархів, які раніше значною мірою визначали політику країни.
На її думку, після початку широкомасштабної агресії минулого року одним з найбільших викликів для українських журналістських колективів було втримати кваліфікованих журналістів.
«Одні пішли в армію, інші присвячують свій час волонтерству, треті перестають працювати через психологічні проблеми, чи проблеми зі здоров’ям, які настають через перенавантаження», – пояснює Козирєва.
За її словами, вона, як і багато інших журналістів працювали багато місяців без вихідних і відпусток, висвітлюючи події, які мали великий вплив на психіку, наприклад події у звільнених містах. Вони знімали історії вбитих, поранених, зґвалтованих, і часто самі потребували психологічної допомоги після написання цих історій.
Ще один стипендіат Фонду Німана для журналістики Гарвардського університету Тарас Прокопишин, який в Україні був співзасновником інтернет-журналу The Ukrainians, одного з найуспішніших мадіа-проектів останніх років, сказав, що як і для його колег, великим поштовхом для розвитку в професії стали події Євромайдану.
Тоді, за його словами, молоді журналісти стали шукати шляхи, якими б вони могли підтримати суспільні зміни, і знаходили нові інструменти. Наприклад, незалежні проекти, які пропонували те, чого або не було на медіа-ринку, або ж було недостатньо – високоякісну довгоформатну та візуальну журналістику про українців, про їхню ініціативу та відповідальність.
«Не знаю, чи було б правильно говорити про бум стартапів незалежної журналістики, але наш ринок став набагато різноманітнішим і децентралізованим. Бо раніше він був зосереджений на великих телеканалах, то після Євромайдану з’явилися дуже різноманітні гравці. Звичайно, малі медіа-компанії з невеликими ресурсами мають не такий потужний голос, але важливо мати різні голоси на ринку», – вважає Прокопишин.
Боротися з російською пропагандою допомагає українська мова
Прокопишин також нагадав, що коли український уряд заборонив російські телеканали, які несли відверту російську пропаганду, то це рішення на Заході сприйняли скептично, але, каже він, без нього важко уявити собі, як би українці змогли відбити нинішню російську агресію.
Новим трендом на медіа-ринку, за словами Прокопишина, є зростання популярності соцмережевих каналів, які стали найпопулярнішим джерелом новин для багатьох споживачів. Зокрема, за даними дослідників, близько 60% називають Телеграм основним джерелом новин для українців, але експерти з боротьби з пропагандою попереджають, що зручний цей спосіб доставки інформації не лише для споживачів, але і для російських пропагандистів.
Також Прокопишин зазначив, що після Євромайдану з’явилося більше україномовних проектів. І якщо поява видання The Ukrainians, яке почало виходити лише українською мовою без російського варіанту, було великим здивуванням для багатьох колег, то пізніше інші видання почали відмовлятися від двомовних форматів, бо через російську мову легше просочувалася російська пропаганда.
І ще одним трендом останнього року стала поява англомовних версій різних видань, які намагалися донести українські новини до світу мовою, яка має найширшу світову аудиторію.
Щодо тем, то, за словами Прокопишина, війна домінує в усіх українських виданнях, і навіть журнали про моду та життєвий стиль друкували останнього року статті про те, як правильно облаштовуватися у бомбосховищах.
Всі новини дня
Що означатиме головування Росії в Радбезі ООН та чи існують юридичні шляхи недопущення цього? Відео
1 квітня головування у Раді Безпеки Організації об’єднаних націй, ключовому органі, який відповідає за безпеку та дотримання миру в світі, перейде Росії. Своє повномасштабне вторгнення країна-агресорка розпочала у лютому минулого року, коли також головувала у Раді Безпеки.
- Голос Америки
МОК критикує Україну за рішення не дозволяти українцям змагатися з російськими спортсменами
Міжнародний олімпійський комітет (МОК) виступив з критикою рішення України не допускати українських спортсменів до відбіркових змагань на Олімпіаду-2024 у Парижі, якщо їм доведеться змагатися з росіянами. На думку МОК, що це завдасть шкоди лише українському спорту та його спортсменам, повідомляє Reuters з посиланням на заяву МОК, видану у суботу.
Напередодні міністр уряду України Олег Немчинов заявив в ефірі телемарафону, що українські спортсмени братимуть участь лише у тих відбіркових турнірах на Олімпійські ігри в Парижі, де не буде росіян. А за порушення цього рішення відповідна федерація буде позбавлена статусу “національна”.
«Якщо таке рішення буде реалізовано, це лише зашкодить спільноті українських атлетів і жодним чином не вплине на війну, яку хоче зупинити світ і яку так різко засудив МОК», – цитує Reuters заяву олімпійського комітету.
«Через той факт, що, на жаль, у світі занадто багато воєн, збройних конфліктів і криз, майже на кожній олімпіаді спортсмени змагалися один з одним, незважаючи на те, що їхні країни перебувають у стані війни чи конфлікту", - заявляє МОК.
Як повідомляв Голос Америки, МOК захищає своє рішення повернути на Олімпіаду російських і білоруських спортсменів.
США також занепокоєні через можливість участі спортсменів з Білорусі та Росії в Олімпійських іграх, - заявляв речник Держдепу США Ведант Пател на брифінгу для преси у вівторок.
За інформацією президента України Володимира Зеленського, озвученою ним у лютого цього року, через війну Росії проти України загинули 228 українських спортсменів і тренерів. Про це Зеленський сказав у своєму зверненні до учасників саміту міністрів спорту держав-партнерів.
“Якби олімпійськими видами спорту були вбивства й ракетні удари, то ви знаєте, яка національна збірна взяла б перше місце. І не важливо, чи був би в цієї збірної її офіційний прапор – державний триколор. Російські терористи використовують різну символіку”, - сказав Зеленський, посилаючись на рішення МОК дозволити спортсменам з Білорусі та Росії виступати під нейтральним прапором.
Він також нагадав, що російські спортсмени не виступили із засудженням війни, розв’язаної їх державою: “Фактично немає такого засудження. Хіба поодинокі голоси, які швидко згасають”.
МОК запровадив санкції щодо Росії та Білорусі після повномасштабного вторгнення РФ в Україну в лютому 2022 року, але тепер виступає за повернення спортсменів на наступні Олімпійські ігри, що мають пройти в Парижі 2024 року.
- Екатеріне Маґалдадзе
- Голос Америки
Надати Україні всю необхідну зброю та допомогти їй перемогти - закликав МЗС Латвії Едгарс Рінкевичс. Відео
Надати Україні всю необхідну зброю та допомогти їй перемогти - закликав міністр закордонних справ Латвії Едгарс Рінкевичс в екселюзивному інтерв’ю Голосу Америки. За його словами, успіх України є в інтересах Європи, США та світу.
"Російський народ не виніс історичних уроків," - Олександра Матвійчук. Відео
«Російський народ у своїй більшості підтримує агресивну війну Росії проти України і толерує вчинення звірств», - говорить керівниця Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук.
- Голос Америки
МВФ схвалив 15,6 млрд доларів США кредиту Україні – найбільшу допомогу для воюючої країни
Рада виконавчих директорів Міжнародного валютного фонду схвалила чотирирічну кредитну програму для України на суму 15,6 мільярдів доларів. Позика, як сказано у прес-релізі МВФ, надається за новою Програмою в рамках Механізму розширеного фінансування (Extended Fund Facility) для України як частина загального пакету підтримки обсягом 115 мільярдів доларів США для підтримки економіки країни на фоні боротьби з вторгненням Росії.
Перша заступниця директора-розпорядника МВФ Ґіта Ґопінат, заявила, що вторгнення Росії в Україну продовжує мати руйнівні економічні та соціальні наслідки.
«Економічна активність різко скоротилася минулого року, велика частина основних фондів країни була знищена, в той час як зростає бідність. Незважаючи на це, владі вдалося зберегти загальну макроекономічну та фінансову стабільність завдяки майстерній політиці та значній зовнішній підтримці», – наголосила висока представниця МВФ.
Рішення дозволяє негайну виплату близько 2,7 мільярда доларів США.
Президент України Володимир Зеленський привітав рішення МВФ
Президент України Володимир Зеленський сказав, що кредит МВФ є важливою допомогою у боротьбі з російською агресією.
Як він написав він у Twitter, «разом підтримуємо українську економіку. І йдемо вперед до перемоги!»
Міністр фінансів США Джанет Єллен, яка протягом минулого року активно наполягала на підтримці України з боку МВФ і у лютому 2023 року їзидла до Києва, заявила, що пакет допоможе українській державі продовжувати знадвати життєво важливі послуги, та тримати відкритими школи і лікарні, але також закладе основу для довгострокової реконструкції.
У своїй заяві від 21 березня, коли було оголошено про досягнення домовленості між Україною та МВФ, вона наголосила, що нові гроші від МВФ пізтримають також реформу урядування та зменшення ризику корупції. Вона наголосила, що США будуть підтримувати Україну «стільки, скільки буде потрібно».
Термін допомоги розширено на випадок, якщо війна триватиме довше
Кредитна програма також включає додаткові гарантії від деяких членів МВФ на випадок, що війна триватиме і після середини 2024 року, термін, на який МВФ розраховував раніше.
«Якби конфлікт продовжився до 2025 року, це збільшило б фінансові потреби України зі 115 мільярдів доларів до приблизно 140 мільярдів доларів», - цитує Голос Америки керівника місії МВФ в Україні Ґевіна Ґрея.
Очікується, що слідом за схваленням цієї розширеної програми (EFF) надійде масштабне фінансування на пільгових умовах від міжнародних донорів і партнерів України для підтримки стабільності воюючої країни.
Це вперше пакет фінансування такого масштабу схвалюється МВФ для країни, що бере участь у масштабній війні, інформує Reuters.
За інформацією агентства, попередню довгострокову програму МВФ для України на 5 мільярдів доларів було скасовано в березні 2022 року, коли фонд надав 1,4 мільярда доларів екстреного фінансування. Також було надано ще 1,3 мільярда доларів у рамках ініціативи "подолання продовольчого шоку", яку започаткував МВФ, щоб, як повідомляв Голос Америки, допомогти країнам, що постраждали від війни Росії проти України.
За інформацію МВФ, у 2022 році економіка України скоротилася приблизно на 30 відсотків, значна частина основних фондів країни була знищена, а бідність зростає.
Форум