Спеціальні потреби

Актуально

«Оператор не міг переплутати літак і ракету». Як відбувається розслідування катастрофи українського літака в Ірані. Рік по тому

Якщо переговори зайдуть в глухий кут, ми змушені будемо використовувати інші правові механізми відновлення порушених прав – Єнін

Минає рік з того часу, коли в небі над Тегераном було збито літак Міжнародних авіаліній України з 176 людьми на борту. Вранці 8 січня 2020 року літак Boeing 737-800NG здійснював рейс номер PS752 з Тегерана до Києва, де більшість пасажирів мали пересісти до іншого українського літака, який би відвіз їх до Канади. Літак, на якому було 167 пасажирів і 9 членів екіпажу, був збитий невдовзі після вильоту з міжнародного аеропорту столиці Ірану двома ракетами. Серед загиблих – громадяни шести країн (Ірану, Канади, України, Швеції, Афганістану, Великої Британії), в тому числі 11 українців (усі 9 членів екіпажу і 2 пасажирів). З великими труднощами постраждалій стороні вдалося домогтися від Ірану визнання вини та початку слідства.

Лише за три дні до річниці трагедії, у вівторок, 5 січня міністр закордонних справ Дмитро Кулеба повідомив, що Україна отримала від Ірану проєкт технічного звіту щодо обставин збиття літака під Тегераном і тепер має два місяці на власні коментарі й зауваження до тексту звіту. Раніше Іран уже кілька разів заявляв, що передав цей документ, але Україна щоразу повідомляла, що не отримувала його. За словами Кулеби, без цього документу «неможливо домогтися виплати компенсації і загальної справедливості».

Журналісти Української та Іранської служб Радіо Свобода поговорили з учасниками переговорів та деякими членами родин загиблого українського екіпажу, щоб дізнатися, що у цій справі відбувається зараз.

На місце аварії Олександр Рувін, директор Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, потрапив уже 10 січня у складі української слідчої групи. В інтерв’ю Радіо Свобода він говорить, що з іранською стороною була домовленість про спільне розслідування, але «все залишилося на рівні розмов».

«Спочатку ми переживали, що нам нічого не дадуть. Ми переживали, тому що за кожним з нас був прикріплений представник невідомої нам організації. За мною особисто ходили двоє з фотоапаратами і камерами, прямо ззаду. Ходили два представники і знімали всі наші дії, що ми говоримо, що ми між собою обговорюємо – все записували», – згадує він.

Але і далі співпраця так і не налагодилася – «немає ні зв’язку, ні спілкування», каже Рувін. Українська слідча група не змогла отримати речові докази з місця аварії.

«Нам не дали зібрати ні одного вражаючого елемента, офіційно отримати. Ні змиви копоті – це газ, чи це вибухова речовина? Залишки палива літака чи ракети, якщо це дійсно була ракета. Тому поки що на будь-які види робіт, які ми пропонуємо їм, ми відповіді не отримуємо. Я вже не говорю, що ми повинні були отримати», – скаржиться Рувін, який є одним з небагатьох спеціалістів з експертизи ракетно-артилерійського озброєння.

Оператор ЗРК не міг переплутати літак і ракету – Рувін

Оскільки були повідомлення, що український літак могла збити ракета російського виробництва «Тор», українські експерти могли цю підозру підтвердити, чи спростувати.

«У нас є ракети «Тор». Ми їх розбираємо, дивимося з чого вражаючі елементи зроблені. Якщо би нам дали можливість попрацювати на місці пригоди, вилучити вражаючі елементи, ми би змогли точно сказати – це був «Тор», або не «Тор». На якій відстані це сталося», – каже Рувін.

Для проведення експертизи, його спеціалістам було потрібно отримати доступ до особистих речей пасажирів – «у валізах мають бути вражаючі елементи. Це предмети, які затримують їх», але коли група українських експертів приїхала на місце аварії, не було з ким про це говорити – знайти інші частини літака експертам також не вдалося.

«Немає сидінь, ми бачили 4, а їх було як мінімум 180. Немає сидінь пілотів. Немає самих приладів, де вони були. Вони ж коли збирали речові докази, вони ж знайшли їх. Ну куди ділись крісла, вони ж людям не потрібні», – каже Рувін.

За його словами, для того, щоб можна було оцінити вірогідність попадання ракети «Тор», українські експерти робили слідчий експеримент «з аналогічним комплексом».

«Ми провели ці експерименти, і з мішенню – Боїнгом і аналогом крилатої ракети, відомості про яку нам надала іранська сторона. Всі дії екіпажу, розрахунків, екіпажу, командирів відтворили. Тому у нас є що показати – як виглядає ціль, що він повинен бачити, і яким чином вони проводяться», – пояснює Рувін.

Але на всі запитання, які українські слідчі ставили на зустрічах з іранською стороною стосовно порядку дій, хто організовував ППО, хто керував на той час – іранська сторона їм не відповіла.

Як каже Рувін, до української комісії залучені керівники кафедр, які займаються навчанням курсантів, військові, що мають понад 20 років бойового і навчального досвіду, «які неодноразово запускали ракети і стояли в бойових чергуваннях і знають досконало порядок дій».

За їхніми висновками, «оператор на 100 відсотків бачив різницю між літаком, який злітав вгору зі швидкістю пасажирського літака, і ракетою, яка повинна була летіти на висоті не більше 100 метрів і з зовсім іншою швидкістю».

«Тим більше «Тор» одна з найсучасніших бойових машин зенітних, ще з часів Радянського Союзу, і вона сама визначає ціль – небезпечна вона чи ні. Тому ми думаємо, що вона не могла переплутати ракету з цивільним літаком, який летів по одній траєкторії вгору зі швидкістю пасажирського літака і не представляв ніякої загрози для іранської сторони», – переконаний український фахівець.

Цивільні літаки літали фактично в умовах війни – генерал Романенко

Ігор Романенко, колишній заступник генштабу ЗСУ, спеціаліст з систем протиповітряної оборони, говорить, що не має сумніву у тому, що в український літак влучила ракети ППО.

Він нагадує, що у той час, коли був збитий український літак, в аеропорту Багдада в результаті авіаудару США був вбитий командувач спецпідрозділу «Кудс» Корпусу вартових Ісламської революції Касем Сулеймані та заступник голови іракського шиїтського ополчення Абу Магді аль-Мугандіс.

Через кілька днів після цієї американської атаки Іран відповів ракетним ударом по іракській авіабазі, де дислокувалися американські війська та їхні іракські союзники.

«Тому всі засоби не тільки протиповітряної оборони, а збройні сили, всі сили безпеки і оборони Ірану були переведені в повну бойову готовність і були в стані, коли треба знищувати всі літаки, що летять», – каже Ігор Романенко.

Він додає, за правилами, коли ситуація з цивільної перетворюється на військову, польоти цивільної авіації мали б заборонити. Але це означало б завдати фінансових збитків країні, тому, він гадає, цивільні літаки надалі літали фактично в умовах війни.

Генерал Романенко нагадує, що коли стало відомо, що літак був збитий ракетами, генерал Корпусу вартових Ісламської революції визнав, що це була їхня відповідальність, «але потім йому дали команду і він замовчав, і все звели до виконаців, обслуги «Тору», цього зенітно-ракетного комплексу. А це не так. Бо відповідальність несе військово-політичне керівництво».

На думку українського генерала, до катастрофи могла призвести низка трагічних помилок «починаючи з обслуги зенітно-ракетного комплексу «Тор» до вищого політичного керівництва».

Можливо, цей ланцюг помилок запустив той факт, що український літак вилітав з запізненням, про яке могли не повідомити військових, і вони сприйняли літак як військову ціль.

«Часу в них були буквально секунди, для того щоб начальник розрахунку ухвалив рішення пускати першу ракету. А потім вже, коли уже відслідковувалось, що параметри польоту нашого Боїнга змінились, тому що він був, по-цивільному, підранений, і вони хотіли ж розвернутися у зв’язку з тим, що трапилося, екіпаж робив зусилля, щоб розвернутися і повертатися на аеродром. Але вони дивились, що він ще в повітрі, і тому ухвалили рішення застосувати другу ракету. І ця друга ракета добила остаточно. Тобто, після впливу другої ракети фізично літак не міг уже після тих порушень знаходитись в повітрі», – пояснює український генерал можливі обставини трагедії.

На його думку, підтвердити, чи спростувати цю версію могли б записи переговорів команди зенітно-ракетного комплексу, але іранська сторона відмовляється їх надати, посилаючись на військову таємницю. Через це український генерал каже, створюється враження, що віськово-політичне керівництво Ірану намагається знищити всі докази, переклавши всю провину на найнижчих виконавців.

«Наші представники хотіли все там оглянути. Як тільки пішли, все це там прибрали остаточно, і бульдозерами все це зарівняли, щоб не було можливості подивитися і зробити відповідний аналіз. Така поведінка якраз і показує те, що вони хочуть приховати, не хочуть правдиво показати, як складалася ця ситуація. Тому що, ви бачите, вони все звели до нижчого рівня, і все звалити хочуть, стратити цих малюків. А вони, керівництво, всі ці ланцюги до самого верхнього, вони склали таку систему, яка змушена була раніше чи пізніше призвести, при чому неодноразово».

Іран збиває, Іран же і розслідує – такі правила

За правилами Міжнародної організації цивільної авіації (ІСАО), сторона, яка веде технічне розслідування обставин авіаційного інциденту – як правило, це країна, де такий інцидент стався, – мала б подати остаточний звіт про це розслідування протягом року від дня інциденту, а в разі, коли таке розслідування не завершене, подати проміжний звіт.

В останні дні грудня Іран кілька разів виступав із твердженнями про те, що передав Україні проєкт остаточного звіту про технічне розслідування обставин збиття літака, що сталося 8 січня 2020 року. Україна тоді ж кілька разів спростовувала ті заяви. Остання така заява та її спростування пролунали 30 грудня.

Заступник голови МЗС Євген Єнін сказав, що проєкт технічного звіту щодо причин загибелі літака Іран передав Україні «з п’ятої спроби» і пригадав, що навіть на те, щоб передати Україні так звані «чорні скриньки», що мало б бути зроблено в «найкоротший термін», в Ірану пішло понад пів року.

В інтерв’ю Радіо Свобода Євген Єнін, який є керівником української групи переговорників із Іраном, каже, що переговори з Тегераном ідуть вкрай важко, і що позитивом є вже той факт, що Іран взяв на себе відповідальність за трагедію. За його словами, Україні вдалося провести два раунди переговорів з Іраном, на яких Тегеран дав певні обіцянки, але «з їхнім виконанням до цього часу ми маємо проблеми».

«Чого хотіли би ми – це спільна слідча група яка дозволяла би доступ до всіх матеріалів кримінального розслідування, яке здійснюється іранською стороною фактично в режимі онлайн. Ми би хотіли спільне проведення слідчих дій – це спільні допити, експертизи, це дозволило би нам дійсно розуміти весь ланцюжок команд або їхньої відсутності, які призвели до зазначеної трагедії», – говорить Єнін.

За його словами, лише після відновлення справедливості можна буде говорити про «гідні компенсації» для родичів загиблих, авіакомпанії і держави. Адже рівень компенсацій залежить від обставин трагедії, і «доки ми не побачимо результати кримінального переслідування, яке здійснюється в іранській юрисдикції – говорити про суму компенсації остаточно зарано».

«Ми ніколи не проміняємо справедливість на гроші. Компенсації важливі, але самим головним запитом родичів загиблих, з якими ми теж активно перебуваємо в діалозі, – є справедливість. Вони хочуть бачити причини катастрофи і всіх причетних до вчинення цих злочинів на лаві підсудних», – запевнив український дипломат.

«Наразі ми сконцентровані насамперед на двосторонньому переговорному процесі з іранською стороною на базі двох конвенцій – Чиказька і Монреальська конвенції. Водночас якщо станеться так, що переговори зайдуть в глухий кут, – ми змушені будемо використовувати інші правові механізми відновлення порушених прав», – пояснює Єнін.

Політичної стратегії, як примусити Іран діяти так, як нам потрібно, я не бачу – Клімкін

На думку колишнього міністра закордонних справ України Павла Клімкіна, було помилкою не залучити західних партнерів до переговорів з Іраном, бо як кажуть дипломати, ця країна є одним з найскладніших партнерів на переговорах у світі.

В інтерв’ю Радіо Свобода Клімкін сказав, що президент Володимир Зеленський діяв непослідовно, і після першої промови президента, у якій «в цілому меседжі були в основному правильні, були зрозумілі», «почались розмови нескінчені про якісь версії», що викликало непорозуміння серед західних партнерів.

«Я не знаю, хто радив Володимиру Зеленському, для наших партнерів, це велике питання – чи ми є надійними, чи можна нам довіряти? Чому це саме робили. Я знаю, що у наших партнерів було багато питань до того, що говорилося», – говорить Павло Клімкін, який очолював МЗС України в 2014-2019 роках.

На його думку, участь західних партнерів у переговорах з Тегераном є ключовою для їхнього успіху, але через недовіру до українського керівництва, канадійська сторона не поділилася інформацією з Україною про хід розслідування.

«Я зараз бачу переговірний процес, який веде МЗС, який веде відповідно наша прокуратура. І яка просто намагається отримати від Ірану відповідні дані і домовитись про компенсацію. Оцей процес я бачу. Політичної стратегії, як примусити Іран діяти так, як нам потрібно, я не бачу», – говорить Клімкін.

Як каже він, за допомогою західних партнерів, таких як Канада і США, на вищому політичному рівні Україна мала б «створити хвилю тиску на іранське керівництво і максимально побудувати позицію, де кроки іранського керівництва залежали б від подальших стадій політичного тиску», можливих санкцій за ухилення від співпраці.

«Але МЗС не може зробити систему політичного тиску на найвищому рівні. МЗС не може розмовляти з Байденом, з Трюдо. МЗС не може розмовляти з Борісом Джонсоном. Він може передавати сигнали, але розмовляти не може», – каже Клімкін.

Через це Клімкін побоюється, що Іран буде намагатися ухилитися від проведення справжнього розслідування задля встановлення винуватців трагедії. «Вибачте, я не хочу нікого ображати, але Іран призначить «стрєлочників». Побудує свою версію, призначить «стрєлочників», яких покаже як ти, хто винні в цій начебто помилці», – каже Клімкін.

На його думку, ще не пізно почати працювати над тим, щоб залучити до переговорів нову американську адміністрацію.

«Ми ж прекрасно розуміємо, буде залежати від позиції наступної американської адміністрації – як вона побудує це, як буде взагалі стратегічний контекст стосовно Ірану. І я вважаю, що наша влада має заздалегідь проговорити це питання. І зробити дуже чітку, зрозумілу і спільну з нашими друзями американськими стратегію. Тільки так вона буде ефективною», – вважає Клімкін.

Канада «продовжить цю справу до кінця»

Тим часом влада Канади, яка мала 57 громадян на збитому літаку, а загалом до Канади з пересадкою в Києві прямувало 138 пасажирів з цього рейсу, у незалежному звіті, виданому наприкінці грудня минулого року, висловила сумнів, що Іран належним чином проводить розслідування, і що багато питань досі залишаються без відповіді.

Автор звіту Ральф Гудейл, колишній міністр в кабінеті прем’єра Джастіна Трюдо, закликав до перегляду чинного міжнародного стандарту, згідно з яким розслідування авіакатастрофи покладається на країну, де сталася аварія.

«У разі військового збиття це означає, що сам уряд, який брав участь у виникненні катастрофи (в даному випадку Іран), повністю контролює безпеку розслідування, попри очевидний конфлікт інтересів, з невеликими гарантіями для забезпечення незалежності, неупередженості чи легітимності. Це підриває довіру до розслідування і дає відчуття безкарності, дозволяючи уникнути важливих питань», – йдеться у звіті.

Сам прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо привітав звіт і закликав Іран «дати вичерпну відповідь з доказами на підтвердження» питань, які в ньому порушені.

Член комітету з захисту прав людини в парламенті Канади Алі Егсасі в інтерв’ю Радіо Свобода каже, що уряд в Оттаві вже невдовзі після трагедії знав, що сталося, спираючись на дані розвідки. Він каже, що в нього майже немає сумнівів, що «якби прем’єр-міністр Канади в перші ж дні не зробив рішучої заяви з приводу очікувань країни від Ірану, органи влади Ісламської Республіки, можливо, і не взяли б на себе відповідальності й не визнали навіть сам факт збиття літака».

Як каже Егсасі, від самого початку саме Канада наполягла на тому, щоб п’ять постраждалих країн співпрацювали з цього питання. Метою було не дати можливість Ірану дійти окремих домовленостей з кожною із цих країн, а також покращити співпрацю, і зараз ці країни постійно спілкуються, обмінюються інформацією. Бо не всі країни мають рівний доступ до розслідування. Канада, наприклад, взяла участь в розшифруванні даних лише як спостерігач, бо Іран не погодився на її повноцінну участь в процесі.

«Ви знаєте, щодо цього існують протоколи, і конкретно в цій справі повноцінну участь в розслідуванні можуть мати США, Франція й Україна. Іран не дозволив Канаді стати повноцінним учасником, тому Канада має лише роль спостерігача. Але я впевнений, що інші країни співпрацюють з Канадою, бо Канаді знати всі подробиці надважливо», – каже Егсасі.

За його словами, ця авіакатастрофа шокувала канадійське суспільство, і попри те, що Канада та Іран не мають дипломатичних відносин через порушення прав людини в Ірані, уряд робитиме все для того, щоби «злочин не залишився безкарним».

«Уряд Канади прислуховується до побажань, вимог сімей загиблих і в якості їхнього представника продовжить цю справу до кінця, поки будемо мати задовільний результат», – каже депутат канадського парламенту Алі Егсасі у розмові з Радіо Свобода.

Всі новини дня

Китай становить найсерйозніший виклик у довготерміновій перспективі - Блінкен

Ентоні Блінкен, 26 травня 2022, AP Photo/ Carolyn Kaster

Китай становить найсерйозніший виклик світовому порядку у довготерміновій перспективі, заявив державний секретар Ентоні Блінкен. У четвер, 26 травня, в Університеті Джорджа Вашингтона, він зробив спеціальне звернення щодо політики США у відносинах із Пекіном - промову, яка тривала близько 45 хвилин.

За його словами, Вашингтон не хоче відрізати Китай від світової економіки і не прагне змінювати політичну систему країни, але закликає китайську владу дотримуватись міжнародного права. Також Блінкен підтвердив готовність Сполучених Штатів підтримувати існуючу десятки років політику адміністрацій - "Одного Китаю", яка не визнає Тайвань частиною КНР.

"Ми не шукаємо конфлікту чи нової "холодної війни". Навпаки, ми рішуче хочемо уникнути цього", - підкреслив Блінкен. - "Ми не хочемо обмежувати Китай у його спробах намагатись взяти на себе роль провідної сили (major power) чи зупинити Китай або будь-яку іншу країну від нарощування економіки чи захисту інтересів свого народу".

Через це, сказав він, США захищатимуть і посилюватимуть "міжнародне право, угоди, принципи та інституції, що підтримують мир і безпеку, захищають права людей у суверенних націях і що дозволяють всім країнам, включно зі США та Китаєм, співіснувати і співпрацювати".

При цьому 23 травня президент США Джо Байден підтвердив, що США готові захищати Тайвань у випадку воєнного нападу Китаю.

Напередодні Китай заявив, що спільні із Росією повітряні навчання над Японським морем не спрямовані проти жодної з країн, пише Reuters.

Раніше Голос Америки повідомляв, що директор ФБР США Крістофер Рей заявив, що "Китай - економічна сила рівня, про який Радянський Союз ніколи і не міг мріяти", і що "жодна країна не несе більш широкої загрози для наших ідей, інновацій та економічної безпеки, ніж Китай".

У статті використано матеріали Reuters.

"Ми не можемо дозволити Путіну виграти його війну", - Олаф Шольц у Давосі

Канцлер Німеччини Олаф Шольф під час Світового економічного форуму у Давосі, Швейцарія, 26 травня 2022. REUTERS/Arnd Wiegmann

"Треба, щоб Путін не виграв цю війну. І я переконаний, що він її не виграє, - про це канцлер Німеччини Олаф Шольф під час Світового економічного форуму у швейцарському Давосі. - Він уже зазнав поразки в усіх його стратегічних завданнях. Сьогодні захоплення Росією усієї України виглядає ще віддаленішим, ніж на початку війни, завдяки вражаючим оборонним силлям української армії і населення".

Крім того, німецький лідер підкреслив, що зараз питання у тому, коли Путін чітко усвідомить, що "продиктованого миру не буде". "Україна на це не погодиться. І ми також не погодимося".

Шольц також порівняв російську війну в Україні, яку Москва називає "спецоперацією", із жахами Другої світової, підкресливши, що протистояння російському імперіалізму - важливе не лише для майбутнього України, а й для всієї міжнародної спільноти. "Обіцянка "ніколи знову" - на кону", - сказав Шольц.

Раніше Голос Америки повідомляв, що міністерка закордонних справ Великої Британії Ліз Трасс назвала небезпечними спроби "втихомирити" російську агресію: "На неї необхідно відповідати силою. Ми повинні бути непохитними у забезпеченні перемоги України військовою допомогою та санкціями".

Про необхідність поступок з боку Києва, щоб дозволити Володимиру Путіну "зберегти обличчя" під час укладання можливої мирної угоди з Україною, заявляли, зокрема, президент Франції Еммануель Макрон та колишній держсекретар США Генрі Кісінджер.

В Офісі президента України виключили можливість згоди Києва на припинення вогню у війні з Росією, допоки російська армія не залишить зайняті нею українські території.

При цьому, пише Радіо Свобода, Володимир Зеленський сказав, що, як і раніше, готовий зустрічатися з Путіним, але без попередніх умов та ультиматумів і лише особисто. Прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков заявив, що така зустріч можлива лише для підписання документів, а не для обговорення будь-яких питань по суті.

У статті використано матеріали Reuters, Радіо Свобода, NYT

Українці чудово навчилися зменшувати збитки від російських кібернападів -  експерти США  

Фото для ілюстрації: REUTERS/Каспер Пемпель/IllustrationFILE

Схоже, що вторгнення Росії в Україну має непередбачуваний вплив у кіберпросторі — зменшується кількість атак програм-вимагачів.

«Ми спостерігаємо спад після українського вторгнення», - сказав Роб Джойс, директор з питань кібербезпеки Агентства національної безпеки США, на віртуальному форумі в середу, повідомляє кореспондент Голосу Америки Джефф Сельдін.

Джойс сказав що однією з причин зменшення атак програм-вимагачів після вторгнення 24 лютого, ймовірно, є покращення обізнаності та зміцнення заходів із захисту американських компаній. Він також пов’язав це із заходами, які Сполучені Штати та їхні західні союзники вжили проти Москви у відповідь на війну в Україні, пише Сельдін.

«Ми бачили, як злочинці в Росії скаржаться на те, що через дію санкцій та обмеження їхньої можливості використовувати кредитні картки та інші способи оплати, стало набагато складніше змусити західну інфраструктуру виконувати ці атаки [вимагання]», - сказав Джойс Групі кіберініціатив The Cipher Brief.

«Ми бачили, що це вплинуло на їхні операції, – додав він. - Це трохи знижує тенденцію».

Всього через кілька днів після того, як російські війська увійшли в Україну, представники американської кібербезпеки відновили свою інформаційну кампанію «Shields Up», заохочуючи компанії вжити додаткових заходів безпеки для захисту від потенційних кібератак з боку самої Росії або з боку злочинних хакерів, які працюють від імені Москви.

Але ці чиновники попереджають, що Росія все ще має можливість завдати більшої шкоди в кіберпросторі.

«Росія продовжує вивчати варіанти потенційних кібератак», – сказав Метью Хартман з Агентства кібербезпеки та безпеки інфраструктури на засіданні Торгової палати США минулого тижня.

«Ми бачимо ознаки прицілювання та спроби отримати доступ, - заявив він, зазначивши, що Росія наразі утримується від будь-яких серйозних кібератак проти Заходу. - Ми не знаємо, в який момент їхні розрахунки можуть змінитися».

Співробітники ФБР, які займаються кіберзахистом, припустили, що це лише питання часу, коли Кремль уповноважить кібератаки, спрямовані на критичну інфраструктуру США, зокрема проти енергетичного, фінансового та телекомунікаційного секторів.

США і представники НАТО в середу також попередили, що було б помилкою вважати, що оскільки немає «катастрофічних наслідків», Росія не намагалася використати свої кіберспроможності.

«Якщо ви подивитеся на Україну, вони зазнали значних атак. Те, що ми бачили, - це низка вірусів Wiper, сім-вісім різних або унікальних вірусів Wiper, які були вкинуті в екосистему України і сусідніх країн», - сказав Джойс.

Віруси Wiper – це віруси, які стирають пам’ять комп’ютера.

Це включало кібератаку на компанію супутникового зв’язку, що перешкоджала здатності українських військових спілкуватися та мала побічні ефекти по всій Європі.

Але за допомогою США та інших союзників Україні вдалося пом’якшити вплив нападів, сказав Джойс.

«Протягом кількох років українці перебували під загрозою та тиском, тому вони продовжували адаптуватися, вдосконалювати та розвивати свої навички, набувши здатність встановлювати хороший захист і, що не менш важливо, вони розробили чудову реакцію на інциденти", - сказав він.

Деякі експерти з кібербезпеки кажуть, що здатність реагувати може бути одним із найбільших результатів вторгнення.

«Стійкість має значення», - сказав Дмитро Альперович, засновник Silverado Policy Accelerator і колишній технологічний директор компанії з кібербезпеки CrowdStrike, на віртуальному форумі в середу.

«Українці навчилися добре відновлювати мережі, швидко пом’якшуючи збитки».

Ще один ключовий урок, за його словами, – це розуміння обмежень кібератак.

«Якщо у вас є кінетичні варіанти, якщо ви можете створити десь кратер, вивести з ладу підстанцію чи систему зв'язку, то ви надаєте цьому перевагу, - сказав Альперович. - Це найпростіше [робити], щоб завдати тривалої шкоди».

США не знімуть санкції з РФ за обіцянку розблокувати українські порти

Речник Державного департаменту США Нед Прайс, 10 березня 2022 року Фото Мануель Балче Ченета/Pool via REUTERS

"Ми не знімемо санкції у відповідь на пусті обіцянки, які ми постійно чуємо від Російської Федерації", - заявив речник Держдепу США Нед Прайс під час брифінгу в середу, 26 травня, у відповідь на прохання прокоментувати заяву Росії щодо деблокади українських портів у Чорному морі. Прайс скептично поставився до обіцянок Росії, зокрема через те, що "ця країна місяцями запевняла нас, що не має наміру проводити втогнення на територію сусіда і розв'язувати цю брутальну війну".

Як повідомляв Голос Америки, заступник міністра закордонних справ РФ Андрій Руденко в середу заявив про готовність надати гуманітарний коридор для вивезення зерна з України, але пов'язав це із послабленням режиму західних санкцій. Він також вказав, що санкції погіршують продовольчу кризу в світі, бо хоча вони прямо не стосуються продуктів харчування та добрив, "виникають складнощі з оплатою поставок, страхуванням, доступу російських кораблів до іноземних портів".

Нед Прайс назвав заяви Росії про продовольчу безпеку "низкою брехні та дезінформації". "Незважаючи на ці заяви, - вказав Прайс. - Санкції США не призвели до зривів аграрного експорту з Росії. Факт полягає в тому, що санкції США розроблені так, щоб дозволити експорт аграрних товарів та добрив з Росії". Посадовець зауважив, що саме своєю війною Росія дестабілізує ринок продовольства в світі.

"Існує одна країна, яка повністю здатна покласти край цій кризі — і це Росія", - додав посадовець.

Як повідомляв Голос Америки, США та західні союзники обговорюють можливості організації "коридорів безпеки" для експорту зерна з України. Міністр закордонних справ Литви Габріеліус Ландсбергіс закликав міжнародну спільноту провести гуманітарну операцію з деблокади чорноморських портів.

Туреччина також проводить перемовини з Києвом та Москвою щодо створення коридору для експорту зерна з України, повідомляє Reuters з посиланням на інформацію від турецького посадовця.

В Україні ж скептично ставляться до можливості домовленості з Росією щодо деблокади. У своєму виступі на Всесвітньому економічному форумі в Давосі міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба назвав "шантажем" такі заяви Росії і з жалем відзначив, що деякі країни допускають такий підхід. Кулеба також заявив, що Росії не можна довіряти, навіть якщо вона підпише гарантії безперешкодного проходження зерна через Чорне море.

Україна та Росія здійснюють третину світових поставок пшениці, Україна також є великим експортером кукурудзи, насіння соняшника та олії. Згідно з даними українського уряду, через блокування портів, в країні заблоковано більше 22 мільйонів тонн зерна.

"Бойові дії вже чинять опосередкований тиск на світові поставки зерна, - повідомляє Міністерство оборони Великої Британії. - Хоча загроза морської блокади продовжує обмежувати доступ торгових кораблів до українських портів, дефіцит поставок, що виник в результаті, збільшить ціну багатьох важливих товарів".

Попри достатню увагу до проблеми, "остаточно глибину трагедії" ще не усвідомлено, сказав у коментарі Голосу Америки представник України в ООН Сергій Кислиця. Він закликав вирішити проблему розблокування українських портів впродовж наступних двох місяців, "щоб уникнути трагедії".

Про важливість забезпечити поставки зерна на світові ринки говорять у США. "Вимога вирішити це надходить з усього світу. Ця їжа має потрапити на ринки. І Росія має це чути голосно і чітко. Тому ми шукаємо засоби та механізми, за допомогою яких це можна зробити. Генеральний секретар Організації Об’єднаних Націй дуже задіяний у цьому процесі", - заявляв держсекретар США Ентоні Блінкен під час візиту до Українського інституту Америки в Нью-Йорку минулого тижня.

Європейські країни прагнуть розширити можливості вивезення зерна з України залізницею, автомобільними та внутрішніми водними шляхами, але цього недостатньо для вивезення необхідних обсягів продовольства. Про це в інтерв'ю Голосу Америки сказала депутатка Верховної Ради України Іванна Климпуш-Цинцадзе, яка наразі перебуває в Давосі. Вона закликала надати Україні зброю для розблокування портів, адже, зауважила політикиня, дипломатичний шлях деблокади залежатиме від Росії і тому довіра до нього є невеликою.

Дивіться також: Американські фермери скаржаться, що зросла собівартість вирощення їх продукції. Відео

МЗС Британії: російську агресію можна зупинити лише силою

Міністр закордонних справ Великобританії Ліз Трасс виступає з промовою в Mansion House в Лондоні, Великобританія, 27 квітня 2022 року. REUTERS/Hannah McKay

Міністр закордонних справ Великої Британії Ліз Трасс вважає небезпечними спроби «втихомирити» президента Росії Володимира Путіна.

«Російську агресію не можна втихомирити. На неї необхідно відповідати силою. Ми повинні бути непохитними у забезпеченні перемоги України військовою допомогою та санкціями. Тепер ми вже не можемо прибрати ногу з педалі газу», – цитує Ліз Трасс російська служба Бі-бі-сі.

Заходу, за її словами, слід зробити висновки з недавньої історії, коли Путін, добившись від західних країн різних поступок, нападав на Грузію, а згодом на український Крим та Донбас.

Глава естонського уряду Кая Каллас також застерегла європейських колег від демонстрації Путіну будь-якої слабкості.

«Мир, укладений на поганих умовах для України, означатиме поганий мир для всіх нас. Усі ці, начебто, дрібні поступки агресору ведуть до великих війн», – заявила вона.

Заяви прозвучали на тлі дискусії, яка розгорнулася у західних ЗМІ та експертних спільнотах щодо перспектив завершення війни в Україні. Так, на форумі в Давосі та в колонках низки ЗМІ прозвучали пропозиції поступитися Росії частиною української території, щоб якнайшвидше закінчити війну.

Про можливість і навіть необхідність поступок з боку Києва, щоб дозволити Володимиру Путіну «зберегти обличчя» під час укладання можливої мирної угоди з Україною, заявляли деякі впливові чинні та колишні політики – зокрема, президент Франції Еммануель Макрон та колишній держсекретар США Генрі Кісінджер.

В Офісі президента України виключають можливість згоди Києва на припинення вогню у війні з Росією доти, доки російська армія не залишить зайняті нею українські території.

Дивіться також: Україна - у центрі головних дискусій Всесвітнього економічного форуму у Давосі. Відео

Україна - у центрі головних дискусій Всесвітнього економічного форуму у Давосі. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:18 0:00

Більше

XS
SM
MD
LG